Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №438/1327/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 438/1327/26 Головуючий у 1 інстанції: Пантелєєв Д.Г.

Провадження № 33/811/1721/26 Доповідач: Галапац І. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі:

судді Галапаца І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові, апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Бориславського районного суду Львівської області від 24 вересня 2026 року,

в с т а н о в и в:

цією постановою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п`ять років.

Стягнуто з ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп судового збору на користь держави

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 , повторно, протягом року, 20 липня 2026 року о 01:13 год в с. Східниця по вулиці Тараса Шевченка, керував транспортним засобом марки «Ford Mustang», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування таким, чим порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР України.

В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суддя районного суду, в порушення вимог ст. 268 КУпАП, розглянув справу у його відсутності, попри клопотання про відкладення розгляду справи. Вважає. що в матеріалаїх справи відсутні докази вчинення ним адміністративного правопорушення, передбюаченого ч.5 ст. 126 КУпАП. Звертає увагу, що відеозапис події переривчастий, не відображає повністю події.

Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Правопорушник ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду, в судове засідання для участі не з`явився, про причини неявки не повідомив і клопотань про відкладення розгляду від нього не надходило, а тому апеляційний суд вважає можливим розгляд апеляційної скарги проводити за відсутності правопорушника, так як згідно практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, прийшов до вірного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, який грунтується на сукупності досліджених та перевірених судом доказів.

Такий висновок суду першої інстанції, за обставин, встановлених місцевим судом і викладених у постанові, обгрунтований наявними в матеріалах справи доказами, дослідженими й перевіреними в судовому засіданні, зокрема: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №723971 від 20 липня 2026 року, де викладена фабула вчиненого правопорушення; довідкою від 20 липня 2026 року, згідно якої ОСОБА_1 притягався 28 січня 2026 року УПП у Рівненській області до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.; відеозаписом події, яким суддя районного суду дав належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд.

Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №723971 від 20 липня 2026 року складений щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, містять у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП та особи-порушника.

Щодо покликань правопорушника ОСОБА_1 на те, що наявний в матеріалах справи відеозапис містить лише фрагменти події, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне.

Відповідно до наданого відеозапису, на такому відображено факт зупинки поліцією транспортного засобу марки «Ford Mustang» під керуванням ОСОБА_1 , який вийшов з транспортного засобу до поліції з місця водія; під час складання протоколу останній не заперечував, що вже притягався до відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, а також не спростовував викладені в протоколі обставини.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення

апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41).

Крім цього, щодо покликань правопорушника ОСОБА_1 в частині незаконності оскаржуваної постанови у зв`язку із розглядом справи у йогог відсутності, то, на переконання апеляційного суду, такі доводи не можуть визнаватися підставою для скасування постанови, а порушені його права, поновлені шляхом подачі апеляційної скарги та забезпечення участі в апеляційному розгляді, на який правопорушник також не з`явився.

Таким чином, покликання правопорушника ОСОБА_1 про те, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою, не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років, накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову судді Бориславського районного суду Львівської області від 24 вересня 2026 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Галапац І.І.