Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №302/69/26 — Закарпатський апеляційний суд

Суд: Закарпатський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші процесуальні питання

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №302/69/26

Суддя: Джуга С. Д.

Справа № 302/69/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20 жовтня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів: Мацунича М.В., Собослоя Г.Г.,

з участю секретаря судових засідань: Лакатош А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» на ухвалу Міжгірського районного суду Закарпатської області від 22 квітня 2026 року у складі судді Пухальського С.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про усунення перешкод у здійсненні права власності,-

в с т а н о в и в :

У квітні 2026 року приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» звернулося до Міжгірського районного суду Закарпатської області із заявою про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи 302/69/26 за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго», внаслідок необґрунтованих дій позивача, у якій просив стягнути з позивача на користь ПрАТ «Закарпаттяобленерго» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн., понесені у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції.

Заява обґрунтована тим, що у провадженні Міжгірського районного суду Закарпатської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання права на реєстрацію земельних ділянок, утворених у результаті поділу.

Відповідач вважає, що позивач пред`явив завідомо необґрунтований позов, чим створив відповідачу умови, які призвели до необхідності захисту відповідачем своїх прав та інтересів, що виражені в необхідності залучення адвокатів, що передбачає оплату правової допомоги зі сторони відповідача на користь ПАО «Правовий альянс».

З метою супроводу даної цивільної справи адвокатами ПАО «Правовий альянс» у суді першої інстанції, відповідач поніс витрати на професійну правову допомогу у розмірі 30000,00 грн., за надання правової допомоги у даній справі, що включала підготовку адвокатами об`ємних за змістом заяв по суті спору та інших заяв і клопотань, в тому числі відзив, заперечення проти відповіді на відзив.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 22 квітня 2026 року у задоволенні заяви представника Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» – адвоката Скоблика Христіана Володимировича про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача відмовлено.

В апеляційній скарзі приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити додаткове рішення, яким заяву ПрАТ «Закарпаттяобленерго» про компенсацію здійснених відповідачем витрат у розмірі 30000 грн., пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача задовольнити в повному обсязі та вирішити питання про розподіл судових витрат ПрАТ «Закарпаттяобленерго», понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги зводяться до що суд не врахував обставини, які наведені в обґрунтуванні заяви, не надав належної їм правової оцінки та безпідставно відмовив у компенсації здійснених відповідачем витрат.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу ПрАТ «Закарпаттяобленерго» залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що апелянт не довів жодного з елементів, необхідних для застосування ч. 5 ст. 142 ЦПК України: ні конкретних необґрунтованих дій позивача, ні недобросовісної мети, ні причинного зв`язку з витратами, ні співмірності суми 30 000,00 грн., а тому підстави для скасування ухвали суду від 22.04.2026 відсутні.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Про дату, час, місце розгляду справи належним чином повідомлені.Справа на підставі ч. 2 ст. 372 ЦПК України розглянута у відсутності учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Згідно ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи в задоволенні заяви про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд першої інстанції виходив з того, що в даній справі не встановлено, недобросовісність дій позивача або допущення необґрунтованих дії у розумінні ч.5 ст.142 ЦПК України, а відтак відсутні правові підстави для покладення на нього обов`язку з відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

З таким висновком погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання права на реєстрацію земельних ділянок, утворених у результаті поділу.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання права на реєстрацію земельних ділянок, утворених у результаті поділу залишено без розгляду.

У квітні 2026 року приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» звернулося до Міжгірського районного суду Закарпатської області із заявою про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи 302/69/26 за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго», внаслідок необґрунтованих дій позивача, у якій просив стягнути з позивача на користь ПрАТ «Закарпаттяобленерго» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн., понесені у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції.

За результатами розгляду якої, ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 22 квітня 2026 року у задоволенні заяви представника Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» – адвоката Скоблика Христіана Володимировича про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача відмовлено.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду (пункт 1 частини другої статті 200 ЦПК України).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

За обставинами цієї справи ОСОБА_1 на стадії підготовчого провадження звернувся до суду із заявою про залишення його позову без розгляду, в якій зазначив, що після подання позову ним проведено державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, утворені внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2122483300:01:002:0023, у зв`язку з чим відпала потреба у подальшому розгляді справи по суті. Позивач також вказав, що така державна реєстрація була здійснена без укладення додаткової угоди до договору земельного сервітуту від 31.10.2018 року та без отримання окремого погодження відповідача. Разом з тим позивач зазначив, що на момент звернення до суду між сторонами існував реальний спір щодо правових підстав вимог відповідача про внесення змін до договору сервітуту як передумови державної реєстрації, у зв`язку з чим подання позову не було необґрунтованим, та просив не покладати на нього судові витрати відповідача.

На підставі поданої заяви, ухвалою від 25 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання права на реєстрацію земельних ділянок, утворених у результаті поділу залишено без розгляду.

Звертаючись із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, відповідач посилався на необґрунтовані дії позивача, мотивуючи тим, позивач пред`явив завідомо необґрунтований позов, чим створив відповідачу умови, які призвели до необхідності захисту відповідачем своїх прав та інтересів, що виражені в необхідності залучення адвокатів, що передбачає оплату правової допомоги зі сторони відповідача на користь ПАО «Правовий альянс». Зокрема, з метою супроводу даної цивільної справи адвокатами ПАО «Правовий альянс» у суді першої інстанції, відповідач поніс витрати на професійну правову допомогу у розмірі 30000,00 грн., за надання правової допомоги у даній справі, що включала підготовку адвокатами об`ємних за змістом заяв по суті спору та інших заяв і клопотань, в тому числі відзив, заперечення проти відповіді на відзив.

Згідно з частиною п`ятою статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Аналіз вказаної норми свідчить про те, що стягнення з позивача понесених відповідачем судових витрат, зокрема у разі залишення позову без розгляду, можливе лише у разі встановлення необґрунтованості дій позивача.

Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Для стягнення на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Аналогічні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 28 серпня 2025 року у справі № 357/5156/23, від 23 грудня 2025 року у справі №750/14656/24, від 12 лютого 2026 року в справі № 404/6023/24, від 06 березня 2026 року у справі № 290/248/22.

При цьому "необґрунтовані дії позивача" не тотожні поняттю "необґрунтований позов", адже законодавець свідомо визначив саме підставу як дію позивача і яка є необґрунтованою, а не заяву по суті спору - позов.

У цій справі судом не встановлено, що позивач від моменту звернення до суду із позовною заявою і до залишення позову без розгляду діяв недобросовісно, зловживав процесуальними правами, мав на меті ущемлення прав відповідача та, врахувавши, що саме по собі постановлення ухвали про залишення позову без розгляду не свідчить про необґрунтованість дій позивача, дійшов правильного висновку про відмову представнику відповідача у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведених висновків суду.

Ухвала суду є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не має.

За таких обставин, апеляційну скаргу, відповідно до ст. 375 ЦПК України, слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись нормами ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, апеляційний суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» залишити без задоволення.

Ухвалу Міжгірського районного суду Закарпатської області від 22 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 28 жовтня 2026 року.

Головуючий :

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua