Суд: Новозаводський районний суд м. Чернігова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №751/6962/26
Суддя: Ченцова С. М.
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року
місто Чернігів
Справа №751/6962/26
Провадження №2/751/2878/26
Новозаводський районний суд міста Чернігова
у складі:
головуючого - судді Ченцової С. М.
секретар судового засідання Барбаш М. В.
учасники справи:
позивач – ОСОБА_1
представник позивача – ОСОБА_2
відповідач – ОСОБА_3
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції позивача.
Адвокат Потапова С.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, за адресою: АДРЕСА_1 .
Вимоги обґрунтовані тим, що покійна мати позивача - ОСОБА_4 обмінялися зі своєю матір`ю ОСОБА_5 квартирами, внаслідок чого ОСОБА_4 почала проживати в квартирі АДРЕСА_2 . Вказана квартира відноситься до державного житлового фонду. Після смерті матері позивача у квартирі зареєстровані дві особи, позивач та його дядько ОСОБА_3 . Відповідач після реєстрації у вказаній квартирі не проживав постійно, приїжджав декілька разів. Він давно вже проживає у Російській Федерації, має громадянство Росії. Останій раз відповідач приїжджав взимку 2021 року. Відповідач не проживає у квартирі АДРЕСА_2 понад шість місяців без поважних причин, про що складений Акт про не проживання особи за місцем реєстрації від 30.06.2026 року. за участю сусідів та майстра КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради. Відповідач не проживає в даній квартирі, не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере, особистих речей в квартирі немає. Перешкод у користуванні жилим приміщенням члени сім`ї не чинили. Реєстрація відповідача спричиняє для позивача суттєві незручності, оскільки він не може скористатися своїм правом на приватизацію житла, що порушує законні права та інтереси. Відповідач покинув місце своєї реєстрації по власній волі, без суперечок та спорів з приводу його місця реєстрації та проживання. Реєстрація відповідача тягне за собою додаткові витрати на сплату комунальних послуг та унеможливлює отримання субсидій на сплату житлово-комунальних послуг та приватизацію.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 21.08.2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належно. 05.10.2026 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся у порядку, передбаченому статтями 128,131 ЦПК України.
05.10.2026 року судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до статей 223, 280, 281 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Ш. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що на підставі ордеру №90 від 26.02.1986 року ОСОБА_4 , а також проживаючі з нею особи отримали право на вселення до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку обміну з громадянкою ОСОБА_5 .
ОСОБА_1 є сином ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 16.05.2022 року Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському району Дніпроперовської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Згідно із довідкою управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради №5765 від 30.06.2026 року, станом на 29.06.2026 року до складу зареєстрованих осіб у житловому приміщенні/будинку за адресою: АДРЕСА_1 входять: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Із інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, востаннє ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив перетин державного кордону 03.09.2021 року о 11 год 50 хв у напрямку виїзду.
Актом про не проживання особи за місцем реєстрації від 30.06.2026 року засвідчено факт не проживання ОСОБА_3 за місцем реєстрації, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , фактично не проживає.
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої статті 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Підстави втрати права на користування житловим приміщенням регулюються статтями 71, 72 ЖК України в разі користування житловим приміщенням в будинках державного і громадського фонду та ст. 405 ЦК України в разі користування майном (житлом) власника.
Судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у користуванні позивача, відповідач ОСОБА_3 у вказаній квартирі не проживає. Правовідносини між сторонами мають регулюватися відповідними нормами Житлового Кодексу України.
Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Частина 3 статті 71 ЖК України передбачає випадки, коли жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців.
Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
У відповідності до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» орган реєстрації здійснює реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Позивач стверджує, що відповідач зареєстрований, але не проживає у квартирі з 2021 року, дана обставина підтверджується інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, відповідно до якої ОСОБА_7 востаннє перетнув державний кордон на виїзд 03.09.2026 року.
Враховуючи викладене, керуючись нормами статей 71,72 ЖК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач ОСОБА_3 не проживає у житлі понад шість місяців та відсутні поважні причини такої відсутності. Тому, позовні вимоги про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.
V. Розподіл судових витрат
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати, які відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 71,72 ЖК України, статтями 259, 265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням – задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 гривні 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 )
Суддя С. М. Ченцова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua