Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №751/1376/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року

місто Чернігів

Справа №751/1376/26

Провадження №3/751/605/26

Суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова, Ченцова С.М., з участю захисника – Кашуби М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №584215 від 06.02.2026 року, водій ОСОБА_1 , 06.02.2026 року о 06:48, у м. Чернігові по вул. Івана Мазепи, 34, керував транспортним засобом AUDI A6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці, за допомогою приладу Драгер AKLM-0324 або в медичному закладі ЧОПНЛ, відмовився.

Інспектор, який склав протокол про адміністративне правопорушення зазначив, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні особа, стосовно якої складений протокол, ОСОБА_1 пояснив, що його зупинили працівники поліції та повідомили, що не працює фара. Відмовився від огляду, оскільки перебував на службі та вважав, що потрібно їхати в лікарню, а часу не було. Потім хотів пройти, але поліцейський сказав, що вже складений протокол.

У судовому засіданні захисник Кашуба М.О. пояснив, що ОСОБА_1 спочатку відмовився від огляду, оскільки не мав часу, їхав на службу. Потім він погодився пройти огляд, але працівники поліції йому відмовили. Тоді він самостійно пройшов освідування, відповідно до результатів огляду він тверезий, ознак сп`яніння не виявлено. Відео повністю спростовує наявність у ОСОБА_1 таких ознак сп`яніння як запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, що зазначено у протоколі. Просив провадження у справі закрити, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зважаючи на відсутність доказів вчинення правопорушення.

Вислухавши пояснення захисника, дослідивши письмові докази: відомості у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 584215 від 06.02.2026 року; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 06.02.2026 року; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 06.02.2026 року; відеозапис як додаток до протоколу ЕПР1 № 584215; копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6620682 від 06.02.2026 року за ч. 1 ст. 126 КУпАП; рапорт інспектора відділу СОБ УПП в Чернігівській області ДПП Пшеничної М. від 06.02.2026 року; докази, надані захисником: копія посвідчення водія ОСОБА_1 ; посвідчення серії НОМЕР_2 ; виписку 70 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 06.02.2026 року; висновок медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 06.02.2026 року, суд дійшов висновку, що провадження по даній справі підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.

Згідно із ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цією ж статтею передбачено чим встановлюються ці дані.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із пунктом 2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до пунктів 6, 7 цієї Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.

У протоколі про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 , порушення сформульоване наступним чином: керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці, за допомогою приладу Драгер AKLM-0324 або в медичному закладі ЧОПНЛ, відмовився.

Так, в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що до протоколу додається відео з п/в 472735, відео аспіринг.

Із переглянутого судом відеозапису (а.с.6) встановлено, що працівниками поліції в складі екіпажу Вікінг-102, у порядку ст. 35 Закону України «Про національну поліцію України», зупинено транспортний засіб AUDI A6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та повідомлено причину зупинку, а саме не працює права фара.

У ході перевірки документів, поліцейським запитано у водія ОСОБА_1 чи вживав останній алкоголь, на що він заперечив та зазначив, що йому на службу та необхідно забрати товариша. Далі, інспектор повідомив водія, що у нього присутній запах алкоголю з порожнини роту та пропонує пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці, запитав чи згоден водій пройти огляд. На запитання водія, що буде у разі незгоди пройти огляд, інспектор повідомив, що водій буде притягнутий до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за законну вимогу поліцейського пройти огляд у встановленому законом порядку на визначення стану алкогольного сп`яніння. Водій зазначив, що відмовляється. Інспектор повідомив, що за відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння стосовно водія буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, справа буде передана до суду, роз`яснив його права.

У подальшому, стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 зазначив, що він бажає пройти огляд на місці, на що інспектор вказав, що пропонував тричі водію пройти огляд, але він відмовився.

У п. 3 розділу І Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на ознаки алкогольного сп`яніння вказують : запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Описані в Інструкції ознаки алкогольного чи іншого сп`яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними, як у даному випадку.

На відеозапису, доданому до матеріалів справи, жодної з описаних поліцейськими ознак алкогольного сп`яніння, у водія ОСОБА_1 не спостерігається. Поліцейським повідомлено водія тільки про присутність запаху алкоголю. Тільки у службовому автомобілі, поліцейський озвучує іншому поліцейському ознаки сп`яніння, зазначені в актів огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Аналіз відеозапису, на якому не можливо роздивитися обличчя водія, проте видно як він пересувається, розмовляє з поліцейським, надає підстави судити про відсутність у нього зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння, відсутність вимоги з боку поліцейського пройти медичний огляд.

Після оформлення адміністративних матеріалів, водій ОСОБА_1 самостійно звернувся до КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» для проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Відповідно до виписки № 70 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 06.02.2026 року, ОСОБА_1 звернувся до КНП «ЧОПНЛ» о 08:40, повний діагноз ОСОБА_1 – тверезий, ознак сп`яніння не виявлено. Відповідно до огляду, запаху алкоголю немає, Alcotest Drager 5820 – 0,00. Згідно результатів токсилогічного дослідження № 250 від 06.02.2026 року в крові та сечі етанолу 0,00 %. Згідно токсилогічного дослідження № 263 від 06.02.2026 року в сечі канабіноїди, амфетаміни, метамфетамін, морфін, метадон, барбітурати, бензодіазепіни не виявлено.

Відповідно до висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 06.02.2026 року, ОСОБА_1 тверезий.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Отже, матеріали справи не містять жодних інших допустимих доказів вчинення правопорушення, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, який сам по собі не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

Положення статті 62 Конституції України визначають, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, провадження у справі підлягає закриттю, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі закриття провадження в справі судовий збір не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 33-35, 130, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИЛА :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова, особою, щодо якої винесено постанову протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя С. М. Ченцова