Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №737/585/26 — Куликівський районний суд Чернігівської області

Суд: Куликівський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за заповітом

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №737/585/26

Суддя: Кореньков А. А.

Справа № 737/585/26

Проваждення № 2/737/518/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2026 року с-ще Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого суддіКоренькова А.А.

секретаря судового засіданняЧередниченка С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за загальними правилами позовного провадження справу № 737/585/26

за позовомОСОБА_1

доКуликівської селищної ради

третя особа, яка на заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачаприватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Пономаренко Євгеній Петрович

провизнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами

учасники справи та представники:не з`явились

в с т а н о в и в :

03 вересня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба по лінії матері ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 залишила заповіт яким все своє майно заповідала позивачу. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , яке належало спадкодавцю. Позивач спадщину прийняла, проте нотаріус відмовив позивачу видати свідоцтво про право на спадщину на вищевказане нерухоме майна, відмовивши прийняти в якості правовстановлюючого документа на житловий будинок угоду купівлі-продажу зареєстровану на товарній біржі і не посвідчену нотаріусом.

Просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлої баби ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 08.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 05.10.2026.

Ухвалою Куликівського районного суду Чернігівської області від 05.10.2026 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив справу розглядати за його відсутності.

Відповідач Куликівська селищна рада надала відзив на позовну заяву, в якому при вирішенні спору покладається на розсуд суду, просить справу розглянути за відсутності представника Куликівської селищної ради.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Пономаренко Є.П. в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, надані сторонами, а також матеріали спадкової справи № 115/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , суд встановив такі фактичні обставини та правовідносини між сторонами.

21 травня 1999 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на товарній біржі «Північноукраїнська товарна біржа» укладено угоду купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстровану на Північноукраїнській товарній біржі №045 від 19 травня 1999 року, за умовами якої ОСОБА_2 купила житловий будинок з надвірними будівлями житловою площею 15.5 кв.м. Сторони досягли всіх істотних умов, виконали ці умови, та дана біржова угода зареєстрована в КП «ЧМБТІ» та державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.15 – 16).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с. 11).

Згідно довідки Горбівського старостинського округу № 222 від 08.08.2026, на день смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , була зареєстрована та проживала одна за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Позивач є онуком ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с.8-10).

За життя ОСОБА_2 склала заповіт посвідчений 13 листопада 2018 року в.о. старости с. Горбове Куликівської селищної ради Куликівського району Чернігівської області, яким все своє майно заповіла ОСОБА_1 (а.с. 13).

Згідно довідки ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» № 946 від 02.09.2025 станом на 31 грудня 2012 року право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 в цілому (а.с. 24).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до якої входить, зокрема, домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , у складі: житловий будинок (літ. А-1, а-1) загальною площею 58,1 кв.м., житловою площею 14,8 кв.м., сарай (літ. Б, В), погріб (літ. Г), ворота №1 (а.с. 17 – 19).

Відомостей щодо самочинного будівництва суду не надано.

Позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після померлої баби, подавши відповідну заяву приватному нотаріусу на підставі якої було заведено спадкову справу (а.с. 38).

Відомості щодо інших осіб, які претендують на спадщину, в тому числі на обов`язкову частку у спадщині, у спадковій справі відсутні.

Разом з тим, нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відмовивши прийняти в якості правовстановлюючого документа на житловий будинок угоду купівлі-продажу зареєстровану на товарній біржі і не посвідчену нотаріусом (а.с. 26).

Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» в Чернігівській області ліквідовано Куликівський район та одночасно утворено Чернігівський район (з адміністративним центром у місті Чернігів) у складі територій, в тому числі, Куликівської селищної територіальної громади, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Надані суду докази суперечностей не містять та оцінюються судом як достовірні.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-ІV (вступив в дію з 01.01.2013 року) визначена обов`язковість державної реєстрації прав на нерухоме майно.

За змістом ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до положень ст. 57, 58 Конституції України, ст. 5 ЦК України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

При цьому, п. 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України 2003 року, що набрав чинності з 01.01.2004 року, визначено, що цей кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Отже, правовідносини щодо купівлі-продажу спірного майна виникли у 1999 році, тому для їх врегулювання слід застосовувати норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Так, статтею 47 ЦК УРСР визначено, що нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Статтею 227 ЦК УРСР передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин.

Крім того, у статті 15 Закону України «Про товарну біржу» вказано, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Згідно зі статтею 224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

Право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором (стаття 128 ЦК УРСР).

Нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що його бабою було здійснено реєстрацію права власності на житловий будинок, посвідченого Північноукраїнською товарною біржею, а на даний час здійснити нотаріальне посвідчення договору неможливо в зв`язку з її смертю, тому просить вважати дійсним спірну угоду купівлі-продажу з тих підстав, що між сторонами відбулося повне виконання умов договору.

Об`єднана Палата Верховного Суду у постанові від 25 березня 2024 року у справі №336/6023/20 зробила висновок, що на рівні ЦК УРСР 1963 року не передбачалося правила про пріоритетність його норм над нормами інших законів. У частині другій статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) міститься спеціальна норма щодо положень статей 47 та 227 ЦК УРСР 1963 року. Адже статті 47 і 227 ЦК УРСР 1963 року внормовували форму угоди/договору купівлі-продажу жилого будинку, а частина друга статті 15 Закону «Про товарну біржу» регулювала форму цього договору у вужчому розумінні – як укладеного на товарній біржі. Спеціальна норма (частина друга статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) має перевагу над загальними (статті 47 та 227 ЦК УРСР 1963 року) нормами. Прийнята пізніше в часі спеціальна норма (частина друга статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) має перевагу над загальними (статті 47 та 227 ЦК УРСР 1963 року) нормами. Відповідно, укладення договору на товарній біржі унеможливлювало його нотаріальне посвідчення в силу прямої вказівки на це в законі.

Враховуючи зазначений правовий висновок, угода купівлі-продажу житлового будинку, укладена на товарній біржі у 1999 році, нотаріальному посвідченню не підлягала.

Судом встановлено, що між сторонами правочину мала місце угода купівлі-продажу нерухомого майна, яка не була нотаріально посвідчена, як того вимагає частина перша статті 227 ЦК УРСР, але вона була письмо укладена та зареєстрована Північноукраїнською товарною біржею. Обидві сторони умови договору виконали, однак нотаріально її не посвідчили, оскільки оформляючи її на біржі, були ознайомлені із застереженням в договорі про те, що нотаріальному посвідченню він не підлягає, що відповідало діючій на той час спеціальній нормі статті 15 Закону України «Про товарну біржу».

Таким чином, суд вважає вказану угоду купівлі-продажу житлового будинку дійсною та такою, що укладена з дотриманням вимог закону.

Щодо вимоги позивача про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом слід зазначити наступне.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ст. 1268 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивач у встановлений строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини як спадкоємиця п`ятої черги.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зазначений принцип відображено й конкретизовано в частині першій статті 321 Цивільного кодексу України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Отже, позивач не може реалізувати своє право на спадкування частини житлового будинку з належним оформленням, оскільки біржовий контракт не визнається нотаріусом як правовстановлюючий документ, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності на об`єкти нерухомого майна, тому підлягає захисту шляхом визнання права.

Таким чином, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 41, 57, 58 Конституції України, ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», ст. 45, 47, 128, 224, 227 ЦК УРСР, ст.ст. 5, 182, 220, 316, 317, 321, 328, 392, 1216 – 1218, 1222, 1223 ЦК України, ст. 10, 12, 13, 76 – 81, 89, 141, 211, 259, 263 – 265, 352, 354 ЦПК України, суд – ,

у х в а л и в :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , який зареєстрований АДРЕСА_2 ) до Куликівської селищної ради (ЄДРПОУ 04412432, Чернігівська область, Чернігівський район, с-ще Куликівка, вул. Миру, буд. 67), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Пономаренко Є.П. (Чернігівська область, Чернігівський район, с-ще Куликівка, вул. Партизанська, буд. 12) про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами – задовольнити повністю.

2. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , який зареєстрований АДРЕСА_2 ) право власності на житловий будинок загальною 58,1 кв.м., житловою площею 14,8 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами садиби АДРЕСА_1 (означеними на плані технічного паспорту на будинок літерами: житловий будинок А-1, а-1; сарай Б, В, погріб Г, ворота №1) в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

5. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

7. Повний текст рішення складений 28 жовтня 2026 року.

Суддя Андрій КОРЕНЬКОВ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua