Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №688/300/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про встановлення батьківства або материнства

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №688/300/26

Суддя: Цідик А. Ю.

Справа 688/300/26

№ 2/688/727/26

Рішення

Іменем України

28 жовтня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючого - судді Цідик А.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Лук`янової В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Шепетівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військової частини НОМЕР_1 про визнання батьківства,

встановив:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Шепетівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військової частини НОМЕР_1 про визнання батьківства.

В обґрунтування позову зазначила, що у період з 2006 року по 2012 рік її мати ОСОБА_3 та батько ОСОБА_5 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу за адресою – АДРЕСА_1 . За час спільного проживання однією сім`єю вони перебували у відносинах, що притаманні подружжю, вели спільний бюджет та домашнє господарство, піклувалися одне про одного, проводили спільно час, спілкувалися з родичами та друзями, що підтверджується спільними фотознімками.

Під час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у ОСОБА_3 та ОСОБА_5 народилась спільна дитина – донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З врахуванням того, що шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зареєстровано не було, відомості про батька дитини були внесені за вказівкою матері згідно з ч. 1 ст. 135 СК України. Водночас ОСОБА_5 визнавав ОСОБА_1 власною донькою, відвідував усі свята та події за участі доньки.

При реєстрації народження доньки прізвище батька ОСОБА_3 вказала власне « ОСОБА_6 », а ім`я та по батькові - зазначила ім`я фактичного батька дитини ОСОБА_5 – ОСОБА_7 , про що в книзі народжень 22.11.2007 року зроблено відповідний актовий запис № 496. Зазначене підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим ВРАЦС Шепетівського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, ОСОБА_5 був призваний на військову службу по мобілізації 30.01.2025.

Незважаючи на територіальну віддаленість від сім`ї, ОСОБА_5 продовжував допомагати доньці ОСОБА_1 матеріально, що підтверджується виписками по руху коштів по картці ОСОБА_1 від 05.12.2025.

Однак 25.11.2025 ОСОБА_5 зник безвісти під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Серебрянка Бахмутського району Донецької області, що було встановлено зі сповіщення сім`ї № 284 від 02.12.2025.

Беручи до уваги викладене, особливий статус ОСОБА_5 «зниклий безвісти», з метою забезпечення захисту права доньки на батьківство та пов`язані з цим права, оскільки в позасудовому порядку факт батьківства встановити неможливо, а від його встановлення залежить виникнення особистих та майнових прав доньки позивача, ОСОБА_1 просила визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, який вважається зниклим безвісти з 25.11.2025, батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ). Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 22.11.2007 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шепетівського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області за № 496, вказавши батьком дитини ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві. Суду пояснила, що її батьком є ОСОБА_5 , з яким в неї були гарні стосунки. Коли батько не проживав з ними, то навідував її, вітав зі святами, дарував подарунки, разом гуляли. Останній раз бачила батька в 2025 році перед його мобілізацією до лав ЗСУ. Під час проходження військової служби вона спілкувалася з батьком у соцмережі «Вайбер», він переказував їй грошові кошти на банківську картку. На даний час він вважається зниклим безвісти, сповіщення про це отримала його рідна сестра ОСОБА_4 , з якою вона не спілкується. Вона приїжджала до м. Києва для проведення генетичної експертизи, проте ОСОБА_4 не прибула, що унеможливило проведення експертизи.

Представник позивача позов підтримав, зазначивши, що набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи (частина перша статті 8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»). Зокрема, факт батьківства чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини може бути встановлений за рішенням суду у разі його смерті (частина перша статті 130 СК України). Відтак, у разі відсутності відомостей про смерть особи, батьківство якої встановлюється, необхідним є безпосереднє звернення до суду саме із позовом про визнання батьківства (стаття 128 СК України).

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов визнала.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзив на позов не подавала.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору у судове засідання не з`явилися, направили суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 11.02.2026 постановлено про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 11.03.2026. У зв`язку з перебуванням суду в нарадчій кімнаті в іншому провадженні підготовче судове засідання відкладено на 09.04.2026. У зв`язку з неявкою сторін підготовче судове засідання відкладено на 22.04.2026. Ухвалою суду від 22.04.2026 до участі в справі залучено співвідповідача ОСОБА_4 та за клопотанням представника позивача про витребування доказів підготовче судове засідання відкладено на 20.05.2026. Ухвалою суду від 20.05.2026 до участі в справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору військову частину НОМЕР_1 , підготовче судове засідання відкладено на 08.06.2026. За клопотанням представника військової частини НОМЕР_1 підготовче судове засідання відкладено на 29.06.2026. Ухвалою суду від 29.06.2026 призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам ТОВ «МАМА-ПАПА», провадження у справі зупинено. 14.09.2026 від ТОВ «МАМА-ПАПА» надійшло повідомлення про залишення ухвали суду про призначення експертизи без виконання у зв`язку з неприбуттям до експертної установи ОСОБА_4 . Ухвалою суду від 14.09.2026 поновлено провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 30.09.2026. Ухвалою суду від 30.09.2026 закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті на 21.10.2026. 21.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між сторонами виникли правовідносини щодо визначення походження дитини, які регулюються нормами Сімейного кодексу України (далі СК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Шепетівка Хмельницької області, про що складено актовий запис № 496 від 22.11.2007, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Шепетівського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області від 22.11.2007.

Згідно з даними витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00015803488 від 15.09.2015, відомості про батька ОСОБА_1 - ОСОБА_6 записані відповідно до положень частини першої статті 135 СК України, зі слів матері ОСОБА_3 .

У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, ОСОБА_5 був призваний на військову службу по мобілізації 30.01.2025.

25.11.2025 ОСОБА_5 зник безвісти під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Серебрянка Бахмутського району Донецької області, що підтверджується копією сповіщення сім`ї № 284 від 02.12.2025, яке отримала його рідна сестра ОСОБА_4 .

Під час заповнення персональної анкети ОСОБА_5 зазначив сестру ОСОБА_4 та доньку ОСОБА_1 , 2007 року народження, із зазначенням адреси її проживання АДРЕСА_2 . Інших осіб вказано не було.

ОСОБА_5 надавав матеріальну допомогу ОСОБА_1 , що підтверджується виписками по руху коштів по картці ОСОБА_1 в АТ «Універсалбанк» від 05.12.2025, зокрема з березня по липень 2025 року було перераховано 17000 гривень.

Відповідно до довідки квартального громадського комітету №5 виконавчого комітету Шепетівської міської ради від 27.12.2025 №132 ОСОБА_5 проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 з жовтня 2006 року по березень 2012 року за адресою АДРЕСА_2 .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що є сусідкою ОСОБА_5 . Знає, що він проживав однією сім`ю з ОСОБА_3 і у них в 2007 році народилася донька ОСОБА_9 . ОСОБА_5 визнавав ОСОБА_9 своєю донькою, спілкувався з нею після того, як сім`я розпалася і мати з дитиною переїхали.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що її сусід ОСОБА_5 визнавав ОСОБА_9 своєю донькою, спілкувався з нею та розповідав їй про її навчання.

В амбулаторних медичних картках позивача батьком зазначений ОСОБА_5 .

Факт тісного та систематичного спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 також підтверджується наданими фотографіями, на яких містяться їх зображення на різних подіях.

Ухвалою суду від 29.06.2026 у справі призначалася судова молекулярно-генетична експертиза, проте ухвала суду повернута без виконання експертною установою, оскільки відповідач ОСОБА_4 не з`явилася для проведення експертизи.

4. Норми права, які застосував суд.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Щаслива сім`я, як правило, не має потреби в тому, щоб закон втручався у її справи.

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно із статтею 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Тобто передумовою звернення до суду із заявою про встановлення на підставі статті 128 СК України факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням того, що жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц зазначено, що СК України не визначає особливостей предмету доказування у цій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (постанова Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18, провадження № 61-18333св19)

5. Оцінка суду.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (стаття 109 ЦПК України).

Обов`язок з доказування потрібно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним ніж протилежний.

Відповідач ОСОБА_4 не з`явилася до експертної установи для забору біологічних зразків, що унеможливило проведення судової молекулярно-генетичної експертизи та не повідомила суд про причини не з`явлення.

Отже, відповідач ОСОБА_4 ухилилася від участі в експертизі, хоча про наслідки такого ухилення їй було роз`яснено судом.

Нез`явлення відповідача до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судово-генетичної експертизи свідчить про її небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивача про батьківство її рідного брата ОСОБА_5 .

Встановивши обізнаність відповідача про розгляд справи щодо визнання батьківства ОСОБА_5 щодо ОСОБА_1 , логічне усвідомлення значення для вирішення спору результатів генетичної експертизи, а також наслідків її неявки для її проведення, не повідомлення причин неможливості такої явки, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування наслідків ухилення відповідача від явки для проведення експертизи, передбачених статтею 109 ЦПК України.

Крім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 сформульовано висновок щодо застосування статті 130 СК України, зокрема зазначено, що «закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України».

При цьому, суд враховує наявність сукупності доказів, якими підтверджується батьківство ОСОБА_5 щодо ОСОБА_1 . Ці дані встановлені судом на підставі пояснень позивачки, показаннями свідків, письмовими доказами.

Досліджені судом докази у своїй сукупності достовірно підтверджують визнання ОСОБА_5 свого батьківства, що є підставою для задоволення позову.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, ст. 128 СК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Шепетівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військової частини НОМЕР_1 про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, який вважається зниклим безвісти з 25.11.2025, батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 22.11.2007 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шепетівського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області за № 496, вказавши батьком дитини ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Алла ЦІДИК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua