Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №682/1540/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/1540/26

Провадження № 2/682/1341/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року

Славутський міськрайонний суд

Хмельницької області у складі:

головуючої судді Мотонок Т. Я.,

за участю секретаря судових засідань Мелашенко О.В.,

прокурора Семенюк Н.В.,

представника ПП «ЕКОАГРОЛАН-ПЛЮС» Усачука О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 682/1540/26 за позовом Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Берездівської сільської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне підприємство «ЕКОАГРОЛАН-ПЛЮС», ОСОБА_2 , про витребування у комунальну власність земельних ділянок,

в с т а н о в и в:

До суду надійшов позов Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Берездівської сільської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне підприємство «ЕКОАГРОЛАН-ПЛЮС», ОСОБА_2 , про витребування у комунальну власність земельних ділянок.

В обґрунтування поданого позову вказано, що Шепетівською окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», за результатами вивчення питання законності розпорядження землями комунальної власності сільськогосподарського призначення на території Берездівської об`єднаної територіальної громади виявлено факт незаконного перебування у власності ОСОБА_1 земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 6823988000:03:005:0018 та 6823988000:03:006:0058.

Встановлено, що рішенням № 5 десятої сесії Берездівської сільської ради VIII скликання від 14.12.2021 «Про затвердження документації із землеустрою», ОСОБА_2 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передано у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номер 6823988000:03:006:0058, площею 1,1138 га. Зазначене рішення органу місцевого самоврядування слугувало підставою для внесення державним реєстратором Берездівської сісльської ради 16.03.2023 інформації про право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2708029968239). (а.с. 20-21, 31).

Надалі, на підставі договору купівлі-продажу №155 від 21.02.2024, ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_2 , відповідно до довіреності, продав вказану земельну ділянку ОСОБА_1 . На даний час вказана земельна ділянка перебуває в оренді в приватного підприємства «Екоагролан-плюс» згідно договору від 16.10.2025.

Крім того, Рішенням № 5 десятої сесії Берездівської сільської ради VIII скликання від 14.12.2021 «Про затвердження документації із землеустрою», ОСОБА_2 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передано у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6823988000:03:005:0018, площею 2,5309 га. Зазначене рішення органу місцевого самоврядування слугувало підставою для внесення державним реєстратором Берездівської сільської ради 16.03.2023 інформації про право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 18-19, 30)

Надалі, на підставі договору купівлі-продажу №154 від 21.02.2024, ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_2 , на підставі довіреності, продав вказану земельну ділянку ОСОБА_1 .

На даний час вказана земельна ділянка перебуває в оренді в приватного підприємства «Екоагролан-плюс», згідно договору від 16.10.2025. На підставі ухвали слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду у кримінальному провадженні № 42024242250000018, у справі № 688/6481/25 від 30.12.2025, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано обтяження у вигляді арешту вказаної земельної ділянки.

Так, Вироком Славутського міськрайонного суду від 11.02.2026 у кримінальному провадженні № 42024242250000018 у справі № 682/226/26 затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 11.02.2026 між прокурором Шепетівської окружної прокуратури Левосюк Ю.О. та обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України. За результатами досудового розслідування та судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 , діючи спільно за попередньою змовою із невстановленою досудовим розслідуванням особою, будучи об`єднаним єдиним злочинним умислом, заволоділи шляхом обману земельною ділянкою кадастровий номер 6823988000:03:005:0018, площею 2,5309 га ринкова вартість якої станом на 21.02.2024 становить 211 002 грн, та земельною ділянкою кадастровий номер 6823988000:03:006:0058, площею 1,1138 га ринкова вартість якої станом на 21.02.2024 становить 92 574 грн, всього на загальну суму 303 576 грн, що в 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадяни, чим завдали значної шкоди Берездівській сільські раді Шепетівського району Хмельницької області (а.с. 25-28, 29).

З огляду на викладене, спірні земельні ділянки з цільовим призначенням 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вибули з комунальної власності Берездівської сільської ради незаконно та підлягають витребуванню у недобросовісного набувача.

Згідно протоколу розподілу та визначення в натурі земельних ділянок (паїв) власникам земельних сертифікатів, на території Хвощівської сільської ради Славутського (на даний час Шепетівського) району, вказані вище земельні ділянки належали ОСОБА_4 . Згідно інформації Берездівської сільської ради, спірні земельні ділянки до моменту оформлення права власності рахувалися як невитребувані частки (паї), сертифікати на земельні частки (паї) видавалися на ім`я ОСОБА_4 . В квітні 2007 року ОСОБА_4 вибула на проживання до сестри в м. Миколаїв. До цього часу ОСОБА_4 право власності на вказані земельні ділянки не оформила, як наслідок, вказані земельні ділянки вважаються землями комунальній власності Берездівської сільської ради.

Спірні земельні ділянки Берездівська сільська рада в 2019 році передала в оренду ПП «Екоагроплан-плюс», які були замовниками технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). За таких обставин, земельні ділянки з кадастровими номерами 6823988000:03:005:0018 та 6823988000:03:006:0058 вважаються земельними ділянками комунальної власності Берездівської сільської ради.

Берездівська сільська рада не приймала рішення про передачу у власність ОСОБА_2 спірних земельних ділянок, що свідчить про відсутність волі власника на їх вибуття з комунальної власності всупереч вимог Конституції України, Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та на підставі підробленого документа.

Факт недобросовісності ОСОБА_1 підтверджується показами державного реєстратора Берездівської сільської ради Долгерт Г.В. та інформацією державного реєстратора № 497/06-30 від 03.06.2026, яка підтвердила той факт, що з метою реєстрації права власності на спірні земельні ділянки звертався та отримував документи після реєстрації саме ОСОБА_1 , а не особисто ОСОБА_2 . Крім того, згідно висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 1230/24-26/152/153/25-26 від 26.02.2025, підпис, у графі «Підпис заявника», у заявах про державну реєстрацію прав № 54523269 та № 54523092 від 16.03.2023 виконаний не ОСОБА_2 . Також установлено, що у довіреностях, виданих від імені ОСОБА_2 для здійснення дій щодо відчуження спірних земельних ділянок, уповноваженими особами визначено як ОСОБА_3 , який фактично здійснював продаж земельних ділянок від імені продавця, так і ОСОБА_1 , який одночасно виступав покупцем цього майна. Наведене свідчить про узгодженість дій зазначених осіб, їх спільну участь у схемі оформлення та подальшого відчуження земельних ділянок, а також підтверджує відсутність добросовісності при набутті ОСОБА_1 права власності на спірне майно.

При цьому встановлено, що під час укладення спірних договорів купівлі продажу безпосередня участь ОСОБА_2 як продавця була відсутня, а від його імені на підставі довіреності діяв ОСОБА_3 . Крім того, відповідно до п. 6 договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6823988000:03:006:0058 № 155 від 21.02.2024, ОСОБА_1 зобов`язався сплатити в строк не пізніше 5 днів ОСОБА_2 , що надалі так і не здійснив. Аналогічно, в п. 6 договору № 154 від 21.02.2024 щодо купівлі земельної ділянки з кадастровим номером 6823988000:03:005:0018 зазначено про обов`язок ОСОБА_1 сплатити на рахунок ОСОБА_2 34 348,16 грн, які також не були сплачені.

Отже, спірні земельні ділянки підлягають витребуванню у ОСОБА_1 в комунальну власність Берездівської сільської ради на підставі ст. 387 ЦК України.

За таких обставин Шепетівська окружна прокуратура просила суд: витребувати у ОСОБА_1 у комунальну власність Берездівської сільської ради земельну ділянку з кадастровим номером 6823988000:03:006:0058 площею 1,1138 га, що розташована на території Берездівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області; витребувати у ОСОБА_1 у комунальну власність Берездівської сільської ради земельну ділянку з кадастровим номером 6823988000:03:005:0018, площею 2,5309 га, що розташована на території Берездівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області; стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури 5 324,8 грн судового збору, сплаченого за пред`явлення цього позову.

Ухвалою суду від 16.06.2026 у даній справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання 09.07.2026.

02.07.2026 до суду надійшли письмові пояснення від ОСОБА_5 , представника ПП «Екоагролан-Плюс». Зі змісту пояснень слідує, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6823988000:03:005:0018 та 6823988000:03:006:0058 перебували в користуванні ПП «ЕКОАГРОЛАН-ПЛЮС» на підставі договору оренди землі, укладеного у 2019 році між Берездівською сільською радою, як орендодавцем, та ПП «ЕКОАГРОЛАН-ПЛЮС» як орендарем. У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ПП «ЕКОАГРОЛАН-ПЛЮС» та повідомив, що набув право власності на земельні ділянки, які перебували в оренді підприємства, і запропонував укласти нові договори оренди землі. У зв`язку із цим між ПП «ЕКОАГРОЛАН-ПЛЮС» та ОСОБА_1 були укладені договори оренди землі від 16.10.2025 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6823988000:03:006:0058 та 6823988000:03:005:0018. На момент укладення зазначених договорів ПП «ЕКОАГРОЛАН-ПЛЮС» не було обізнане про будь-які обставини, які могли б свідчити про незаконність набуття ОСОБА_1 права власності на спірні земельні ділянки чи про їх можливе протиправне вибуття з комунальної власності Берездівської сільської ради. Підприємство діяло добросовісно, виходячи з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та документів, наданих новим власником земельних ділянок. Крім того, повідомляємо, що ПП «ЕКОАГРОЛАН-ПЛЮС» не було стороною кримінального провадження № 42024242250000018 від 05.04.2024, а уповноважені особи підприємства не допитувалися у цьому кримінальному провадженні як свідки. ПП «ЕКОАГРОЛАН-ПЛЮС» належним чином виконувало свої обов`язки як орендар: використовувало земельні ділянки відповідно до їх цільового призначення, своєчасно та в повному обсязі сплачувало орендну плату, не допускало порушень умов договорів оренди та земельного законодавства. Підприємство не було учасником правовідносин, пов`язаних із набуттям ОСОБА_1 права власності на спірні земельні ділянки, не мало жодної інформації про можливі порушення законодавства при їх відчуженні та об`єктивно не могло знати про наявність підстав для оспорювання права власності відповідача. Укладення договорів оренди здійснювалося виключно з особою, яка на момент їх укладення була зареєстрована власником земельних ділянок у встановленому законом порядку. Зазначені пояснення представник ПП «Екоагролан-плюс» просив суд врахувати при прийнятті рішення по справі.

03.07.2026 до суду надійшов відзив на позов від відповідача ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що він є добросовісним набувачем земельних ділянок, так як не знав і не міг знати про ймовірну протиправність набуття ОСОБА_2 права власності на ці ділянки. Мета прокурора спрямована на відновлення, на його думку, власником земельних ділянок, Берездівською сільською радою, володіння спірними земельними ділянками. Так як Берездівська сільська рада власником цих земельних ділянок ніколи й не була, тому не є належними й ефективними способом захисту вимоги про витребування земельної ділянки в комунальну власність сільської ради. У цьому спорі обраний прокурором спосіб захисту порушеного права позивача є неефективним, оскільки в разі задоволення позовної вимоги про витребування земельних ділянок, буде визнано право Берездівської сільської ради, як власника землі, що прямо суперечить нормам цивільного законодавства, слідуючи з наступного. Земельні ділянки площею 2,5309 га з кадастровим номером 6823988000:03:005:0018 і площею 1,1138 га з кадастровим номером 6823988000:03:006:0058 є пайовою землею, а саме це виділені в натурі земельні частки (пай). Щодо фактичних обставин справи, то підроблені рішення, що стали підставою для набуття первинним власником ОСОБА_2 права власності, було вчинено наразі невідомою особою, відповідач до такого підроблення не був причетний і йому про це не було відомо. Відтак витребування земельної ділянки буде непропорційним втручанням у його право власності. Відповідач не знав, не міг і не повинен був знати чи здогадуватися про підроблення першопочаткового правовстановлюючого документу, то і виправлення такої помилки шляхом витребування земельних ділянок у нього як добросовісного набувача буде непропорційним втручанням в його право власності, яке він набув придбавши земельні ділянки в ОСОБА_2 . На думку відповідача, всі дії по набуттю ним земельних ділянок виконані державними органами, доказів навмисних дій відповідача, які б сприяли допущенню державними органами помилок, що призвели до вибуття земельної ділянки із комунальної власності територіальної громади в незаконний спосіб прокурором не надано, а тому потреба виправити допущену в минулому «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. В даному випадку прокурор, діючи від імені Берездівської сільської ради намагається виправити помилку, допущену посадовими особами Берездівської сільської ради за рахунок осіб, які є добросовісним набувачем, що порушує принцип «належного урядування. Отож, витребуванням земельних ділянок у власника та користувача земельних ділянок, які є добросовісними набувачами, не буде дотримано справедливого балансу при позбавленні відповідача права власності та «ЕКОАГРОЛАН ПЛЮС» права користування. Натомість Берездівська сільська рада, повернувши у комунальну власність земельні ділянки, лише виправить допущену посадовою особою держави помилку, і враховуючи статус земельної ділянки, яка надалі буде відноситися до невитребуваних земельних паїв, в подальшому зможе розпорядитися нею шляхом передачі її у власність іншій особі, в тому числі і в порядку безоплатної передачі у власність (приватизації). А тому «справедливої рівноваги», що передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються та необхідного балансу не буде дотримано. З цих підстав відповідач вважає, що витребування у добросовісного набувача земельних ділянок, набутих за відплатним договором, які вибули з Берездівської сільської ради поза її волею внаслідок злочинних дії третіх осіб, порушуватиме принцип мирного володіння майном, закріплений у статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а також створить надмірний тягар для відповідача таким втручанням. А тому, на його думку, підстав для задоволенню позову немає.

08.07.2026 від Шепетівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив. Згідно відповіді, твердження відповідача про його добросовісність та неправомірність втручання у право приватної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 6823988000:03:006:0058 та 6823988000:03:005:0018 є хибним та спростоване в позовній заяві прокурора. Зокрема, ОСОБА_2 набув у приватну власність спірні земельні ділянки на підставі підробленого рішення сесії, що підтверджується матеріалами кримінального провадження № 42024242250000018 та описано в позовній заяві прокурора, що виключає його добросовісність в цілому. Факт недобросовісності теперішнього власника земельної ділянки ОСОБА_1 підтверджується матеріалами кримінального провадження № 42024242250000018. Сам факт подальшого відчуження майна не легалізує первісне незаконне набуття права власності. Відповідач апелює до презумпції добросовісності. Однак, відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦК України така презумпція може бути спростована належними та допустимими доказами. Саме такі докази долучені прокурором до позовної заяви. Зокрема, недобросовісність ОСОБА_1 підтверджується протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 42024242250000018, в якому останній вказав, що всі дії щодо оформлення та проведення нотаріальних процедур щодо реєстрації права власності на спірні земельні ділянки здійснювалися за безпосередньої участі ОСОБА_1 ; показами державного реєстратора Берездівської сільської ради Долгерт Г.В. та інформацією державного реєстратора № 497/06-30 від 03.06.2026, яка підтвердила той факт, що з метою реєстрації права власності на спірні земельні ділянки звертався та отримував документи після реєстрації саме ОСОБА_1 , а не особисто ОСОБА_2 ; висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 1230/24- 26/152/153/25-26 від 26.02.2025, яким підтверджено, що підпис, у графі «Підпис заявника», у заявах про державну реєстрацію прав № 54523269 та № 54523092 від 16.03.2023 виконаний не ОСОБА_2 ; той факт, що у довіреностях, виданих від імені ОСОБА_2 для здійснення дій щодо відчуження спірних земельних ділянок, уповноваженими особами визначено як ОСОБА_3 , який фактично здійснював продаж земельних ділянок від імені продавця, так і ОСОБА_1 , який одночасно виступав покупцем цього майна; той факт, що під час укладення спірних договорів купівлі-продажу безпосередня участь ОСОБА_2 як продавця була відсутня, а від його імені на підставі довіреності діяв ОСОБА_3 ; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 05.06.2025; протоколом огляду від 21.01.2026, яким проведено огляд файлів, вилучених в АТ «Державний ощадний банк України», відповідно до якого встановлено, що будь-яких зарахувань на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_2 , не виявлено; факт наявності родинних та дружніх відносин між ОСОБА_3 та його рідним дядьком ОСОБА_1 . В позовній заяві наведено обставини та до неї долучено докази, які свідчать не лише про незаконність вибуття земельних ділянок із власності територіальної громади, а й про обізнаність відповідача щодо обставин незаконного набуття права власності ОСОБА_2 на спірні земельні ділянки та його активну участь у незаконній реєстрації права власності ОСОБА_2 на спірні земельні ділянки. При цьому ОСОБА_1 не надано жодного доказу, який підтверджує оплатність договорів купівлі-продажу спірних земельних ділянок та взагалі понесення ним будь-яких витрат, пов`язаних із набуттям прав на ці земельні ділянки. Такі обставини свідчать про правомірність втручання у володіння вказаними земельними ділянками. У даній справі втручання здійснюється саме на підставі ст. 387 ЦК України з метою відновлення права територіальної громади на земельні ділянки, які вибули з її володіння внаслідок використання підроблених правовстановлюючих документів. У даному випадку спірні земельні ділянки вибули з комунальної власності Берездівської сільської ради поза її волею на підставі підробленого рішення сесії, а відтак будь-яке подальше набуття права власності на це майно не створює належної правової підстави для його утримання у приватній власності. Отже, спірні земельні ділянки підлягають витребуванню у ОСОБА_1 в комунальну власність Берездівської сільської ради на підставі ст. 387 ЦК України.

08.07.2026 відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги не визнає в повному обсязі.

09.07.2026 підготовче судове засідання у справі закрито та призначено судовий розгляд на 30.09.2026.

30.09.2026 під час судового засідання прокурор Семенюк Н.В. поданий позов підтримала з викладених у ньому підстав.

Представник ПП «Екоагролан-Плюс» Усачук О.І. повідомив, що ПП «Екоагролан-Плюс» є добросовісним користувачем спірних земельних ділянок, які спочатку підприємство орендувало безпосередньо у Берездівської сільської ради, а подальшому, після особистого звернення ОСОБА_1 , який повідомив, що є власником земельних ділянок, договори оренди були укладені із ним. Нічого незаконного при цьому ПП «Екоагролан-Плюс» не вчиняло, у кримінальному провадженні підприємство жодним чином не фігурує.

Крім того, в судовому засіданні у якості свідка була допитана ОСОБА_6 , яка повідомила, що працює державним реєстратором Берездівської сільської ради. Станом на 2023-2024 роки вона також займала вказану посаду та здійснювала державну реєстрацію земельних ділянок. Так, до неї звернувся ОСОБА_1 щодо проведення державної реєстрації земельних ділянок 6823988000:03:006:0058 та 6823988000:03:005:0018 від імені ОСОБА_2 та подав відповідне рішення сесії сільської ради, квитанції, копії паспорта та коду ОСОБА_2 . При цьому довіреність від імені ОСОБА_2 не надав та повідомив, що подасть довіреність, коли забиратиме витяг про державну реєстрацію земельних ділянок. Особисто ОСОБА_2 з метою реєстрації земельних ділянок не звертався. Рішення сесії, надане ОСОБА_1 , жодних сумнівів у неї не викликало: воно містило підписи, печатку, дату, текст був зрозумілий, жодних виправлень не було. Після реєстрації права власності на земельні ділянки за ОСОБА_2 , витяги із реєстру особисто забрав ОСОБА_1 , при цьому пред`явивши довіреність від ОСОБА_2 на його ім`я. На момент реєстрації права власності земельні ділянки були невитребувані та перебували у розпорядженні Берездівської сільської ради. Додатково ОСОБА_6 повідомила, що вона особисто знає ОСОБА_2 , який є місцевим жителем, однак він ніколи не звертався до неї з приводу реєстрації вказаних земельних ділянок.

В подальшому 30.09.2026 у розгляді справи було оголошено перерву.

22.10.2026 під час судового засідання прокурор Семенюк Н.В. та представник ПП «Екоарголан-плюс» підтримали позиції по справі, висловлені у попередніх засіданнях.

Відповідач ОСОБА_1 в призначений час до суду не з`явився.

Отже, суд, заслухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Частиною другою статті 19 Конституції України визначений обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинам 3-5 ст. 56 ЦПК України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18).

Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади – жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно із ч. 1 ст. 142 Конституції України, ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, окрім іншого, земля, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

За ч. 1 ст. 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворенні ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Право комунальної власності територіальної громади захищається законами на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, зокрема на землі комунальної власності.

Згідно ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

У ст. 12 Земельного кодексу України зазначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

У спірних правовідносинах порушення інтересів держави полягає у незаконному вибутті з комунальної власності земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що завдає шкоди розвитку та функціонуванню територіальній громаді. Також в даному випадку сільська рада позбавлена можливості отримувати орендну плату за користування вказаними земельними ділянками, які продовжують незаконно перебувати у приватного власника.

В контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи. Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №915/20/18.

Таким чином, враховуючи зазначені положення законодавства, у даному випадку, інтерес держави полягає у необхідності забезпечення прав та інтересів територіальної громади в особі Берездівської сільської ради, як власника землі, що є основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави, забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Однак, уповноваженим органом місцевого самоврядування – Берездівською сільською радою – заходи представницького характеру не вживалися у зв`язку з обмеженістю фінансових ресурсів та видатків на сплату судового збору, що підтверджує відповідь № 309/06-30 від 02.04.2026, що свідчить про бездіяльність сільської ради в цілому, що дає підстави прокурору вживати заходи представництва інтересів держави в суді (а.с. 118, 119).

Отже, згідно із ст. 1 ЗК України, ч. 1 ст. 373 ЦК України, земля є основним національним багатством України, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 78 ЗК України, ст.ст. 319, 321, ч. 2 ст. 373 ЦК України, право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 80 ЗК України, суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

За приписами ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, як то передбачено нормами ст. 319 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Частиною 2 ст. 373 ЦК України презюмовано, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Частинами 1, 2 ст. 78 ЗК України закріплено, що право власності на землю – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками, яке набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

У частинах першій, другій статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За змістом статті 118 ЗК України, передача у власність земельних ділянок у межах норм безоплатної приватизації здійснюється за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною першою статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Отже, набуття громадянином права власності на земельну ділянку із земель комунальної власності у порядку безоплатної приватизації є юридичним результатом прийняття відповідного рішення компетентним органом місцевого самоврядування за умови дотримання передбаченої законом процедури.

Водночас відповідно до статті 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 зазначила про те, що можливість витребування майна з володіння іншої особи закон ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Водночас, за змістом частини п`ятої статті 12 ЦК України, добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року в справі № 233/4365/18 вказано, що: «Вирішуючи питання про можливість витребування від відповідача майна, зокрема про наявність або відсутність підстав для застосування статті 388 ЦК України, слід враховувати висновки Великої Палати Верховного Суду щодо необхідності оцінювати добросовісність поведінки насамперед зареєстрованого володільця нерухомого майна (постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц (пункт 51), від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (пункти 38-39, 57), від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (пункти 46.1-46.2), а також висновок про те, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону (див., зокрема, постанови від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 61), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 211), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 55), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункт 5.66)).».

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту зазначеної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави у право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» - це наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Потрібний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». Одним із елементів дотримання критерію пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки, встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, потрібно застосовувати з урахуванням обставин кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку обох сторін спору, а не лише органів державної влади чи місцевого самоврядування постанову (постанова Верховного Суду від 28 грудня 2022 року у справі № 472/156/21).

Правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, особливо зважаючи, що землі сільськогосподарського призначення займають центральне місце у складі земель України. Виходячи з цього, у ЗК України закріплено принцип пріоритетності земель сільськогосподарського призначення та особливі вимоги щодо використання цієї категорії земель. Повернення у державну власність земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням.

Вказана правова позиція сформована у Постанові ВС у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 144/374/24 від 10.06.2026.

Так, із матеріалів слідує, що рішенням № 5 десятої сесії Берездівської сільської ради VIII скликання від 14.12.2021 «Про затвердження документації із землеустрою», ОСОБА_2 за порядковим номером 91 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передано у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номер 6823988000:03:006:0058, площею 1,1138 га.

Зазначене рішення органу місцевого самоврядування слугувало підставою для внесення державним реєстратором Берездівської сісльської ради 16.03.2023 інформації про право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2708029968239).

Надалі, на підставі договору купівлі-продажу № 155 від 21.02.2024, ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_2 відповідно до довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Шепетівського районного нотаріального округу № 930 від 05.09.2023, продав вказану земельну ділянку ОСОБА_1 (право власності зареєстровано приватним нотаріусом Шепетівського районного нотаріального округу Гордєєвою Л.М. 21.02.2024).

Вказана земельна ділянка перебуває в оренді в приватного підприємства «Екоагролан-плюс» згідно договору від 16.10.2025.

Крім того, Рішенням № 5 десятої сесії Берездівської сільської ради VIII скликання від 14.12.2021 «Про затвердження документації із землеустрою», ОСОБА_2 за порядковим номером 92 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передано у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6823988000:03:005:0018, площею 2,5309 га.

Зазначене рішення органу місцевого самоврядування слугувало підставою для внесення державним реєстратором Берездівської сільської ради 16.03.2023 інформації про право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2708036468239).

Надалі, на підставі договору купівлі-продажу №154 від 21.02.2024, ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Шепетівського районного нотаріального округу № 930 від 05.09.2023, продав вказану земельну ділянку ОСОБА_1 (право власності зареєстровано приватним нотаріусом Шепетівського районного нотаріального округу Гордєєвою Л.М. 21.02.2024) (а.с. 51-52)

На даний час вказана земельна ділянка перебуває в оренді в приватного підприємства «Екоагролан-плюс», код ЄДРПОУ: 37565544, згідно договору від 16.10.2025.

Разом із тим, Вироком Славутського міськрайонного суду від 11.02.2026 у кримінальному провадженні № 42024242250000018 у справі № 682/226/26 затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 11.02.2026 між прокурором Шепетівської окружної прокуратури Левосюк Ю.О. та обвинуваченим ОСОБА_2 .

Зазначеним вироком ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України та призначено покарання: за ч. 3 ст. 358 КК України – 1 рік позбавлення волі, за ч. 3 ст.190 КК України – 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено ОСОБА_2 покарання – 3 роки 1 місяць позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку 2 роки, покладено обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КПК України.

За результатами досудового розслідування та судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 , діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, безпосередньо виконав частину об`єктивної сторони кримінально-караного діяння, пов`язаного із підробленням документів, а саме: надав невстановленій досудовим розслідуванням особі свої анкетні дані, які необхідно було зазначити при виготовленні підробленого документа, а також надав оригінали паспорта громадянина України та реєстраційного номеру облікової картки платника податків виданих на своє ім`я. Після цього, невстановлена досудовим розслідуванням особа, діючи спільним єдиними прямим умислом з ОСОБА_2 щодо підробки офіційних документів, склала завідомо неправдиві офіційні документи: витяг з рішення № 5 десятої сесії Берездівської сільської ради VIII скликання від 14.12.2021 «Про затвердження документації із землеустрою», відповідно до якого ОСОБА_2 за порядковим номером 91 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передано у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номер 6823988000:03:006:0058 площею 1,1138 га, який засвідчила підписом Берездівського сільського голови та нанесла відтиск мастикової гербової печатки Берездівської сільської ради; витяг з рішення № 5 десятої сесії Берездівської сільської ради VIII скликання від 14.12.2021 «Про затвердження документації із землеустрою», відповідно до якого ОСОБА_2 за порядковим номером 92 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передано у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6823988000:03:005:0018, площею 2,5309 га, який засвідчила підписом Берездівського сільського голови та нанесла відтиск мастикової гербової печатки Берездівської сільської ради. Надалі, ОСОБА_2 , діючи за вказівками невстановленої досудовим розслідуванням особи, ввівши в оману приватного нотаріуса щодо законності права власності на вказані вище земельні ділянки, видав нотаріальну довіреність, посвідчену в реєстрі за № 930 на прізвища ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , відповідно до умов якої надав право останнім представляти свої інтереси з питань розпорядження (продажу, міни, оренди) на умовах та за ціною на розсуд останніх земельними ділянками з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6823988000:03:006:0058, площею 1,1138 га та кадастровим номером 6823988000:03:005:0018, площею 2,5309 га. Надалі, 21.02.2024 в денний час, більш точний час в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось за можливе, ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Гордєєвої Л.М., що розташована за адресою: м. Славута, площа Шевченка, 8 Шепетівського району Хмельницької області, на підставі виданої нотаріальної довіреності Пекача І.М. № 930 від 05.09.2023, уклав договір купівлі-продажу з ОСОБА_1 , зареєстрований в реєстрі за № 154, відповідно до якого ОСОБА_3 здійснив продаж земельної ділянки кадастровий номер 6823988000:03:005:0018, площею 2,5309 га для ОСОБА_1 .

Окрім того, 21.02.2024 в денний час, більш точний час в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось за можливе, ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Гордєєвої Л.М., що розташована за адресою: м. Славута, площа Шевченка, 8 Шепетівського району Хмельницької області, на підставі виданої нотаріальної довіреності Пекача І.М. № 930 від 05.09.2023, уклав договір купівлі-продажу з ОСОБА_1 , зареєстрований в реєстрі за № 155, відповідно до якого ОСОБА_3 здійснив продаж земельної ділянки кадастровий номер 6823988000:03:006:0058, площею 1,1138 га для ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_2 , діючи спільно за попередньою змовою із невстановленою досудовим розслідуванням особою, будучи об`єднаним єдиним злочинним умислом, заволоділи шляхом обману земельною ділянкою кадастровий номер 6823988000:03:005:0018, площею 2,5309 га ринкова вартість якої станом на 21.02.2024 становить 211 002 грн, та земельною ділянкою кадастровий номер 6823988000:03:006:0058, площею 1,1138 га ринкова вартість якої станом на 21.02.2024 становить 92 574 грн, всього на загальну суму 303 576 грн., що в 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадяни, чим завдали значної шкоди Берездівській сільські раді Шепетівського району Хмельницької області.

Таким чином, з наведеного вироку слідує, що Берездівська сільська рада не приймала рішення про передачу у власність ОСОБА_2 спірних земельних ділянок, що свідчить про відсутність волі власника на їх вибуття з комунальної власності всупереч вимог Конституції України, Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та на підставі підробленого документа.

Отже, ОСОБА_2 набув у приватну власність земельні ділянки з кадастровими номерами 6823988000:03:005:0018 та 6823988000:03:006:0058 на підставі підробленого рішення сесії. Отже, ОСОБА_2 , використавши підроблене рішення сесії, заволодів вказаними земельними ділянками незаконно, недобросовісно, без жодної правової підстави.

Згідно повідомлення Берездівської сільської ради від 21.01.2026 № 50/06-30, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою до Берездівської сільської ради про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою на земельні ділянки з кадастровими номерами 6823988000:03:006:0058 та 68239888000:03:005:0018 не звертався. Особи за його дорученням також не зверталися. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою до Берездівської сільської ради про затвердження проектів із землеустрою на земельні ділянки з кадастровими номерами 6823988000:03:006:0058 та 6823988000:03:005:0018 не звертався. Особи за його дорученням також не зверталися. Земельна ділянка з кадастровим номером 6823988000:03:006:0058, до моменту оформлення права власності рахувалась, як невитребувана частка пай. Сертифікат на земельну частку пай складався з двох земельних ділянок та видавався на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 жительки с. Хвощівка. Земельна ділянка з кадастровим номером 6823988000:03:005:0018, до моменту оформлення права власності рахувалась, як невитребувана частка пай. Сертифікат на земельну частку пай видавався на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 жительки с. Хвощівка. ОСОБА_4 проживала в с. Хвощівка одна.

Земельну ділянку з кадастровим номером 6823988800:03:006:0058, Берездівська сільська рада в 2019 році надавала в оренду ПП «Екоагролан- плюс» до 31.12.2025, земельну ділянку з кадастровим номером 6823988000:03:005:0018, Берездівська сільська рада 2019 році надавала в оренду ПП «Еколан плас» до 31.12.2025 року (а.с. 95)

Як слідує із матеріалів справи, на даний час спірні земельні ділянки, набуті протиправним способом, перебувають у власності ОСОБА_1 на підставі зазначених вище договорів купівлі-продажу.

Варто зауважити, що від імені ОСОБА_2 за довіреностями діяли ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які були посвідчені приватним нотаріусом Шепетівського районного нотаріального округу № 930 від 05.09.2023 та № 843 від 21.08.2023 (а.с. 45, 46).

Крім того, відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_3 , ОСОБА_1 є його рідним дядьком, він підтримує з ним дружні відносини з дитинства. Факт наявності родинних зв`язків також підтверджується інформацією Славутського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 255/24.15-37 від 19.05.2026 (а.с. 104-105).

Варто також зауважити, що, відповідно до п. 6 договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6823988000:03:006:0058 № 155 від 21.02.2024, ОСОБА_1 зобов`язався сплатити в строк не пізніше 5 днів ОСОБА_2 на рахунок НОМЕР_1 13 787,33 грн, що надалі так і не здійснив.

В пункті 6 договору № 154 від 21.02.2024 щодо купівлі земельної ділянки з кадастровим номером 6823988000:03:005:0018 зазначено про обов`язок ОСОБА_1 сплатити на рахунок ОСОБА_2 34 348,16 грн, які також не були сплачені.

Наведене слідує із протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 05.06.2025, який було здійснено на підставі ухвали слідчого судді Славутського міськрайонного суду від 10.04.2025 у справі № 682/1586/24, у кримінальному провадженні № 42024242250000018, яким вилучено в АТ «Державний ощадний банк України» інформацію щодо наведеного вище банківського рахунку ОСОБА_2 . Так, за результатами огляду встановлено, що будь-яких зарахувань на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_2 за період часу з 21.02.2024 по 09.04.2025 не виявлено (а.с. 71-73, 74, 7576-83).

Крім того, згідно висновку експерта за результатами проведення судово- почеркознавчої експертизи №1230/24-26/152/153/25-26 від 26.02.2025, підпис, у графі «Підпис заявника», у заявах про державну реєстрацію прав № 54523269 та № 54523092 від 16.03.2023 виконаний не ОСОБА_2 (а.с. 53-70).

У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази у справі, надані сторонами, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини перша та друга статті 89 ЦПК України).

Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України є загальними засадами цивільного законодавства. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які мають право розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Якщо суд встановить, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, зокрема про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (див. пункти 28, 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16).

Отож, з урахуванням наведених обставин, а також факту відсутності реального розрахунку за договорами купівлі-продажу земельних ділянок, дії ОСОБА_1 не можуть розцінюватися як добросовісне набуття майна.

Сукупність зазначених обставин, а саме: участь пов`язаних осіб при укладенні правочинів, безпосередня участь ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності за ОСОБА_2 , відсутність фактичної сплати грошових коштів за договорами, оформлення переходу права власності за участю осіб, які фігурують у кримінальному провадженні щодо підроблення рішення сесії, а також обізнаність ОСОБА_1 про фактичні підстави набуття права власності на земельні ділянки, свідчить про формальний характер укладених правочинів та підтверджує недобросовісність набувача ОСОБА_1 . Відповідачем не спростовано доводів позовної заяви про добросовісність набутті ним спірних земельних ділянок.

Варто зауважити, що згідно до листа Відділу № 3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 77/281-26 від 20.01.2026, земельні ділянки з кадастровими номерами 6823988000:03:005:0018 та 6823988000:03:006:0058 мали та мають цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 98).

Згідно протоколу розподілу та визначення в натурі земельних ділянок (паїв) власникам земельних сертифікатів, на території Хвощівської сільської ради Славутського району, вказані земельні ділянки належали ОСОБА_4 .

Відповідно до інформації Берездівської сільської ради № 2 від 21.01.2026, згідно протоколу розподілу земельних часток (паїв), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на карті розподілу по с. Хвощівка Шепетівського району випала земельна ділянка під номером НОМЕР_2 .

Згідно інформації Берездівської сільської ради № 50/06-30 від 21.01.2026, спірні земельні ділянки до моменту оформлення права власності рахувалися як невитребувані частки (паї), сертифікати на земельні частки (паї) видавалися на ім`я ОСОБА_4 .

Із Витягу із погосподарської книги № 2 зазначено, що в квітні 2007 року ОСОБА_4 вибула на проживання до сестри в м. Миколаїв. До цього часу ОСОБА_4 право власності на вказані земельні ділянки не оформила, як наслідок, вказані земельні ділянки вважаються землями комунальній власності Берездівської сільської ради.

Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля, водні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі, відповідно, державної чи комунальної власності. В цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

При цьому суд також враховує те, що в питаннях оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і в питаннях наявності «суспільного», «публічного» інтересу, також визнає за державою достатньо широку «сферу розсуду», за виключенням випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

ЄСПЛ, оцінюючи можливість захисту права особи за статтею 1 Першого протоколу, загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося в зв`язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або стосовно якого припускається, що воно було придбане незаконно (наприклад, рішення та ухвали ЄСПЛ у справах «Раймондо проти Італії» від 22.02.1994, «Філліпс проти Сполученого Королівства» від 05.07.2001, «Аркурі та інші проти Італії» від 05.07.2001 року, «Ріела та інші проти Італії» від 04.09.2001, «Ісмаїлов проти Російської Федерації» від 06.11.2008).

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Можливість віндикації майна, його витребування від особи, яка незаконно або свавільно заволоділа ним, має нормативну основу в національному законодавстві. Зокрема, пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України передбачений такий спосіб захисту, як відновлення становища, яке існувало до порушення, а статтею 387 ЦК України передбачено право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння. Зазначені положення є доступними для заінтересованих осіб, чіткими, а наслідки їх застосування - передбачуваними.

Віндикація майна, його витребування в особи, яка незаконно або свавільно порушила чуже володіння, має легітимну мету, яка полягає в забезпеченні права інших осіб мирно володіти своїм майном. Така мета відповідає загальним інтересам суспільства.

Повернення державі земельної ділянки, незаконно відчуженої фізичній особі органом місцевого самоврядування, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням.

Як встановлено судом, вилучення спірних земельних ділянок із власності територіальної громади відбулися всупереч вимог чинного законодавства за відсутності рішення уповноваженого суб`єкта щодо їх передачі ОСОБА_2 на підставі підробленого документу.

Таким чином, у даній справі повернення у комунальну власність земельних ділянок, незаконно відчужених на користь фізичної особи за відсутності належної правової підстави, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням.

Суд вважає, що в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак спірних земельних ділянок, проявивши розумну обачність відповідач міг і повинен був знати про незаконність набуття у приватну власність земельних ділянок, отриманих за договором купівлі-продажу, оплата за якими фактично проведена на була.

Із урахуванням наведеного, враховуючи встановлену незаконність вибуття земельних ділянок з володіння територіальної громади, суд не вбачає невідповідності заходу втручання в право власності кінцевого набувача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ, оскільки загальний інтерес у контролі за використанням земельних ділянок у цій справі переважає приватний інтерес відповідача у збереженні права на земельні ділянки, тому витребування цих земельних ділянок у відповідача, є пропорційним заходом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4-13, 17, 18, 263, 265, 273, 352-355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов – задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 у комунальну власність Берездівської сільської ради земельну ділянку з кадастровим номером 6823988000:03:006:0058 площею 1,1138 га, що розташована на території Берездівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.

Витребувати у ОСОБА_1 у комунальну власність Берездівської сільської ради земельну ділянку з кадастровим номером 6823988000:03:005:0018, площею 2,5309 га, що розташована на території Берездівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури (Хмельницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) 5 324,8 грн (п`ять тисяч триста двадцять чотири гривні вісімдесят копійок) судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення с уду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Шепетівська окружна прокуратура (адреса: Хмельницька область, ЄДРПОУ: 0291110225) в інтересах Берездівської сільської ради (адреса: вул. Перемоги, 4, с. Улашанівка Шепетівський район, Хмельницька область, 30070, РНОКПП 04405064)

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Треті особи: Приватне підприємство «ЕКОАГРОЛАН-ПЛЮС» (адреса: вул. Поштова, буд. 1-А, с. Хвощівка, Шепетівський район, Хмельницька область, 30046, РНОКПП 37565544)

ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 )

Повний текст рішення складено: 28.10.2026

Суддя Мотонок Т. Я.