Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №936/1363/26 — Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 936/1363/26

Провадження № 2/936/495/2026

28.10.2026 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Павлюк С.С.

з участю секретаря с/з Щербей А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду селища Воловець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району, треті особи: приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Переста Яна Олександрівна та ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

25.09.2026 позивач звернулася із позовною заявою до відповідача про надання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . 11.03.2010 ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений секретарем Нижньоворітської сільської ради Воловецького району Закарпатської області. Відповідно до зазначеного заповіту ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробив розпорядження, згідно з яким усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що належатиме йому на день смерті, у тому числі власний житловий будинок, господарські споруди та земельну ділянку, заповів своїй дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому на момент смерті майно. До складу спадкового майна, зокрема, входить земельна ділянка площею 0.25 га, кадастровий номер 2121584200:08:019:0001, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). ОСОБА_3 користувався земельною ділянкою для будівництва та обслуговування зазначеного житлового будинку, господарських будівель та споруд орієнтовною площею 0,25 га. Отже, після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на майно, яке відповідно до складеного ним заповіту було заповідане Позивачу. На момент смерті ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивач на момент відкриття спадщини спільно зі спадкодавцем зареєстрована не була, а тому для прийняття спадщини їй необхідно було у встановленому законом порядку звернутися із відповідною заявою про прийняття спадщини. Позивач звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . У зв`язку з пропуском встановленого законом строку у прийнятті заяви про прийняття спадщини було відмовлено. Пропуск зазначеного строку не був пов`язаний із небажанням Позивача приймати спадщину або відмовою від належних їй спадкових прав. Він був зумовлений винятковими сімейними обставинами, пов`язаними з тяжким станом здоров`я її неповнолітнього сина та необхідністю постійної участі матері у його лікуванні та догляді за ним. Син Позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з дитинства страждає на тяжке вроджене захворювання серця. Відповідно до наявної медичної документації йому встановлено діагноз: вроджена вада серця атрезія легеневої артерії з дефектом міжшлуночкової перегородки, правостороння дуга аорти. Захворювання сина має тяжкий характер та потребувало і продовжує потребувати спеціалізованого медичного нагляду, систематичних обстежень та складних оперативних і рентгенендоваскулярних втручань.У зв`язку з цим значний обсяг повсякденних обов`язків, пов`язаних із вихованням сина, доглядом за ним, супроводженням під час медичних обстежень, організацією його лікування та забезпеченням виконання лікарських рекомендацій, фактично здійснювався Позивачем особисто. З огляду на тяжкість захворювання дитини та необхідність постійного контролю за станом її здоров`я зазначені обставини вимагали від Позивача значних витрат часу та постійної особистої участі у забезпеченні лікування сина. Саме вказані сімейні обставини та необхідність першочергового забезпечення життєвих і медичних потреб тяжкохворого неповнолітнього сина істотно ускладнили для Позивача можливість своєчасно вчинити необхідні дії, пов`язані з оформленням спадщини після смерті її батька ОСОБА_3 . За таких життєвих обставин Позивач своєчасно не здійснила необхідних юридичних дій щодо оформлення спадщини після смерті батька та пропустила встановлений законом строк для подання заяви про її прийняття.

Ухвалою судді від 29.09.2026 по справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 13.10.2026 по справі залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 , яка також являється спадкоємцем померлих батьків.

В судове засідання позивач не з`явилася, подала через канцелярію суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району в судове засідання не з`явився, скерував до суду заяву про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги визнає.

Третя особа ОСОБА_2 , в судове засідання також не з`явилася, проте надала заяву про розгляд справи без її участі. Крім того, не заперечує на подання позивачем, яка пропустила шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

У відповідності свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є рідною дочкою померлого ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

За життя ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 03.08.2026 за №238/02-01-27, відповідно до якої останнім місцем реєстрації та проживання ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , була адреса: АДРЕСА_1 .

11.03.2010 ОСОБА_3 склав заповіт, який посвідчений секретарем Нижньоворітської сільської ради Воловецького району Закарпатської області. Відповідно до зазначеного заповіту ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробив розпорядження, згідно з яким усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що належатиме йому на день смерті, у тому числі власний житловий будинок, господарські споруди та земельну ділянку, заповів своїй дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на належне йому на момент смерті майно. До складу спадкового майна, зокрема, входить земельна ділянка площею 0.25 га, кадастровий номер 2121584200:08:019:0001, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Право приватної власності ОСОБА_3 на зазначену земельну ділянку підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація права власності проведена 04.03.2013 року.

Крім того, відповідно до виписки з погосподарської книги №10 (2016-2020 роки), виданої виконавчим комітетом Нижньоворітської сільської ради 05.08.2026 за №240/02-01-27, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване домогосподарств житловий будинок 1970 року забудови, головою якого був ОСОБА_3 .

Згідно з довідкою виконавчого комітету Нижньоворітської сільської ради від 03.08.2026 №237/02-01-27 на момент смерті ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 14.02.2025.

Позивач звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . У зв`язку з пропуском встановленого законом строку у прийнятті заяви про прийняття спадщини було відмовлено, що підтверджується листом приватного нотаріуса Перести Яни Олександрівни від 09.09.2026 року вих. №73/01-16. Крім того, листом приватного нотаріуса Перести Яни Олександрівни від 09.09.2026 року вих. №74/01-16 підтверджується, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк не звернулася із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . У зв`язку з цим у прийнятті заяви про прийняття спадщини було відмовлено, а спадкоємцю роз`яснено зміст ст. 1272 Цивільного кодексу України щодо права звернення до суду для визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Також судом встановлено, що пропуск позивачем зазначеного строку не був пов`язаний із небажанням Позивача приймати спадщину або відмовою від належних їй спадкових прав. Він був зумовлений винятковими сімейними обставинами, пов`язаними з тяжким станом здоров`я її неповнолітнього сина та необхідністю постійної участі матері у його лікуванні та догляді за ним. Син Позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з дитинства страждає на тяжке вроджене захворювання серця. Відповідно до наявної медичної документації йому встановлено діагноз: вроджена вада серця - атрезія легеневої артерії з дефектом міжшлуночкової перегородки, правостороння дуга аорти. Наведене свідчить, що йдеться не про звичайне тимчасове захворювання члена сім`ї Позивача, а про тяжку вроджену патологію серцево-судинної системи її дитини, яка вимагає постійного медичного контролю та безпосередньої участі матері в організації лікування і догляду. На момент смерті батька та протягом періоду, відведеного законом для прийняття спадщини, основна увага та зусилля Позивача були спрямовані на забезпечення належного догляду за хворим сином, контроль за станом його здоров`я та організацію необхідної медичної допомоги. При цьому Позивач тривалий час виховує сина після розірвання шлюбу. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було розірвано на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду від 11.06.2015 у справі № 308/1537/15-ц, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Судом встановлено, що спадкоємцями майна померлих батьків позивача, являються позивач ОСОБА_1 та її рідна сестра ОСОБА_2 , інших спадкоємців немає. Крім того, рідна сестра позивача ОСОБА_2 не заперечує на подання позивачем, яка пропустила шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, про що надала до суду відповідну заяву 22.10.2026.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, згідно з ч.3 ст.1223 ЦК України.

Відповідно до положеньст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. ст. 1220-1221,1223 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, а з урахуванням пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів від 28 лютого 2022 року 3164 «Деякі питання в умовах воєнного стану», відповідно до якого перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

Згідно з ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже законодавчо передбачено, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Часом відкриття спадщини за правилами ст.1220 ЦК України слід вважати день смерті особи, зазначений в свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Поважність пропуску строку є оціночною категорією та підлягає з`ясуванню у кожному окремому випадку.

Як роз`яснено у п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» відповідно до змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви. При цьому суди переважно правильно вирішують питання поважності причин пропуску зазначеного строку та визнають поважними тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в ЗСУ тощо.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі ВС/КЦС №681/203/17-ц від 17.10.2018 вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

У постанові від 26.06.2019 у справі №565/1145/17 Верховним Судом було сформовано наступну правову позицію: поважними причинами пропуску строку прийняття спадщини визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо; якщо позивач на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, і про наявність заповіту складеного на його користь дізнався поза межами строку, передбаченого ч.1 ст. 1270 ЦК України, такі обставини свідчать про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі наведеного, приймаючи до уваги те, що позивач є спадкоємцем за законом та має право на спадщину, яка відкрилася за померлими батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також оскільки сестра позивача ОСОБА_2 яка являється також спадкоємцем померлих батьків, не заперечує щодо подання позивачем заяви до нотаріальної контори для прийняття спадщини, суд приходить до переконання, що позивачем ОСОБА_1 строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті батьків пропущено з поважних причин, через те що позивач фактично не проживала із спадкодавцями та за тяжким станом здоров`я її неповнолітнього сина та необхідністю постійної участі її у його лікуванні та догляді за ним, позивач немогла вчасно звернутися з відповідною заявою про прийняття спадщини, таким чином їй слід визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10; 11; 16; 213; 215 ЦПК України, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270, ст. 1272 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району, треті особи: приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Переста Яна Олександрівна та ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 ) додатковий строк терміном у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її батька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , та яка відрилась після смерті її матері ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 ) додатковий строк терміном у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її матері - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку відкладення складання повного рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_2 , Засоби зв`язку: Тел. НОМЕР_5 , Адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_11 Електронний кабінет в ЄСІТС не зареєстровано.

відповідач: Нижньоворітська сільська рада Мукачівського району, місцезнаходження: вул. Центральна, буд. №141, с.Н.Ворота, Мукачівський район, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 04349432;

третя особа: приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Переста Яна Олександрівна, місцезнаходження: пл. Духновича, 10/5, м.Мукачево, Мукачівський район, Закарпатська область;

третя особа: ОСОБА_2 , мешканка за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя: Павлюк С.С.