Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №700/842/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/2286/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №700/842/25 Категорія: 305010000Бесараб Н.В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т. Л.

суддіСіренко Ю. В., Новіков О. М.

секретар Широкова Г.К.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 21.07.2026 (повний текст складено 27.07.2026, суддя в суді першої інстанції Бесараб Н. В.) у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» від імені якого діє Лисянська філія відокремленого структурного підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» до ОСОБА_1 про стягнення боргу необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем правил роздрібного ринку електричної енергії,

в с т а н о в и в :

у серпні 2025 року АТ «Черкасиобленерго» від імені якого діє Лисянська філія відокремленого структурного підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь відокремленого структурного підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» акціонерного товариства «Черкасиобленерго» вартість необлікованої електричної енергії в сумі 91 974,09 грн. та судовий збір, сплачений за подання позовної заяви.

Позовна заява обґрунтована тим, що 20.03.2014 між ПАТ «Черкасиобленерго» від імені якого діє Лисянський район електричних мереж та ОСОБА_2 укладено договір про користування електричної енергією, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для задоволення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 3,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Об`єктом відповідача, на який здійснюється постачання електричної енергії згідно договору є житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

25.09.2024 працівниками Лисянської філії ВСП «Звенигородські електричні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» при неплановій перевірці засобів обліку електричної енергії на об`єкті відповідача, в присутності ОСОБА_1 було виявлено порушення, передбачене пп.6 п. 8.4.2– самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів та електропроводки до електричної мережі, а саме: накид дротів навантаження на лінію електропередачі поза електролічильником для електропостачання житлового приміщення.

Факт порушення правил роздрібного ринку електричної енергії підтверджується складеним актом про порушення № 008117 від 25.09.2024.

Вказані дії було оформлено протоколом № 008117 від 07.11.2024 засідання комісії з розгляду акту про порушення, згідно якого обсяг та вартість необлікованої електричної енергії складає 11 722 кВт*год на суму 91 794,09 грн.

Відповідач на засідання комісії по розгляду актів про порушення не з`явилася, тому протокол засідання комісії та розрахунок боргу по акту про порушення направлений 14.11.2024 на адресу споживача.

Оскільки вартість необлікованої електричної енергії сплачена не була, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав.

Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 21.07.2026 позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВСП «Звенигородські енергетичні мережі» АТ «Черкасиобленерго» вартість необлікованої електричної енергії в сумі 91 794,09 грн. та судовий збір в розмірі 3 028 грн.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано, що ОСОБА_1 на час проведення непланової перевірки засобів обліку електричної енергії 25.09.2024 проживала та була споживачем електричної енергії, яка подавалася до будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до договору, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Черкасиобленерго» від 20.03.2014. Вказана обставина не спростована відповідачем та підтверджена матеріалами справи, тому обов`язок дотримуватися вимог ПРРЕЕ покладається на особу, яка фактично користується електричної енергією та електроустановкою, незалежно від форми укладення договору. Судом враховано, що сам по собі факт відсутності підписаного відповідачем письмового договору не звільняє його від відповідальності за допущені порушення ПРРЕЕ, а тому вартість необлікованої електричної енергії підлягає відшкодуванню саме відповідачем ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 21.07.2026 як незаконне та необґрунтоване.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказано, що відповідач не є стороною договору про постачання електричної енергії, а тому на нього не покладено відповідальність за збереження цілісності засобів обліку та за недопущення безоблікового споживання електроенергії, тому заявлені позивачем вимоги до ОСОБА_1 є безпідставними і не підлягають до задоволення.

Крім того, вказано, що позивачем до матеріалів справи додано договір про постачання електричної енергії № 47153 від 20.03.2014, укладений між ОСОБА_2 та постачальником електричної енергії. ОСОБА_2 це дівоче прізвище матері відповідача, ОСОБА_3 , яка такий договір не укладала і не підписувала, тому скаржник вважає, що позивач свідомо ввів суд в оману, підробив договір та надав його суду. В зв`язку з даною обставиною, ОСОБА_1 просить також постановити окрему ухвалу стосовно порушення законодавства Лисянською філією ВСП «Звенигородські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго», яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК України (підробка документа і використання завідомо підробленого документа) та ст. 384 КК України (введення в оману суду шляхом подання завідомо недостовірних або підроблених доказів) та направити таку окрему ухвалу до Лисянського відділу Звенигородської окружної прокуратури для перевірки таких дій позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від АТ «Черкасиобленерго» вказано, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не дають підстав для зміни чи скасування рішення суду.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що між споживачем ОСОБА_2 та ПАТ «Черкасиобленерго» в особі директора Лисянського району електричних мереж було укладено договір про користування електричною енергією, що підтверджується договором № 47153 від 20.03.2014 (а.с. 4-5 т.1). Відповідно умов вказаного договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 1,30 кВт за адресою: АДРЕСА_1 , а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

11.06.2017 набрав чинності ЗУ «Про ринок електричної енергії». Відповідно до положень цього Закону, з 01.01.2019 Лисянська філія ПАТ «Черкасиобленерго» здійснює розподіл електричної енергії в межах закріпленої території Черкаської області, виконує функції, має права і обов`язки оператора системи розподілу.

25.09.2024 під час проведення непланової перевірки засобів обліку електричної енергії, працівниками Лисянської філії ВСП «Звенигородські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» за адресою: АДРЕСА_1 , в присутності ОСОБА_1 виявлено порушення ПРРЕЕ. Зауваження зі сторони ОСОБА_1 щодо складання акту – відсутні, що підтверджується підписом в акті про порушення № 008117 від 25.09.2024 (а.с. 8-9 т.1).

Відповідно до акту про порушення № 008117 від 25.09.2024 виявлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 порушив ПРРЕЕ: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі у точці ТП10/0,4 кВ-№138 Л-2 «Центр» опора № 18, а саме: накид дротів навантаження на лінію електропередачі поза електролічильником для електропостачання житлового приміщення. Наявний факт порушення ПРРЕЕ, спожита електроенергія не обліковувалася і не сплачувалася. Порушення п.п. 6 п. 8.4.2 «Правил роздрібного ринку електричної енергії» затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.

Копію акту про порушення № 008117 від 25.09.2024 направлено на адресу листом (а.с. 10 т.1) та отримано останньою особисто 11.10.2024, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштової кореспонденції (а.с. 10 зворотна сторона т.1).

Також, ОСОБА_1 повідомлено про час, дату та місце засідання комісії з розгляду актів про порушення. Відповідне повідомлення отримано ОСОБА_1 особисто 05.11.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштової кореспонденції (а.с. 11 зворотна сторона т.1).

Згідно протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення № 008117 від 07.11.2024 (а.с. 13 т.1), комісією встановлено, що відповідач спожив необлікованої електричної енергії в обсязі 11722 кВт*год на суму 91 794,09 грн.

Копія протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення № 008117 від 07.11.2024 та платіжне повідомлення до рахунку № 47153/13 від 07.11.2024 на оплату нарахування по акту порушення були направлені 14.11.2024 на адресу споживача: АДРЕСА_1 . Згідно повідомлення про вручення № 1930101943071 лист з додатками отримані відповідачем 22.11.2024 (а.с. 12 зворотна сторона т.1).

13.12.2024 ОСОБА_1 звернулася до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг із скаргою (а.с. 137 т.1), в якій просила скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення ВСП «Звенигородська енергетична мережа» ПАТ «Черкасиобленерго», оформлене протоколом № 008117 від 07.11.2024 засідання комісії з розгляду актів про порушення, в якій вказала, що договір № 47153 від 20.03.2014, зазначений у протоколі комісії є сфальсифікований, оскільки такого договору ОСОБА_1 ніколи не укладала.

Згідно відповіді Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 29.01.2025 (а.с. 152-155 т.1) зазначено, що акт про порушення та протокол комісії з розрахунком вартості необлікованої енергії виконано без порушень та з урахуванням вимог глави 8.4 розділу VІІІ ПРРЕЕ. Звернуто увагу заявника, що відповідно до положень п. 8.2.7 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсяг вартості необлікованої електричної енергії вирішуються, зокрема судом.

Станом на день подачі позову до суду борг по сплаті вартості необлікованої енергії споживачем не погашено, що зумовило звернення позивача до суду з позовом.

Правовідносини, наявні між сторонами справи на підставі вказаних фактичних обставин, мають таке правове регулювання.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, необхідно встановити таку сукупність обставин для висновку про обґрунтованість вимог про відшкодування шкоди: 1) наявність шкоди у позивача, 2) неправомірні дії особи, до якої заявлено відповідні вимоги, 3) причинно-наслідковий зв`язок між наявною шкодою в позивача та неправомірними діями відповідача.

Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Так, згідно п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 58 ЗУ «Про ринок електричної енергії» споживач має право купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку; отримувати електричну енергію належної якості згідно з умовами договору та стандартами якості електричної енергії.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 58 ЗУ «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 77 ЗУ «Про ринок електричної енергії» правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Главою 1.1 Розділу І ПРРЕЕ, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 визначено, що контрольний огляд засобу комерційного обліку – це виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів, зняття показань засобів комерційного обліку (у разі виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку), а також з метою виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів.

Відповідно до п. 1.2 ПРРЕЕ самовільне підключення - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення (у тому числі після відключення) електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що є підставою для оформлення акта про порушення та визначення обсягу необлікованої електричної енергії внаслідок такого підключення.

Згідно п. 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення, а згідно п. 8.2.6 даних Правил, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

У разі відмови споживача або представника споживача від отримання повідомлення про місце, час і дату засідання комісії або відсутності споживача або його представника за адресою, визначеною у даних щодо споживача, наявних в оператора системи, оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Згідно з п. 8.2.7 ПРРЕЕ споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.

Відповідно до п.п. 6 п. 8.4.2 ПРРЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: за самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.

Згідно з п.п. 2 п. 8.4.8 ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил): якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку мали можливість, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Відповідно до п. 8.4.13 ПРРЕЕ у разі виявлення у побутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6-8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт*год), визначається за формулою 8 цієї глави. При цьому час використання самовільного підключення протягом доби для побутового споживача(t вик.с.п.), приймається рівним 8 год.

З урахуванням вищенаведеного нормативно-правового регулювання правовідносин сторін у справі, а також встановлених при розгляді справи фактичних обставин, апеляційний суд прийшов до висновку про те, що внаслідок позаоблікового підключення відповідача до джерела електроживлення та відповідного безоблікового споживання електроенергії відповідачем було завдано позивачу шкоди, яка споживачем у визначений п. 8.2.7 ПРРЕЕ строк не відшкодована, тому підлягає відшкодуванню в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що під час розгляду справи позивачем було доведено факт порушення відповідачем правил користування електричною енергією для населення належними та допустимими доказами, які приєднані до матеріалів справи.

Судом правильно враховано, що ОСОБА_1 на даний час є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 і 28.01.2026 уклала договір з позивачем про надання послуг з розподілу електричної енергії № 47154, але на час проведення непланової перевірки засобів обліку електричної енергії 25.09.2024 вона проживала та була споживачем електричної енергії, яка подавалася до будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до договору, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Черкеасиобленерго» від 20.03.2014.

Дана обставина є достовірно встановлена судом, підтверджена матеріалами справи та не була спростована відповідачем.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не є стороно договору про постачання електричної енергії № 47153 від 20.03.2014, а тому заявлений до неї позов є безпідставним є необґрунтованими, оскільки факт укладення договору не на ім`я відповідача не звільняє ОСОБА_1 від обов`язку оплатити спожиту електричну енергію, оскільки вона користувалася зазначеними послугами.

Відповідно до положень ЗУ «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, договір про надання послуг з розподілу та постачання електричної енергії є публічним договором приєднання. Фактичне споживання електричної енергії, користування електроустановками, підключеними до мережі оператора системи розподілу, а також здійснення оплати за спожиту електричну енергію або вчинення інших дій, що свідчать про намір користуватися відповідною послугою є акцептом умов такого договору та свідчать про виникнення між сторонами договірних правовідносин незалежно від підписання сторонами окремого письмового документу. Крім того, правилами роздрібного ринку електричної енергії визначено обов`язок дотримуватися вимог ПРРЕЕ саме особу, яка фактично користується електричною енергією та електроустановкою, незалежно від форми укладення договору.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 суттєвими не являються, оскільки не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення по суті спору та зводяться до переоцінки доказів, незгоди скаржника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду першої інстанції.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача, оскільки під час розгляду справи позивачем було доведено, що акт про порушення складено уповноваженими представниками оператора системи розподілу у присутності споживача. Документ містить всі обов`язкові реквізити, визначені главою 8.2 ПРРЕЕ. Споживач зауважень до складеного акту не мала, про що зазначено в самому акті, була належним чином повідомлена про час, дату та місце засідання комісії з розгляду акта про порушення. Комісія провела засідання у визначений строк, розглянула акт та зафіксувала своє рішення у протоколі, який направлено споживачу та отримано ним. Розмір необлікованої електричної енергії розраховано за формулою та методикою, передбаченою ПРРЕЕ, виходячи з виявленого виду порушення, дозволеної потужності та кількості днів порушення. Такий розмір заборгованості відповідачем не спростований.

Отже, рішення суду першої інстанції є таким, що повністю відповідає нормам матеріального та процесуального законодавства, ухвалене з урахуванням всіх обставин справи та наданих сторонами доказів, яким суд дав належну оцінку і підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Щодо вимоги апеляційної скарги про постановлення окремої ухвали відносно Лисянської філії ВСП «Звенигородські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» стосовно порушень законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, колегія суддів виходить з наступного.

Скаржник вважає, що позивач підробив договір про постачання електричної енергії № 47153 від 20.03.2014 та використав його під час засідання комісії з розгляду актів про порушення, а також надав такий документ суду в якості доказу, ввівши суд в оману шляхом надання завідомо неправдивих та підроблених доказів, тому в діях позивача містяться ознаки кримінального правопорушення. Такі дії позивача на думку ОСОБА_1 повинні бути перевірені Звенигородською окружною прокуратурою та є підставою для постановлення окремої ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 262 ЦПК України визначено, що суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (у тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором

Згідно з положеннями ст. 385 ЦПК України суд апеляційної інстанції у випадку і в порядку, встановлених статтею 262 ЦПК України може постановити окрему ухвалу.

Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.

Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, які б свідчили про наявність у діях посадових осіб позивача ознак кримінального правопорушення або інших порушень законодавства, що потребували б реагування суду шляхом постановлення ухвали.

Доводи відповідача про підроблення договору ґрунтуються виключно на його власних припущеннях та не підтверджені належними, допустимими й достатніми доказами у розумінні статей 76-81 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

На підставі ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відхиленням вимог апеляційної скарги відповідача, його судові витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи до відшкодування не підлягають.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 21.07.2026 у даній справі – залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи відповідачу не відшкодовувати.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 27.10. 2026.

Суддя-доповідач

Судді