Суд: Черкаський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №712/844/26
Суддя: Фетісова Т. Л.
ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/2345/26Головуючий по 1 інстанції
Справа №712/844/26 Категорія: 304090000Троян Т. Є.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2026 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т. Л.
судді Новіков О. М., Сіренко Ю. В.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Мосійчук А. І. на заочне рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 05.08.2026 (повний текст складено 05.08.2026, суддя в суді першої інстанції Троян Т. Є.) у цивільній справі за позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в :
у січні 2026 року товариство звернулося до суду з позовом, яким просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1479-0445 від 02.12.2024 у сумі 39 529,16 грн, з яких 10 244,41 грн за тілом кредиту; 19516,75 грн за процентами; 9768,00 грн за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, та судові витрати, мотивуючи про те, що ОСОБА_1 , як позичальник, не виконала належним чином свої зобов`язання по договору щодо повернення отриманого кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, внаслідок чого у неї перед позивачем утворилася зазначена заборгованість.
Заочним рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 05.08.2026 позов у справі відхилено з посиланням на відсутність доведення з боку позивача перерахунку позичальнику коштів кредиту згідно додаткових угод до кредитного договору.
Водночас суд першої інстанції вказав про те, що позивач підтвердив перерахування коштів кредиту 02.12.2024 у розмірі 7200 гривень, що підтверджується Довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» та квитанцією від 02.12.2024 на зазначену суму, однак у суду відсутня можливість встановити фактичний розмір наданого відповідачу кредиту та перевірити правильність розрахунку заявленої до стягнення заборгованості, так як стверджувані інші перерахунки частин кредиту за додатковими угодами доказами не підтверджено.
Представник позивача Мосійчук А. І. подала на вказане рішення суду 03.09.2026 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити заявлені у справі позовні вимоги у повному обсязі.
Вказує, що сторони належним чином в електронному вигляді уклали договір кредиту, де погодили усі істотні умови кредитування.
Позивач здійснив належну ідентифікацію позичальника при укладенні договору.
Документи про рух коштів клієнта по рахунку, в тому числі виписка по рахунку клієнта, належать до інформації, що є банківською таємницею, порядок розкриття якої визначений Законом, у зв`язку з чим відповідні дані суду надані не були.
Так ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою в розумінні ЗУ «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до вищевказаної ліцензії виданої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Отже, Позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку, відповідно надати будь-який первинний бухгалтерський документ, у тому числі виписки по рахунку ОСОБА_1 , не вбачається можливим.
Клієнт самостійно вносить до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит, що підтверджує приналежність відповідного карткового рахунку саме відповідачу у справі, який за умовами кредитного договору зобов`язаний вказати реквізити банківської платіжної картки, що належать особисто йому.
На підтвердження перерахування Відповідачу коштів, до суду надано Довідку про перерахування суми кредиту LiqPay № 1479-0445 від 02.12.2024, а також квитанції АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», які містить номери особистих електронних платіжних засобів відповідача із маскою, а саме, НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (містяться в матеріалах справи).
Позивач здійснював перерахунок коштів кредиту через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім» з яким укладено договір № 02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 10.06.2020.
Усі істотні умови кредитування відповідач погодила належним чином в підписаному одноразовим ідентифікатором в електронній формі кредитному договорі від 02.12.2024.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Могилей С.В. просив суд апеляційну скаргу позивача відхилити як безпідставну, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обґрунтованим.
За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є вимоги про стягнення боргу в сумі меншій тридцяти розмірів прожиткового мінімуму. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
При розгляді справи встановлено, що 02.12.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений Договір про відкриття кредитної лінії №1479-0445, за умовами якого кредитодавець надає позичальникові грошові кошти у кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом.
Умовами вказаного Договору сторони також передбачили таке: сума кредиту 7200,00 грн, строк кредитування 365 днів, базовий період 30 днів, стандартна % ставка 0,99 % в день, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору; 0,85% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, який мав бути повернутий відповідачем.
Отже, як встановлено судом та не оспорюється сторонами справи, між ними було укладено кредитний договір у формі електронного документу з електронними підписами.
Згідно із п. 2.2 кредитного договору Кредитодавець відкрив Кредитну лінію для Позичальника, шляхом надання Позичальнику грошових коштів (далі - Кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.
Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в розмірі 6000 грн. (пункт 4.1 кредитного договору).
Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику, - 365 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику, а дата повернення кредиту 01.12.2025 (п. 4.12. Кредитного договору).
Згідно з п.4.10 кредитного договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 0,99 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору; 0,85% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.
Позичальник за умови дотримання вимог, передбачених п.п. 10.2, 10.3 цього Договору, користується програмами лояльності Кредитодавця та сплачує проценти за користування Кредитом за наступними ставками: Знижена процентна ставка 1,00 % за кожен день користування кредитом.
Вказана програма лояльності щодо нарахування відсотків надається виключно як знижка на користування Кредитом, є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору та за умови належного виконання умов кредитного договору.
Згідно з п.8.3. Кредитного договору у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування Кредитом на строк понад один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати від Позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування Кредитом до настання дати повернення кредиту.
З урахуванням прострочення відповідачем сплати процентів на строк понад один календарний місяць, у позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виникло право вимагати від відповідача (у відповідності до п.8.3. Кредитного договору) повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування Кредитом.
На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано розрахунок заборгованості станом на 22.10.2025, з якого вбачається, що 24.01.2025 та 03.03.2025 позивачем відображено надання сум кредитів в розмірі 7900 гривень та 5300 гривень відповідно, на підставі додаткових угод до кредитного договору №1479-0445 від 24.01.2025 та 03.03.2025, предметом яких було надання додаткових коштів кредиту позичальнику ОСОБА_1 .
Фактичний перерахунок коштів кредиту позичальнику позивач підтверджує Довідкою про перерахування суми кредиту LiqPay № 1479-0445 від 02.12.2024, а також квитанціями АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», які містить номери особистих електронних платіжних засобів відповідача із маскою, а саме, НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
Позивач зазначає про невиконання позичальником взятих договірних зобов`язань щодо повернення суми кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитними коштами та просить стягнути з відповідача на свою користь 39 529,16 грн наявної заборгованості, з яких 10 244,41 грн за тілом кредиту; 19516,75 грн за процентами; 9768,00 грн за процентами річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошових зобов`язань.
Вимоги про стягнення вказаних сум кредитного боргу є предметом розгляду у цій справі.
Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин щодо стягнення кредитного боргу, регламентуються такими правовими нормами.
Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Також статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Водночас за вимогами частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Зокрема, другий абзац статті 1046 ЦК України, яка знаходиться у параграфі 1 Глави 71 ЦК України, що регламентує позику, кредит, банківський вклад, установлює, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відтак, з системного аналізу вказаних вище норм права слід зробити висновок про те, що договір кредиту є укладеним не в момент підписання сторонами даного правочину, а після передання позичальнику коштів кредиту, що відповідає точному змісту ст. 1046, ч. 2 ст. 1054 ЦК України ЦК України.
Отже, для підтвердження відповідних обставин слід надати докази, що кошти кредиту було надано саме відповідачу у справі.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
У даному випадку позовні вимоги у справі та заперечення проти висновків суду першої інстанції по суті спору у апеляційній скарзі позивача ґрунтуються на його твердженнях про те, що перерахунок коштів кредиту відповідачу підтверджується довідками АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», щодо надходження коштів за допомогою системи LiqPay.
Проте зі змісту зазначених листів не можливо установити, що платіжний засіб, відображений у них (маска (частково прихований номер) банківської картки позичальника), належить саме відповідачу ОСОБА_1 , отже, стверджувати про те, що позивач довів надходження коштів кредиту відповідачу підстав не має.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення кредитного боргу задоволені бути не можуть, адже позивач не довів, що саме відповідач у справі отримав у строкове користування кредит від позивача.
Посилання апеляційної скарги на те, що сторони належним чином в електронному вигляді уклали договір кредиту із належною ідентифікацією позичальника, не можуть підтверджувати фактичне перерахування коштів кредиту саме позичальнику, що є необхідною умовою для висновків про укладення такого виду правочинів, а не лише погодження сторонами відповідних істотних умов.
Апеляційний суд відхиляє посилання скаржника на те, що обслуговуюча рахунки позивача організація за договором про надання послуг еквайрингу здійснила перерахунок коштів кредиту, адже ці обставини не дозволяють об`єктивно встановити кому саме належать банківські картки, на які такі кошти були зараховані.
Отже, стверджувати про перерахунок кредиту відповідачу на підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд не може.
Апеляційний суд також не може погодитися з посиланнями скаржника на те, що товариство не може вказувати повний номер картки позичальника з метою запобігання розголошення банківської таємниці, що охороняється законом, оскільки за вимогами ч.1 ст. 84 ЦПК України позивач мав можливість при звернені з позовною заявою до суду порушувати питання про витребування відповідних доказів з підстав неможливості самостійно їх надати.
Так позивач при подачі позову мав заявити суду клопотання про витребування доказів з тим, щоб установити кому саме належить банківська картка, на яку було перераховано суму кредиту, а також отримати виписку за відповідними рахунками, яка б підтвердила факт зарахування кредиту позичальнику.
У даному випадку за недоведеності особи власника банківського рахунку, на який надійшли кредитні кошти, суд позбавлений можливості встановити факт перерахунку коштів кредиту позичальнику, що є необхідною складовою умовою для підтвердження змісту наявних між сторонами кредитних правовідносин.
Відтак аргументи скаржника у даній справі свого підтвердження при апеляційному перегляді не знайшли.
Водночас апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції помилково вказав про те, що позов має бути відхилений з інших підстав, а саме внаслідок того, що позивач довів лише часткове перерахування кредиту відповідачу 02.12.2024 у розмірі 7200 гривень, що підтверджується Довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» та квитанцією від 02.12.2024 на зазначену суму, однак у суду відсутня можливість встановити фактичний розмір наданого відповідачу кредиту в повному обсязі та перевірити правильність розрахунку заявленої до стягнення заборгованості, адже за наявних у справі доказів позивачем не було належним чином доведено перерахунок коштів кредиту відповідачу у повному обсязі.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Отже, заочне рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 05.08.2026 у даній справі слід змінити, привівши його мотивувальну частину у відповідність до змісту цієї постанови апеляційного суду, частково задовольнивши вимоги апеляційної скарги представника позивача.
На підставі ст. 141 ЦПК України у зв`язку із тим, що вирішення позовних вимог у справі по результатам апеляційного перегляду змін не зазнало, судові витрати скаржника в апеляційному суді до відшкодування не підлягають.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в :
апеляційну скаргу – задовольнити частково.
Заочне рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 05.08.2026 у даній цивільній справі – змінити, привівши його мотивувальну частину у відповідність до змісту цієї постанови апеляційного суду.
Судові витрати позивача за апеляційний перегляд справи не відшкодовувати.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 27.10.2026.
Суддя-доповідач
Судді
Оригінал: reyestr.court.gov.ua