Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №752/28774/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/28774/25

Провадження № 2/752/4588/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 жовтня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: Плахотнюк К.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання правничої допомоги,

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання правничої допомоги № 13 від 03 серпня 2020 року в сумі 62 250 грн, три відсотки річних у сумі 56,28 грн, а також судові витрати: судовий збір у сумі 1 211,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн.

В обгрунтування пред`явлених позовних вимог зазначив, що 03 серпня 2020 року між ним та відповідачем укладено договір про надання правничої допомоги № 13. За умовами договору позивач зобов`язався надавати відповідачеві правничу допомогу, зокрема представляти його інтереси у цивільній справі № 361/5122/20.

Додатком до договору сторони погодили гонорар у розмірі еквівалента 3 000 доларів США за погодженим сторонами курсом 41,50 грн за один долар США, що становить 124 500 грн. Відповідач сплатив половину гонорару - 62 250 грн. Несплаченою залишилася друга половина - 62 250 грн.

Позивач зазначив, що правничу допомогу надав, зокрема представляв інтереси відповідача у справі № 361/5122/20, за результатами розгляду якої 24 березня 2025 року ухвалено судове рішення. Акт наданих послуг від 24 березня 2025 року містив відомості про надані послуги, сплачену частину гонорару та залишок до сплати. Акт вручено відповідачеві 31 липня 2025 року. Письмових заперечень щодо акта у строк, визначений договором, відповідач не подав.

На підтвердження вимоги про стягнення трьох відсотків річних позивач подав розрахунок за період із 30 жовтня 2025 року до 11 листопада 2025 року на суму 56,28 грн.

Витрати на правничу допомогу в цій справі позивач підтверджує договором про надання правничої допомоги № 3 від 16 березня 2025 року, додатковою угодою від 06 листопада 2025 року та актом наданих послуг від 11 листопада 2025 року.

На підставі викладеного, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 05 грудня 2025 року відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу надано строк для подання відзиву.

Відповідач повідомлявся належним чином про розгляд справи в спрощеному провадження без повідомлення сторін за адресою, зазначеною в позовній заяві, яка є адресою місця реєстрації відповідача, що підтверджується інформацією з Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївського РДА (м. Київ, вул.Виставоква,3-а, кв.80). Крім того, виклик відповідача у справі здійснювався через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано відзиву на позовну заяву.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до правил ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 03 серпня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про надання правничої допомоги № 13.

Відповідно до умов договору позивач зобов`язався надавати відповідачеві правничу допомогу, у тому числі здійснювати представництво його інтересів у цивільній справі № 361/5122/20.

Додатком до договору сторони погодили розмір гонорару - еквівалент 3 000 доларів США за курсом 41,50 грн за один долар США, що становить 124 500 грн. Матеріали справи підтверджують, що відповідач сплатив 62 250 грн. Отже, залишок гонорару становить 62 250 грн.

З наданої копії судового рішення у справі № 361/5122/20 вбачається, що позивач представляв у данійсправі інтереси відповідача.

В акті наданих послуг від 24 березня 2025 року зазначено надані послуги, загальну вартість гонорару, сплачену частину та несплачений залишок у сумі 62 250 грн. З матеріалів справи вбачається, що акт вручено відповідачеві 31 липня 2025 року. Доказів подання відповідачем письмових заперечень щодо акта в передбачений договором строк суду не надано.

Рахунок від 09 жовтня 2025 року було надіслано відповідачеві поштовим відправленням. Згідно з наданими документами поштове відправлення повернулося відправникові 30 жовтня 2025 року неврученим.

Позивач подав розрахунок трьох відсотків річних від суми боргу 62 250 грн за період із 30 жовтня до 11 листопада 2025 року. Заявлена до стягнення сума за цим розрахунком становить 56,28 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в цій справі позивач подав договір про надання правничої допомоги № 3 від 16 березня 2025 року, додаткову угоду від 06 листопада 2025 року та акт наданих послуг від 11 листопада 2025 року на суму 15 000 грн.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів, а зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, у тому числі сплатити гроші.

Згідно зі статтями 525, 526, 629 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором про надання послуг виконавець зобов`язується надати послугу, а замовник - оплатити її, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статей 901, 903 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлені договором.

Оцінивши договір про надання правничої допомоги № 13, додаток до нього, акт наданих послуг, судове рішення у справі № 361/5122/20 та інші надані документи, суд дійшов висновку, що позивач підтвердив факт надання відповідачеві правничої допомоги та погоджений сторонами розмір гонорару.

Подані докази також підтверджують, що відповідач сплатив лише частину гонорару, а заборгованість у сумі 62 250 грн залишилася несплаченою. Відповідач доказів належного виконання цього грошового зобов`язання суду не надав.

Умовами договору передбачено порядок подання клієнтом заперечень щодо акта наданих послуг. Матеріали справи свідчать про вручення акта відповідачеві 31 липня 2025 року. Доказів подання ним заперечень у передбачений договором строк до суду не надійшло. Наявність спору щодо обсягу або якості послуг іншими доказами у справі не підтверджена.

За таких обставин суд вважає доведеним факт існування у відповідача заборгованості за договором про надання правничої допомоги в сумі 62 250 грн. Ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути 56,28 грн трьох відсотків річних за період із 30 жовтня до 11 листопада 2025 року. Розрахунок здійснений від суми основного боргу 62 250 грн. Відповідач розрахунку не спростував і власного розрахунку суду не подав. Тому вимога про стягнення 56,28 грн трьох відсотків річних підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 133, 137 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження витрат у сумі 15 000 грн позивач подав договір про надання правничої допомоги № 3 від 16 березня 2025 року, додаткову угоду від 06 листопада 2025 року та акт наданих послуг від 11 листопада 2025 року. Подані документи підтверджують погоджений розмір витрат і надання правничої допомоги у цій справі.

Відповідач не подав доказів неспівмірності заявлених витрат, не заявив клопотання про їх зменшення та не навів заперечень щодо обсягу наданих послуг. З огляду на предмет спору, обсяг виконаної представником роботи та подані докази суд вважає витрати в сумі 15 000 грн підтвердженими та такими, що підлягають стягненню.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір та інші судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задовольняється повністю, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у сумі 1 211,20 грн і витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 263-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 11, 509, 525, 526, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання правничої допомоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання правничої допомоги в сумі 62 250 (шістдесят дві тисячі двісті п`ятдесят) грн, три відсотки річних у сумі 56 (п`ятдесят шість) грн 28 коп., судовий збір у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєжстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя К.Г. Плахотнюк