Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №635/1135/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 жовтня 2026 року

м. Харків

справа №635/1135/25

провадження № 22-ц/818/4940/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Шнайдер Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Прокоп`єва Костянтина Євгеновича на рішення Харківського районного суду Харківської області від 20 травня 2026 року, постановленого під головуванням судді Базова О.В.,

в с т а н о в и в:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 03.06.2020 року у розмірі 111 614 (сто одинадцять тисяч шістсот чотирнадцять) доларів США.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 20 травня 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ?овича заборгованість за договором позики від 03.06.2020 року у розмірі 111614 доларів США, що на дату ухвалення рішення еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України та становить 4928092 гривні 94 коп. Розстрочено виконання стягнення заборгованості за договором позики від 03.06.2020 року за цим рішенням суду на строк 12 місяців, з дати набрання законної сили цим рішенням, рівними платежами з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по 9301 долар США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України та становить 410674 гривні 41 коп. щомісяця. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ?овича судовий збір у розмірі 15140,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Прокоп`єв Костянтин Євгенович просить змінити рішення суду першої інстанції в частині визначенні еквіваленту суми боргу в національній валюті на дату ухвалення рішення та в частині розстрочення виконання рішення суду.

Посилаються на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що рішення суду в частині визначенні еквіваленту суми боргу в національній валюті на дату ухвалення рішення та в частині розстрочення виконання стягнення заборгованості на строк 12 місяців, з дати набрання законної сили цим рішенням, рівними платежами з відповідача на користь позивача по 9301 долар США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України та становить 410674 грн. 41 коп. щомісяця, незаконним, необґрунтованим, ухваленим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи; при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині визначення розміру стягнення заборгованості в еквівалентності до гривні та в частині розстрочення виконання рішення суду, тому в іншій частині рішення суду, судом апеляційної інстанції не переглядається.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст.367.ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач визнає позовну вимогу про стягнення заборгованість за договором позики від 03.06.2020 року у розмірі 111 614 доларів США та враховуючи, що станом на 20.05.2026 офіційний курс Національного банку України становить 44,1530 грн за 1 долар США, тому загальна сума зобов`язання відповідача, яка підлягає стягненню становить 4928092 гривень 94 коп. враховуючи положення ст. 99 Конституції України, ст. 524 ЦК України. Також ухвалюючи рішення про розстрочення виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що існують загальновідомі обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення суду відповідачем у повному обсязі, а саме: активні та можливі бойові дії на території м. Харкова та Харківської області та введений у зв`язку з цим з 24.02.2022 воєнний стан.

Проте такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, 03.06.2020р. між ОСОБА_1 (Позикодавець) та ОСОБА_2 (Позичальник) було укладено договір позики (далі – Договір).

Згідно п.1 Договору Позикодавець передав, а Позичальник прийняла у власність валютні цінності у вигляді та в натурі на суму 99200 (дев`яності дев`ять тисяч двісті) доларів США. Позика за цим договором надається безпроцентно. ОСОБА_2 свідчить, що вищевказані валютні цінності вигляді та в натурі на суму 99200(дев`яності дев`ять тисяч двісті) доларів США вона отримала повністю, ще до підпису цього договору.

Згідно п.2 Договору зазначені вище валютні цінності у вигляді та в натурі Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцю готівкою в строк до третього червня 2021 року. За взаємною згодою сторін, строк цього Договору може бути продовжено шляхом укладення договору про внесення змін до цього Договору позики.

Факт виконання Позичальником свого обов`язку по поверненню позики підтверджується заявою Позикодавця та поверненням Позикодавцем примірника цього Договору Позичальнику.

Згідно п.6 Договору позика вважається повернутою в момент передання Позикодавцеві валютних цінностей в натурі готівкою або зарахування в натурі грошової суми, що позичалася на його банківський рахунок.

В забезпечення зазначеного договору позики 03.06.2020р. між ОСОБА_1 як Іпотекодержателем та ОСОБА_2 як Іпотекодавцем було укладено іпотечний договір.

Згідно п.1 Іпотечного договору цей договір забезпечує зобов`язання Іпотекодавець за Договором позики укладеним між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем (Боржником) 03.06.2020 у простій письмовій формі, (надалі - Зобов`язання), за яким Боржник (Іпотекодавець) отримала від Іпотекодержателя валютні цінності у вигляді та в натурі на суму 99200,00 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті) доларів США (цифровий код іноземної валюти 840, літерний код іноземної валюти USD) та строком виконання до третього червня дві тисячі двадцять першого року.

Згідно п.2 Іпотечного договору 2. Іпотекодавець передала в іпотеку Іпотекодержателю наступне нерухоме майно: житловий будинок, з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який являє собою: житловий будинок літ. «А-2», житловою площею 88,5 кв.м., загальною площею 288,7 кв.м., з терасою літ. «а», погрібом літ. «ап.», свердловиною літ, «к», (надалі- житловий будинок, який розташований на земельній ділянці кадастровий номер: 6325185001:00:017:0167) та земельну ділянку площею 0,0750 га, цільове призначення : для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) місце розташування: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6325185001:00:017:0167, (надалі - земельна ділянка), на якій розташований вищевказаний житловий будинок.

03.06.2021р. між ОСОБА_1 (Позикодавець) та ОСОБА_2 (Позичальник) було укладено договір про внесення змін та доповнень №1 до договору позики укладеного 03.06.2020р. у простій письмовій формі.

Згідно п.1 Договору про внесення змін та доповнень №1 сторони домовились пункт 1 договору позики викласти у наступній редакції:

«Позикодавець, передав, а Позичальник прийняла у власність валютні цінності у вигляді та в натурі на суму 143200,00 (сто сорок гри тисячі двісті) доларів США (цифровий код іноземної валюти 840, літерний код іноземної валюти USD).

ОСОБА_2 свідчить, що вищевказані валютні цінності у вигляді та в натурі на суму 143200,00 (сто сорок три тисячі двісті) доларів США отримала повністю ще до підписання цього договору

Згідно п.2 Договору про внесення змін та доповнень №1 сторони домовились Пункт 2 договору позики викласти у наступній редакції:

«Зазначені вище валютні цінності у вигляді та в натурі Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві готівкою в строк до третього червня дві тисячі двадцять другого року.

За взаємною згодою сторін, строк цього Договору може бути продовжено шляхом укладення договору про внесення змін до цього Договору позики.

Позичальник зобов`язується сплачувати Позикодавцю суму позики до третього числа кожного місяця наступним чином:

1600,00 (одна тисяча шістсот) доларів США, до третього липня дві тисячі двадцятого року:

1600.00 (одна тисяча шістсот) доларів США, до третього серпня дві тисячі двадцятого року.

1600.00 (одна тисяча шістсот) доларів США, до третього вересня дві тисячі двадцятого року.

1600.00 (одна тисяча шістсот) доларів США, до третього жовтня дві тисячі двадцятого року.

1600.00 (одна тисяча шістсот) доларів США, до третього листопада дві тисячі двадцятого року.

1600.00 (одна тисяча шістсот) доларів США, до третього грудня дві тисячі двадцятого року.

1600.00 (одна тисяча шістсот) доларів США, до третього січня дві тисячі двадцять першого року.

1600.00 (одна тисяча шістсот) доларів США, до третього лютого дві тисячі двадцять першого року.

1600.00 (одна тисяча шістсот) доларів США, до третього березня дві тисячі двадцять першого року.

1600.00 (одна тисяча шістсот) доларів США, до третього квітня дві тисячі двадцять першого року.

1600.00 (одна тисяча шістсот) доларів США, до третього травня дві тисячі двадцять першого року.

1600.00 (одна тисяча шістсот) доларів США, до третього червня дві тисячі двадцять першого року.

2000,00 (дві тисячі) доларів США, до третього липня дві тисячі двадцять першого року.

2000,00 (дві тисячі) доларів США, до третього серпня дві тисячі двадцять першого року.

2000,00 (дві тисячі) доларів США, до третього вересня дві тисячі двадцять першого року.

2000,00 (дві тисячі) доларів США, до третього жовтня дві тисячі двадцять першого року.

2000,00 (дві тисячі) доларів США, до третього листопада дві тисячі двадцять першого року.

2000,00 (дві тисячі) доларів США, до третього грудня дві тисячі двадцять першого року.

2000,00 (дві тисячі) доларів США, до третього січня дві тисячі двадцять другого року.

2000,00 (дві тисячі) доларів США, до третього лютого дві тисячі двадцять другого року.

2000,00 (дві тисячі) доларів США, до третього березня дві тисячі двадцять другого року.

2000,00 (дві тисячі) доларів США, до третього квітня дві тисячі двадцять другого року.

2000,00 (дві тисячі) доларів США, до третього травня дві тисячі двадцять другого року.

102000,00 (сто дві тисячі) доларів США, до третього червня дві тисячі двадцять другого року.

У випадку прострочення Позичальником чергового платежу більше ніж на п`ять, календарних днів, Позичальник сплачує Позикодавцю штраф, пеню у розмірі 1% (один) відсоток від усієї суми позики, за кожен день прострочки починаючи в шостого дня.

Факт виконання Позичальником свого обов`язку по поверненню позики підтверджується заявою Позикодавця та поверненням Позикодавцем примірника нього договору Позичальнику.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на те, що .03.06.2020р. між ОСОБА_1 (Позикодавець) та ОСОБА_2 (Позичальник) було укладено договір позики (далі – Договір).Згідно п.1 Договору Позикодавець передав, а Позичальник прийняла у власність валютні цінності у доларах США. Позика за цим договором надається безпроцентно. ОСОБА_2 не заперечує, що вищевказані валютні цінності вона отримала повністю, ще до підпису цього договору. Згідно п.2 Договору зазначені вище валютні цінності у вигляді та в натурі Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцю готівкою ввизначений договором строк. Всупереч укладених домовленостей, ОСОБА_2 своїх зобов`язань по поверненню позики не виконала, останній платіж було сплачено нею 03 липня 2021 року. Відповідачем було повернуто ОСОБА_1 31 586,00 доларів США готівкою. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає сума боргу у загальному розмірі 111 614 доларів США.

За правилами ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зі змісту ст. 638 ЦК України вбачається, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. А частиною 2 ст. 1047 цього Кодексу передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначено грошової суми або визначеної кількості речей.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За нормою ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. ст. 12, 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Матеріалами справи свідчать про те, що 03.06.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно якого відповідачка прийняла валютні цінності.

Відповідачка не в повній мірі виконала свої обов`язки щодо повернення боргу за договором позики.

У зв`язку з цим суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики.

Рішення суду відповідачкою не оскаржене і в цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.

Разом з тим судова колегія вважає, що судом першої інстанції безпідставно визначено у резолютивній частині рішення, що заборгованість за договором позики від 03.06.2020 року у розмірі 111614 доларів США, на дату ухвалення рішення еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України та становить 4928092 гривні 94 коп.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач в позовній заяві просив про стягнення заборгованості за договором позики від 03.06.2020 року у розмірі 111614 доларів США.

Вимоги про визначення розміру стягнення в гривні по курсу НБУ станом на час ухвалення рішення позивачем заявлено не було. Тому таке посилання суду в резолютивній частині рішення є безпідставним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц викладено висновок щодо виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті. Відповідно до цієї постанови як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046, частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме в тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Враховуючи вищенаведене суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність зазначення еквіваленту заборгованості у гривні на дату ухвалення рішення за офіційним курсом Національного банку України.

Рішення суду в цій частині слід змінити, зазначивши про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ?овича заборгованості за договором позики від 03.06.2020 року у розмірі 111614 доларів США.

Крім того, при постановленні рішення, судом першої інстанції було задоволено заяву відповідачки про розстрочення виконання рішення суду.

Як на підставу вимог про розстрочку виконання вищевказаного рішення суду відповідачка посилається на вона здійснює активну прозору господарську діяльність, яка є єдиним джерелом доходу для неї і з якої вона планує повернути суму боргу, незважаючи що проживає та працює за 20 км до російського кордону. Відповідачка сплачує усі належні по законодавству податки і забезпечує роботою громадян України в цей складний для усіх час. Оплата одним платежем всієї заборгованості за договором, значно погіршить фінансовий і моральний стан відповідача і знизить бізнесову активність, що призведе до неможливості виконання рішення суду або ускладнить його виконання. Оплата всієї заявленої суми основного боргу одним платежем є неможливим для Відповідача на даний момент та за наявності економічного спаду в період збройної агресії, може негативно вплинути на діяльність відповідача та лягти непомірним фінансовим тягарем.

Відповідно до положень статті 124, пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Вказане є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст.267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Забезпечення виконання рішення здійснюється в порядку забезпечення позову. Забезпечення виконання рішення скасовується після повного виконання відповідачем рішення

Підставою для встановлення розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При вирішенні заяв про розстрочку виконання рішення потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Звертаючись до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення, як підставу, що ускладнює виконання рішення суду ОСОБА_2 зазначила, що оплата одним платежем всієї заборгованості за договором, значно погіршить фінансовий і моральний стан і знизить бізнесову активність, та є неможливим на даний момент, а також за наявності економічного спаду в період збройної агресії, може негативно вплинути на її діяльність та лягти непомірним фінансовим тягарем Даний факт, на її думку, є надзвичайною обставиною, яка об`єктивно ускладнює виконання судового рішення.

Однак, зазначені обставини не є беззаперечним доказом неможливості виконання судового рішення. Натомість матеріали справи не містять відомостей про дохід відповідачки, зокрема, станом на час розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Посилання на активні та можливі бойові дії на території м. Харкова та Харківської області та введений у зв`язку з цим з 24.02.2022 року воєнний стан не дає підстав для задоволення заяви про розстрочення рішення суду без надання достатніх доказів неможливості виконання рішення.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що рішення суду в частині задоволення заяви про розстрочення виконання рішення строком на 12 місяців підлягає скасуванню, оскільки не доведено належними доказами неможливості виконання рішення суду.

Проте відповідачка не позбавлена можливості звернутись з відповідною заявою в порядку, передбаченому ст.435 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось і судовою колегією не переглядалось.

Частиною 13 ст.141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 1 та п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при поданні апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 18168 грн.

Сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1453,44 грн (1211,20*150%*0.8) за перегляд рішення суду в частині розстрочення виконання рішення суду.

Враховуючи, що рішення суду в частині розстрочення виконання рішення скасовано та у задоволенні заяви відмовлено у зв`язку з цим з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 1453, 44 грн.

При цьому, сума судового збору у розмірі 16714,56 грн є надмірно сплаченою та підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.367,369,376,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Прокоп`єва Костянтина Євгеновича — задовольнити.

Рішення Слобідського районного суду м. Харкова від 25 травня 2026 року змінити.

Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 03.06.2020 року у розмірі 111614 доларів США.

Рішення суду в частині розподілу судових витрат залишити без змін.

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення суду на строк 12 місяців відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1453,44 грн. за подання апеляційної скарги.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 16714,56 грн. згідно квитанції №8890-2801-0800-6577 від 16.06.2026 року.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: О.Ю. Тичкова

В.Б. Яцина