Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №554/4404/13-ц — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/4404/13-ц Номер провадження 22-ц/814/32/26Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В.М. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 рокум. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Обідіної О. І., Пікуля В. П.

за участю секретаря Ракович Д. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 15 серпня 2022 року та додаткове рішення цього ж суду від 29 вересня 2022 року у складі судді Бугрія В. М.

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, територіальної громади в особі Полтавської міської ради, треті особи: ОСОБА_3 , Перша Полтавська державна нотаріальна контора, ПП «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, визнання права власності на добудову; позовом ОСОБА_2 до державного нотаріуса Першої Полтавської державної нотаріальної контори Шестун Наталії Григорівни, ОСОБА_1 , треті особи - приватне підприємство «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», ОСОБА_3 , виконавчий комітет Шевченківської районної у м. Полтаві ради, територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради, ОСОБА_4 про визнання недійним свідоцтва про право на спадщину за законом, позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Першої Полтавської державної нотаріальної контори, приватного підприємства «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», треті особи - ОСОБА_3 , виконавчий комітет Шевченківської районної у м. Полтаві ради, територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради, приватний нотаріус Чернецька Ірина Павлівна про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом,

зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення частки нерухомого майна в натурі;

та позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, треті особи: ОСОБА_3 , Перша Полтавська державна нотаріальна контора, приватне підприємство «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», про визнання права власності на частку нерухомого майна в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, територіальної громади в особі Полтавської міської ради із залученнями третіми особами ОСОБА_3 , Першої Полтавської державної нотаріальної контори, ПП «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», у якому з урахуванням уточнень до позовної заяви (а. с. 106-118, 201-202, т. 1, 103-107, т. 2) остаточно просив суд: встановити факт прийняття ним спадщини в будинку «А-1» квартири АДРЕСА_1 після померлого ОСОБА_5 ; визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після померлого батька ОСОБА_5 на 1/2 частину будинку «А-1», а саме квартири АДРЕСА_2 площею 32.5 кв. м, та визнати право власності на добудову «А-1-1», що складається з кімнати 3-6 площею 21.7 кв. м, кімнати 3.5 площею 7.4 кв. м, передпокою 3-4 площею 8.7 кв. м, кухні 3-2 площею 7,3 кв. м, ванни 3-3 площею 3,2 кв. м, тамбуру ІІІ площею 1,9 кв. м, а всього площею 50.2 кв. м, 79/100 частини; визнати за ним право власності на 1/2 частину господарчих будівель та огорожі № 1, № 2, № 6, № 7, ворота огорожі № 3, вимощення № 5, голуб`ятня «З», погріб «Ж», вбиральня «Е», водогін дворовий № 4; виділити йому в окремий об`єкт частину в спірному житловому будинку та земельну ділянку згідно частки домоволодіння; скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом від 06.10.2004, видане йому нотаріусом Першої Полтавської нотаріальної контори на 1/6 частину житлового будинку з частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_3 .

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що його батько - ОСОБА_5 набув спірне майно у порядку спадкування за законом після свого батька - ОСОБА_6 та рідного брата - ОСОБА_7 , успадкувавши таким чином 1/2 частину будинку «А-І» та господарських будівель, проте своє право на спадщину в установленому порядку не оформив.

Крім того, за життя ОСОБА_5 за власні кошти та власними силами збудував добудову «А-1-1» до будинку «А-1» у складі квартири АДРЕСА_4 , яка належала йому на праві особистої приватної власності та право на яку за рішенням виконавчого комітету Октябрської районної у місті Полтаві ради від 10.07.2007 № 305 визнано за позивачем ОСОБА_2 , а тому вказана добудова не входить до складу спадкового майна співвласників домоволодіння та не підлягає поділу.

При видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частину житлового будинку з частиною надвірних будівель від 06.10.2004 державний нотаріус вказаних обставин не врахував, невірно визначив частку позивача у спадщині померлого батька - ОСОБА_5 , яка становить 1/2 частину, та обсяг спадкового майна, до складу якого також входять об`єкти, збудовані до 1992 року, що не є самочинними.

В окремо поданій позовній заяві від 09.03.2017 у справі № 554/1893/17, яку також неодноразово уточнював, позивач ОСОБА_2 , посилаючись на аналогічні обставини, також просив суд визнати недійсним свідоцтво за № ВВК 011600 від 06.10.2004 про право на спадщину за законом, видане йому на 1/6 частину будинку АДРЕСА_5 (а. с. 2-5, 115-118, 123-126, 183, т. 1, а. с. 197, т. 2 справи № 554/1893/17).

02 червня 2017 року ОСОБА_2 подав позов до державного нотаріуса Першої Полтавської державної нотаріальної контори Шестун Н. Г., ОСОБА_1 , треті особи - ПП «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», ОСОБА_3 , виконавчий комітет Шевченківської районної у м. Полтаві ради, територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради, ОСОБА_4 , у якому просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом за № НМА від 12.04.2017, видане ОСОБА_1 після померлої ОСОБА_8 у частині майна, з якого складається спадщина, що суперечить праву на спадщину за законом, яке набула спадкодавець згідно свідоцтва за № НОМЕР_1 від 27.10.2010 (а. с. 1-2, т. 2 справи № 554/1893/17).

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 19.02.2018 вказані справи за позовами ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження (а. с. 147, т. 2 справи № 554/1893/17).

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 18.06.2018 ОСОБА_2 просив суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом № ВВК 011600 від 06.10.2004, видане ОСОБА_2 на 1/6 частину будинку А-1 за адресою: АДРЕСА_3 та визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом № НМА 247063 від 12.04.2017, видане ОСОБА_1 після померлої ОСОБА_8 , вказуючи, що до складу спадкового майна останньої нотаріусом помилково включено майно, яке не належало ОСОБА_8 , а також майно, право власності на яке за рішенням виконавчого комітету Октябрської районної у місті Полтаві ради від 10.07.2007 № 305 набув ОСОБА_2 (а. с. 9-10, т. 4 справи № 554/1893/17).

У червні 2013 року ОСОБА_1 , яка також є правонаступником прав позивача ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 274, т. 7), звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: ОСОБА_3 , Перша Полтавська державна нотаріальна контора, який неодноразово уточнювала та з урахуванням заяви від 27.11.2017 остаточно просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частку спадкового нерухомого майна та згідно положень статті 364 ЦК України виділити в натурі 1/2 частку із майна, що є у спільній частковій власності, приміщення будинку літ . «А-1» (1961, 1972, 1974), що складається з квартири АДРЕСА_6 , до складу якої входять коридор 1-1, кімнати 1-2, 1-3, кухня 1-4, та квартири АДРЕСА_2 , до складу якої входять кімнати 2-3, 2-4, веранда І, комора ІІ, та господарчих споруд: прибудови літ. «а», сарай літ. «Б», гараж літ. «В», сарай літ. «в», навіс літ. «в1», навіс літ. «в1», гараж літ. «Г», літня кухня літ. «Ж», погріб літ. «ж», вбиральня літ. «К», огорожа № 1, огорожа № 2, ворота огорожі № 3, вимощення № 5, за адресою: АДРЕСА_3 ; припинити право спільної власності з іншими співвласниками на її, окремо виділену від інших власників частину нерухомого майна, встановити порядок користування земельною ділянкою загальною площею 1343 кв. м (а. с. 210-213, т. 1, а. с. 22-27, т. 5, а. с. 244-248, т. 8, а. с. 54-59, т. 12)

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що спірний житловий будинок був придбаний 02.09.1959 за договором купівлі-продажу ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 . Оскільки будинок був старим та аварійним, власниками було замовлено та проведено обстеження, про що 09.11.1960 складено акт, згідно якого будинок має бути розібраний. Співвласники ОСОБА_6 та ОСОБА_9 розібрали його та почали побудову нового одноквартирного будинку А-1, площею 48 кв .м. ОСОБА_8 будувала даний будинок зі своїм чоловіком ОСОБА_9 . Співвласник ОСОБА_7 від побудови спільного будинку відмовився, оскільки отримав житло від підприємства, на якому працював.

Новий будинок було побудовано у 1962-1964 роках, в приміщенні № 2 проживав ОСОБА_6 з дружиною ОСОБА_10 та сином ОСОБА_11 , а в приміщенні № 1 проживали ОСОБА_9 з дружиною ОСОБА_8 та донькою ОСОБА_12 .

Після смерті у 1968 році ОСОБА_6 весь тягар витрат та будівництва взяла на себе родина ОСОБА_9 . З метою розширення житлової площі у 1972 році була прибудована кімната А2-1, коридор та зроблено окремий вхід, а в 1974 році прибудовано частину, яка стала помешканням АДРЕСА_7 , де оселився молодший брат ОСОБА_13 та проживав там до своєї смерті у 2004 році, проте свої права на помешкання не оформив.

Відповідач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_5 та спадкоємцем 1/6 частки будинку за законом після смерті діда ОСОБА_6 .

Після смерті співвласників будинку та відкриття спадщини у позивачів за зустрічним позовом з відповідачем ОСОБА_2 виник спір щодо поділу спадкового будинку, що стало підставою для звернення до суду з позовом, оскільки відповідач безпідставно перешкоджає їм користуватися законною частиною будинку, створюючи різні перешкоди.

У серпні 2015 року ОСОБА_4 подала до суду позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, треті особи: ОСОБА_3 , Перша Полтавська державна нотаріальна контора, ПП «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», у якому просила визнати за нею право власності на спадщину за законом на 6/18 часток домоволодіння по АДРЕСА_3 після смерті її чоловіка - ОСОБА_7 , якому згідно договору купівлі-продажу належала 1/3 частка спірного домоволодіння (а. с. 51-53, т. 5).

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави 21 вересня 2021 року всі вищевказані позовні заяви у справах № 554/4404/13-ц та № 554/1893/17 об`єднано в одне провадження у справі № 554/4404/13-ц (а. с. 160-161, т. 12).

Справа судами розглядалася неодноразово.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 травня 2020 року було скасовано рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26 грудня 2017 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а. с. 193-198, т. 10).

За результатами нового розгляду справи рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 15 серпня 2022 року позови ОСОБА_2 задоволено.

Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_2 у будинку за адресою: АДРЕСА_3 після померлого ОСОБА_5 .

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на 1/2 частину будинку літ. «А-1», а саме: квартири АДРЕСА_8 після померлого ОСОБА_5 .

Визнано за ОСОБА_2 право власності на добудову «А-1-1» у складі приміщень: кімнати 3-6 площею 21,7 кв. м., кімнати 3-5 площею 7,4 кв. м., передпокою 3-4 площею 8,7 кв. м., кухні 3-2 площею 7,3 кв. м., ванни 3-3 площею 3,2 кв. м., тамбуру ІІІ площею 1,9 кв. м., всього 50,2 кв. м.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину господарських будівель та огорожі № 1, огорожі № 2, огорожі № 6, огорожі № 7, ворота № 3, вимощення 5, голуб`ятня 3, погріб Ж, вбиральня Е, водогін дворовий № 4.

Скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом від 06.10.2004, видане державним нотаріусом Першої Полтавської державної нотаріальної контори Яреську В. І.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 74/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_3 .

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Додатковим рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 29 вересня 2022 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 17 200 грн.

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 оскаржила їх в апеляційному порядку та посилаючись в апеляційних скаргах на незаконність та необґрунтованість рішень, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухваливши по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 та задовольнити її зустрічний позов.

Вказує, що суд невірно визначив обсяг спадкового майна та коло спадкоємців й проігнорував висновки Верховного Суду, який попередньо двічі переглядав дану справу.

Судом не було враховано зареєстровані речові права на спірний об`єкт, які є чинними і з якими абсолютно не співвідносяться висновки суду.

Встановивши факт прийняття ОСОБА_2 спадщини, суд не вказав у рішенні обставини, за яких він дійшов висновку про задоволення вимог ОСОБА_2 та їх правове обґрунтування.

Наголошує, що факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після померлого батька підтверджується виданим йому свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06.10.2004, визнається всіма учасниками справи і ніким не заперечується.

Вважає, що визнання за ОСОБА_2 права власності в порядку спадкування на 1/2 частину житлового будинку не відповідає вимогам законодавства та спростовується обставинами справи, оскільки право власності ОСОБА_2 на 1/6 частку об`єкту нерухомого майна оформлено в нотаріальному порядку та зареєстроване за ним, підстав для збільшення його частки немає.

Вимоги ОСОБА_2 про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом є необґрунтованими та безпідставними, оскільки ним не доведено порушення його прав в цій частині заявлених вимог та яким чином задоволення такої вимоги вплине на його права та прав інших учасників справи.

Звертає увагу на те, що дані про наявність згоди всіх співвласників спірного будинку чи їх спадкоємців на здійснення іншими співвласниками добудов в матеріалах справи відсутні, а тому вимоги ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на добудову є безпідставними.

Зауважує, що виділ їй в окрему одиницю нерухомого майна 1/2 частки спірного житлового будинку не змінить порядку користування окремими частками нерухомого майна для співвласників і не звузить їх прав, при цьому виділ в натурі шляхом припинення спільного права власності дасть їй можливість розпоряджатися своєю часткою спадкової нерухомості на свій розсуд як власною окремою одиницею.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення вказує, що заявлена сума витрат на правничу допомогу не відповідає умовам, визначеним у Договорі про надання правничої допомоги № 274 від 05.11.2020, укладеному між ОСОБА_2 та АО «Аргос», а також не підтверджено факт понесення вказаних витрат як таких, що безпосередньо пов`язані з розглядом справи.

Також вказує на неможливість солідарного стягнення сум судових витрат згідно із законом.

Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін та їх представників, які з`явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, дійшла висновку про задоволення апеляційних скарг ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту 2 частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно частини першої статті 376 ЦПК України є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

По справі встановлено, що спірне домоволодіння по АДРЕСА_3 відповідно до договору купівлі-продажу від 02 вересня 1959 року належало в рівних частках - по 1/3 частці у кожного: ОСОБА_6 та його синам: ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .

Рішенням виконавчого комітету Октябрської районної ради депутатів трудящих № 355 від 20.06.1961 ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 надано дозвіл на будівництво нового одноквартирного житлового будинку замість старого по АДРЕСА_9 ).

Старий будинок був знищений та у 1961 році зведений новий житловий будинок літ. А-1, який згідно матеріалів інвентаризаційної справи в експлуатацію не вводився. Розмір вкладу не визначався, частки не розраховувалися та не визначалися, а право не оформлялося. Право власності на новозбудований житловий будинок літ. А-1 не перереєструвалося.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, внаслідок чого відкрилася спадщина на належну йому 1/6 частку домоволодіння, яке було придбано у шлюбі з ОСОБА_14 . Дану частку успадкували його дружина ОСОБА_14 , якій як подружжю належала інша 1/6 частка вказаного домоволодіння, та сини ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , які проживали разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини та відповідно до вимог статті 549 ЦК УРСР фактично прийняли спадщину в рівних частинах. Після чого частки співвласників будинку розподілились наступним чином: дружина ОСОБА_14 - 4/18; син ОСОБА_9 - 7/18; син ОСОБА_5 - 1/18. Оскільки ОСОБА_7 спадщину після померлого батька в установленому законом порядку не прийняв, його частка у спільному майні, що дорівнює 1/3 частині, не змінилась.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_14 та належні їй 4/18 частин спірного житлового будинку фактично прийняли по 2/18 частини її сини ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , які проживали разом із спадкодавцем на момент її смерті. ОСОБА_7 спадщину після смерті матері не приймав.

Таким чином, частки співвласників житлового будинку, правонаступниками яких є сторони по справі, розподілились наступним чином: ОСОБА_9 - 3/6; ОСОБА_5 - 1/6; ОСОБА_7 - 6/18 (що дорівнює 1/3 частки).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 помер та його спадщину в установленому законом порядку прийняла та оформила свої спадкові права спадкоємець першої черги за законом, його дружина, позивач ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.02.1996, виданого Третьою полтавською державною нотаріальною конторою щодо іншого майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_7 (а. с. 57, т. 5).

Батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 та його 1/2 частку будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_10 ) успадкували його дочка ОСОБА_1 - 1/3 частку спадщини та дружина ОСОБА_8 - 2/3 частки спадщини з урахуванням 1/3 частки спадкового майна від якого відмовилась ОСОБА_3 (а. с. 154, 155, т. 1).

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 позивач ОСОБА_1 стала власником 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_3 , у якому після смерті батька ОСОБА_9 їй належить 1/6 частка та після смерті матері ОСОБА_8 - 2/6 частки.

Позивач ОСОБА_2 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 його батька ОСОБА_5 успадкував 1/6 частину житлового будинку з частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_3 (стара адреса - АДРЕСА_11 ), про що 06.10.2004 йому видано свідоцтво про право на спадщину за законом ВВК № 011600, яке посвідчене державним нотаріусом Першої полтавської державної нотаріальної контори Чернецькою І. П. (а. с. 96, т. 1).

На час відкриття спадщини ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 у складі спірного нерухомого майна, право власності на яке не припинилося зі смертю спадкодавців, перебували самовільно побудовані житлова прибудова літ. «А1-1», «А2-1», прибудова «а2», тамбур «а1», ганок «а3», гараж «Г», «В», сарай «Б», «в», навіс «в1», літня кухня «Ж», погріб «ж», що не були включені до складу спадкового майна. Проте, відповідно до наказу Держбуду України від 09.08.2012 № 404, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.09.2012 за № 1538/21850, про внесення змін до наказу Держбуду України від 24.05.2001 № 127, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за № 582/5773, яким затверджено Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, вказані побудови визнані такими, що не належать до самочинного будівництва, як збудовані до 05 серпня 1992 року, та відповідно зареєстровані ПП ПБТІ «Інвентаризатор» у складі житлового будинку літ. «А-1», господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3 згідно проведеної технічної інвентаризації станом на 05.06.2013.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що за життя батько позивача - ОСОБА_5 за власні кошти та з метою поліпшення житлових умов здійснив добудову «А-1-1» до житлового будинку «А-1» у складі квартири АДРЕСА_4 , відмовившись від отримання окремої квартири та компенсації від Полтавської міської ради, тому дана прибудова не входить до складу спадкового майна і не підлягає поділу між спадкоємцями, з чим судова колегія апеляційного суду погодитись не може з огляду на таке.

Відповідно до даних технічної інвентаризації, зазначених у технічному паспорті, виготовленому ПП «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» на спірне домоволодіння, починаючи з 22.11.1977 у складі житлового будинку обліковувались житлові прибудови літ. «А-1-1», «а1», «а2» у складі приміщень квартири АДРЕСА_4 : кухні, ванни, коридору (передпокою), двох кімнат та тамбуру, всього загальною площею 50,2 кв. м, 1972, 1974 років побудови.

Статтями 118-119 ЦК Української РСР (1963 року), який діяв на час здійснення спірної добудови до будинку, встановлено, що співвласники житлового будинку можуть встановити порядок користування відособленими приміщеннями будинку (квартирами, кімнатами) відповідно до частки кожного учасника спільної часткової власності на жилий будинок, який є обов`язковим і для особи, яка згодом придбає частку у цьому будинку, якщо відповідна угода нотаріально посвідчена і зареєстрована у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Якщо учасник спільної часткової власності на жилий будинок збільшить в ньому за свій рахунок корисну площу будинку шляхом прибудови, надбудови або перебудови, проведеної за згодою решти учасників і в установленому порядку, частки учасників у спільній власності на будинок і порядок користування приміщеннями в ньому підлягають відповідній зміні.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена Міністерством комунального господарства УРСР від 31 січня 1966 р., за погодженням з Верховним Судом УРСР від 15 січня 1966 р., яка діяла до 13.12.1995, встановлювала порядок оформлення права особистої власності на відповідну частку будинку (домоволодіння), якщо один з власників спільного будинку з дозволу місцевого органу влади зробив прибудову або перебудову, внаслідок чого належна йому частка в загальній власності змінилась, і ніхто з співвласників цього не оспорює, шляхом видачі органом комунального господарства, а де його немає - виконком місцевої Ради депутатів трудящих, за письмовою заявою співвласників та на підставі рішення виконкому про зміну часток, які належали співвласникам, свідоцтва про право власності на відповідну частку будинку (домоволодіння) кожному із співвласників.

Спори між співвласниками відносно належних їм часток у спільному будинку вирішуються судом в загальнопозовному порядку (пункт 26 розділу IV Інструкції).

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що за життя між попередніми співвласниками житлового будинку ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 укладався договір про визначення часток співвласників або про порядок користування житловим будинком, у якому зафіксовано кому належить добудова «А-1-1» та як змінюються частки в загальному майні між співвласниками. Із позовом до суду про визнання за ним права особистої приватної власності на добудову ОСОБА_5 за життя не звертався, а фактичний порядок користування спільним майном не впливає на частки співвласників у загальній власності і їх не змінює.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 357 ЦК України співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Заявляючи, що прибудова літ. «А-1-1», яка складається з кімнати 3-6 площею 21,7 кв. м, кімнати 3-5 площею 7,4 кв. м, передпокою 3-4 площею 8,7 кв. м, кухні 3-2 площею 7,3 кв. м, ванни 3-3 площею 3,2 кв. м, тамбуру ІІІ площею 1,9 кв. м, а всього площею 50,2 кв. м, не входить до складу спадкового майна та належить йому особисто на праві приватної власності, позивач ОСОБА_2 сукупність відповідних умов, що дають йому таке право, а саме: згоди всіх співвласників, здійснення добудови за власний рахунок, у встановленому законом порядку та за відсутності порушення прав інших співвласників, суду не довів.

Рішення виконавчого комітету Октябрської районної у місті Полтаві ради від 10.07.2007 № 305 «Про введення в експлуатацію закінченого будівництвом житла», яким затверджено акт приймальної комісії про надання дозволу на експлуатацію добудови до житлового будинку по АДРЕСА_3 загальною площею 48,3 кв. м забудовника ОСОБА_2 не є належним та допустимим доказом набуття ОСОБА_2 права особистої власності на добудову до будинку (А-1-1), оскільки суперечить іншим доказам по справі, зокрема, даним технічної інвентаризації щодо 1972,1974 років цієї побудови, та не є правовстановлюючим документом.

Відсутність права особистої приватної власності на прибудову у спадкодавця ОСОБА_5 на час відкриття спадщини не дає підстав для визнання такого права за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом.

Матеріали справи не містять доказів надання ОСОБА_5 органом місцевої влади дозволу на право проведення будівельних робіт з реконструкції житлового будинку, доказів здійснення ним добудови за власні кошти або внаслідок спільної праці його та членів його сім`ї, та наявності згоди усіх інших співвласників на відповідне збільшення його частки у житловому будинку, тому твердження позивача ОСОБА_2 , що прибудова «А-1-1» до житлового будинку «А-1» у складі квартири АДРЕСА_4 не підлягає поділу між співвласниками є безпідставними.

Оспорення ОСОБА_2 , виданих йому та ОСОБА_1 свідоцтв про право на спадщину за законом, не ґрунтується на нормах права, а наведені підстави для визнання таких свідоцтв недійсними не відповідають встановленим фактичним обставинам справи.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (частина перша статті 1296 ЦК України).

Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом (стаття 1301 ЦК України).

Оскільки на час відкриття спадщини ОСОБА_5 його частка у праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_3 не змінилась та складала 1/6 частину, що підтверджується також матеріалами спадкової справи № 618 на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 (а. с. 81-105, т. 1), видача ОСОБА_2 державним нотаріусом Першої Полтавської державної нотаріальної контори Чернецькою І. П. свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.10.2004 на 1/6 частину вказаного будинку з частиною надвірних будівель відповідає такому праву позивача ОСОБА_2 , тому його доводи про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину ВВК 011600 є безпідставними.

Включення до складу спадкового майна, на яке ОСОБА_1 12.04.2017 видане свідоцтво про право на спадщину за законом, прибудов та споруд, збудованих до 05.08.1992, які на час відкриття спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_9 вважались самочинним будівництвом та не увійшли до складу спадщини останнього, не суперечить вимогам законодавства, що діяло на час відкриття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 .

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції Закону № 834-VIII від 26.11.2015, який набрав чинності 13.12.2015, визнано дійсними речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, якщо на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації (пункт 2 частини третьої статті 3 Закону).

Отже, відсутність відповідних об`єктів самочинного будівництва у свідоцтві про право на спадщину за законом від 27.10.2010, виданому ОСОБА_8 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_9 , зумовлена правовим режимом майна, як самочинно побудованого, право власності на яке не набували як особи, які здійснили це будівництво, так і їх спадкоємці, та не свідчить про відсутність у спадкодавця ОСОБА_8 права на таке майно на час відкриття спадщини 31.08.2016 та відповідно права на спадкування цього майна у спадкоємця ОСОБА_1 .

Таким чином, збільшення загальної площі будинку до 121,4 кв. м за рахунок прибудов літ. «А1-1», «А2-1», «а1», «а2», побудованих у 1972, 1974 роках, відбулось внаслідок легалізації самочинного будівництва на законодавчому рівні після видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.10.2004, проте не позбавляє його та інших співвласників спірного нерухомого майна - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 права володіти, користуватися та розпоряджатися за спільною згодою належним їм у певних частках майном, яке відповідно до статей 181, 186, 187, 190 ЦК України складає єдине ціле, а також права на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, передбаченого частиною першою статті 364 ЦК України.

Відповідно до норм статей 183, 358, 364 ЦК України виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (частина третя статті 364 ЦК України).

За результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи у висновку експертів № 742/743 від 12.05.2026 запропоновано два варіанти розподілу житлового будинку і споруд з відступом від часток співвласників на користь ОСОБА_2 , з чим позивач ОСОБА_1 згодна та просить виділити їй в натурі у власність на належну їй 1/2 частку житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд приміщення та будівлі і споруди згідно варіанту № 1 (Додаток 2 до висновку № 742/743), а також встановити порядок користування земельною ділянкою площею 0,1302 га за варіантом № 1 (Додаток 3 до висновку № 742/743).

Колегія суддів погоджується з тим, що варіант № 1 розподілу житлового будинку і споруд та порядку користування земельною ділянкою найбільше відповідає ідеальним часткам співвласників та порядку користування спільним майном, що склався між сторонами, та вважає за можливе здійснити поділ спірного нерухомого майна між співвласниками за варіантом № 1 експертного висновку.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_2 було заявлено клопотання про застосування позовної давності до позовних вимог ОСОБА_4 (а. с. 42, т. 13), підстав для задоволення якого апеляційним судом не вбачається, оскільки за загальним правилом, встановленим у статтях 71, 76 ЦК УРСР та статті 256, частині першій статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності - строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно частини другої статті 548, статті 560 ЦК УРСР, частини п`ятої статті 1268, статті 1296 ЦК України, як на час відкриття спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_7 , спадкоємцем якого є позивач ОСОБА_4 , так і на час виникнення спірних правовідносин, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та відсутність свідоцтва про право на спадщину, одержання якого є правом спадкоємця, не позбавляє його права на спадщину.

За обставин цієї справи ОСОБА_4 в установленому порядку прийняла спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 чоловіка ОСОБА_7 та відповідне право на 1/3 частку у спірному нерухомому майні перейшло до позивача ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом незалежно від того чи отримала вона свідоцтво про право на спадщину. Право на позов щодо визнання за нею права власності на спадщину за законом у ОСОБА_4 виникло лише після оспорення такого права позивачем ОСОБА_2 , про що вона довідалася лише у 2015 році, а отже, строк загальної позовної давності не пропустила.

Ухвалюючи рішення про задоволення повністю позовних вимог ОСОБА_2 та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 та позову ОСОБА_4 , суд першої інстанції не дав належної правової оцінки наданим по справі доказам, внаслідок чого визнав встановленими обставини, які не були доведені позивачем ОСОБА_2 , проте безпідставно відхилив доводи позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , при цьому суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень суду першої інстанції з ухваленням по справі нового рішення та розподілу судових витрат між сторонами за правилами частин першої, другої, третьої, дев`ятої, тринадцятої статті 141 ЦПК України.

При розподілі судових витрат колегія суддів враховує поведінку позивача ОСОБА_2 під час розгляду справи, зловживання ним своїми процесуальними правами, що призвело до затягування розгляду справи, та покладає на нього всі судові витрати.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 15 серпня 2022 року та додаткове рішення цього суду від 29 вересня 2022 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 в частині виділу в окремий об`єкт частки нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, зустрічний позов ОСОБА_1 та позов ОСОБА_4 - задовольнити.

Виділити в натурі у власність ОСОБА_1 на її 1/2 частину у житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , в окремий об`єкт нерухомого майна з відступом від ідеальних часток співвласників згідно варіанту № 1 розподілу житлового будинку і споруд висновку комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 742/743 від 12 травня 2026 року квартиру АДРЕСА_6 у складі приміщень: коридор «1-1» площею 2,5 кв. м, кухня «1-2» площею 11,5 кв. м, кімната «1-3» площею 12,5 кв. м, кімната «1-4» площею 9,2 кв. м, кухня «2-3» площею 11,7 кв. м, веранда І площею 6,9 кв. м, кладова ІІ площею 1,4 кв. м, всього загальною площею 58,7 кв. м, що на 2 кв. м менше ідеальної частини в житловому будинку, а також господарчі будівлі та споруди: літню кухню літ. «Ж»; погріб літ. «ж»; гараж літ. «В»; гараж літ. «Г»; сарай літ. «В»; навіс літ. «в1»; сарай літ. «Б»; вбиральню літ. «К»; літній душ літ. «к»; ворота огорожі № 3; огорожу № 1; частину огорожі № 2; вимощення № 5, що позначено червоним кольором у Додатку № 2 до висновку експертів № 742/743.

Співвласнику ОСОБА_2 на його 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , виділити в натурі з відступом від ідеальних часток співвласників згідно варіанту № 1 розподілу житлового будинку і споруд висновку комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 742/743 від 12 травня 2026 року квартиру АДРЕСА_4 у складі приміщень: кімната «3-5» площею 7,4 кв. м; коридор «3-4» площею 8,7 кв. м, ванна «3-3» площею 3,2 кв. м; кухня «3-2» площею 7,3 кв. м; тамбур III площею 1,9 кв. м, всього загальною площею 28,5 кв. м, що на 8,33 кв. м більше ідеальної частини в житловому будинку, а також господарчі будівлі та споруди: голуб`ятню літ. «3»; вбиральню літ. «Е», частину огорожі № 7, що позначено синім кольором у Додатку № 2 до висновку експертів № 742/743.

Визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом після померлого чоловіка ОСОБА_7 на 1/3 частину житлового будинку та господарчих споруд за адресою: АДРЕСА_3 у складі приміщень квартири АДРЕСА_2 : кімнати «2-4» площею 12,5 кв. м, кімнати «3-6» площею 21,7 кв. м, всього загальною площею 34,2 кв. м, що на 6,3 кв. м менше ідеальної частини в житловому будинку, а також господарчі будівлі та споруди: частину огорожі № 2; ворота огорожі № 8; частину огорожі № 7, що позначено зеленим кольором у Додатку № 2 до висновку експертів № 742/743.

Зобов`язати ОСОБА_1 закласти дверний проріз в перегородці між кухнею «2-3» та кімнатою «2-4», демонтувати стіну між коридором «1-1» та верандою І, закласти дверний проріз в приміщенні веранди І, переобладнати приміщення кімнати «1-4» в приміщення санвузлу.

Зобов`язати ОСОБА_2 закласти дверний проріз між приміщеннями кімнати «3-6» та коридора «3-4».

Зобов`язати ОСОБА_4 влаштувати дверний проріз між приміщеннями кімнати «2-4» та кімнати «3-6», переобладнати приміщення кімнати «2-4» у приміщення санвузлу та передпокою, з якого влаштувати вхідну групу до квартири.

Зобов`язати власників обладнати квартири АДРЕСА_6 , АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 самостійними системами опалення, газопостачання, електропостачання, водопостачання та каналізації, а також улаштувати лаз на горище на своїй частині горищного простору.

Зовнішні мережі газопостачання, електропостачання залишити у спільному користуванні.

Право спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_3 припинити.

Встановити порядок користування земельною ділянкою загальною площею 0,1302 га по АДРЕСА_3 , виділивши у користування ОСОБА_1 на 1/2 ідеальну частку земельну ділянку площею 0,0651 га, позначену червоним кольором у Додатку № 3 до висновку експертів № 742/743, у користування ОСОБА_2 на 1/6 ідеальну частку земельну ділянку площею 0,0217 га, у тому числі земельну ділянку площею 0,0190 га (0,0065+0,0125), що позначено синім кольором у Додатку № 3 до висновку експертів № 742/743, а також у спільному користуванні з ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0027 га (0,0054 : 2).

Межі земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,0651 га проходять по точках: А, Б, В, Г, Д, Е1, Е, Є, Ж, 3, И, К, Л, М, Н, А.

Межі земельної ділянки ОСОБА_2 площею 0,0065 га проходять по точках: Д, О, П, Р, С, Е, Е1 Д; площею 0,0125 га проходять по точках: С, Т, У, Ф, Ц, Ч, С, спільного користування площею 0,0027 га (0,0054: 2) проходять по точках: Щ, Ю, С, Ч, П, О, Щ.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Змінити розподіл судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 7 500,59 грн, витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, в сумі 92 843 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.

Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 243,60 грн.

Судові витрати по справі ОСОБА_2 покласти на нього.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді О. І. Обідіна

В. П. Пікуль