Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №399/241/26 — Кропивницький апеляційний суд

Суд: Кропивницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №399/241/26

Суддя: Широкоряд Р. В.

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ провадження 33/4809/527/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Лях М. М.

Справа № 399/241/26 Доповідач в колегії апеляційного суду Широкоряд Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2026 року м. Кропивницький

Суддя Кропивницького апеляційного суду Широкоряд Р.В., вирішуючи питання прийняття до розгляду апеляційної скарги захисника Капралової І.Г. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 03.04.2026 року в адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 , який визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 03.04.2026 року ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 03.03.2026 року о 14 годині 36 хвилин, в м. Тернопіль по вул. Шептицького, 5А водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Renault Premium з державним номерним знаком НОМЕР_1 разом із напівпричепом Burg номерний знак НОМЕР_2 , був не уважним не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення із транспортним засобом марки Skoda Superb номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження, чим порушив п.п. 2.3.б, п. 12.1. ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім того, 03.03.2026 року о 14 годині 36 хвилин, в м. Тернопіль по вул. Шептицького, 5А водій ОСОБА_1 будучи причетним до ДТП, місце події залишив, чим порушив п. 2.10.а. ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Внаслідок визнання ОСОБА_1 винним за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, постановою районного суду від 03.04.2026 року застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

05.10.2026 року захисник Капралова І.Г. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, скасувати вказану постанову суду, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП.

Поважність пропущення строку на апеляційне оскарження постанови суду апелянт мотивує наступним.

Зі змістом прийнятої постанови суду сторона захисту ознайомилась 23.09.2026 року, при доступу представника ОСОБА_1 – адвоката Капралової І.І. до матеріалів справи №399/241/26 через застосунок «Електронний суд», строк на оскарження постанови суду з урахуванням вихідних, як зазначає апелянт, спливає 05.10.2026 року.

Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги в частині підстав поновлення строку апеляційного оскарження, вважаю, що цей строк поновленню не підлягає у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Згідно з положеннями КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.

Свою правову позицію щодо тлумачення поняття поважності причин, які можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження неодноразово висловив у своїх рішеннях Верховний Суд.

Зокрема у Постанові Першої судової палати ККС ВС від 30.10.2018 року (справа № 299/2987/15-к провадження № 51-4594 км18) зазначено наступне : «Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року; п. 47 рішення у справі «Устименко проти України» від 29.10.2015 року).

При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк. Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючі всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення».

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що причини пропуску строку апеляційного оскарження не є поважними зважаючи на наступне,

Як убачається із матеріалів справи ОСОБА_1 був завчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням від 24.03.2026 року про отримання судової повістки про виклик (а.с.43).

При цьому, 03.04.2026 року ОСОБА_1 подав до суду заяву щодо розгляду справи без його участі, в якій зазначив, що вину у вчиненні правопорушення він визнає частково з обґрунтуванням позиції (а.с. 40).

Окрім цього, постанову суду від 03.04.2026 року ОСОБА_1 отримав 01.05.2026 року, що підтверджується поштовим повідомленням , що міститься в матеріалах провадження (а.с. 52).

Крім того, платіжними квитанціями № 35 та № 36 від 02.05.2026 року підтверджується, що ОСОБА_1 добровільно виконав постанову суду, сплативши штраф у розмірі 3 400 грн та судовий збір у сумі 685 грн (а. с. 53). Зазначені обставини свідчать про його обізнаність із прийнятою постановою та її змістом та можливості вчасно реалізувати право на апеляційне оскарження як особисто, так і через представника.

При цьому, посилання апелянта, як на підставу поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження на те, що сторона захисту ознайомлена з матеріалами провадження 23.09.2026 року суд відхиляє, адже діючим КУпАП початок строку апеляційного оскарження постанови судді обраховується з дня винесення постанови.

Апеляційним судом встановлено, що постанова суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 винесена 03.04.2026 року.

У даному випадку, кінцевим строком на апеляційне оскарження постанови суду є 13.04.2026 року .

Разом з тим, апелянтом не надано до суду будь-яких доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для апеляційного оскарження даного судового рішення як особисто ОСОБА_1 , так і внаслідок залучення представника впродовж з 13.04.2026 року.

Відповідно до п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Оскільки, вказані апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 03.04.2026 року не можна визнати поважними, а інших об`єктивних причин, які б перешкоджали апелянту реалізувати своє право на апеляційне оскарження постанови судді у визначений законом строк апелянтом не наведено, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити у поновленні пропущеного строку.

Враховуючи, що з апеляційною скаргою на постанову судді від 03.04.2026 року апелянт звернулась лише 05.10.2026 року, тобто з пропуском встановленого законом десятиденного строку на її оскарження, апеляційний суд, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, у зв`язку з відмовою у поновленні цього строку, приходить до висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити адвокату Капраловій І.Г. в поновленні строку на оскарження постанови Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 03.04.2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами повернути апелянту.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.В. Широкоряд

Оригінал: reyestr.court.gov.ua