Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №171/3998/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1813/26 Справа № 171/3998/25 Суддя у 1-й інстанції - Дудіков А. В. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м.Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., захисника Ніколенка М.Є. розглянувши апеляційну скаргу захисника Ніколенка Максима Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 травня 2026 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого молодшим інспектором відділу охорони ДУ «Табір для тримання військовополонених «Центр 3», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 1 ст.130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до постанови, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №490746 від 22.10.2025, 22.10.2025 14:50:00 с. Грушівка (Ленінське), вулиця Шосейна 22.10 2025 року о 14:40 годині водій гр. ОСОБА_1 керував ТЗ Ланос ДНЗ НОМЕР_1 по автодорозі Н-23 у с. Грушівка з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, почервоніння шкіри обличчя, поведінка яка не відповідає дійсності, від проходження медичного огляду у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР - Відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк. чи ін. сп`яніння або щодо вживання лікарськи. Відповідальність передбачена ст. 130 ч.1 КУпАП.

Постановою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Не погодившись із постановою суду, захисник Ніколенко М.Є., діючи в інтересах ОСОБА_1 , оскаржив її в апеляційному порядку, вважаючи незаконною, необґрунтованою та ухваленою з істотним порушенням норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не забезпечив повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, не надав належної оцінки доводам і письмовим клопотанням сторони захисту, зокрема про закриття провадження у справі, визнання протоколу та відеозапису неналежними і недопустимими доказами. Вважає, що суд фактично перебрав на себе функцію обвинувачення, обґрунтувавши висновок про винуватість ОСОБА_1 документами, складеними працівниками поліції, та фрагментарним відеозаписом, попри наявні між ними суперечності. Вказує, що відеозапис із нагрудної камери поліцейського БК 798905 розпочинається о 14:49:43, тоді як у протоколі та рапорті часом зупинки транспортного засобу зазначено 14:40. На думку захисника, відсутність відеофіксації подій упродовж 9 хвилин 43 секунд свідчить про порушення вимог щодо безперервності відеозйомки та ставить під сумнів повноту й достовірність наданого запису. Стверджує, що відеозапис містить ознаки монтажу та не може бути покладений в основу висновку про винуватість особи. Зазначає, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів безпосереднього керування ОСОБА_1 транспортним засобом у зазначений у протоколі час. Вважає, що перебування особи в автомобілі, який стоїть без руху, саме по собі не підтверджує факту керування транспортним засобом та виникнення обов`язку виконати вимогу поліцейського про проходження огляду. Посилається на порушення порядку пропозиції та направлення на медичний огляд. Звертає увагу, що озвучені поліцейським на відеозаписі ознаки наркотичного сп`яніння тремтіння пальців рук та блідість обличчя не відповідають ознакам, зазначеним у письмових матеріалах. Вказує, що ОСОБА_1 спочатку висловив готовність пройти огляд, однак поліцейський не назвав конкретного найближчого закладу охорони здоров`я та належним чином не роз`яснив наслідків відмови від його проходження. Також зазначає про розбіжності у часі події, наведеному в протоколі, рапорті, направленні на медичний огляд та відеозаписі, а також про відсутність у протоколі достатньої конкретизації місця події. Вважає, що зазначені недоліки виключають можливість використання відповідних матеріалів як належних і допустимих доказів. Стверджує, що суд першої інстанції порушив принцип презумпції невинуватості та не витлумачив сумніви щодо доведеності вини на користь ОСОБА_1 . Просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

У судовому засіданні захисник Ніколенко М.Є. просив скасувати постанову суду першої інстанції, оскільки суд не встановив фактичних обставин справи, а лише послався на фабулу протоколу про адміністративне правопорушення, та закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому згідно зі ст. 252 КУпАП оцінка доказів має ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

За вимогами ст. 280 КУпАП при розгляді справи орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених при розгляді справи.

Однак зазначених вимог закону судом першої інстанції не дотримано.

Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови, районним судом не встановлено фактичних обставин справи, а лише наведено посилання на фабулу протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 490746 від 22.10.2025. Виклад обставин події суд розпочав словами: «Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення…», після чого відтворив зазначені в ньому відомості.

Таким чином, в описовій частині постанови викладено зміст складеного працівником поліції протоколу, а не обставини, самостійно встановлені судом за результатами розгляду справи. Наведення фабули протоколу не замінює виконання судом обов`язку встановити фактичні обставини події та відобразити їх у судовому рішенні.

Отже, суд першої інстанції не виконав вимог статей 245, 280, 283 КУпАП щодо повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи і викладення у постанові обставин, установлених під час її розгляду.

З огляду на зазначене, апеляційний суд вбачає підстави для скасування постанови місцевого суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у разі закінчення на момент її розгляду строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Частиною 6 ст. 38 КУпАП установлено річний строк накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені ст. 130 цього Кодексу.

Оскільки постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з наведених вище підстав, а на час апеляційного розгляду справи 28 жовтня 2026 року строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, закінчився, провадження у справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. За таких обставин інші доводи апеляційної скарги не впливають на висновок апеляційного суду про скасування постанови та закриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.38, 247, 294 КУпАП, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Ніколенка М.Є. задовольнити частково.

Постанову судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 травня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя