Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №761/38126/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38126/25

Провадження № 2-о/761/124/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Волошина В.О.,

при секретарі: Бульбі К.В.,

за участі:

представника заявниці: Воронкової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

У вересні 2025р. заявниця ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою (а.с. 60-66), заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_9 (далі по тексту - заінтересована особа 1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - заінтересована особа 2), в якій просила суд, з урахуванням виправленої редакції заяви від 16 вересня 2025р.:

- встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 разом зі своїм батьком ОСОБА_2 , у квартирі АДРЕСА_1 в період з 2018 р. по 14 березня 2022р.

Свою заяву заявниця обґрунтовувала тим, що вона є донькою ОСОБА_2 , з яким вона до його призову на військову службу постійно проживала у квартирі АДРЕСА_1 , вела з ним спільне господарство, вони мали спільний бюджет, взаємні права та обов`язки. 11 січня 2022р. ОСОБА_2 був прийнятий на військову службу за контрактом у лавах Збройних Сил України, а ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув, беручи участь у бойових діях під час захисту Батьківщини у с. Мощу, Бучанського району Київської області. Про загибель батька заявницю було повідомлено сповіщенням сім`ї № 6 від 26 березня 2022р., вона ж здійснювала його поховання. Інші близькі родичі загиблого - його батьки та дружина (мати заявниці) - померли до дня його загибелі, а син загиблого нотаріально відмовився від отримання одноразової грошової допомоги. Встановлення вказаного факту необхідне заявниці, для реалізації її права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька.

25 травня 2023р. заявниця звернулася за виплатою одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька. Однак згідно з п. 71 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 08 грудня 2023р. № 23/д документи заявниці повернуто на доопрацювання, оскільки за поданими документами неможливо встановити, що повнолітня донька проживала разом з батьком, вела з ним спільне господарство та мала взаємні права та обов`язки, і зазначено про необхідність надання судового рішення про встановлення відповідного факту.

Оскільки іншого, ніж судовий, порядку встановлення вказаного факту законодавством не передбачено, заявниця змушена звернутися до суду для захисту своїх прав.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2025р. заяву залишено без руху та надано заявниці строк для усунення недоліків.

16 вересня 2025р. на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків, та виправлена редакція заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 вересня 2025р. відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку окремого провадження; витребувано у Першої київської державної нотаріальної контори відомості щодо наявності спадкової справи, заведеної щодо майна померлого ОСОБА_2

27 жовтня 2025р. на адресу суду надійшла відповідь з Першої київської державної нотаріальної контори, на виконання ухвали суду, згідно якої за оформленням спадщини (подання зави про прийняття спадщини) зверталась лише заявниця ОСОБА_1 (а.с. 131).

07 січня 2026р. на адресу суду надійшли письмові пояснення заінтересованої особи Міністерства оборони України, в яких заінтересована особа 1, заперечувала проти задоволення вказаної заяви (а.с. 139-151).

В судовому засіданні представник заявниці - адвокат Воронкова О.І. заяву підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у ній, просила суд її задовольнити.

Заінтересовані особи 1, 2, про час та місце розгляду справи повідомлялись в установленому законом порядку, своїх представників до суду не направили, поважність причин неявки не повідомили.

В силу положень ст. ст. 223, 294 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників заінтересованих осіб 1, 2, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що проживає в квартирі АДРЕСА_2 , тривалий час знає родину « ОСОБА_4 », як сусідів, часто бувала у них в гостях, як в дитинстві, так і вже після 2018 року. Свідку відомо, що заявниця проживала разом зі своїм батьком ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_3 зазначеного будинку однією сім`єю, вони вели спільне господарство, разом несли витрати на утримання житла та на побутові потреби, піклувались один про одного, разом їздили до села доглядати за будинком та земельною ділянкою, яка залишилась після смерті мами ОСОБА_2 та бабусі ОСОБА_5 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що є сусідом родини « ОСОБА_4 », проживав в квартирі АДРЕСА_2 до 2023 року. Свідок підтвердив, що ОСОБА_1 та її батько ОСОБА_2 постійно проживали разом у квартирі АДРЕСА_3 , були пов`язані спільним побутом, мали спільні витрати, бачив їх періодично разом у подвір`ї будинку, в під`їзді, періодично спілкувався та допомагав по побутовим питанням.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що проживає в квартирі АДРЕСА_4 та знає родину « ОСОБА_4 », як сусідів. Свідок зазначив, що заявниця та її батько проживали разом однією сім`єю аж до призову ОСОБА_2 на військову службу, разом вели господарство та несли спільні витрати, допомагали один одному, і підтримували один одного після смерті членів своєї сім`ї.

Допитані всі свідки, засвідчили, що після смерті матері заявниці в 2018р., заявниця проживала разом з батьком, оскільки, крім старшого брата інших родичів у неї не було.

Суд, заслухавши пояснення представника заявниці, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 31 березня 1998р. (а.с. 11).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 31 березня 2022р. № 74 ОСОБА_2 11 січня 2022р. прийнятий на військову службу за контрактом через ІНФОРМАЦІЯ_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 сержант ОСОБА_2 загинув, беручи участь у бойових діях на бойовій позиції у с. Мощун Бучанського району Київської області під час захисту Батьківщини, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 та сповіщенням сім`ї № 6 від 26 березня 2022 р., яке було направлено саме заявниці (а.с.14).

Мати заявниці - ОСОБА_8 (дружина загиблого) померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьки загиблого - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - померли відповідно ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про смерть.

Згідно з витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 08 грудня 2023 р. № 23/д документи заявниці повернуто на доопрацювання з огляду на неможливість встановити за поданими документами, що вона проживала разом зі своїм батьком, вела з ним спільне господарство та мала взаємні права і обов`язки (а.с. 73, 74).

Заявниця є членом сім`ї загиблого Захисника України, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 , виданим 14 липня 2025р. (а.с. 9).

Згідно з нотаріально посвідченою заявою від 16 липня 2025р. заявниця у шлюбі не перебувала і не перебуває (а.с. 10).

Наявними в матеріалах справи квитанціями підтверджується, що 12 лютого 2021р. та 30 грудня 2021р. заявниця перераховувала своєму батьку ОСОБА_2 власні кошти в сумі 1005,03 грн. та 2010,05 грн. відповідно. Крім того, до матеріалів справи долучено спільні фотографії заявниці та її батька.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Конституційний Суд України у рішенні від 03 червня 1999р. № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї») зазначив, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.

Отже, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання однією сім`єю є сукупність обставин, що згідно із законом є основними ознаками сім`ї: спільне проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на день загибелі ОСОБА_2 ) право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у випадку загибелі військовослужбовця мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця; члени сім`ї та батьки визначаються відповідно до Сімейного кодексу України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» передбачено, що одноразова грошова допомога виплачується сім`ям загиблих осіб і розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених ст. 16-1 зазначеного Закону.

Таким чином, для повнолітньої доньки загиблого військовослужбовця, яка не є його утриманцем, належність до кола членів його сім`ї в розумінні ч. 2 ст. 3 СК України залежить від доведення факту спільного проживання, пов`язаності спільним побутом та наявності взаємних прав та обов`язків, а отже встановлення такого факту безпосередньо породжує для заявниці юридичні наслідки - можливість реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька.

Чинним законодавством не передбачено іншого, позасудового порядку встановлення факту проживання повнолітньої доньки з батьком однією сім`єю. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2018р. у справі № 644/6274/16-ц дійшла висновку, що за відсутності спору щодо законності відмови у призначенні одноразової грошової допомоги заява про встановлення факту віднесення заявника до кола членів сім`ї загиблого військовослужбовця підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства в порядку окремого провадження. Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 19 лютого 2025 р. у справі № 673/1257/23.

Під час розгляду справи спору про право не встановлено: заявниця не оскаржує рішення комісії Міністерства оборони України, а встановлення факту необхідне їй для подальшого звернення за призначенням одноразової грошової допомоги.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Оцінюючи показання свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , суд враховує, що вони є сусідами родини « ОСОБА_4 », обізнані про обставини їх життя протягом тривалого часу, їх показання є послідовними, узгоджуються між собою та з письмовими доказами у справі. Крім того, сукупністю досліджених судом доказів - показаннями свідків, квитанціями про перерахування заявницею коштів батьку, спільними фотографіями, а також тією обставиною, що саме заявниці як найближчій родичці було направлено сповіщення про загибель батька і саме вона здійснювала його поховання, - підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно проживали у квартирі АДРЕСА_1 , були пов`язані спільним побутом, несли спільні витрати, мали взаємні права та обов`язки, тобто були членами однієї сім`ї в розумінні ч. 2 ст. 3 СК України.

При цьому суд враховує, що вступ ОСОБА_2 на військову службу за контрактом та його відсутність за місцем проживання у зв`язку з виконанням обов`язку із захисту Батьківщини мали вимушений та тимчасовий характер і не свідчать про припинення сімейних відносин між ним та заявницею.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а саме слід встановити факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю зі своїм батьком ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 в період з 2018 р. по 14 березня 2022 р. включно.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні рішення суду у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315, 316, 318, 319, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 3 СК України, ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд, -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_5 ), заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_9 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7, місцезнаходження: АДРЕСА_8), ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_6 ), про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю, за адресою: АДРЕСА_7 , в період часу з 2018р. по 14 березня 2022р. включно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі своїм батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: