Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №759/2848/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/2848/26

пр. № 2/759/6797/26

28 жовтня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ТОВ «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 64 839 грн 90 коп.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 23.06.2025 між ТОВ «ІННОВА-НОВА» (попереднє найменування юридичної особи - ТОВ «ІННОВА ФІНАНС») та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства було укладено договір надання грошових коштів у кредит № 8633850625, на підставі якого ТОВ «ІННОВА-НОВА» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит на умовах, визначених договором, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

ТОВ «ІННОВА-НОВА» своє зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши у розпорядження ОСОБА_1 погоджену суму кредитних коштів. У свою чергу, ОСОБА_1 не виконала свої обов`язки з повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, що призвело до утворення заборгованості у загальному розмірі 62 177 грн 50 коп., з яких: 25 000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 37 177 грн 50 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

З урахуванням вищевикладеного, ТОВ «ІННОВА-НОВА» просило стягнути з ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості та вирішити питання про розподіл судових витрат.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 16 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою витребувано в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» інформацію, що містить банківську таємницю, зокрема, відомості про випуск платіжної картки на ім`я ОСОБА_1 та рух коштів за цим картковим рахунком.

09.03.2026 відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, в якому викладено заперечення проти задоволення позовних вимог. Заперечення відповідача проти позовних вимог обґрунтовані наступними узагальненими доводами: 1) станом на 05.03.2026 ТОВ «ІННОВА-НОВА» не є фінансовою компанією та надавачем фінансових послуг, а тому позовні вимоги не можуть бути задоволені; 2) позивачем не доведено, що кредитні кошти були надані ОСОБА_1 у порядку, передбаченому кредитним договором № 8633850625.

З урахуванням вищевикладеного ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 10 березня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів.

17.03.2026 позивачем ТОВ «ІННОВА-НОВА» подано відповідь на відзив, в якій викладено доводи, аргументи та міркування щодо заперечень відповідача проти позовних вимог. Позивачем наголошено на правомірності та обґрунтованості позовних вимог, підтримано та висловлено прохання про їх задоволення у повному обсязі.

19.03.2026 акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» було виконано вимоги ухвали суду від 16.02.2026 та надано витребувану інформацію.

20.03.2026 представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Галкіною Я.Г. подано відзив на позовну заяву. Відповідач ОСОБА_1 своїми заявами від 23.03.2026 та від 26.03.2026 просила не враховувати цей відзив при розгляді і вирішенні позовних вимог по суті, оскільки подача та зміст цієї заяви по суті справи не був узгоджений адвокатом з ОСОБА_1 .

26.03.2026 представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Галкіною Я.Г. подано заперечення на відповідь на відзив, в яких викладено доводи, аргументи та міркування щодо правової позиції позивача, викладеної у відповіді на відзив. У своїх запереченнях сторона відповідача наполягала на необхідності відмови у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 13 липня 2026 року задоволено клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування оригіналів доказів, витребувано в ТОВ «ІННОВА-НОВА» оригінал електронного доказу - договору надання грошових коштів у кредит № 8633850625 від 23.06.2025 з обов`язковими реквізитами, включно з електронним підписом, з метою підтвердження цілісності і незмінюваності документа, а також для встановлення того, чи надсилався договір відповідачу, в якій формі, а також чи існувала технічна можливість його одностороннього редагування.

24.07.2026 через підсистему Електронний суд Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи позивачем ТОВ «ІННОВА-НОВА» подано додаткові пояснення у справі на виконання вимог ухвали суду від 13.07.2026.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України).

У Постанові КЦС ВС від 16.12.2020 у справі № 561/77/19 зроблено висновок, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4, 6, 8 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У постановах КЦС ВС від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 08.04.2026 у справі № 705/1938/25 зроблено висновок, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Судом встановлено, що 23.06.2025 між ТОВ «ІННОВА-НОВА» (найменування юридичної особи було змінено з ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» на підставі рішення єдиного учасника ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» № 05-09/2025 від 05.09.2025) та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства було укладено договір про надання грошових коштів у кредит № 8633850625. Договір підписаний ОСОБА_1 шляхом введення одноразового ідентифікатора електронного підпису 3241.

Суд критично оцінює доводи відповідача щодо неукладення нею кредитного договору № 8633850625 від 23.06.2025. З матеріалів позовної заяви вбачається, що укладення кредитного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ІННОВА-НОВА» є можливим лише внаслідок виконання певного алгоритму дій, а саме - без авторизації ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі, ідентифікації та верифікації її особи, подання нею заявки на отримання кредиту, ознайомлення та підписання паспорту споживчого кредиту, ознайомлення та підписання пропозиції на укладення кредитного договору сам кредитний договір № 8633850625 від 23.06.2025 не був би укладений. Невиконання одного з етапів алгоритму унеможливлює перехід до наступного кроку дій.

Матеріали позовної заяви містять достатню сукупність доказів того, що зазначений алгоритм дій був повністю виконаний при укладенні між тов «ІННОВА-НОВА» та ОСОБА_1 кредитного договору № 8633850625 від 23.06.2025.

Стороною відповідача на підтвердження своїх заперечень не надано жодного доказу, з якого б вбачалося, що номер телефону, на який надсилався одноразовий ідентифікатор електронного підпису для його введення при підписанні кредитного договору, не належить ОСОБА_1 та/або не використовувався нею для цих цілей, та/або на цей номер телефону не надходив зазначений ідентифікатор електронного підпису. Натомість ці обставини вбачаються з наданих стороною позивача доказів. Більше того, цей же номер телефону ОСОБА_1 вказує у своїх процесуальних документах, поданих до суду, як особистий засіб зв`язку.

Додатково суд враховує, що без введення ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора електронного підпису для підписання кредитного договору, примірник такого договору не був би сформований, а сам договір не був би укладений.

Встановлений алгоритм укладення кредитного договору вказує на те, що кожного разу між товариством та позичальником укладається індивідуальний договір з перенесенням на нього електронних підписів сторін (кваліфікованого електронного підпису кредитодавця та одноразового ідентифікатора електронного підпису позичальника). Після формування електронного примірнику цього договору він зберігається в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та надсилається на електронну пошту позичальника. Це свідчить про те, що товариство не може у будь-який час за власною ініціативою змінювати умови укладеного договору, а електронний примірник кредитного договору зберігається у тій редакції, в якій він був підписаний сторонами.

Відповідач ОСОБА_1 не довела, що не отримувала примірник кредитного договору № 8633850625 від 23.06.2025 на свою електронну пошту чи в особистому кабінеті інформаційно-телекомунікаційної системи товариства або що отриманий нею примірник відрізняється від того, який долучений до позовної заяви.

Вищевикладене свідчить про відсутність розумних підстав сумніватися у достовірності, належності та допустимості кредитного договору № 8633850625 від 23.06.2025 як доказу, а також сумніватися в дійсності обставин, що вбачаються з цього договору.

Зі змісту витягу з Державного реєстру фінансових установ № 27-0026/53499 від 12.07.2024, свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ФК № В0000242 від 14.05.2021 вбачається, що станом на 23.06.2025 ТОВ «ІННОВА-НОВА» було зареєстровано у встановленому законом порядку як юридична особа та фінансова установа з дозволом (ліцензією) на провадження господарської діяльності щодо надання грошових коштів та банківських металів у кредит. Анулювання ліцензії на провадження цього виду господарської діяльності та виключення з державного реєстру фінансових установ відбулося лише у липні 2025 року.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 50 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії» з дати, зазначеної у рішенні Регулятора про відкликання ліцензії чи виключення з ліцензії окремої фінансової послуги, але не раніше наступного робочого дня після дня прийняття такого рішення, фінансова компанія, ломбард не мають права здійснювати діяльність з надання фінансових послуг чи виключеного з ліцензії виду фінансової послуги (у тому числі укладати нові договори з надання відповідного виду фінансових послуг та/або продовжувати строк дії укладених договорів з надання таких фінансових послуг, та/або збільшувати розмір зобов`язань за укладеними договорами з надання таких фінансових послуг). Зобов`язання за раніше укладеними договорами про надання такої фінансової послуги виконуються сторонами в повному обсязі до моменту виконання договору.

Тобто, хоча і з липня 2025 року ТОВ «ІННОВА-НОВА» втратило право на здійснення господарської діяльності щодо надання фінансових послуг у вигляді надання грошових коштів у кредит, проте всі зобов`язання, що виникли з договорів, які були укладені до липня 2025 року, залишаються чинним до моменту їх повного виконання. Оскільки кредитний договір № 8633850625 між ТОВ «ІННОВА-НОВА» та ОСОБА_1 був укладений до липня 2025 року, то зобов`язання за цим договором є дійсними та продовжують діяти до моменту їх повного виконання. Подальше анулювання ліцензії ТОВ «ІННОВА-НОВА» та реєстрації як фінансової установи жодним чином не впливає на обов`язки ОСОБА_1 за кредитним договором.

Таким чином, судом встановлено, що 23.06.2025 між ТОВ «ІННОВА-НОВА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8633850625 від 23.06.2025.

Згідно з п. 2.2 кредитного договору № 8633850625 від 23.06.2025 ТОВ «ІННОВА-НОВА» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за його використання та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

У розділах 2-4, 6 кредитного договору № 8633850625 від 23.06.2025 сторонами було погоджено наступні умови кредитування: сума кредиту - 25 000 грн 00 коп., строк кредитування - 360 днів, тобто з 23.06.2025 по 18.06.2026, з можливістю його пролонгації лише з ініціативи ТОВ «ІННОВА-НОВА», фіксована стандартна процентна ставка у розмірі 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180-ти календарних днів з дати укладення договору, а також у розмірі 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи зі 181-го календарного дня з дати укладення договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту; знижена процентна ставка у розмірі 0,5%, яка застосовується за умови, що ОСОБА_1 23.07.2025 сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного графіком платежів, у такому випадку проценти, нараховані до 23.07.2025 підлягають перерахуванню за зниженою процентною ставкою; комісія у розмірі 15% від суми наданого кредиту за видачу кредиту; спосіб надання кредиту - шляхом безготівкового переказу на картковий рахунок № НОМЕР_1 хх-хххх-3933.

Додатками до кредитного договору є графік платежів та паспорт споживчого кредиту, які містять інформацію щодо порядку надання кредитної послуги та порядку, способу повернення ОСОБА_1 кредиту. Положення кредитного договору № 8633850625 від 23.06.2025 та додатків до нього містять вичерпну інформацію щодо специфікації кредитного продукту, який надається ОСОБА_1 на підставі цього договору, зокрема, відомості про загальну вартість кредиту, витрати за ним, розмір реальної річної процентної ставки тощо, а також відтворюють приписи законодавства про споживче кредитування та захист прав споживачів.

Відповідачем ОСОБА_1 не спростовано вищезазначені умови кредитування.

Таким чином, судом встановлено, що 23.06.2025 між ТОВ «ІННОВА-НОВА» та ОСОБА_1 виникло кредитне зобов`язання на вищезазначених умовах.

Зі змісту платіжної інструкції № 20262-1354-229360337 від 23.06.2025 судом встановлено, що 23.06.2025 ТОВ «ІННОВА-НОВА» з використанням платіжної системи easypay, оператором якої є ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», без відкриття окремого рахунку, здійснило переказ грошових коштів у сумі 25 000 грн 00 коп. на картковий рахунок № НОМЕР_2 , який був зазначений ОСОБА_1 в кредитному договорі № 8633850625 від 23.06.2025 як спосіб отримання кредитних коштів.

За результатами дослідження листа АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» № 81-15-9/4545-БТ від 17.03.2026 та долученої до нього виписки по банківському рахунку судом також встановлено, що платіжну картку № НОМЕР_2 було емітовано на ім`я ОСОБА_1 , а також що 23.06.2025 на цю платіжну картку було зараховано грошові кошти у сумі 25 000 грн 00 коп.

Положеннями чинного законодавства не встановлено обмежень у використанні засобів доказування обставин перерахування кредитодавцем грошових коштів на користь позичальника, а тому ці обставини можуть доводитися не лише на підставі первинних бухгалтерських документів, але й іншими належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Так, у постанові від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21 (провадження № 61-9710св22) КЦС ВС зроблено висновок, що відсутність у справі, яка переглядається, оригіналів первинних бухгалтерських документів, не є підставою для висновку про невиконання умов договору банком та, як наслідок, неотримання позичальником грошових коштів за кредитним договором.

У цьому аспекті суд також враховує стандарт доказування «баланс ймовірностей», що застосовується під час цивільного судочинства та адаптація якого до обставин цієї справи дає можливість дійти висновку про те, що відсутність первинного облікового документу не може бути підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості через його недоведеність, але при умові, що сукупність інших доказів, що містяться в матеріалах справи, а також процесуальна позиція відповідача, з урахуванням стандарту доказування «balance of probabilities» («баланс ймовірностей»), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, аніж не мав місце, свідчать про те, що заборгованість особи за кредитним договором має місце.

Відповідачем ОСОБА_1 не спростовано, що при укладенні кредитного договору № 8633850625 від 23.06.2025 картковий рахунок № НОМЕР_2 зазначався як спосіб отримання кредитних коштів, а також що 23.06.2025 на цей картковий рахунок було зараховано грошові кошти у сумі 25 000 грн 00 коп.

Ті обставини, що платіжна операція щодо зарахування на картковий рахунок ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 25 000 грн 00 коп. не містить інформації щодо відправника грошових коштів, призначення платежу та інших деталей операції, пояснюються долученим відповідачем листуванням з представником АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», з якого вбачається, що банк не може надати інформацію щодо деталей платіжної операції, яка здійснюється з використанням платіжних сервісів, відмінних від банківських.

Оскільки перерахування кредитних коштів у сумі 25 000 грн 00 коп. ТОВ «ІННОВА-НОВА» здійснило через платіжну систему без відкриття окремого рахунку та яка не належить до сервісів АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», то деталі цієї платіжної операції не відображаються. Однак це не спростовує того, що кредитні кошти були зараховані на картковий рахунок, який був зазначений у кредитному договорі № 8633850625 від 23.06.2025 та який належить ОСОБА_1 .

Сукупність обставин, які вбачаються з матеріалів справи, з достатнім рівнем очевидності вказують на те, що грошові кошти у сумі 25 000 грн 00 коп., які надійшли 23.06.2025 на картковий рахунок ОСОБА_1 , є саме кредитними коштами, наданими ТОВ «ІННОВА-НОВА» на підставі кредитного договору № 8633850625 від 23.06.2025. Будь-яких розумних підстав стверджувати інакше суд не вбачає, а відповідачем не доведено.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «ІННОВА-НОВА» належним чином виконало своє зобов`язання за кредитним договором № 8633850625 від 23.06.2025, надавши у розпорядження ОСОБА_1 погоджену суму кредитних коштів.

Зі змісту розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 лише частково виконала свої обов`язки за кредитним договором. За весь період кредитування ОСОБА_1 перерахувала на користь ТОВ «ІННОВА-НОВА» грошові кошти у сумі 15 000 грн 00 коп., з яких: 11 250 грн 00 коп. - в якості сплати процентів за користування кредитом, 3 750 грн 00 коп. - в якості сплати комісії за надання кредиту.

Відповідач ОСОБА_1 не спростувала відомості розрахунку заборгованості в частині, що стосуються виконання нею своїх обов`язків за договором. Водночас, відповідачем і не надано будь-яких інших доказів, з яких би вбачалися інші обставини часткового чи повного виконання відповідачем кредитного зобов`язання.

Обставини перерахування ОСОБА_1 грошових коштів на користь ТОВ «ІННОВА-НОВА» з метою виконання кредитного зобов`язання свідчать не тільки про часткове виконання відповідачем свого зобов`язання, але й про визнання нею факту укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та виникнення кредитного зобов`язання перед ТОВ «ІННОВА-НОВА».

Оскільки сплачених ОСОБА_1 грошових коштів було недостатньо для своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за його використання, то це призвело до прострочення грошового зобов`язання та утворення заборгованості.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, судом встановлено факт порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання з повернення заборгованості за кредитним договором.

Зі змісту розрахунку заборгованості вбачається, що внаслідок порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання за укладеним договором виникла заборгованість у загальному розмірі 62 177 грн 50 коп., з яких: 25 000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 37 177 грн 50 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Аналізуючи обґрунтованість розміру заборгованості відповідача за кредитним договором, суд звертає увагу, що належним чином дослідити поданий стороною доказ розрахунку заборгованості за кредитним договором, перевірити його та оцінити в сукупності і взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду (постанова КЦС ВС від 25.05.2022 у справі № 219/7527/16-ц).

Кредитна заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву. Суд першої інстанції у межах наданих йому процесуальним законодавством повноважень не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з розрахунком, наданим позивачем, оскільки незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі (постанова КЦС ВС від 07.06.2023 у справі № 234/3840/15-ц).

Зважаючи на умови кредитування, що були погоджені сторонами, обставини часткового виконання ОСОБА_1 свого обов`язку з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також виконання обов`язку зі сплати комісії за видачу кредиту, суд погоджується з наданим розрахунком заборгованості та вважає такий розрахунок правильним і обґрунтованим.

Суд звертає увагу на те, що проценти за користування кредитом нараховані у межах погодженого строку кредитування (до 18.06.2026, нарахування процентів припинено задовго до закінчення строку кредитування, 22.01.2026), шляхом застосування погодженої процентної ставки (0,5% за кожен день користування залишком кредиту до 23.07.2025 у зв`язку з виконанням ОСОБА_1 умов для застосування зниженої процентної ставки; 1% за кожен день користування залишком кредиту протягом перших 180-ти днів строку кредитування; 0,87% за кожен день користування залишком кредиту, починаючи з 181-го дня строку кредитування) - (25 000 грн 00 коп. х 0,5% х 30 календарний день) + (25 000 грн 00 коп. х 1% х 150 календарних днів) + (25 000 грн 00 коп. х 0,87% х 33 календарних дні) - 11 250 грн 00 коп. (сума сплачених процентів) = 37 177 грн 50 коп.

Відповідачем не спростовано правомірності, обґрунтованості та правильності розрахунку заборгованості. Передбачених законодавством підстав для зменшення встановленого розміру заборгованості відповідачем не доведено, а судом не встановлено.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 8633850625 від 23.06.2025 становить 62 177 грн 50 коп., з яких: 25 000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 37 177 грн 50 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України). Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести суду факт укладення між сторонами кредитного договору або отримання права вимоги за цим договором та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов?язань, а на відповідача - обов`язок спростувати розмір існуючої заборгованості.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови ВС від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

З урахуванням вищевикладеного, суд за результатами повного, всебічного дослідження матеріалів позовної заяви, на основі достатньої сукупності належних, допустимих та достовірних доказів доходить висновку, що позивачем доведено факт 1) виникнення кредитного зобов`язання між ТОВ «ІННОВА-НОВА» та ОСОБА_1 , 2) виконання ТОВ «ІННОВА-НОВА» свого зобов`язання за кредитним договором, 3) порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання за кредитним договором, 4) доведено і обґрунтовано виникнення заборгованості у розмірі 62 177 грн 50 коп., з яких: 25 000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 37 177 грн 50 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

На підставі викладеного суд доходить висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачем надано попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу та у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України повідомлено про те, що докази на підтвердження факту понесення таких витрат і їх розміру будуть надані протягом 5-ти днів з дня ухвалення судового рішення шляхом подачі заяви про ухвалення додаткового рішення.

З урахуванням викладеного та оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, що передбачає можливість здійснення розподілу понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, суд, керуючись вимогами ч. 8 ст. 141, п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, вважає за необхідне здійснити розподіл понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу шляхом ухвалення додаткового рішення.

Щодо судових витрат по сплаті судового збору.

Позивач надає суду платіжну інструкцію № 4 від 27.01.2026, зі змісту якої вбачається, що ТОВ «ІННОВА-НОВА» здійснило платіж у розмірі 2 662 грн 40 коп. на сплату судового збору за подачу позовної заяви до Святошинського районного суду міста Києва до ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із відповідача у розмірі 2 662 грн 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» (код ЄДРПОУ: 44127243; місцезнаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, офіс 5) заборгованості за кредитним договором № 8633850625 від 23.06.2025 у розмірі 62 177 (шістдесят дві тисячі сто сімдесят сім) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» (код ЄДРПОУ: 44127243; місцезнаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, офіс 5) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28 жовтня 2026 року.

Суддя Н.О.Горбенко