Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №705/907/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/907/26

2/705/2002/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі судді Єщенко О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «»АЛЕКСКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просило: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» заборгованість за договором про надання кредиту № 3646459 від 06.06.2020 у розмірі 34 550,00 гривень, а саме: 5 000 грн – заборгованість по тілу кредиту; 29 550 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом; стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» інфляційні витрати у розмірі 25 769,95 грн; стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» судові витрати у розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.06.2020 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 за допомогою веб сайту https://alexcredit.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», був укладений договір про надання кредиту № 3646459 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача РS3646459. Сторони погодили строк надання кредиту, проценти та графік платежів. Позивач надав ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн, перерахувавши на картковий рахунок № НОМЕР_1 . ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» свої зобов`язання за договором від 06.06.2020 виконало та надало відповідачу грошові кошти, а відповідач свої зобов`язання за договором № 3646459 не виконав. Станом на 01.07.2025 утворилась заборгованість в загальному розмірі 34 550,00 грн, з яких сума кредиту – 5 000,00 грн, проценти за користування кредитом – 29 550,00 грн. Також відповідач прострочив виконання зобов`язання з 03.01.2021, відтак з нього підлягає до стягнення заборгованість з інфляційним збільшенням за договором у період з 03.01.2021 по 16.01.2026 у розмірі 25 769,95 грн.

Ухвалою суду від 05.03.2026 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.

Про проведення розгляду справи у спрощеному позовному провадженні позивач та відповідач повідомлені належним чином. Заперечення проти такого розгляду справи від відповідача судом у встановлений строк не отримано.

Ухвала судді про відкриття провадження у справі була направлена за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Однак була повернута оператором поштового зв`язку до суду 30.03.2026 з відміткою про те, що адресат за зазначеною адресою відсутній. Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України відповідач вважається таким, який належним чином отримав копію ухвали судді про відкриття провадження у справі.

Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти, відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків

Положеннями ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 06 червня 2020 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № 3646459 в електронній формі, підписано шляхом використання Електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.

Сума кредиту складає 5 000 грн (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п. 1.7.3. Договору при використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають: - в Базовий період з 06.06.2020 до 06.07.2020 (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил); - в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 07.07.2020 до 02.01.2021 (включно) - 3 % за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 7 555,40 грн.

Відповідно до умов п. 3.1. Договору сторони погодили, що Строк дії Договору (п. 2.41. Правил) встановлюється з Дати укладення Договору (п. 2.9. Правил) 06.06.2020 до Кінцевої дати виконання Договору 02.01.2021 (включно). Закінчення Строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати Заборгованості, яке мало місце під час дії Договору. Якщо Позичальник виконає Зобов`язання/сплатить Заборгованість за Договором до Кінцевої дати виконання Договору, Договір припиняє дію у Дату повернення/погашення кредиту (п. 2.8. Правил).

Згідно з довідкою про перерахування коштів ТОВ «ФК «Елаєнс» від 06.05.2025 на картку № НОМЕР_1 06 червня 2020 року перераховано кошти у сумі 5 000,00 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 01.07.2025 відповідач має заборгованість за договором про надання кредиту № 3646459, а саме в розмірі: заборгованість за сумою кредиту – 5 000,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом – 29 550 грн, а також інфляційні втрати у розмірі 25 769,95 грн.

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Відповідно до змісту ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно з вимогами ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст. ст. 76-81 ЦПК України на спростування цих обставин, як на підтвердження своїх заперечень проти позову у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Отже, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню за тілом кредиту та відсотками в межах заявлених позовних вимог у загальному розмірі 34 550 грн, з яких: 5 000 грн – заборгованість по тілу кредиту: 29 550 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача 25 769,95 грн у рахунок інфляційних витрат за період з 03.01.2021 по 16.01.2026, то суд зазначає про таке.

Частинами 1, 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. А також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було здійснено нарахування інфляційних витрат у період з 03.01.2021 по 16.01.2026, виходячи з того, що сума боргу становить 34 550 грн.

Суд погоджується з доводами позову, що з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути інфляційні витрати, передбачені статтею 625 ЦК України, оскільки відповідач не виконував свої зобов`язання за Кредитним договором, прострочивши виконання грошового зобов`язання в розмірі 34 550 грн.

Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тлумачення пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.

Отже, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення інфляційних витрат у розмірі 25 769,95 грн, що нараховані на підставі положень ст. 625 ЦК України за період часу з 03.01.2021 по 16.01.2026, є такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме за період з 03.01.2021 до 23.02.2022, тобто до введення воєнного стану в Україні. Водночас, інфляційні витрати за період з 24.02.2022 до 16.01.2026 задоволенню не підлягають, оскільки такі вимоги суперечать положенням пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» підлягають стягненню інфляційні витрати, які вираховувались відповідно до п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та початку нарахування означеної складової боргу, що визначена безпосередньо позивачем в мотивувальній частині позовної заяви, тобто за період з 03.01.2021 по 23.02.2022 включно із врахуванням того, що сума боргу складає 34 550 грн, а саме: 4 570,50 грн.

У зв`язку з викладеним, позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 4 570,50 грн.

Встановивши ці обставини, враховуючи, що між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах кредитного договору не повернуто, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 3646459 від 06.06.2020 у розмірі 39 120,50 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту – 5 000 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом – 29 550 грн; 4 570,50 грн – інфляційні втрати.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 1 726 грн 70 коп. (39 120,50 / 60 319,95 х 2 662,40 = 1 726,70).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8-13, 18, 19, 77-79, 89, 141, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЕКСКРЕДИТ» заборгованість за договором про надання кредиту № 3646459 від 06 червня 2020 року у розмірі 34 550 (тридцять чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, з яких: 5 000 гривень 00 копійок – прострочена заборгованість по тілу кредиту; 29 550 гривень 00 копійок – заборгованість по процентам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЕКСКРЕДИТ» інфляційні витрати у розмірі 4 570 (чотири тисячі п`ятсот сімдесят) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЕКСКРЕДИТ» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 726 (одна тисяча сімсот двадцять шість) гривень 70 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЕКСКРЕДИТ»; 49044, м. Дніпро, вул. Якова Самарського, 12а, ЄДРПОУ 41346335.

Відповідач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя О.І.Єщенко