Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №711/5882/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5882/26

Провадження № 2/711/3316/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання – Кошубінської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Тимошенко Б.А., звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 376 860,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.12.2009 між сторонами було зареєстровано шлюб, який у подальшому рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.02.2015 у справі № 711/13895/14-ц було розірвано. У шлюбі в сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.09.2014 у справі № 711/4061/14-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.04.2014 і до досягнення дитиною повноліття. З метою примусового виконання вказаного судового рішення 16.03.2015 головним державним виконавцем ВДВС Дарницького РУЮ в м. Києві було відкрито виконавче провадження № 46896042 з виконання виконавчого листа № 711/4061/14-ц, виданого 15.09.2014. У подальшому, у зв`язку зі зміною місця проживання боржника, виконавче провадження на підставі постанови від 31.08.2021 було передано до Ірпінського ВДВС у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Відповідач ухиляється від виконання свого обов`язку щодо утримання сина, рішення суду не виконує, аліменти не сплачує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, наданого Ірпінським ВДВС, станом на 14.05.2026 загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 46896042 становить 384 759,00 грн. Зі змісту зазначеного розрахунку вбачається, що за період з травня 2021 року по квітень 2026 року відповідач жодного разу не здійснював платежів на виконання рішення суду про стягнення аліментів. Вказаний розрахунок є чинним та сторонами в установленому законом порядку не оскаржувався. Посилаючись на положення статей 141, 155, 180, 196 СК України, презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості, а також на правові висновки Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 333/6020/16 та Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.12.2020 у справі №661/905/19 щодо порядку нарахування пені як періодичного платежу, позивачка здійснила розрахунок неустойки (пені) в розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення в межах місячної заборгованості (але не більше 100% заборгованості за відповідний місяць). За розрахунком позивачки, за період прострочення з 01.06.2021 по день звернення до суду 05.06.2026 загальний розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів становить 376 860,46 грн, які вона, діючи в найкращих інтересах дитини, просить стягнути з відповідача на її користь.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2026 вказану справу передано для розгляду судді Булгаковій Г.В.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.06.2026 відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Сторонам становлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

25.08.2024 представник відповідача – адвокат Притула Є.О. подала відзив на позовну заяву, у якому просила зменшити розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на 70%. Зазначила, що відповідач вважає заявлену до стягнення суму неустойки у розмірі 376 860,46 грн. надмірною, неспівмірною та непосильною для виконання. Зазначила, що розрахована сума пені є тотожною сумі основного боргу. У разі задоволення позову в повному обсязі сукупний фінансовий тягар відповідача становитиме 753 720,00 грн., що з урахуванням його скрутного матеріального стану та відсутності постійного заробітку зробить фактичне виконання судового рішення та подальше забезпечення базових потреб відповідача й виплату аліментів на дитину фізично та економічно неможливим.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином; від її представника – адвоката Тимошенка Б.А. надійшло клопотання, в якому він підтримав позовні вимоги та просив розглядати справу без участі позивачки та її представника.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; від його представника – адвоката Притули Є.О. надійшло клопотання, у якому вона просила розглядати справу без участі відповідача та його представника, при ухваленні рішення врахувати клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 10.12.2009 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1548. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_5 .

Від шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 18.10.2011 Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.09.2014 у справі № 711/4061/14-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.04.2014 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.02.2015 у справі № 711/13895/14-ц шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

16.03.2015 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Білан Ю.С. відкрито виконавче провадження № 46896042 з примусового виконання виконавчого листа № 711/4061/14-ц, виданого 15.09.2014 Придніпровським районним судом м. Черкаси.

31.08.2021 постановою державного виконавця Першого відділу ДВС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Крушельницькою С.І. виконавче провадження № 46896042 передано до Ірпінського відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у зв`язку зі встановленням факту проживання боржника за адресою: АДРЕСА_1 .

17.09.2021 старшим державним виконавцем Ірпінського відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нашиван Ю.С. зазначене виконавче провадження прийнято до виконання.

08.05.2026 адвокат Тимошенко Б.А., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Ірпінського відділу ДВС із адвокатським запитом про надання інформації щодо стану виконання рішення суду та розрахунку заборгованості.

Листом Ірпінського відділу ДВС у Бучанському районі Київської області № 20752 від 14.05.2026 на вказаний адвокатський запит надано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, складений станом на 14.05.2026. Відповідно до цього розрахунку боржник ОСОБА_2 належним чином не виконував обов`язок зі сплати аліментів, внаслідок чого станом на квітень 2026 року утворилася заборгованість у розмірі 384 759,00 грн.

Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не має постійного доходу, офіційного місця роботи та стабільних заробітків, що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та індивідуальними відомостями про застраховану особу.

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі встановлених судом фактичних обставин, регулюються нормами СК України та ЦК України.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно з частиною 1 статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

За своєю правовою природою неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов`язання та заходом цивільно-правової відповідальності. Основне призначення неустойки - сприяти належному виконанню зобов`язання та стимулювати боржника до добросовісної поведінки. У разі ж порушення боржником свого обов`язку, неустойка виконує функцію майнової відповідальності - є додатковими втратами неналежного боржника та санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Ухиленням від сплати аліментів необхідно вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення аліментів. Вони можуть виражатися як у прямій відмові від сплати визначених судом коштів, так і в інших діях чи бездіяльності, які фактично унеможливлюють виконання цього обов`язку (зокрема, приховуванні заробітку (доходу), зміні місця проживання чи роботи без повідомлення державного або приватного виконавця тощо).

Аналіз та тлумачення положень статті 196 СК України свідчать про те, що відповідальність платника аліментів у вигляді неустойки (пені) за прострочення їх сплати настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не може бути покладено таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. Перелік обставин, які свідчать про відсутність вини платника аліментів, не є вичерпним і встановлюється судом у кожному конкретному випадку на підставі наданих сторонами належних та допустимих доказів.

За загальним правилом цивільного законодавства, встановленим частинами 1 та 2 статті 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Отже, для стягнення пені з платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною 1 статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 у справі № 661/905/19 вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини 1 статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Під час судового розгляду судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 свої зобов`язання по сплаті аліментів на утримання на утримання сина – ОСОБА_3 , належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 14.05.2026 у нього утворилась заборгованість у розмірі 384 759,00 грн. Доказів того, що заборгованість по аліментам виникла внаслідок незалежних від відповідача причин, зокрема несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками, матеріали справи не містять і такі обставини відповідачем не доведені, тому, позивачка має право на стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Визначаючи розмір неустойки (пені), що підлягає стягненню, суд враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 03.04.2019 по справі № 333/6020/16-ц, від 07.10.2019 по справі № 760/22598/15-ц, від 10.02.2021 по справі № 461/7406/18, від 09.11.2022 по справі № 754/4461/21, згідно яких пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, Верховний Суд зазначає, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.

Згідно з розрахунком, наведеним позивачкою у позовній заяві, розмір пені за прострочення сплати відповідачем аліментів за період з 01.06.2021 по 05.06.2026 становить 376 860,46 грн.

Суд погоджується з наведеним розрахунком, оскільки він виконаний відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідачем вказаний розрахунок не спростований, контррозрахунок не наданий.

Вирішуючи клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки (пені), суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Як роз`яснено Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18.04.2025 у справі № 932/541/23, законодавець встановив у частині 1 статті 196 СК України максимальну межу для пені, передбачивши, що розмір пені не повинен перевищувати розміру заборгованості, на яку вона нараховується. Окрім цього, у сфері суддівського розсуду перебуває вирішення питання про зменшення розміру пені (частина 2 статті 196 СК України) з урахуванням справедливого балансу інтересів сторін, матеріального та сімейного стану платника. Суд має забезпечити, щоб зменшення пені не порушувало права одержувача аліментів, але водночас не створювало надмірного фінансового навантаження для платника аліментів. Пеня має бути співрозмірною з правопорушенням (зокрема, прострочення, невиконанням зобов`язань, наявність/відсутність часткової оплати). Розмір пені має залишатися співрозмірним із розміром основного зобов`язання, тому суд не може зменшувати пеню до такої міри, що виключала б її роль як «стимулу» для своєчасного виконання аліментних зобов`язань.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не має постійного доходу, офіційного місця роботи та стабільних заробітків. Стягнення пені у розмірі 100% заборгованості по аліментам призведе до надмірного фінансового тягаря (сукупний борг становитиме понад 750 тис. грн.) та, об`єктивно, зробить фактичне виконання судового рішення та подальше забезпечення базових потреб відповідача й виплату аліментів на дитину неможливим.

Враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України), матеріальний стан відповідача, а також висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.04.2025 у справі № 932/541/23, суд вважає за необхідне частково задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір нарахованої неустойки (пені) на 30%.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивачки пені у розмірі 263 802,32 грн. (що становить 70% від заявленої суми 376 860,46 грн).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

За вказаних обставин, враховуючи, що позивачка при зверненні до суду із даною позовною заявою була звільнена від сплати судового збору, а позовні вимоги задоволено частково (на 70%), з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 931,84 грн. (пропорційно до розміру задоволених вимог).

На підставі викладеного, керуючись статтями 51, 180, 196 СК України, статтями 3, 551, 614 ЦК України, постановою ВС від 18.04.2025 у справі № 932/541/23, статтями 4, 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01.06.2021 по 05.06.2026 у розмірі 263 802,32 грн.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 931,84 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: Г. В. Булгакова