Суд: Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: страхування, з них
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №695/3500/25
Суддя: Ушакова К. М.
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 695/3500/25
номер провадження 2/695/613/26
23 жовтня 2026 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Ушакової К.М.,
за участю секретаря судового засідання - Демченко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника МОТОРНОГО (ТРАНСПОРТНОГО) СТРАХОВОГО БЮРО УКРАЇНИ адвоката Попова Вячеслава Євгеновича до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
в с т а н о в и в:
МОТОРНЕ (ТРАНСПОРТНЕ) СТРАХОВЕ БЮРО УКРАЇНИ звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16.08.2021 приблизно 08.45 по вул. Шевченка у м. Золотоноша Черкаської обл. ОСОБА_2 керуючи автомобілем ЗІЛ номерні знаки НОМЕР_1 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , внаслідок чого остання померла від отриманих тілесних ушкоджень. Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні №12021250000000791 від 16.08.2021 дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача. На момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 31 серпня 2021 року потерпілий ОСОБА_4 повідомив про дорожньо-транспортну пригоду 31.08.2021 та в подальшому звернувся із заявою про отримання відшкодування шкоди. На підставі наказів про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, здійснено регламентні виплати потерпілим у розмірі 108000,00 грн. та 137900,00 грн.. Загальний розмір фактично понесених витрат позивача становить 245900,00 грн.
Враховуючи викладене вище, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 245900,00 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн..
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21.08.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Федини О.В. про витребування доказів у зв`язку з тим, що позивач подав заяву про їх долучення та задоволено клопотання представника МОТОРНОГО (ТРАНСПОРТНОГО) СТРАХОВОГО БЮРО УКРАЇНИ адвоката Попова В.Є. про приєднання до матеріалів справи доказів.
11 лютого 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Федини О.В. до суду надійшла заява про застосування строку позовної давності, у якій представник вказав, що позивач не надав платіжних доручень про здійснення регламентних виплат та просив застосувати наслідки спливу строку позовної давності.
16 лютого 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Федини О.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив застосувати наслідки пропуску строку позовної давності. Відзив обгрунтований тим, що у матеріалах справи є платіжні доручення від 26.10.2021, однак на даний час сплинув строк позовної давності. Крім того, перехід права вимоги до відповідача відбувся у порядку суброгацій, відтак, строк позовної давності слід рахувати з моменту вчинення дорожньо-транспортної пригоди, а саме з 16.08.2021. Таким чином, пропуск строку позовної давності є підставою для відмови у позові.
У судове засідання представник позивача МОТОРНОГО (ТРАНСПОРТНОГО) СТРАХОВОГО БЮРО УКРАЇНИ адвокат Попов В.Є. не з`явився. У позовній заяві просили проводити розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що згідно вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22.12.2022 у справі №695/2882/21 убачається, ОСОБА_1 16.08.2021 близько 08.45 год., керуючи вантажним автокраном марки ЗІЛ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись в м. Золотоноша по вул. Шевченка зі сторони центру міста в напрямку до вул. Черкаська, в порушення вимог п.п. 2.3. б), 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не відреагував на її зміну при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, не зменшив швидкість, не зупинився, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена небезпека, продовжив рух, та проїжджаючи навпроти адміністративного приміщення Золотоніського міськрайонного суду, який знаходиться по вул. Шевченка 76 в м. Золотоноша Черкаської обл., скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу з права на ліво відносно напрямку руху зазначеного вище транспортного засобу. Унаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 05-8-02/291 від 17.09.2021 отримала тяжкі тілесні ушкодження, а саме: черепно-мозкову травму у вигляді перелому кісток основи та склепіння черепа. Забою речовини головного мозку та мозочка, крововиливів під м`які тканини голови, саден, синця голови, крововиливів в білкову оболонку лівого ока, травми лівої верхньої кінцівки у вигляді закритого перелому лівої ліктьової кістки з вивихом лівої променевої кістки, садна на верхніх та нижніх кінцівках та була госпіталізована доставлена до КНП « Золотоніська багатопрофільна лікарня», де 18.08.2021 близько 09.30 год. померла при наданні медичної допомоги. Згідно з висновком експерта № 1206/21-23 від 09.09.2021 порушення правил безпеки дорожнього руху водієм вантажного автокрану марки ЗІЛ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , а саме вимог пунктів 2.3. б), 18.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілої ОСОБА_3 . У зв`язку з чим, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 25.08.2021, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно лікарського свідоцтва про смерть №291 від 18.08.2021, причиною смерті ОСОБА_3 є: пішохід, травмований при зіткненні з важким вантажним транспортним засобом.
ІНФОРМАЦІЯ_3 дочка померлої ОСОБА_5 та ІНФОРМАЦІЯ_4 чоловік померлої ОСОБА_4 (для утримання сина померлої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ) звернулися до МОТОРНОГО (ТРАНСПОРТНОГО) СТРАХОВОГО БЮРО УКРАЇНИ із заявами про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Як вбачається зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрували шлюб 28.08.2004.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 та його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 та її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
З довідки про склад сім`ї вбачається, що на момент смерті ОСОБА_3 на її утриманні перебували неповнолітня ОСОБА_5 та малолітній ОСОБА_6 .
Як вбачається з накладної № 15/21/8 від 18.08.2021, понесено 29900,00 грн. витрат на поховання померлої ОСОБА_3 .
Відповідно до наказу МОТОРНОГО (ТРАНСПОРТНОГО) СТРАХОВОГО БЮРО УКРАЇНИ у справі №79527, враховуючи довідку № 2 від 18.10.2021 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, розмір виплати становить 108000,00 грн., яке МТСБУ було сплачено ОСОБА_5 згідно платіжної інструкції №1106132 від 26.10.2021.
Згідно платіжної інструкції №1106132 від 26.10.2021 МТСБУ сплатило ОСОБА_5 відшкодування у розмірі 108000,00 грн. на рахунок № НОМЕР_6 .
Відповідно до наказу МОТОРНОГО (ТРАНСПОРТНОГО) СТРАХОВОГО БЮРО УКРАЇНИ у справі №79527, враховуючи довідку № 1 від 18.10.2021 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, розмір виплати становить 137900,00 грн., яке МТСБУ було сплачено ОСОБА_4 згідно платіжної інструкції №1106120 від 26.10.2021.
Згідно платіжної інструкції №1106120 від 26.10.2021 МТСБУ сплатило ОСОБА_4 відшкодування у розмірі 137900,00 грн. на рахунок № НОМЕР_7 .
Як вбачається з наданого позивачем листа №3-01-б/35633 від 30.09.2021 по справі МТСБУ № 79527, відповідачу було надіслано пропозицію щодо надання належного документального підтвердження інформації про поліс цивільно-правової відповідальності та іншої інформації. Повідомлено, про можливість звернення до відповідача із регресним позовом.
Відповідно до частини шостої статі 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, факт дорожньо-транспортної пригоди, обставини її вчинення, а також винуватість відповідача ОСОБА_1 у цій ДТП є доведеними і доказуванню в даній цивільній справі не підлягають.
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У відповідності до ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.
Згідно ч.1 ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.
Разом із тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.
Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Положеннями ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» закріплено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є і шкода, пов`язана із смертю потерпілого.
Згідно ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст. 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Відповідно до положень ст.ст. 20, 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди життю та здоров`ю потерпілої фізичної особи здійснюється страхова (регламентна) виплата у зв`язку зі смертю потерпілої фізичної особи. Страхова (регламентна) виплата у зв`язку із смертю потерпілої фізичної особи здійснюється, якщо смерть потерпілої фізичної особи настала протягом одного року з дня дорожньо-транспортної пригоди та є прямим її наслідком. Страховик, а у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, у разі смерті потерпілої фізичної особи здійснює страхову (регламентну) виплату у зв`язку із втратою годувальника кожній особі, яка відповідно до ЦК України в частині відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, та з урахуванням положень Сімейного кодексу України має право на таке відшкодування, у розмірі, що розраховується відповідно до Цивільного кодексу України в частині відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого.
Страхова (регламентна) виплата у зв`язку із втратою годувальника кожній особі, яка має право на таку виплату. Загальний мінімальний розмір страхової (регламентної) виплати особам, які перебували на утриманні одного померлого, за весь період її отримання не може становити менше 36 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку.
Положеннями ст. 40 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що МТСБУ є єдиним обов`язковим об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) здійснює страхову (регламентну) виплату особі, яка здійснила витрати на поховання та/або спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання йому документів на підтвердження таких фактів та витрат. Загальний розмір такої виплати стосовно одного померлого не може перевищувати 12 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку, і не залежить від сум, отриманих особою за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням та соціальним забезпеченням.
Відповідно Закону України "Про державний бюджет України" мінімальна заробітна плата на день настання страхового випадку складала 6000,00 грн., тому розмір відшкодування шкоди, пов`язаної зі втратою годувальника становить: 6000,00грн. * 36 мін.з/п, тобто – 216000,00 грн..
Відповідно до положень ст. 1191 ЦК України та п.п.38.2.1 п.38.2 ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов`язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини водія транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Щодо застосування строків позовної давності.
Представник відповідача зазначив, що позивач звернувся до суду 06.08.2025, при цьому строк позовної давності розпочався 26.10.2021.
Суд зазначає, що відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Такими законами, зокрема, є норми статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого в деліктному зобов`язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.
Таким чином, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок з відшкодування шкоди не виконала.
Заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (стаття 262 ЦК України).
Однак, згідно з п. 12 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, яким було доповнено ЦК України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки, визначені у тому числі статтями 257 та 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 карантин було встановлено з 12.03.2020 та який в подальшому безперервно продовжувався відповідними постановами Кабінету Міністрів України до 30.06.2023.
Отже, строк позовної давності у зв`язку з дією карантину було призупинено з 02.04.2020 по 30.06.2023.
Крім того, на підставі Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
Законом України від 08.11.2023 № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі Закон № 3450), у розділі «Прикінцеві та перехідні положення» пункт 19 викладено в такій редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».
Законом України № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено. Вказаний закон набрав чинності 04.09.2025, тому саме із цієї дати відновлено обчислення строків позовної давності.
Таким чином, загальний строк позовної давності, визначений ст. 257 ЦК України, був призупинений у період з 02.04.2020 до 03.09.2025.
Відтак, переглядаючи обставини даної справи, суд зазначає, що облік строку позовної давності розпочався з дня наступного за днем настання страхового випадку. Такий строк, з урахування його продовження та зупинення у зв`язку з дією карантинну та введення воєнного стану, позивачем, при подачі позовної заяви 06.08.2025, пропущений не був.
Таким чином судом встановлено, що розрахунок відшкодування МТСБУ проведено у відповідності до вимог ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та за рахунок коштів фонду захисту потерпілих МТСБУ відшкодовано майнову шкоду потерпілим у розмірі 245900,00 грн. (216000,00 грн. + 29900,00 грн.), яка і підлягає стягненню з відповідача, в порядку регресу.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь МТСБУ підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,00 грн..
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
позов представника МОТОРНОГО (ТРАНСПОРТНОГО) СТРАХОВОГО БЮРО УКРАЇНИ (місцезнаходження за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар 8; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21647131) адвоката Попова Вячеслава Євгеновича до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 про відшкодування шкоди задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь МОТОРНОГО (ТРАНСПОРТНОГО) СТРАХОВОГО БЮРО УКРАЇНИ завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 245900,00 грн..
Стягнути із ОСОБА_1 на користь МОТОРНОГО (ТРАНСПОРТНОГО) СТРАХОВОГО БЮРО УКРАЇНИ судовий збір у розмірі 3028,00 грн..
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення буде складено 27.10.2026.
Суддя: К.М. Ушакова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua