Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №635/1741/26 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/1741/26

Провадження № 2/635/4385/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року селище Покотилівка Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Бондаренко І.Е.,

секретар судового засідання Козлюк Е.І.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

представник позивача – адвокат Гріга Катерина Сергіївна,

відповідач – Височанська селищна рада,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Височанської селищної ради, ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.

Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Височанської селищної ради, ОСОБА_2 , в якому просить визнати за останнім право власності на 3/16 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку набувальної давності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є власником 9/16 частки домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як іншим співвласником 1/4 частки зазначеного домоволодіння є ОСОБА_2 . Разом з тим, 3/16 частки домоволодіння належали на праві приватної власності ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя ОСОБА_4 було складено заповіт, відповідно до якого все належне їй майно заповідано ОСОБА_1 , однак останній не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з чим станом на теперішній час спадщина щодо вказаної частки фактично не прийнята, а право власності на неї ні за ким не зареєстровано.

Позивач зазначає, що після смерті ОСОБА_4 , тобто з травня 2014 року, він фактично володіє та користується 3/16 часткою домоволодіння, несе витрати на управління, утримання та збереження будинку в цілому, утримує спірну частину в належному стані, сплачує комунальні платежі, здійснює догляд за будинком та обробляє земельну ділянку. При цьому володіння позивача зазначеним майном є добросовісним, відкритим та безперервним і триває понад десять років. Будь-які інші особи, які б заявляли свої права на зазначену частку майна або фактично користувалися нею протягом цього часу, відсутні, а спірне майно є єдиним житлом позивача. Відповідно до ст.344 Цивільний кодекс України, особа набуває право власності на майно за набувальною давністю, якщо вона добросовісно заволоділа чужим майном і відкрито та безперервно володіє ним протягом десяти років. У даному випадку наявна сукупність усіх передбачених законом умов для набуття права власності за набувальною давністю, оскільки позивач є суб`єктом, який може набувати право власності, спірна частка майна після смерті попереднього власника фактично залишилась без оформленого правонаступництва, позивач здійснює добросовісне, відкрите та безперервне володіння понад встановлений законом строк, а також відсутні будь-які законодавчі обмеження щодо набуття права власності на таке майно. Таким чином, позивач вважає, що наявні всі правові підстави для визнання за ним права власності на 3/16 частки домоволодіння в порядку набувальної давності.

Аргументи учасників справи.

Позивач та його представник позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Відповідач Височанська селищна рада в судове засідання не з`явилась, були повідомлені належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 надала до суду заяву, в якій проти задоволення позовних вимог не заперечувала, просила справу розглянути за її відсутності.

Рух справи.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого судового засідання.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні по суті заявлених позовних вимог.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

Позивач та його представник позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Відповідач Височанська селищна рада в судове засідання не з`явилась, були повідомлені належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов визнала.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину № 2-209 від 09.04.2014, виданого Другою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності

№ 20203745 від 09.04.2014 ОСОБА_1 є власником 9/16 частки домоволодіння АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних будівель та споруд.

Також вказана інформація про реєстрацію права власності ОСОБА_1 підтверджена інформаційною довідкою № 5005732155493-18044116325 від 20.02.2026, з якої вбачається, що 9/16 частки нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею (кв.м): 108.9, належить ОСОБА_1 .

З витягу з державного реєстру речових прав № 462338373 від 30.01.2026 вбачається, що власником 1/4 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 108, 9 кв.м., житловою площею 68, 3 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу № 636 від 30.01.2026, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ємцем І.О. є ОСОБА_2 .

Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом №2-3209 від 29.09.2008, виданого Першою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №20976548 від 19.11.2008 - 3/16 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_4 .

Відповідно до заповіту від 12.12.2012, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Павловою О.О., реєстраційний номер 2414, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті робить розпорядження, що все своє рухоме та нерухоме майно заповідає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 27.05.2014, виданого Виконавчим комітетом Хорошівської селищної ради Харківського району Харківської області, вбачається що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, про що складено актовий запис № 55. Разом з тим, після смерті останньої, спадкова справа не заводилась, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

З технічного паспорта від 27.01.2014 на домоволодіння АДРЕСА_1 вбачається, що розмір частки власності ОСОБА_4 становить 3/16.

Відповідно до акту про демонтаж побутового лічильника від 16.02.2023, виданого АТ «Харківгаз», здійснено демонтаж побутового лічильника за адресою: АДРЕСА_1 , замовник ОСОБА_1 .

Згідно з актом первинної перевірки та прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об`єктів, житлових та громадських будинків від 24.02.2023, виконано перевірку та прочистку димових і вентиляційних каналів в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , замовник/власник ОСОБА_1 .

Відповідно до платіжних інструкцій від 08.11.2025 здійснено оплату послуг за спожитий природний газ та електропостачання, а також відповідно до платіжних інструкцій від 08.01.2026 здійснено оплату послуг за розподіл (доставку) природного газу та за спожитий природний газ за адресою: АДРЕСА_1 .

Реєстрація місця проживання ОСОБА_1 відповідно до відмітки в паспорті є адреса: АДРЕСА_1 , дата реєстрації 17.06.2016. Також вказана інформація підтверджується відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, які видані Височанською селищною радою 26.01.2026, № 02-30/10. Інші особи, які мають зареєстроване місце проживання за вказаною адресою відсутні.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Згідно з ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України.

Набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

При вирішенні питання щодо правомірності набуття права власності суд повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб, позивач набув чи має намір набути право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно з п. 9 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні.

Згідно з п. 13 Постанови можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю, якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини третьої статті 344 ЦК України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у ЦК України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

У постанові від 01 серпня 2018 року у справі №201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. За висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Відповідно до положень ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

На підставі ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Отже, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки наявна сукупність передбачених статтею 344 Цивільного кодексу України умов для набуття права власності за набувальною давністю, а саме: позивач є особою, яка може бути суб`єктом права власності; спірна 3/16 частка житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 залишилася без правонаступників, оскільки спадкоємці, які б прийняли спадщину або заявили права на це майно, відсутні; володіння позивача зазначеним майном є добросовісним, відкритим і безперервним протягом установленого законом строку; законодавчих обмежень щодо набуття такого майна за набувальною давністю не встановлено.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з платіжною інструкцією № 5X62-13HM-KTAE-1TCK від 20.02.2026 та платіжною інструкцією № X4AP-73HP-8H82-2A83 від 11.03.2026, позивачем під час пред`явлення позову до суду сплачений судовий збір у розмірі 1064, 96 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, в зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1064, 96 гривень, тобто по

532, 48 гривень з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 223, 247, 263, 265, 354, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Височанської селищної ради, ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) право власності на 3/16 (три шістнадцятих) частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 в порядку набувальної давності.

Стягнути з Височанської селищної ради, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору по 532, 48 (п`ятсот тридцять дві гривні сорок вісім копійок) з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Височанська селищна рада, код ЄДРПОУ: 04396503, адреса: 62459, Харківська область, Харківський район, сщ Високий, вул. Бульварна, буд. 12.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя І.Е. Бондаренко