Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №645/8407/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/8407/25

Провадження № 3/645/524/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року Суддя Немишлянського районного суду м. Харкова Ульяніч І.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 11.11.2025 року о 14 год.54 хв., керував автомобілем марки «Daewoo Nubira», державний номер НОМЕР_1 , по пр-ту Тракторобудівників, 1 в м.Харкові, в стані наркотичного сп`яніння, чим порушив п.2.9.а ПДР України. Огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законному порядку у лікаря нарколога в медичному закладі КПН ХОР «ОКНЛ», що підтверджується висновком медичного закладу на стан наркотичного сп`яніння №2642 від 16.11.2025 року.

20.04.2026 на адресу суду від захисника притягуваного ОСОБА_1 - Лещенко О.О. надійшли письмові заперечення, відповідно до змісту яких зазначає, що надані до суду докази не підтверджують належним чином факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зокрема, постановою Немишлянського районного суду м. Харкова від 13.02.2026 року матеріали справи вже поверталися для належного оформлення у зв`язку з неповнотою наданого відеозапису. Однак після повторного направлення матеріалів зазначені недоліки усунуто не було. Додатковий відеозапис тривалістю 24 секунди не містить фіксації особи водія, встановлення його особи, ознак сп`яніння, пропозиції пройти огляд та проведення огляду на стан сп`яніння. Повний відеозапис події суду не надано. Посилання інспектора у рапорті на технічну несправність нагрудних бодікамер належними доказами не підтверджені. Документи щодо несправності, її характеру, технічного обстеження, ремонту чи іншого підтвердження неможливості відеофіксації до матеріалів не долучені. Крім того, представник звернув увагу на недопустимість внесення після складання протоколу додаткових відомостей щодо відеозапису «БК 471606» до графи 9 протоколу. З огляду на наведене, представник вважає, що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, які б у своїй сукупності підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому просить закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В судове засідання притягуваний ОСОБА_1 та адвокат Лещенко О.О. не з`явились, про час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, шляхом відправлення судової повістки, СМС повідомленням, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, у зв`язку з чим суддя розглядає справу у відсутності правопорушника.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

За ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі й гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Положення ч.ч. 1, 2 ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З аналізу диспозиції даної норми вбачається, що для встановлення складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, необхідно установити наявність таких обставин: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, обов`язковими елементами складу адміністративного правопорушення в даному випадку є об`єкт правопорушення суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; об`єктивна сторона правопорушення перебування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння особи, яка керує транспортним засобом; суб`єкт адміністративного правопорушення - спеціальний, тобто водії транспортних засобів, інші особи, що керували транспортними засобами.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора - водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Пункт 1.10 ПДР України містить визначення водія, відповідно до якого водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що відповідальність за статтею 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Таким чином, обов`язок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння стосується тільки водія, тобто особи, яка здійснює управління транспортним засобом.

Порядок огляду на стан алкогольного сп`яніння встановлений статтею 266 КУпАП України, якою передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 5, 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція) лікар (фельдшер) повинен ознайомитися з документами особи, яку оглядає (паспорт, особисте посвідчення, посвідчення водія тощо) (за наявності). Відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду на стан сп`яніння. У цьому разі в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – акт медичного огляду), зазначаються дані щодо зовнішнього вигляду особи, яку оглядають, а також те, що дані про цю особу записані з її слів. У разі надходження документів дані про оглянуту особу долучаються до акта медичного огляду.

За змістом п. 16 Інструкції акт медичного огляду є основою висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння.

Результати медичного огляду зазначаються у протоколі та є визначальними під час вирішення питання про притягнення водія до відповідальності.

За змістом ст. 266 КУпАП та профільних інструкцій МОЗ/МВС, огляд у закладі охорони здоров`я проводить кваліфікований лікар-нарколог. Оформлений ним висновок та акт медичного огляду мають вищу або рівноцінну доказову силу та не вимагають обов`язкового супроводження відеозаписом із кабінету лікаря.

Законодавство вимагає відеофіксації (або участі двох свідків) під час оформлення матеріалів поліцією на місці зупинки або під час фіксації відмови від огляду. Сам процес обстеження пацієнта лікарем у медичному закладі регулюється медичною таємницею та правилами лікарні, а не обов`язком патрульних знімати це на бодікамеру.

Суд зазначає, що відсутність відеозапису саме з кабінету лікаря не робить висновок недопустимим доказом, якщо процедура огляду в медзакладі була проведена уповноваженим фахівцем за встановленою методикою.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 або його захисник поставили під сумнів висновок нарколога та порушення проведення процедури огляду на стан сп`яніння (наприклад: відсутність у лікаря необхідної підготовки, порушення строків доставки до лікарні, відсутність обов`язкових лабораторних досліджень при підозрі на наркотичне сп`яніння, або невідповідність даних в акті та інше). Відсутність повного відеозапису, за наявності не оскаржуваного та законно складеного висновку лікаря-нарколога про перебування в стані наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 , не є підставою для закриття справи.

В судовому засіданні встановлено, що вина правопорушника підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 517338 від 19.11.2025 р., висновком лікаря КНП ХОР «Обласний клінічна наркологічна лікарня» ОСОБА_2 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за №2642 від 16.11.2025 року, відповідно до якого під час огляду ОСОБА_1 11.11.2025 року о 14 год. 50 хв. було встановлено, що останній перебував у стані наркотичного сп`яніння (канабіноїди); відеозаписом події, наданим УПП в м.Харкові, де зафіксовані обставини правопорушення та іншими матеріалами справи.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за №2642 від 16.11.2025 року ОСОБА_1 не оскаржувався.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані наркотичного сп`яніння.

За таких обставин, розглянувши справу в межах пред`явленого обвинувачення наданими УПП м.Харкова, суд вважає необхідним та достатнім для виховання притягуваного та запобігання вчинення ним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 130, 283, 284 КУпАП, суддя –

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 605,60 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Немишлянський районний суд м. Харкова.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф повинен бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя І.В.Ульяніч