Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №642/6470/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 642/6470/26

Провадження № 2/629/3055/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання -Лукаренко А.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м.Лозова цивільну справу №642/6470/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

З Холодногірського районного суду м. Харкова до Лозівського міськрайонного суду Харківської області за підсудністю надійшла позовна заява ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 , у якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №6068415 від 26.07.2024 року в розмірі 44 784,56 гривень, сплачений судовий збір у сумі 2 662, 40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 6068415. Договір укладено в електронній формі за допомогою інформаційно-комунікаційної системи з підписанням електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши кошти на картковий рахунок відповідача. 24 грудня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 113-МЛ, за яким позивач набув права вимоги до відповідача за Договором про споживчий кредит № 6068415 від 26.07.2024. Відповідач належним чином не виконував зобов`язання з повернення кредиту та сплати нарахованих платежів, у зв`язку з чим станом на момент звернення до суду утворилася заборгованість у розмірі 44 784,56 грн, що складається з: 7 100,00 грн — прострочена заборгованість за сумою кредиту; 374,00 грн — прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту; 31 710,56 грн — прострочена заборгованість за відсотками; 5 600,00 грн — заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання. 01 липня 2026 року позивач направляв відповідачу письмову претензію вих. № 24065864/2821 про погашення заборгованості, проте вимоги виконані не були. Враховуючи вище вказане, позивач був змушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано час для подання заяв по суті.

Судом було здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Виклик відповідача здійснювався шляхом розміщення оголошення.

У судове засідання представник позивача не з”явився, надав заяву, у якій просив проводити розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення. Причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з викладеного, суд здійснює розгляд справи в заочному порядку, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Письмовими матеріалами справи наявними в системі "Електронний суд" встановлено, 26 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 6068415, сума кредиту 7 100,00 грн., строк кредиту 345 днів (до 06.07.2025), денна процентна ставка 1,10 %, комісія за надання кредиту 391, 00 грн. Договір укладено в електронній формі за допомогою інформаційно-комунікаційної системи з підписанням електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно до п.2.1 Договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Кредитні кошти у розмірі 7 100,00 грн. були перераховані позичальнику 26.07.2024 року первісним кредитором, що підтверджено платіжним дорученням №137641276.

Крім того, на виконання ухвали суду АТ КБ “Приватбанк” було надано інформацію (а.с.25-26), що в банку на ім`я ОСОБА_1 була емітована картка № НОМЕР_2 на яку 26.07.2024 року було зараховано 7 100,00 грн., призначення платежу: Viplata zaima Miloan.

24 грудня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 113-МЛ, за яким позивач набув права вимоги до відповідача за Договором про споживчий кредит № 6068415 від 26.07.2024.

Відповідач належним чином не виконував зобов`язання з повернення кредиту та сплати нарахованих платежів, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 44 784,56 грн, що складається з: 7 100,00 грн — прострочена заборгованість за сумою кредиту; 374,00 грн — прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту; 31 710,56 грн — прострочена заборгованість за відсотками; 5 600,00 грн — заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання, що підтверджено розрахунком заборгованості.

Так, позивачем направлялася досудова вимога відповідачу, однак жодних дій для погашення боргу останнім здійснено не було.

У зв”язку з вище вказаним, ТОВ “ФК “Кредит-Капітал” звернулося до суду з даним позовом.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Як встановлено при розгляді справи, позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідач не надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Таким чином, в порушення умов Договору кредиту, а також вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним вище договором не виконав.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом статті 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Стаття 627 ЦК України та ст.6 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Дослідивши всі докази в їх сукупності, беручи до уваги, що позивач є новим кредитором відповідача суд дійшов висновку, про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту.

Розглянувши позовну вимогу про стягнення процентів, суд дійшов висновку про її часткове задоволення у розмірі 26 659,05 грн з огляду на таке.

Пункт 1.5.2. договору встановлює нарахування процентів протягом першого розрахункового періоду за зниженою ставкою 255,50% річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Пункт 1.5.3. договору встановлює, що протягом решти строку кредитування, починаючи з другого розрахункового періоду, проценти нараховуються за базовою стандартною ставкою 511,00% річних від фактичного залишку кредиту.

У цьому ж пункті чітко зафіксовано, що нараховані проценти за весь строк кредитування (345 днів) складатимуть 26 659,05 грн.

Невід`ємною частиною Кредитного договору є Графік платежів (Додаток №1), яким сторони узгодили чіткий порядок, періодичність, розмір платежів, а також визначили, що загальний розмір процентів за весь строк правомірного користування кредитом (345 днів) становить 26 659,05 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», у договорі про споживчий кредит зазначається графік платежів, а загальні витрати за споживчим кредитом розраховуються виходячи з припущення, що договір залишається чинним протягом погодженого строку.

Суд зазначає, що підписанням договору сторони узгодили граничний розмір плати за кредит у вигляді відсотків, який становить саме 26 659,05 грн. Нарахування позивачем суми 31 710,56 грн виходить за межі узгоджених сторонами умов Договору та погодженого Графіку платежів. Порушення відповідачем строків повернення кредиту є підставою для застосування заходів відповідальності (неустойки, ст. 625 ЦК України), але не може бути підставою для збільшення суми звичайних договірних процентів понад ліміт, визначений індивідуальною частиною договору та графіком.

Згідно зі статтями 526, 1054 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Оскільки відповідач кредит не повернув, вимога про стягнення процентів є обґрунтованою, але лише в межах суми, визначеної Графіком платежів.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення процентів підлягає частковому задоволенню у розмірі 26 659,05 грн, а в задоволенні решти суми процентів слід відмовити.

Щодо вимог про стягнення комісії за надання кредиту.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, нарахування комісії за надання кредиту є правомірним та узгоджується зі спеціальним законодавством.

Оскільки умову про сплату комісії (5,57% від суми виданого кредиту) сторони визначили у кредитному договорі, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за цією комісією у розмірі 374,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення 5 600,00 грн. неустойки та/або процентів за порушення грошового зобов`язання суд зазначає таке.

Згідно із п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки, вищевказаний договір був укладений у липні 2024 року, тобто в період дії воєнного стану, таким чином нарахована позивачем пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України стягненню з відповідача не підлягає.

Отже, із заявлених позивачем ТОВ ФК «Кредит-Капітал» 44 784,56 грн. заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача є вимога на загальну суму 34 133,05 грн., що складається з тіла кредиту 7 100,00 грн., комісії за надання кредиту 374,00 грн. та простроченої заборгованість за відсотками 26 659,05 грн.

Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідач.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На виконання вказаних вимог закону позивачем надано договір про надання правничої допомоги та акт наданих послуг.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з Відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.

За таких обставин суд вважає, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 8000 грн., є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розумної необхідності судових витрат. Враховуючи складність справи та виконані роботи, суд вважає розмір у сумі 4000,00 грн. співмірним розміром витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду ТОВ “ФК “Кредит-Капітал” було сплачено 2662,40 грн. судового збору.

Пред`явлений ним позов задоволений на 76,22 % (34 133,05/44784,56 х 100).

З огляду на це суд висновує, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 2 029,28 грн (2662,40 х 76,22:100 %).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 19, 76-81, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова Компанія “Кредит-Капітал” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова Компанія “Кредит-Капітал”:

- заборгованість за кредитним договором №6068415 від 26.07.2024 року у розмірі 34 133,05 грн;

- витрати по сплаті судового збору в сумі 2 029,28 грн.

-витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи,якому повне заочне рішення суду небуло вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд -якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач може оскаржити рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про сторони:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова Компанія “Кредит-Капітал”, код ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, м. Львів, 79029.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.О.Каращук