Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №953/8085/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/8085/26

н/п 2/953/4594/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Кіндера В.А., за участі секретаря судових засідань Паша С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку розгляду спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 18532,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 27.03.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір № 5416381 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач отримала кредитні кошти у розмірі 4100,00 грн, на умовах визначених кредитним договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

28.11.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір відступлення прав вимоги №28-11/25/Л, згідно з умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс»» права грошової вимоги за кредитним договором.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором у встановленому договором порядку та строки ОСОБА_1 має заборгованість у загальному розмірі 18532,00 грн, з яких: 4100,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 9620,65 грн - заборгованість за процентами нарахованими на дату відступлення права вимоги; 4401,35 грн – заборгованість за процентами з моменту відступлення права вимоги.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11.09.2026 за клопотанням сторони позивача витребувано докази від АТ «Сенс Банк».

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив слухання справи провести у їх відсутність, вимоги позову просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у відсутність до суду не надходило. Відповідачем не надано суду відзиву на позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

27.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5416381, відповідно до умов якого товариство зобов`язалось надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки передбачені договором. Тип кредиту – кредит, Сума кредиту – 4100,00 грн.(п.1.2)

Згідно з п. 1.3 договору – строк кредиту 360 днів. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка -0,95% в день в межах строку передбаченого п.1.3 договору; ( п.1.4.1 Договору).

Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки клієнта, реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту.(п. 2.1)

Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «86614», 27.03.2025 о 18:20:09, що відповідає умовам укладеного договору (п.1.1. договору).

З інформаційної довідки від 01.12.2025 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вбачається, що 27.03.2025 о 18:21:10 успішно перераховані кошти в сумі 4100,00 грн на платіжну карту маска картки № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua-692741018, призначення платежу: зарахування 4100 грн на карту НОМЕР_1 .

Факт перерахування грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 також підтверджується випискою по картковому рахунку НОМЕР_1 , наданою АТ «Сенс Банк» на виконання ухвали суду від 11.09.2026.

Отже, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», зобов`язання за укладеним договором виконало в повному обсязі, перерахувавши на платіжну картку ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 4100,00 грн, а останній їх отримав.

Зважаючи, що відповідачем не виконанні прийняті на себе зобов`язання, позивачем станом на дату звернення до суду проведено розрахунок заборгованість по кредитному договору, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором склала 18532,00 грн, з яких: 4100,00 грн - тіло кредиту; 14022 грн - нараховані проценти, 410,00 грн – комісія.

28.11.2025 між ТОВ «Факторинг Партнерс» (Фактор) та ТОВ «Лінеура Україна» (Клієнт) укладено договір факторингу № 28-11/25-Л, відповідно за яким фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою) та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною цього договору.

28.11.2025 ТОВ «Факторинг Партнерс» (Фактор) та ТОВ «Лінеура Україна» (Клієнт) склали Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 28-11/25/Л від 28.11.2025, підписаний сторонами договору та скріплений їх печатками.

Згідно з Реєстром боржників від 28.11.2025 до договору факторингу № 28-11/25/Л від 28.11.2025, до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло від ТОВ «Факторинг Пратнерс» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 5416381 на загальну суму 16180,65 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Отже, до ТОВ «Факторинг Партнерс» відповідно до укладених договорів перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №5416381 від 27.03.2025.

Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Положеннями частини 1 статті 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч. 3 ст. 207 ЦК України).

Згідно із підпунктом п`ять частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження укладання із відповідачем електронного договору про надання кредиту за кредитним договором №3543596 від 22.01.2021 року. Зазначений договір відповідач підписала у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому за правовими наслідками цей договір прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі.

Положеннями ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд вважає, що позивачем доведено факт надання грошових коштів за кредитним договором. Зазначене підтверджується довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалні платіжні рішення» від 01.12.2025 року, а також випискою по картковому рахунку від АТ «Сенс Банк». Матеріали справи не містять відомостей, що спростовують висновки суду, заперечень з цього приводу від відповідача не надходило.

Зважаючи на те, що всупереч умовам спірного договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а тому вимога щодо стягнення простроченої заборгованості за кредитним договором №5416381 від 27.03.2025 підлягає задоволенню в повному обсязі, та з ОСОБА_1 слід стягнути 18122,00 грн, з яких: 4100,00 грн – заборгованість за основнм забов`язанням, 14022,00 грн – заборгованість за нарахованими процентами.

Щодо суми заборгованості за нарахованою комісією в розмірі 410,00 грн.

Відповідно до п. 1.4 договору комісія за надання кредиту становить 410,00 гривень. Тип Комісії (якщо передбачена Договором) – разова комісія, нараховується при наданні кредиту в дату надання кредиту та в дату надання додаткової суми кредиту (у разі укладання додаткового договору/угоди згідно з п. 1.2.1 Договору).

З виписки з особового рахунка вбачається, що за відповідачем за договором № 5416381 від 27.03.2025 рахується сума заборгованості за нарахованими комісіями – 410,00 грн.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини 1статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Між тим, оскільки товариством хоч і було зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які була встановлена комісія за видачу кредиту, відповідна умова кредиту є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті12 Закону України «Про споживче кредитування», однак матеріали справи не містять доказів їх надання, суд відмовляє в задоволенні вимог про її стягнення.

Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19, у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) та постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 344/3078/23 (провадження № 61-15548св23) щодо оцінки правомірності встановлення у кредитному договорі умови про щомісячну плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Отже, вказані витрати у сумі 410,00 грн. стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлялась у позовній заяві вимога про відшкодування понесених ним судових витрат, які складаються в тому числі із витрат понесених на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави(ч.1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Частиною 4 ст.137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні цього питання суд враховує, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором для не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення багатьох учасників. Ціна позову складає лише 30688,36 грн., фактично адвокатом складено лише позовна заява, що не є складною за змістом. Судовий розгляд справи здійснений без участі представника позивача, що не потребувало витрат часу адвоката для участі у судових засіданнях.

Отже, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, щодо зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача до 4000,00 грн.

Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем до суду першої інстанції сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Проте, враховуючи часткове задоволення позовних вимог на 97,78%, то судовий збір який підлягає стягненню з відповідача становить 2603.29 грн.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №5416381 від 27.03.2025 в сумі 18122,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2603,29 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 28 жовтня 2026 року.

Інформація про учасників:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ 42640371, м.Київ, вул. Гедройця Єжи, б.6, оф. 521)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Суддя В.А. Кіндер