Суд: Київський районний суд м. Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №953/8918/26
Суддя: Кіндер В. А.
Справа № 953/8918/26
н/п 2/953/4944/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2026 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Кіндера В.А., за участі секретаря судового засідання Паша С.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження, з викликом сторін, у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором № 494294920 від 14.07.2025 у розмірі 72835,40 грн, з яких: 23499,50 грн - заборгованість за кредитом, 47925,90 грн - заборгованість за несплаченими відсоткам за користування кредитом, 1410,00 грн. – заборгованість по комісії за надання кредиту.
В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що 14.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (первісний кредитодавець) та ОСОБА_1 (боржник) укладено договір № 494294920 у формі електронного документу.
Позивач набув право вимоги до відповідача на підставі договору факторингу № МВ-ТП/58, укладеного 14.10.2025 із первісним кредитодавцем.
Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом. Станом на день звернення із даним позовом до суду заборгованість за кредитним договором № 494294920 від 14.07.2025 не погашена. Вказані обставини стали підставою звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою від 16 липня 2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження з повідомленням (викликом) сторін, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів з АТ КБ «Приват Банк».
28.07.2026 на виконання ухвали суду від АТ КБ «Приват Банк» надійшли копії витребуваних документів.
24.07.2026 відповідачем ОСОБА_1 до суду подано відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне. Вказував, що проценти за користування кредитом є неспівмірними до тіла кредиту отриманого відповідачем, а також заперечував з приводу нарахування комісії за надання кредиту. Окрім того, ОСОБА_1 до відзиву долучив гарантійний лист ТОВ «Манітайм» від 30.06.2026 та платіжну інструкцію від АТ КБ «Приват Банк» від 14.07.2026 про перерахування 15235,00 грн. на користь позивача.
06.08.2026 від представника ТОВ «Таліон Плюс» Дорошенко О.В. надійшла відповідь на відзив в якій підтримала позовні вимоги в повному обсязі. Пояснила, що нарахування відсотків відбувалося в межах строку користування кредитом, стягнення комісії за надання кредиту передбачено умовами укладеного між сторонами договору та відбувається у відповідності до вимог чинного законодавства. Окрім того, підтвердила факт досудового врегулювання заборгованості шляхом вирішення питання на лояльних умовах з Відповідачем, однак зазначила , що часткове виконання зобов`язання не припиняє необхідності його виконання в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з`явився. Зі відповіді на відзив вбачається, що представник позивача не заперечує проти розгляду справи за його відсутності.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання не з`явився.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.07.2025 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 494294920, відповідно до п. 2.1 якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у формі кредитної лінії на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов договору.
Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора RTXA 14.07.2025 о 2:33:45.
За умовами п. 5.1 кредитного договору кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки: 4149-49хх-хххх-7040.
Згідно із п. 7.1. кредитного договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування – 13.08.2025, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації та поновлення дисконтного періоду рекомендована дата дострокового повного повернення кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначеного за правилами цього договору.
В обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернута позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору; ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії договору; кінцева дата повернення (виплати) кредиту 13.08.2030.
За відомостями довідки від ТОВ «Профіт Гід» , що узгоджуються із даними виписки по картковому рахунку (банківська картка НОМЕР_1 ), належного відповідачу згідно із листом АТ КБ «Приват банк» від 22.07.2026, на банківську картку відповідача 14.07.2025 шістьма платежами перерахована позика в загальній сумі 23500 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеної первісним позикодавцем, за кредитним договором № 494294920 від 14.07.2025 заборгованість відповідача за кредитним договором за період з 14.07.2025 – 14.10.2025 становить 50731,05 грн, з яких: 23499,50 грн - заборгованість за кредитом, 14302,10 грн - заборгованість за несплаченими відсоткам за користування кредитом, 1410,00 грн – комісії; 11749,75 грн – неустойка.
ТОВ «Таліон Плюс» у розрахунку заборгованості за кредитним договором донараховані відсотки за період з 15.10.2025 по 09.03.2026, у зв`язку з чим заборгованість відповідача склала 84585,15 грн, з яких: 23499,50 грн - заборгованість за кредитом, 47925,90 грн - заборгованість за несплаченими відсоткам за користування кредитом, 1410,00 грн – комісії; 11749,75 грн – неустойка.
14.10.2025 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/58.
Згідно із п.2.1 укладеного договору, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.
Відповідно до п.п. 1.3. договору факторингу № МВ-ТП/58 від 14.10.2025 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Відповідно до 4.1. договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог.
Згідно з реєстром прав вимоги від 14.10.2025 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" передало ТОВ "Таліон плюс" право грошової вимоги за кредитним договором № 494294920 від 14.07.2025.
Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Положеннями частини 1 статті 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч. 3 ст. 207 ЦК України).
Згідно із підпунктом п`ять частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження укладання із відповідачем електронного договору про надання кредиту № 494294920 від 14.07.2025. Зазначений договір відповідач підписав у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому за правовими наслідками цей договір прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі.
Суд вважає, що позивачем доведено факт надання грошових коштів за кредитним договором в сумі 24500,00 грн. Зазначене підтверджується листом АТ КБ «Приват банк» від 22.07.2026, відповідно до якого на ім`я відповідача банком емітована платіжна картка НОМЕР_2 , рухом коштів по картці за 14.07.2025 та відомостями довідки ТОВ «Профіт Гід».
Як регламентовано ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження (ст.1080 ЦК України).
За сформованою позицією Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору факторингу (глава 73 ЦК України).
Оскільки сторонами договорів факторингу дотримані умови договорів, що встановлюють порядок та процедуру відступлення права вимоги за кредитним договором, тому суд дійшов висновку, що позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 494294920 від 14.07.2025.
Щодо заборгованості відповідача.
З розрахунку заборгованості вбачається, що сукупна сума заборгованості відповідача становить 84585,15 грн, з яких: 23499,50 грн - заборгованість за кредитом, 47925,90 грн - заборгованість за несплаченими відсоткам за користування кредитом, які нараховані за період з 14.07.2025 по 09.03.2026, 1410,00 грн – комісії; 11749,75 грн – неустойка.
Визначаючи необхідну до стягнення заборгованість за відсотками у розмірі 47925,90 грн, позивач обґрунтовував цей розрахунок, пославшись на погоджені сторонами строк кредиту до 14.07.2025 (п.7.2 кредитного договору).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05 квітня 2023 року в справі № 910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника.
Отже, умови договору мають бути чіткими і зрозумілими. При стягненні заявленої позивачем заборгованості за нарахованими процентами необхідно ґрунтуватися на чітко обумовлених між контрагентами умовах договору, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування, а не двозначними умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму вартості кредиту. Такий механізм не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Зважаючи на неоднозначність положень договору в частині строку кредиту, зокрема, п. 7.1, п. 7.2., розділ 3 кредитного договору, а також встановлення позикодавцем підвищеного розміру процентів у разі невиконання умов повернення кредиту під час дисконтного періоду та продовження строку кредитування у зв`язку з таким невиконанням, суд тлумачить умови договору в частині визначення строку кредиту на користь споживача на підставі ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Відтак, строк кредиту за договором № 494294920 від 14.07.2025 становить 30 днів від дати отримання першого траншу (п. 7.1 договору).
Отже, з урахуванням розрахунку заборгованості, складеного первісним позикодавцем, сума заборгованості відповідача, з урахуванням внесеної ОСОБА_1 сплати в сумі 681,50 грн, перед первісним кредитором становила 24933,00 грн, з яких: 23499,50 грн заборгованість за кредитом, 23,50 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, які нараховані за період з 14.07.2025 по 13.08.2025, та 1410,00 грн- заборгованість по нарахованій комісії за надання кредиту.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.
Отже, комісія у сумі 1410,00 грн стягненню з відповідача на користь позивача не підлягає.
ОСОБА_1 до відзиву долучено квитанцію від АТ КБ «Приват Банк», згідно якої ним 14.07.2025 було перераховано на користь позивача 15235,00 грн, в призначенні платежу зазначено: «Оплата заборгованості по кредитному договору від ОСОБА_1 , дог.494294920».Вразовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність зарахування вказаної суми у погашення заборгованості за договором та з відповідача за користь ТОВ «Таліон Плюс» підлягає стягненню 8288,00 грн. (23499,50 грн. (тіло кредиту) + 23,50 грн. (нараховані проценти) = 23523,00 грн. – 15235,00 грн. = 8288,00 грн), що становить тіло кредиту.
Суд не надає оцінку підставам нарахування штрафних санкцій, оскільки позивачем не пред`явлено вимогу про їх стягнення.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлялась у позовній заяві вимога про відшкодування понесених ним судових витрат, які складаються в тому числі із витрат понесених на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави(ч.1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні цього питання суд враховує, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором для не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення багатьох учасників. Фактично адвокатом складено лише позовна заява, що не є складною за змістом. Судовий розгляд справи здійснений без участі представника позивача, що не потребувало витрат часу адвоката для участі у судових засіданнях.
Отже, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, щодо зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача до 2500,00 грн.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України.
Рішенням суду стягнуто на корить позивача 8280,00 грн, що становить 11.,38 % від ціни позову, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 302.98 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за кредитним договором № 494294920 від 14.07.2025 у розмірі 8288,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 302,98 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) або через відповідний суд (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).
Повний текст рішення складено 27.10.2026.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (ЄДРПОУ 39700642, м.Чернігів, вул. Жабинського, б.13).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).
Суддя Кіндер В.А.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua