Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №952/227/26 — Зачепилівський районний суд Харківської області

Справа № 952/227/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2026 Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючої судді Яценка Є.І.,

за участю секретаря судового засідання Оданець С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Зачепилівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» - адвоката Ткаченко Ю.О. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 34 704,40 грн., а також сплачений судовий збір у сумі 2662, 40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 були укладені два договори позики № 45518641 від 19.10.2025 року та № 6719757 від 17.10.2025 року в електронній формі шляхом використання одноразових ідентифікаторів відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Позивач зазначав, що відповідач пройшов ідентифікацію через систему BankID НБУ, після чого отримав кредитні кошти на власний банківський картковий рахунок.

Відповідно до умов Договору № 45518641 від 19.10.2025 року позичальнику ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 2000,00 грн. строком на 30 днів (з 19.10.2025 року по 17.11.2025 року) із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,209 %, що нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 16,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 320,00 грн.). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00 % пені за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір підписаний відповідачем електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора, що підтверджується довідкою про ідентифікацію через систему BankID НБУ. Позивач належним чином виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 2000,00 за посередництвом платіжної установи ( ТОВ Европейська Платіжна Система) яка діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку ( платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи, так як перерахунок коштів з банківського рахунку кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий. Грошові кошти були перераховані на банківську картку № НОМЕР_1 . Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів не виконав, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду утворилась заборгованість у розмірі 6 445,40 грн., з яких: 2000,00 грн. - основний борг (тіло кредиту); 125,40 грн. - проценти; 320,00 грн. - комісія; 4000,00 грн. – сума заборгованості за пенею/ неустойкою.

Також, відповідно до умов Договору № 6719757 від 17.10.2025 року кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 7 000,00 грн. строком на 360 днів (з 17.10.2025 року по 11.10.2026 року), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95 %, що нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1 207,50 грн.). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 350,00 грн. за кожен день понадстрокового користування. Договір підписано відповідачем електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора, що підтверджується довідкою про ідентифікацію через систему BankID НБУ. На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу кредитні кошти у сумі 7 000,00 грн. на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , через ТОВ «Європейська платіжна система», що підтверджується електронною платіжною інструкцією та довідкою платіжної установи. Позивач свої зобов`язання за вказаним договором виконав у повному обсязі, однак відповідач порушив умови кредитного договору та не здійснив своєчасне повернення кредиту і сплату нарахованих платежів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 28 259,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. - основний борг (тіло кредиту); 6 051,50 грн. - проценти; 1207,50 грн. - комісія; 14 000,00 грн. - пеня/неустойка.

Позивач зазначав, що свої зобов`язання за договорами виконав у повному обсязі, що підтверджується електронними платіжними інструкціями та довідками платіжної установи про перерахування коштів на картковий рахунок відповідача. Водночас відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати нарахованих платежів належним чином не виконав, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заяву за захистом свого порушеного права.

Ухвалою суду від 16.04.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надіслала на адресу суду заяву, в якій просила розглядати справу у відсутність представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, шляхом надсилання судових ухвал та повісток на адресу останнього відомого місця проживання, а також через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Враховуючи неявку належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 були укладені два договори позики № 45518641 від 19.10.2025 року та № 6719757 від 17.10.2025 року в електронній формі шляхом використання одноразових ідентифікаторів відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Позивач зазначав, що відповідач пройшов ідентифікацію через систему BankID НБУ, після чого отримав кредитні кошти на власний банківський картковий рахунок.

Відповідно до умов Договору № 45518641 від 19.10.2025 року позичальнику ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 2000,00 грн. строком на 30 днів (з 19.10.2025 року по 17.11.2025 року) із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,209 %, що нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 16,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 320,00 грн.). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00 % за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір підписаний відповідачем електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора, що підтверджується довідкою про ідентифікацію через систему BankID НБУ. Позивач належним чином виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 2000,00 за посередництвом платіжної установи ( ТОВ Европейська Платіжна Система) яка діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку ( платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи, так як перерахунок коштів з банківського рахунку кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий. Грошові кошти були перераховані на банківську картку № НОМЕР_1 . Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів не виконав, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду утворилась заборгованість у розмірі 6 445,40 грн., з яких: 2000,00 грн. - основний борг (тіло кредиту); 125,40 грн. - проценти; 320,00 грн. - комісія; 4000,00 грн. – сума заборгованості за пенею/ неустойкою.

Також, відповідно до умов Договору № 6719757 від 17.10.2025 року кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 7 000,00 грн. строком на 360 днів (з 17.10.2025 року по 11.10.2026 року), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95 %, що нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1 207,50 грн.). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 350,00 грн. за кожен день понадстрокового користування. Договір підписано відповідачем електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора, що підтверджується довідкою про ідентифікацію через систему BankID НБУ. На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу кредитні кошти у сумі 7 000,00 грн. на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , через ТОВ «Європейська платіжна система», що підтверджується електронною платіжною інструкцією та довідкою платіжної установи. Позивач свої зобов`язання за вказаним договором виконав у повному обсязі, однак відповідач порушив умови кредитного договору та не здійснив своєчасне повернення кредиту і сплату нарахованих платежів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 28 259,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. - основний борг (тіло кредиту); 6 051,50 грн. - проценти; 1207,50 грн. - комісія; 14 000,00 грн. - пеня/неустойка.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ч. 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифрови підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів, сплати процентів та інших платежів, передбачених договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Доказів належного виконання умов кредитного договору, погашення заборгованості або спростування наданого позивачем розрахунку відповідачем суду не надано.

Досліджені в ході судового розгляду наявні у справі докази на переконання суду у своїй сукупності є достатніми для підтвердження тієї обставини, що між сторонами спору укладено кредитні договори. Достовірність цих доказів не викликає у суду сумнівів.

При цьому суд враховує, що відповідачем у спростування доводів позивача не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували відсутність заборгованості або неправильність розрахунку, поданого позивачем.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати факт укладення договору чи розмір існуючої заборгованості.

Враховуючи, що відповідачем ОСОБА_1 прострочено виконання грошових зобов`язань в строки, передбачені умовами договору кредиту, доказів погашення заборгованості за укладеним договором відповідачем суду не надано, відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» в частині стягнення суми заборгованості за Договором № 45518641 від 19.10.2025 року 2000,00 грн.- суми заборгованості за основною сумою боргу, 125,40 грн. – суми заборгованості за процентами, за Договором № 6719757 від 17.10.2025 року 7000,00 грн. - суми заборгованості за основною сумою боргу, 6 051,50 грн. - суми заборгованості за процентами є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення комісії.

Під час укладення кредитних договорів № 45518641 від 19.10.2025 року та № 6719757 від 17.10.2025 року відповідач був ознайомлений з їх умовами, висловив своє волевиявлення шляхом підписання договорів, проти положень вказаних договорів, умовами яких передбачено сплату комісії за надання кредиту, не заперечував, дійсність договорів не оспорював.

Тому, суд доходить висновку, що передбачені умовами договорів № 45518641 від 19.10.2025 року, № 6719757 від 17.10.2025 року одноразові комісії у сумі 320,00 грн. та 1207,50 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення заборгованості за пенею.

Відповідно до ст.549 ЦК України та умов кредитного договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу неустойку. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Однак відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, такий неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку та на даний час є чинним.

Враховуючи те, що в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов`язання, суд дійшов висновку, що правові підстави для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача пені/неустойки відсутні.

Згідно ч.1 ст.527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, враховуючи положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, якими у період дії воєнного стану позичальника звільнено від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача пені/неустойки у розмірі 4 000,00 грн. за кредитним договором № 45518641 від 19.10.2025 року, та пені/неустойки у розмірі 14 000,00 грн., за кредитним договором № 6719757 від 17.10.2025 року не підлягають задоволенню.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу, процентами та комісією, тоді як вимоги про стягнення пені/неустойки задоволенню не підлягають.

Щодо вирішення питання судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом задоволено вимоги позивача частково, а саме з заявленої загальної суми 34 704,40 грн. задоволено вимоги на суму 16 704,40 грн., тобто на 59,11%, то з відповідача на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, що складає в сумі 1 573, грн. 79 коп.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Частиною четвертою ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.

Розглянувши надані позивачем документи, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд виходить з того, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

З огляду на викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи, докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи складність справи, а також обсяг виконаних адвокатом робіт, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 2 166,00 грн.

Керуючись ст.ст. 207, 256, 267, 526, 530, 610, 625-628, 634, 638, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», код ЄДРПОУ-39861924, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, площа Арсенальна, буд.1Б, банківські реквізити- НОМЕР_3 відкритий в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», код банку - 322001, суму заборгованості за Договором позики № 45518641 від 19.10.2025 року в розмірі 2 445,40 грн., та суму заборгованості за Договором позики 6719757 від 17.10.2025 року в розмірі 14 259 грн., а в загальному розмірі – 16 704,40 (шістнадцять тисяч сімсот чотири ) гривні 40 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», код ЄДРПОУ-39861924, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, площа Арсенальна, буд.1Б, банківські реквізити- НОМЕР_3 відкритий в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», код банку – 322001 суму сплаченого судового збору в розмірі 1 573,79 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 2 166,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Суддя Є.І. Яценко