Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №619/5923/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/5923/26

провадження № 2/619/3349/26

Заочне рішення

Іменем України

28 жовтня 2026 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 619/5923/26,

імена (найменування) учасників справи:

позивачка: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Дергачівської міської ради,

вимоги позивачки: про надання дозволу на реєстрацію місця проживання неповнолітньої дитини без згоди батька.

Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 03.09.2026 звернулася до суду з позовом, у якому просить надати дозвіл на реєстрацію місця проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем її поживання: АДРЕСА_1 , без згоди батька ОСОБА_2 . У обґрунтування позову зазначено, що вони перебували у фактичних шлюбних відносинах до 2014 року, від яких народився син ОСОБА_4 . Батько з 2014 року про сина не піклується, його життям не цікавиться. Вона зареєстрована та фактично проживає з сином за названою вище адресою, але відповідач відмовляється надати дозвіл на реєстрацію сина за цією адресою, у зв`язку з чим дитина на теперішній час не має зареєстрованого місця проживання, що негативно впливає на реалізацію прав дитини.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 07.09.2026 судом було направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача та 16.09.2026 отримано відповідь.

Відповідно до ухвали суду від 17.09.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 08.10.2026.

Відповідно до ухвали суду від 08.10.2026 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 28.10.2026.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, надавши заяву про підтримання позовних вимог, розгляд справи без її участі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представниця Служби у справах дітей Дергачівської міської ради Гостіщева І.В. у судове засідання не з`явилася, надавши в системі «Електронний суд» заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на зареєстроване місце проживання, однак судові повістки повернулися до суду у зв`язку з відсутністю адресата.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Отже, відповідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання; відповідачка не з`явилась в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідачка не подала відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням того, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, не з`явився у судове засідання, не подав відзив на позов, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Його батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що свідчить копія свідоцтва про народження (а.с. 7).

Позивачка по справі - ОСОБА_1 проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить Витяг з реєстру територіальної громади (а.с. 10).

Сторони разом не проживають з 2014 року, дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом з матір`ю, окремо від батька. Спір між сторонами щодо місця проживання дитини відсутній.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Статтею 1 Закону України №2402-ІІІ «Про охорону дитинства» визначено, що забезпечення найкращих інтересів дитини дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону №2402-ІІІ діти члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

За змістом статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

В силу частини другої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» №1871-ІХ реєстрація місця проживання (перебування) особи внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

Із положень частини четвертої статті 5 Закону №1871-ІХ слідує, що задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком від 10 до 14 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує стосовно дитини функції опікуна.

Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року №265, унормовано механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів.

Відповідно до пунктів 32, 33 цього Порядку у разі подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особою, яка не досягла 18-річного віку, реєстрація місця проживання (перебування) здійснюється за згодою батьків або інших законних представників такої особи; подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Наведеними нормами закріплено основоположний принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, якого необхідно дотримуватися, зокрема, при вирішенні питань про місце проживання дитини у випадку, коли її батьки проживають окремо.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М.С. v. Ukraine» (заява №2091/13, пункти 75 76) зазначено, що наразі існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення (Neulingerand Shuruk v. Switzerland, заява № 41615/07, пункт 135, ECHR 2010). Також ЄСПЛ зауважив, що при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, в якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Mamchur v. Ukraine, заява №10383/09, пункт 100, ECHR, 16 липня 2015 року).

Кожна дитина має право на житло, в тому числі на реєстрацію місця проживання за місцем проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них.

Усі питання щодо місця проживання дитини, яка не досягла десяти років, вирішуються за взаємною згодою батьків. Реєстрація місця проживання дитини здійснюється за письмовою заявою її батьків або законних представників.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 жовтня 2021 року у справі №752/2951/20 зазначив, що у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). Чинним законодавством передбачено право одного з батьків у разі відсутності згоди іншого вирішити це питання в судовому порядку. При вирішенні судом даного роду справ підлягає з`ясуванню питання, чи була вказана відмова одного з батьків безпідставною, або ж вона викликана певними обставинами.

Водночас ОСОБА_2 не надав письмової згоди на реєстрацію місця проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою зареєстрованого місця проживання матері: АДРЕСА_1 .

Ненадання відповідачем письмової згоди на реєстрацію місця проживання сина за місцем реєстрації матері не зумовлене об`єктивними причинами, тобто є безпідставним. Відсутність такої згоди не відповідає найкращим інтересам дитини.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у житловому будинку на названою вище адресою без згоди батька ОСОБА_2 .

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, які підлягають стягненню на її користь з відповідача.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Харків, РНОКПП НОМЕР_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), за адресою: : АДРЕСА_1 , без письмової згоди батька ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Учасникам справи надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, відповідно до ч. 5 ст. 272 КПК України.

Позивачка має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заяв про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивачка: ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Дергачівської міської ради, ЄДРПОУ 43948178. Місцезнаходження: м. Дергачі, Харківський район, Харківська область, пл. Перемоги, буд. 1.

Суддя І. М. Нечипоренко