Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 28 вересня 2026 р.
Справа: №569/13858/26
Суддя: Панас О. В.
Справа № 569/13858/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючої судді - Панас О.В.
при секретарі судового засідання - Алексейчук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
в с т а н о в и в:
У провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на утримання неповнолітніх дітей : сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до їх повноліття, починаючи з дня подання позову в суд.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що з 19.04.2019 перебувала у шлюбі з ОСОБА_7 , який було розірвано рішенням Рівненського міського суду від 09.10.2025 р. у справі № 569/10177/25.
Від шлюбу є четверо неповнолітніх дітей : син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тривалий час сторони проживають окремо, їх неповнолітні діти проживають з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач взагалі не надає коштів на утримання неповнолітніх чотирьох дітей, діти перебувають повністю на утриманні матері, що змушує позивачку звернутись з даною заявою до суду.
До початку судового засідання позивачка ОСОБА_1 подала заяву № 57457/26-вх. від 13.08.2026 згідно якої просила розгляд справи провести у її відсутність. Позовні вимоги підтримала , проти заочного рішення суду не заперечила.
Відповідач ОСОБА_2 судове засідання не з`явився повторно. Про час і місце судового засідання відповідач повідомлявся належним чином шляхом розміщення на сайті Рівненського міського суду за веб-адресою: http://court.gov.ua/ 16.06.2026, 12.08.2026 оголошення про виклик відповідача. З заявою про розгляд справи в його відсутність не звертався, причину неявки суду не повідомив. Письмового відзиву на позов не подав. За наведених обставин, суд вважає, що відповідач у належний спосіб був повідомлений про дату судового засідання , а тому у відповідності до ч.1ст.223 ЦПК можливо розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі матеріалів з ухваленням заочного рішення відповідно до ст.ст. 280 - 282 ЦПК України, проти чого не заперечила позивачка.
Ухвалою суду від 10.06.2026 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, у справі відкрите спрощене позовне провадження, призначений судовий розгляд з викликом сторін.
Дослідивши письмові матеріали по справі та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 19.04.2019 року, який було розірвано рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 09.10.2025р. у справі № 569/10177/25. Від шлюбу мають малолітніх дітей : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 1209, зареєстрований Рівненським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Рівненській області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис № 974, зареєстрований Рівненським відділом ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис №2060, зареєстрований Рівненським відділом ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис №2059, зареєстрований Рівненським відділом ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що підтверджується оглянутими копіями свідоцтв про народження дітей, де батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
З оглянутих судом витягів з Реєстру територіальної громади вбачається, що малолітні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстровані за адресою місця реєстрації матері ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
Із позовної заяви ОСОБА_1 судом також встановлено, що на теперішній час між сторонами, шлюб між якими розірвано, не досягнуто згоди стосовно участі кожного з них у матеріальному забезпечення малолітніх дітей, які проживають разом з матір`ю.
Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до вимог ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, а також інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Як зазначено у ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду аліменти присуджуються у частці від доходу або у твердій грошовій сумі.
Оцінюючи положення статті 180 СК України щодо обов`язку батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття в контексті згаданого законодавства, суд визнає, що забезпечення дитини на рівні не менше встановленого прожиткового мінімуму є спільним обов`язком батьків, тобто матері та батька.
Як визначено у статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з принципами Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року (Резолюція 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року) дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які дозволили б їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно і в соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності. При виданні з цією метою законів головним міркуванням має бути найкраще забезпечення інтересів дитини. (Принцип 2)
Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування. (Принцип 4).
Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Він повинен, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. (Принцин 6)
Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 182 СК України, передбачено обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1-3 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Відповідно до ч. 1- 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач, не з`явившись до суду та не подавши відзиву, не надав доказів існування обставин, що могли б бути враховані судом при визначенні розміру аліментів.
Враховуючи загальні засади регулювання сімейних відносин, визначених у статті 7 СК України, а саме, рівність прав і обов`язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї, оцінивши в сукупності достовірно встановлені судом докази та обставини, суд прийшов до висновку, що підлягають до стягнення з відповідача аліменти на утримання дітей за рішенням суду. Враховуючи загальні засади регулювання сімейних відносин, визначених у статті 7 СК України, а саме, рівність прав і обов`язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї, рівності прав та обов`язків матері та батька щодо неповнолітніх дітей, суд прийшов до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивачки підлягають аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08.06.2026 і до досягнення дітьми повноліття.
Рішення суду про стягнення аліментів на дітей у межах суми платежу за один місяць з 08.06.2026 по 08.07.2026 допустити до негайного виконання.
Згідно з ст. 141 ЦПК України, судові витрати - судовий збір підлягає до стягнення з відповідача в прибуток державного бюджету в сумі 1331,20 грн., від сплати якого позивачка була звільнена при пред`явленні позову на підставі п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 84, 180, 182, 191 СК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273,280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, – в и р і ш и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08.06.2026 і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп. в прибуток державного бюджету.
Рішення суду про стягнення аліментів на дітей у межах суми платежу за один місяць з 08.06.2026 по 08.07.2026 допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Заочне рішення може бути переглянуте судом , що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлено 16.10.2026.
Суддя О.В.Панас
Оригінал: reyestr.court.gov.ua