Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №948/1040/26 — Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/1040/26

Номер провадження 3/948/212/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2026

Суддя Машівського районного суду Полтавської області Тимофєєва Г.Л. перевіривши матеріали, які надійшли з Сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №3 Полтавського районного управління поліції ГНУП в Полтавській області та матеріали, додані до нього про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з усного повідомлення та відео військовослужбовця,

за ч.1 ст.130, ч.1 ст.130 та ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення

УСТАНОВИЛА:

07 жовтня 2026 року до Машівського районного суду Полтавської області з Сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №3 Полтавського районного управління поліції ГНУП в Полтавській області надійшли адміністративні матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (справа № 948/1040/26, провадження №3/948/212/26), адміністративного правопорушення, передбаченою ч.1 ст. 130 КУпАП (справа № 948/1041/26, провадження №3/948/213/26) та адміністративного правопорушення, передбаченою ч.5 ст. 126 КУпАП (справа № 948/1042/26, провадження №3/948/214/26), які внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями надійшли до провадження судді Тимофєєвої Г.Л.

Постановою Машівського районного суду Полтавської області від 08.10.2026 дані матеріали об`єднані в одне провадження.

05.10.2026 року об 18:20 год ОСОБА_1 у с.Кустолово-Суходілка, провулок Степовий, 4, Полтавського району Полтавської області керував автомобілем “Део ланос” номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради відмовився.

Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , 06.10.2026 об 13:17 год, у с. Селещина, вул. Миру, 45, Полтавського району Полтавської області керував автомобілем “Део ланос” номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки зі згоди водія за допомого спеціального технічного приладу Алкотест 6810, результат якого становить 1,99 проміле.

Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також, 06.10.2026 об 13:17 год, ОСОБА_1 , будучи особою, яка протягом року вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП, що підтверджується постановою про адміністративне правопорушення серія ЕНА8001115 від 05.10.2026, у с. Селещина, вул. Миру, 45, Полтавського району Полтавської області керував автомобілем “Део ланос” номерний знак НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії на право керування таким транспортним засобом.

Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. 2.1 а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (далі по тексту ПДР), за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

У судове засідання, призначене на 28.10.2026 року ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення тексту судової повістки за допомогою смс повідомлення, згідно його заяви (а.с.6, 18, 27), дане повідомлення доставлено 08.10.2026, що підтверджується довідкою (а.с.32). Крім цього, судова повістка була направлена рекомендованим листом з повідомленням, який повернувся до суду з відміткою “адресат відсутній” (а.с.33-34).

Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.

Вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Законодавством (КУпАП) встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов`язками, що дає можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення справи щодо неї полягає в активній участі в її розгляді і недопущенні зловживань наданими правами.

Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін, також зобов`язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративних справ, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколах про адміністративні правопорушення за відсутності останнього.

Крім того, відсутність правопорушника під час розгляду адміністративних матеріалів за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, оскільки це буде означати безкарність такої поведінки.

Вивчивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Положеннями ст.245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП установлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил. Вимоги цього пункту означають, що знання Правил є обов`язковим для кожного учасника дорожнього руху, чітке виконання їх положень сприяє взаємній довірі та повазі, безпечному співіснуванню на дорозі всіх учасників дорожнього руху, будь-які відхилення від положень цих правил можуть привести до ДТП, заподіянню шкоди майну, здоров`ю та життю людей.

Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Пункт 2.5. Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.

Так, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП доведена повністю сукупністю зібраних доказів, які є послідовними, та узгоджуються між собою і підтверджуються сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів. Судом досліджені:

- довідку інспектора САП Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Валерія Мишинського про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не має (а.с.2);

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 789446 від 05.10.2026, в якому викладені дата та час (05.10.2026 об 18:20 год), місце (с.Кустолово-Суходілка, провулок Степовий, 4, Полтавського району Полтавської області) та обставини (відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, особою, яка керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння) вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (а.с.3);

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.10.2026 року 18:30 год, у зв`язку з виявленням поліцейським ознак алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів (а.с.5);

- відео-файли з реєстратора патрульного автомобіля та з нагрудного відео-реєстратора поліцейського де 05.10.2026 зафіксовано рух автомобіля номерних знак НОМЕР_1 , який зупинений працівниками поліції, поліцейський відрекомендувався, повідомив про відеофіксацію, запропонував надати документи, водій надав посвідчення на ім`я ОСОБА_2 . У подальшому звук на відео відсутній, відновлений вже при складанні протоколів, зафіксовано проставлення підписів ОСОБА_1 у протоколах, при цьому зауважень щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення останній не висловлював. (а.с.7 диск);

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 790048 від 06.10.2026, у якому викладені дата та час (06.10.2026 об 13:17 год), місце (с. Селешина, вул. Миру, 45, Полтавського району Полтавської області) та обставини (керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння) вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (а.с.13);

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виданого ОСОБА_1 06.10.2026 року об 13:20, у зв`язку з виявленням поліцейським ознак сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук (а.с.15);

- роздруківку тестування ОСОБА_1 на алкоголь, проведеного 06.10.2026 о 13:22, результат тесту – 1,99 ‰ (а.с.16);

- відеозапис відеореєстратора поліцейського автомобіля та нагрудного відеореєстратора полійцейського, де 06.10.2026 об 13:17 зафіксовано рух автомобіля, те як працівник поліції відрекомендувався та повідомив про відеофіксацію, запропоновував надати посвідчення водія та документи на транспортний засіб, повідомив про наявний у водія запах алкоголю з порожнини роти та запропонував пройти огляд за допомогою спецприладу на місці зупинки, водій повідомив, що пив енергетики і погодився пройти огляд, результат якого становить 1,99 проміле, з результатом погодився, проходити огляд на стан сп`яніння у медичному закладі відмовився, водію роз`яснені права передбачені ст.268 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення проставив підписи, заперечень не висловлював (а.с.19 диск);

Матеріали справи не містять розбіжностей та в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому, суд приходить до переконання, що надані суду докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв`язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення, та винуватість в ньому ОСОБА_1 . Підстав сумніватися в достовірності вказаних доказів у судді немає.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінюючи наведені докази, судом врахуванню підлягають наступні норми діючого законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Дії поліцейських в наведеній ситуації в першу чергу регламентовані нормами Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі по тексту – Інструкція), відповідно до п. 2 розділу І якого огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. До ознак наркотичного сп`яніння віднесено: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 4 розділу І Інструкції).

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 розділу І Інструкції).

Відповідно до п.7. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Відповідно до п. 4 розділу Х наказу Міністерства внутрішніх справ №1395 від 07.11.2015 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп`яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп`яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, та перебував у щорічній відпустці, що зафіксовано на відео (а.с.19). Разом з цим, доказів, що ОСОБА_1 05.10.2026 у с.Кустолово-Суходілка та 06.10.2026 у с.Селещина виконував свої безпосередній військові обов`язки матеріали справи не містять, а тому суд вважає, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведений правомірно.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

За визначенням Правил дорожнього руху, затв. Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Згідно ч.1 п. V статті 1 глави І Конвенції «Про дорожній рух» від 08.11.1968 року, водій («погонич») означає будь-яку особу, яка управляє механічним або іншим транспортним засобом (велосипедом включно) або яка веде дорогами худобу, стадо, упряжних, в`ючних або верхових тварин.

Таким чином, особи, що керують, такими транспортними засобами є водіями і зобов`язані дотримуватися Правил дорожнього руху.

Отже, водій, реалізувавши своє право володіти та/або керувати будь-яким транспортним засобом, автоматично погодився виконувати додатково покладені на нього обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України.

Окрім того, згідно статті 130 КУпАП мова йде саме про осіб, які керують транспортними засобами або суднами, та які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена повністю.

Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 ставиться в провину порушення вимог пункту 2.1.а Правил дорожнього руху.

Згідно п. 2.1 а) Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом передбачена відповідальність за ч.2 ст. 126 КУпАП.

Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою ст.126 КУпАП, несе за собою відповідальність визначену, ч.5 ст.126 КупАП.

На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП судом досліджені наступні докази:

- довідку інспектора САП Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Валерія Мишинського про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не має (а.с.24);

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 790057 від 06.10.2026, в якому викладені дата та час (06.10.2026 об 13:17 год), місце (с. Селешина, вул. Миру, 45, Полтавського району Полтавської області) та обставини (керування транспортним засобом при цьому не маючи права керування таким транспортним засобом) вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (а.с.25);

- копію постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА8001115 від 05.10.2026 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст.126 КУпАП (а.с.26).

- відеозапис відеореєстратора поліцейського автомобіля та нагрудного відеореєстратора полійцейського, де 06.10.2026 об 13:17 зафіксовано рух автомобіля, те як працівник поліції відрекомендувався та повідомив про відеофіксацію, запропоновував надати посвідчення водія та документи на транспортний засіб, на що водій повідомив, що у нього відсутнє посвідчення водія взагалі, було колись, але його забрали, водію роз`яснені права передбачені ст.268 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення проставив підписи, заперечень не висловлював (а.с.19 диск);

ОСОБА_1 не скористався своїм правом надати суду пояснення щодо вчиненого правопорушення, не надав суду беззаперечних доказів на спростування своєї вини.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП доведена повністю.

При вирішенні питання щодо міри адміністративної відповідальності виходжу з такого.

Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив декілька адміністративних правопорушень, які розглядаються одночасно одним і тим же органом, у відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З урахуванням обставин вчинення адміністративних правопорушень, їх характеру та наслідків, вважаю за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, визначити остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Вирішуючи питання про оплатне вилучення транспортного засобу суддя враховує, що матеріали даної справи не містять підтверджуючих відомостей про власника транспортного засобу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв`язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 36, 40-1, 126, 130, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч.1 ст.130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та у відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Строк позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 обчислювати з дня набрання постановою законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Роз`яснити, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд Полтавської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Г.Л.Тимофєєва