Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №539/4148/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/4148/26

Провадження № 2/539/2809/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

28 жовтня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,

розглянувши в приміщенні суду у місті Лубнах Полтавської області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та позиція відповідача

У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» (далі - ТОВ «ФК «Смарт Пей») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 19 травня 2019 року між Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» (далі - АТ «ПУМБ») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2001314844801.

Кредитний договір укладено шляхом власноручного підписання позичальником заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якої клієнт беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, розміщену на сайті АТ «ПУМБ» pumb.ua, у повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті договору, так і послуг, що можуть бути надані клієнту в процесі обслуговування (з урахуванням усіх змін), і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені договором послуги, зокрема і через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку).

На підставі кредитного договору позичальнику надано кредитні кошти у формі кредитного ліміту на поточний рахунок, розмір якого в подальшому збільшувався. Пунктом 2.2.5 розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ», розміщеної у вільному доступі в мережі Інтернет, передбачено, що підписанням заяви на приєднання до договору клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення договору він ознайомився з повним текстом договору (у тому числі з тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується з усіма умовами договору. Відповідно до заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яку відповідач підписала власноручно, розмір річної процентної ставки становить 47,88 %. Відповідач тривалий час не виконувала належним чином своїх кредитних зобов`язань перед банком.

Заборгованість відповідача перед банком станом на 26 червня 2026 року становила 22 832,43 грн, з яких: 13 625,44 грн - заборгованість за кредитом; 9 206,99 грн - заборгованість за процентами.

26 червня 2026 року АТ «ПУМБ» і ТОВ «ФК «Смарт Пей» уклали договір факторингу № 1, за умовами якого ТОВ «ФК «Смарт Пей» набуло право грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, у тому числі й до відповідача.

Згідно з реєстром боржників загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором станом на дату укладення договору факторингу становила 22 832,43 грн, з яких: 13 625,44 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 9 206,99 грн - заборгованість за процентами. Зазначену суму боргу нарахував первісний кредитор, і позивач її не змінював з дати відступлення права вимоги за договором факторингу № 1 від 26 червня 2026 року.

На підставі викладеного ТОВ «ФК «Смарт Пей» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 19 травня 2019 року № 2001314844801 у розмірі 22 832,43 грн, а також судові витрати: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подала.

Рух справи

26 серпня 2026 року ТОВ «ФК «Смарт Пей» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 серпня 2026 року справу передано судді Пилипчуку М. М.

Суд на виконання вимог частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Згідно з відповіддю відділу з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 07 вересня 2026 року № 02.11.1-06/3597 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 05 жовтня 2026 року, визначено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - для подання відповіді на відзив, відповідачу - для подання заперечення на відповідь на відзив.

У судове засідання 05 жовтня 2026 року учасники справи не з`явилися, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 28 жовтня 2026 року.

Представник позивача - адвокат Рудзей Ю. В. подав до суду заяву від 25 серпня 2026 року про розгляд справи без участі представника позивача, у якій зазначив, що позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи. Аналогічне клопотання викладено й у позовній заяві.

Судові повістки направлялися відповідачу за її зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судових засідань, у судові засідання не з`явилася, причин неявки суду не повідомила, відзиву на позов не подала.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений і від якого не надійшов відзив, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) з урахуванням вимог, встановлених главою 11 розділу ІІІ цього Кодексу.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, повторно не з`явилася в судове засідання без повідомлення причин неявки, відзиву не подала, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, наявні передбачені частиною першою статті 280 ЦПК України підстави для ухвалення заочного рішення.

28 жовтня 2026 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що 19 травня 2019 року ОСОБА_1 підписала заяву № 2001314844801 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «ПУМБ». Заяву підписано і представником банку. Підписанням заяви відповідач беззастережно підтвердила, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБО), розміщену на сайті банку pumb.ua, у повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням усіх змін), і погодилася з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, у тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку).

У заяві ОСОБА_1 просила відкрити на її ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку (номер кредитної картки миттєвого випуску (неперсоніфікованої) НОМЕР_2 ), а також встановити на поточний рахунок кредитний ліміт у розмірі 3 000 грн. Розрахунковий день - 30 число місяця, платіжна дата - 30 число місяця. Строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюються відповідно до умов ДКБО залежно від типу кредитної картки. Підписанням заяви відповідач підтвердила, що отримала платіжну картку і ПІН у непошкодженому стані, ознайомилася з правилами користування платіжною карткою та зобов`язується їх дотримуватися. Крім того, відповідач просила підключити її до послуг «SMS-банкінг» та «Інтернет-банкінг».

У заяві зазначено, що реальна річна процентна ставка становить 47,88 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, проценти, комісії та інші платежі) становить 1 257,86 грн (розрахунок здійснено за умови виникнення заборгованості в розмірі 1 000 грн та її подальшого погашення протягом 12 місяців рівними платежами). Підписанням заяви відповідач також підтвердила, що ознайомилася з ДКБО та Тарифами банку і цілком з ними згодна, умови ДКБО їй зрозумілі, а до підписання заяви вона отримала довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та ознайомилася з її змістом. Примірник заяви відповідач отримала, що засвідчено її підписом.

Відповідно до довідки АТ «ПУМБ» про збільшення кредитного ліміту за договором від 19 травня 2019 року № 2001314844801 (боржник - ОСОБА_1 ) 19 травня 2019 року встановлено кредитний ліміт у розмірі 3 000 грн, 01 серпня 2019 року кредитний ліміт збільшено до 7 000 грн, 20 листопада 2019 року - до 12 000 грн, 16 листопада 2020 року - до 14 100 грн, 27 лютого 2022 року розмір кредитного ліміту залишено на рівні 14 100 грн. Процентна ставка протягом усього періоду становила 47,88 % річних.

З виписки за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я ОСОБА_1 , за період з 19 травня 2019 року по 25 червня 2026 року вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами (оплачувала товари та послуги платіжною карткою, знімала готівку), поповнювала рахунок і частково погашала заборгованість за кредитом та процентами. Останні операції з погашення заборгованості відображено у виписці в березні 2023 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного АТ «ПУМБ», станом на 25 червня 2026 року (включно) загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором від 19 травня 2019 року № 2001314844801 становить 22 832,43 грн, з яких: 13 625,44 грн - заборгованість за кредитом, 9 206,99 грн - заборгованість за процентами; заборгованість за комісією відсутня. З розрахунку вбачається, що останнє погашення заборгованості відповідач здійснила в березні 2023 року; проценти нараховувалися за ставкою 47,88 % річних до 29 лютого 2024 року, після чого нарахування не здійснювалося.

Відповідно до договору факторингу № 1 від 26 червня 2026 року АТ «ПУМБ» відступило ТОВ «ФК «Смарт Пей» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними в реєстрі боржників.

У витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 1 від 26 червня 2026 року (реєстр боржників № 3) під порядковим номером 340636 зазначено прізвище, ім`я та по батькові відповідача - ОСОБА_1 , її РНОКПП - НОМЕР_3 , адресу реєстрації, дату та номер кредитного договору - 19 травня 2019 року № 2001314844801, суму простроченої заборгованості за кредитом - 13 625,44 грн, загальний розмір заборгованості - 22 832,43 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина перша статті 634 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 1049 ЦК України).

Обставини виникнення між АТ «ПУМБ» і ОСОБА_1 кредитних правовідносин на підставі договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 19 травня 2019 року № 2001314844801 підтверджено, зокрема, заявою на приєднання до ДКБО від 19 травня 2019 року № 2001314844801, довідкою про збільшення кредитного ліміту та випискою за особовим рахунком відповідача.

Враховуючи, крім іншого, факт підписання відповідачем заяви на приєднання до ДКБО від 19 травня 2019 року № 2001314844801, суд дійшов висновку, що між АТ «ПУМБ» і ОСОБА_1 укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 19 травня 2019 року № 2001314844801, який за своєю правовою природою є договором приєднання та містить, зокрема, умови кредитування.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що дії, вчинені від імені відповідача, вчинені не нею.

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Як зазначено вище, підписана відповідачем заява на приєднання до ДКБО містить умови кредитування, зокрема розмір кредитного ліміту, розрахунковий день і платіжну дату, реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту, а також підтвердження відповідача про ознайомлення та згоду з умовами ДКБО і Тарифами банку.

Отже, розмір процентної ставки за користування кредитом (47,88 % річних) погоджено сторонами безпосередньо в підписаній відповідачем заяві. Відповідно до довідки про збільшення кредитного ліміту та розрахунку заборгованості проценти нараховувалися саме за цією ставкою, у тому числі після збільшення кредитного ліміту, щодо якого відповідач заперечень не висловлювала, продовжуючи користуватися кредитними коштами в межах збільшеного ліміту.

Зібраними у справі доказами підтверджено, що відповідач уклала договір від 19 травня 2019 року № 2001314844801, отримала кредитні кошти за цим правочином, проте в добровільному порядку їх не повернула, тому ТОВ «ФК «Смарт Пей» обґрунтовано звернулося до суду за захистом порушених прав шляхом стягнення кредитної заборгованості.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б спростовували факт укладення договору від 19 травня 2019 року № 2001314844801 та розмір заборгованості за ним.

Виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Поданою до суду випискою за особовим рахунком відповідача підтверджується виконання первісним кредитором своїх зобов`язань за договором від 19 травня 2019 року № 2001314844801 щодо надання кредитних коштів.

Натомість відповідач своїх зобов`язань за договором від 19 травня 2019 року № 2001314844801 належним чином не виконала та має непогашену заборгованість.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Договір факторингу є підставою для сингулярного правонаступництва, в силу якого не відбувається припинення попереднього кредитного зобов`язання. У такому разі відбувається зміна суб`єктного складу на стороні кредитора у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного з їх учасників. Отже, у подібних випадках не відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

Таким чином, у разі відступлення права вимоги новий кредитор замінює собою особу у всіх правах, що існували на момент здійснення відступлення і не припинилися внаслідок такої заміни кредитора у зобов`язанні.

Позивач довів, що на підставі договору факторингу від 26 червня 2026 року № 1 він в установлений законом спосіб набув право вимоги до відповідача за кредитним договором від 19 травня 2019 року № 2001314844801.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що позивач довів як факт укладення кредитного договору, так і отримання позичальником кредитних коштів на погоджених умовах та невиконання нею обов`язку щодо своєчасного повернення коштів і сплати процентів.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Встановивши факт існування кредитних зобов`язань за договором від 19 травня 2019 року № 2001314844801 та неналежне виконання позичальником умов цього договору, що призвело до виникнення заборгованості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 22 832,43 грн, з яких: 13 625,44 грн - заборгованість за кредитом (тілом кредиту), 9 206,99 грн - заборгованість за процентами.

Висновки за результатами розгляду позовних вимог

Унаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором порушено майнові права позивача, тому наявні підстави для судового захисту прав кредитора, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням принципу безпосередності судового розгляду рішення ґрунтується на доказах, одержаних у визначеному законом порядку та досліджених судом.

Щодо судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Позивач поніс судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн, які просив стягнути з відповідача.

Оскільки позовні вимоги задоволено, суд відповідно до статті 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України випливає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Факт надання позивачу професійної правничої допомоги підтверджується матеріалами справи. На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу позивач додав до позовної заяви договір про надання правничої допомоги від 26 березня 2026 року, укладений з адвокатом Рудзеєм Ю. В., акт приймання-передачі наданих послуг на загальну суму 10 000 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЖТ № 001139, видане 25 листопада 2019 року Радою адвокатів Житомирської області. Згідно з позовною заявою адвокат надав позивачу такі послуги: вивчення документів з метою визначення способів захисту прав клієнта та підготовка проєкту позовної заяви.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Верховного Суду від 11 жовтня 2024 року у справі № 717/1699/22).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не подавала. Водночас суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України зобов`язаний оцінити, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що справа є малозначною, нескладною, не потребувала значного обсягу доказів і дослідження складних правових питань; обсяг наданих адвокатом послуг обмежився вивченням документів і підготовкою позовної заяви; представник позивача участі в судових засіданнях не брав. З огляду на характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача, до 3 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 141, 223, 258, 263-265, 273, 274, 279, 280-282, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» заборгованість за кредитним договором від 19 травня 2019 року № 2001314844801 у розмірі 22 832 (двадцять дві тисячі вісімсот тридцять дві) гривні 43 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» (місцезнаходження: 01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус А, офіс 303; код ЄДРПОУ 43696954).

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя М. М. Пилипчук