Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №539/3388/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Суд: Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №539/3388/26

Суддя: Овчаренко О. Л.

Справа № 539/3388/26

Провадження № 2/539/2412/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2026 м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючого судді Овчаренко О.Л., за участі секретаря Ковтун І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лубни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулось до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2115417 від 17.02.2025 у розмірі 23474,99 грн., а також суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 17.02.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №2115417, який підписано відповідачем із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов кредитного договору відповідачу було перераховано кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5000,00 грн. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого 28.11.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу №28112025, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №2115417 від 17.02.2025 у розмірі 23474,99 грн., з яких: 4999,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 8475,00 грн. – заборгованість за відсотками; 10000,00 грн. – заборгованість за пенею.

15.07.2026 судом постановлено ухвалу, якою позов залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

28.07.2026 судом постановлено ухвалу про прийняття позову до розгляду, відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; витребувано від АТ «А-БАНК» певні відомості.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу без його участі. Проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про причину неявки суд не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлялась належним чином. Заяви про розгляд справи без її участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленої відповідача, яка про причини неявки не повідомила, неподання відповідачем відзиву на позов, згоду представника позивача на ухвалення заочного рішення, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення у даній справі, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №2115417 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» (далі – Договір).

На умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п.1.2. Договору).

Відповідно до п. 1.3., п. 1.4. Договору сума кредиту (загальний розмір) складає 5000,00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту - 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Положеннями п. 1.5. Договору передбачено, що тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

1.5.1. Підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день в якому надано кредит);

1.5.2. Стандартна процентна ставка становить 3 % в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 18.03.2025 включно;

1.5.2.1. Знижена процентна ставка 1,5% в день та застосовується в період дії стандартної процентної ставки, відповідно до умов, зазначених в цьому пункті договору;

1.5.3. Пільгова процентна ставка становить 0,75% в день та застосовується з 19.03.2025 (включно) до останнього дня строку кредиту (включно).

Згідно з п. 1.7. Договору денна проценти ставка на дату укладення договору складає: 0,971% в день, якщо застосовано стандартну проценту ставку протягом періоду її дії; 0,85% в день, якщо застосовано знижену проценту ставку протягом періоду її дії.

Загальні витрати на дату укладення договору складають: 17475,00 грн., якщо застосовано стандартну проценту ставку протягом періоду її дії; 15300,00 грн., якщо застосовано знижену проценту ставку протягом періоду її дії (п. 1.8. Договору).

Відповідно до п. 1.9. Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: 13574,76% річних, якщо застосовано стандартну проценту ставку протягом періоду її дії; 2782,62% річних, якщо застосовано знижену проценту ставку протягом періоду її дії.

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1. Договору).

Договір, паспорт споживчого кредиту та інші супутні документи підписано відповідачем 17.02.2025 електронним підписом, створеним за допомогою одноразових персональних ідентифікаторів Р213 та К418.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту.

Згідно ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Згідно ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором №2115417, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 5000,00 грн., що підтверджується інформацією ТОВ «ПЕЙТЕК» вих.№20251209-421 від 09.12.2025 (дата і час виконання платіжної операції - 17.02.2025 18:10:23, сума – 5000,00 грн.; призначення платежу – зарахування на картку, ЕПЗ 4323347369528200).

З відповіді АТ «А-БАНК» вих.№54447/47-260805/216-БТ від 10.08.2026 та руху коштів за період з 17.02.2025 по 20.02.2025, наданих на виконання ухвали суду від 28.07.2026, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_3 (рахунок № НОМЕР_4 ), на яку 17.02.2025 відбулось зарахування коштів у розмірі 5000,00 грн.

Строк повернення грошових коштів за кредитним договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

Щодо права вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до відповідача слід вказати наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

28.11.2025 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (фактор) та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (клієнт) укладено Договір факторингу №28112025, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №28112025 від 28.11.2025, до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2115417 від 17.02.2025 в сумі 23474,99 грн., з яких 4999,99 грн. – сума заборгованості за тілом; 8475,00 грн. – сума заборгованості за відсотками; сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) – 10000,00 грн.

Даний факт підтверджується Актом приймання-передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу №28112025 від 28.11.2025 та платіжною інструкцією №13848 від 03.12.2025, що свідчить про виконання фактором своїх обов`язків за вищевказаним договором факторингу.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Щодо розміру заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню та правових підстав стягнення заборгованості за цим договором слід вказати наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Вказана норма була введена в дію на підставі Закон України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023.

Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Суд вважає, що позивачем підтверджено укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, факт видачі кредиту боржнику, а також підтверджено наступне укладення договору факторингу між первісним кредитором та позивачем щодо спірного договору.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №2115417 від 17.02.2025 загальний розмір заборгованості відповідача становить 23474,99 грн., з яких: заборгованість по тілу – 4999,99 грн., заборгованість по відсоткам – 8475,00 грн.; заборгованість по штрафу – 10000,00 грн. Також з даного розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем було сплачено тіло кредиту у розмірі 0,01 грн. та відсотки у розмірі 4012,50 грн.

Доказів виконання умов кредитного договору та погашення заборгованості відповідачем до суду не надано. Отже, позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 4999,99 грн. є доведеними та обґрунтованими належними доказами у справі.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом, суд приходить до наступного.

Як вбачається зі змісту кредитного договору №2115417 від 17.02.2025 та розрахунку заборгованості, відсотки за користування кредитом нараховувалися з 17.02.2025 по 18.03.2025 (включно) виходячи з відсоткової ставки більше 1%.

Разом з тим, 24.12.2023 набрав чинності Закон України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, з 17.02.2025 (дата укладення договору та надання кредиту) максимальний розмір денної процентної ставки за договором між сторонами цієї справи не міг складати більше 1% на день.

Під час укладення кредитного договору первісний кредитодавець міг врахувати вказані вимоги закону, оскільки станом на день укладення договору ці положення закону вже були чинними та були уведені в дію. Неврахування цих вимог є проявом недобросовісності з боку первісного кредитодавця, а таку поведінку суд розцінює як таку, що спрямована на ухилення від виконання вимог закону щодо ліміту денної відсоткової ставки за користування кредитом.

За таких обставин судом встановлені підстави для проведення власного розрахунку заборгованості за відсотками за період з 17.02.2025 по 28.11.2025 (кінцева дата нарахування процентів) за ставкою не більше 1 % на день.

Отже, судом встановлено, що розмір простроченої заборгованості за відсотками за кредитним договором №2115417 від 17.02.2025 повинен складати загалом 10700,00 грн. Оскільки відповідачем було сплачено відсотки у розмірі 4012,50 грн., то сума заборгованості за відсотками, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 6687,50 грн. (10700,00 – 4012,50).

Стосовно пені у розмірі 10000,00 грн. суд зазначає, що вказаний розмір коштів не підлягає стягненню з відповідача, оскільки відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

При цьому виключення зі змісту Закону України «Про споживче кредитування» норм щодо заборони стягнення під час воєнного стану з боржника неустойки за невиконання позикових (кредитних) зобов`язань не має правового значення, оскільки якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України (п.75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №334/3161/17).

Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє часткове підтвердження в ході судового розгляду, є достовірними та частково обґрунтованими, а тому суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню на суму 11687,49 грн., з яких: 4999,99 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 6687,50 грн. – заборгованість за відсотками. У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією №2115417 від 30.06.2026 про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн.

Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 23474,99 грн., однак позов підлягає задоволенню на суму 11687,49 грн., тому сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 1325,53 грн.

Щодо вимоги про стягнення правничої допомоги.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Представником позивача на підтвердження розміру понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. було надано суду: Договір про надання правової допомоги №42649746 від 01.06.2026, укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_2 ; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ФОП ОСОБА_2 , необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості; акт про надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 03.07.2026.

У Акті від 03.07.2026 вказано, що виконавцем надано, а клієнтом прийнято правову допомогу загальною вартістю 6000,00 грн. (письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин 0,5 год., вартість – 1000,00 грн.; правовий аналіз спірних правовідносин та надання правових рекомендацій 1 год., вартість – 1500,00 грн.; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості 2 год., вартість - 3000,00 грн.; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) 0,5 год., вартість – 500,00 грн.).

На думку суду, всі вказані у акті роботи входять до обсягу правової допомоги по цій справі. Однак, розмір витрат на правову допомогу не відповідає критерію пропорційності, враховуючи невисоку складність цієї справи, ціну позову та часткове задоволення позовних вимог. На думку суду, пропорційним розміром таких витрат є сума в розмірі 2000,00 грн.

Враховуючи вищевказані обставини, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму в розмірі 2000,00 грн. в порядку відшкодування витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «ПУМБ», МФО 334851) заборгованість за кредитним договором №2115417 від 17.02.2025 у розмірі 11687,49 грн. (одинадцять тисяч шістсот вісімдесят сім гривень сорок дев`ять копійок), з яких: заборгованість за тілом кредиту – 4999,99 грн. (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень дев`яносто дев`ять копійок); заборгованість за відсотками – 6687,50 грн. (шість тисяч шістсот вісімдесят сім гривень п`ятдесят копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «ПУМБ», МФО 334851) судовий збір у розмірі 1325,53 грн. (одна тисяча триста двадцять п`ять гривень п`ятдесят три копійки) та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 07406, Київська область, місто Бровари, вулиця Симона Петлюри, будинок 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.Л. Овчаренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua