Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №638/4958/26 — Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 638/4958/26

Провадження № 2/538/1064/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року Лохвицький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Цімботи Л.Г., за участю секретаря судового засідання Криворучко В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

АТ "СЕНС БАНК" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 і просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 826/11-САФ03.16-2 від 13.03.2006 розраховану на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов`язання встановленого рішення суду яка станом на 23.02.2022 року становить - 226755,39 грн., та складається з: сума заборгованості за ставкою 3 % на кредитну заборгованість 129761,70 грн, сума заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість 96993,69 грн.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що 13.03.2006 Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_1 уклали договір кредиту № 826/11-САФ03.16-2. Рішенням №5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року, було припинено АТ «УКРСОЦБАНК» шляхом приєднання до Акціонерного Товариства «АЛЬФА-БАНК» де в п.п.1.2. визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», виникає у Акціонерного Товариста «Альфа-Банк» з 15 жовтня 2019 року. Відповідно до умов кредитного договору Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 25955,00 євро. 12.08.2022 року Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Відповідно до Договору, Відповідач зобов`язується в порядку та на умовах, що визначені Договором повертати Кредит, виплачувати проценти за користування Кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором та Додатком № 1 до нього – Графіком погашення кредиту. Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит, однак відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконує, в результаті чого має заборгованість перед кредитором. Відповідно до Виконавчого листа № 2-505/2010 виданий 13.04.2011 року, виданий Дзержинським районним судом м. Харкова на користь АТ «Сенс Банк» було стягнуто з Відповідача заборгованість за кредитним договором № 826/11-САФ03.16-2 від 13.03.2006 в розмірі 310465,71 грн. На підставі Виконавчого листа № 2-505/2010 виданого 13.04.2011, виданий Дзержинським районним судом м.Харкова, було відкрито виконавче провадження № 29318743. В подальшому, відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 02.09.2024, ВП № 29318743, виконавче провадження було завершено. Таким чином, в результаті не виконання рішення суду та умов договору у відповідача виникла заборгованість розрахована на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов`язання встановленого рішенням суду яка станом на 23.02.2022 року становить - 226 755,39 грн., та складається з: Сума заборгованості за ставкою 3 % на кредитну заборгованість 129 761,70 грн. Сума заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість 96 993,69 грн.

Ухвалою судді від 26.06.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 31.08.2026 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач явку представника не забезпечив, надав письмові пояснення, в яких просив провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, в силу положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи з його обов`язковою участю відповідач не надав.

За обставин, викладених вище, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що 13.03.2006 Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк», та ОСОБА_1 уклали договір кредиту № 826/11-САФ03.16-2, за умовами якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 25955 євро, зі сплатою базової відсоткової ставки в розмірі 9,0% процентів річних, з кінцевою датою погашення до 10.03.2012 (а.с. 154-157).

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 20.10.2008, п.1.1 з 20.10.2008 року встановлено процентну ставку за користування кредитом на рівні 13,5000 процентів річних (а.с. 158-159).

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.07.2010 у справі №2-505/10 із ОСОБА_1 на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 826/11-САФ03.16-2 від 13.03.2006 в розмірі 310465,71 грн. (а.с. 192-193).

В матеріалах справи наявна копія виконавчого листа № 2-505/2010 від 01.07.2010 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 310465,71 грн (а.с. 194).

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.11.2021 у справі №2-505/10 замінено стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» у виконавчих листах № 2-505/10, виданих на виконання заочного рішення суду від 01.07.2020 року у справі за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору стягнення заборгованості, на правонаступника Акціонерне товариство «Альфа-Банк».

12.08.2022 Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції.

30.11.2022 внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».

02.09.2024 старшим державним виконавцем Холодногірсько-Новобаварського відділу ДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кріт А.В. ВП № 29318743 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ "СЕНС БАНК" у розмірі 310465,71 грн закінчене, оскільки боржником борг сплачено у повному обсязі, витрати та виконавчий збір стягнуто у повному обсязі, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 02.09.2024 (а.с.160).

Відповідно до розрахунку боргу за період із 02.04.2017 по 23.02.2022 АБ «Сенс Банк» нарахувало ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 226755,39 грн, яка складається з: суми заборгованості за ставкою 3 % на кредитну заборгованість 129761,70 грн, сума заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість 96993,69 грн (а.с. 172-173).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Норми цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Такий правовий висновок зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), у якій відступлено від правового висновку, зробленого Верховним Судом України у постановах від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, який полягав у тому, що правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, врегульованіЗаконом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України); та правового висновку у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15, який полягав у тому, що діястатті 625 ЦК Українипоширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, а частина п`ята статті 11 ЦК України не дає підстав для застосування статті 625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов`язальних правовідносин.

Правовий аналіз статей 526, 599, 611,625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбаченихстаттею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її не доведення.

У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставинам не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 жовтня2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17.

Тобто за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача.

Пред`явивши до суду позов про стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором № 826/11-САФ03.16-2 від 13.03.2006, розраховану на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за невиконання грошового зобов`язання встановленого рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.07.2010 у справі № 2-505/10, становить 226755,39 грн, позивач долучив рішення суду про стягнення боргу, копію виконавчого листа та постанову про закінчення виконавчого провадження, однак в останній мова йде про те, що "боржником борг сплачено у повному обсязі".

Таким чином, наявні у справі докази не доводять обґрунтованості нарахованого позивачем 3 % річних та інфляційних втрат на суму боргу за кредитним договором № 826/11-САФ03.16-2 від 13.03.2006, в розмірі 226755,39 грн.

Матеріали справи не містять доказів, що виконавче провадження виконанням боржником зазначеного вище боргу завершене неправомірно.

Оскільки позовні вимоги необґрунтовані, у їх задоволенні суд повністю відмовляє.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд відмовив у задоволені позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору йому не компенсовуються.

Керуючись ст.ст. 13, 18, 81, 83, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних

положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 28 жовтня 2026 року.

Суддя Лохвицького

районного суду Людмила ЦІМБОТА