Суд: Київський районний суд м. Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №243/4024/26
Суддя: Сидоренко І. О.
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №243/4024/26
Провадження № 3/552/1756/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.10.2026 року Київський районний суду м. Полтави в складі:
головуючого - судді Сидоренко І.О.,
за участю:
секретаря судового засідання – Попович Ю.М.,
представника особи, що притягується
до адміністративної відповідальності – Стрижака С.В.,
розглянувши в судовому засіданні матеріали, які надійшли від Батальйону патрульної поліції в м. Краматорську та Слов`янську УПП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 19.04.2026 року о 19 години 01 хвилин в м. Слов`янськ , вул. Поштова біля будинку 51 водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінки, що не відповідає обстановці, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому порядку законом на місці зупинки та у медичному закладі відмовилась, чим порушила п. 2.5 ПДР України і скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, проте, надав суду письмові пояснення, відповідно до яких 19.04.2026 він разом із волонтерами їхав до ВЧ із гуманітарною допомогою. Йому зателефонували знайомі військові із іншої частини та повідомили, що загинув товариш і він зупинився біля ближчого будинку покурити та перевести подих, бо хвилювався. Автомобіль стояв на “аварійці” біля будинку. Під`їхали поліцейські та попросили, щоб він надав документи для перевірки, так як оголошено військовий стан. Він пред`явив поліції військовий квиток, після чого співробітники поліції почала вести розмову про те, що він має пройти огляд на стан сп`яніння, адже є наказ перевіряти на такий стан усіх військовослужбовців. Також, співробітники поліції йому повідомили, що у зв`язку із оголошеною тривогою, це може зайняти тривалий час і він, щоб не гаяти час може відмовитись від огляду на стан сп`яніння і пройти такий огляд у ВСП і запропонували йому те, що вони зараз включать відеофіксацію і він швидко на відеозапис відмовиться від огляду щоб не гаяти час, а він, за їх словами потім спростує стан сп`яніння оглядом у ВСП або в частині і суд його не покарає. Поліцейські сформували у нього чітке уявлення, що він можу відмовитись від огляду з поліцією біля автомобіля, але має право спростувати перебування у стані спяніння шляхом проходження огляду самостійно. На той час з огляду на переконливі слова поліції він не розумів того, що вчиняє правопорушення, за яке його можуть позбавити права керування та накласти великий штраф. Просить суд закрити справу про адміністративне правопорушення.
У судовому засіданні представник особи, що притягується до адміністративної відповідальності Стрижак С.В. просив суд закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутності складу правопорушення з підстав, наведених у письмовому клопотанні.
Так, у клопотанні про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, представник посилається на те, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння не була усвідомленою, добровільною та вираженою після належного повідомлення про сутність процесуальних дій і наявність ознак сп`яніння.
Відповідно до записів з боді- камер поліцейських, протягом усього часу спілкування поведінка ОСОБА_1 повністю відповідала обстановці, він спілкувався з поліцейськими коректно, послідовно, врівноважено, мав чітку і не порушену мову, тремтіння пальців рук під час спілкування не спостерігалося і не перевірялось, адже ОСОБА_1 тримав руки за спиною стоячи перед патрульними. Отже, матеріали справи не містять належних доказів наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння.
Того ж дня, через годину після складання протоколу, ОСОБА_1 у приміщенні військової служби правопорядку за допомогою газоаналізатора як військовий пройшов огляд, який встановив 0,00 проміле алкоголю у його крові, тобто була встановлена відсутність у ОСОБА_1 стану сп`яніння.
Зазначає, що така послідовна поведінка ОСОБА_1 повністю спростовує умисел на ухилення від огляду та підтверджує відсутність суб`єктивної сторони складу правоворушення.
Звертає увагу суду, що з самого початку відеозапису з боді-камери поліцейського відбувається діалог, під час якого поліцейський каже, що він зараз включає відео та вони починають.
Тобто відеофіксація першочергового спілкування поліції зі ОСОБА_1 не проводилася.
За ствердженням представника ця обставина свідчить про те, що працівники поліції, розуміючи, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ, виконує завдання військової служби і поспішає з метою виконання цього наказу, про що повідомлялося працівникам поліції, фактично ввели ОСОБА_1 в оману, повідомивши про можливість відмовитися від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, не роз`яснивши негативних наслідків такої відмови, та, тим самим, спонукали його до прийняття відповідного рішення.
Просить суд закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
На підтвердження провини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП суду надані наступні докази:
*протокол про адміністративне правопорушення серії АБА № 090290 від 19 квітня 2026 року, відповідно до якого 19.04.2026 року о 19 години 01 хвилин в м. Слов`янськ , вул. Поштова біля будинку 51 водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінки, що не відповідає обстановці, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому порядку законом на місці зупинки та у медичному закладі відмовилась, чим порушив п. 2.5 ПДР України;
*направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
*рапорт поліцейського про те, що ним виявлений ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння - запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.
*відеозапис, відповідно до якого співробітником поліції ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння.
У той же час, стороною захисту на підтвердження обґрунтованості своєї позиції щодо необхідності закриття провадження у справі через відсутність складу адміністративного правопорушення наданий Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 19.04.2026 року № 3421, відповідно до якого ОСОБА_1 19.04.2026 року у присутності співробітника військової служби правопорядку сержанта ОСОБА_2 пройшов медичний огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатору «Алкофор». Результат огляду – негативний, 0,00 проміле.
Факт проходження медичного огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 у військовій службі правопорядку підтверджується долученим представником та дослідженим у судовому засіданні відеозаписом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративним правопорушенням відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене особою.
Відповідно до п. 2.5 Правил Дорожнього Руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта та ін.
Відповідно до п. 9 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
У своїх поясненнях ОСОБА_1 вказав, що при спілкуванні без камери співробітники поліції йому повідомили, що проходження медичного огляду на стан сп`яніння може зайняти тривалий час та запропонували йому відмовитися від проходження огляду. Та, після цього, пройти його за місцем проходження служби, для того, щоб спростувати стан сп`яніння.
Таке ствердження ОСОБА_1 суд критично не оцінює, оскільки з дослідженого у судовому засіданні відео – запису з боді-камери поліцейського можна дійти до висновку, що до початку відеозапису між ОСОБА_1 та співробітником поліції вже відбувалося спілкування. Так, запис починається зі слів поліцейського про те, що він зараз включає відео та вони починають.. Крім того, як видно з даного відеозапису, під час встановлення особи ОСОБА_1 , поліцейський фактично спонукає ОСОБА_1 повідомити, що він офіційно не працює, хоча ОСОБА_1 намагався повідомити, що працевлаштований. Дана обставина, на думку суду, свідчить про те, що на відеозапис фіксувалися ті відповіді, які були заздалегідь оговорені і необхідні для складання протоколу.
Також, під час дослідження відеозапису з бодікамер поліцейських, який долучений до матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що під час спілкування поліцейського і ОСОБА_1 останній вів себе коректно, його поведінка відповідала обстановці, розмовляв він чітко, координація рухів порушена не була, у зв`язку з чим суд погоджується з ствердженням представника, що ознак алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 під час складання протоколу, не мав.
Також, у своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що поліцейські під час спілкування без фіксації боді-камерою повідомили йому, що він може відмовитись від огляду на стан сп`яніння і пройти такий огляд у ВСП, що він і зробив.
Виходячи з наведеного, суд погоджується зі ствердженням представника, адвоката Стрижак С.В., що така послідовна поведінка ОСОБА_1 спростовує умисел на ухилення від огляду та підтверджує відсутність суб`єктивної сторони складу правоворушення.
Проходження медичного огляду на стан сп`яніння у військовій службі правопорядку, а не в медичному закладі, як того вимагає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, суд пояснює необізнаністю ОСОБА_1 з вимогами діючого законодавства.
Європейський Суд з прав людини у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно із ст.8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.
За своєю структурою стаття 6 Конвенції в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов`язаного з правами та обов`язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.
Розглядаючи дану конкретну ситуацію і досліджуючи питання про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції на даний випадок, слід звернути увагу, що виходячи з прецедентної практики Європейського Суду з прав людини хоч і за національним законом ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, йому пред`явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні Європейським Судом, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).
Зокрема, в даному випадку враховується, що адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер.
Також, слід звернути увагу на те, що розмір штрафу в декілька разів перевищує розмір мінімальної заробітної плати по Україні, а проведений порівняльно-правовий аналіз із санкцією, яка передбачена за порушення правил дорожнього руху і міститься в Кримінальному кодексі України (частина перша статті 286) свідчить, що штраф за вказане адміністративне правопорушення перевищує розмір штрафу за кримінально каране діяння за національним законодавством України.
Наведені обставини свідчать, що адміністративне правопорушення передбачене статтею 130 КУпАП може бути віднесено до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.
Також слід зауважує, що в деяких інших справах проти України Європейський Суд розглядав питання про віднесення правопорушень передбачених КУпАП до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним (див. пункт 33 рішення у справі «Гурепка проти України» та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.
Слід наголосити, що процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача і судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (див. наприклад пункти 75-79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Карелін проти Росії», пункт 54 справи «Озеров проти Росії», пункти 44-45 справи «Кривошапкін проти Росії»).
У зв`язку із чим суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.
Отже, повертаючись до обставин даної справи, слід звернути увагу на те, що частина перша статті 130 КУпАП в тому числі, передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що в даному випадку інкримінується ОСОБА_1 .
Таким чином, в даній ситуації вимагається доведення того, що ОСОБА_1 будучи особою, яка керує транспортним засобом, свідомо уникав проходження медичного огляду у встановленому законом порядку, що не знайшло підтвердження у судовому засіданні.
Наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вони не дають змоги однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 34, 35, 130, 247, 283, 284 КУпАП, суддя –
П О С Т А Н О В И В:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Полтави протягом десяти днів, з дня її проголошення.
Суддя Київського районного
суду м. Полтави І.О. Сидоренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua