Вирок від 26 жовтня 2026 р. у справі №401/3189/26 — Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Суд: Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне заволодіння транпортним засобом

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №401/3189/26

Суддя: Волошина Н. Л.

27.10.2026

Справа № 401/3189/26

Провадження № 1-кп/401/337/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 , законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Світловодську обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12026121070000743 за обвинуваченням неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Озера Світловодського району Кіровоградської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого, за обвинуваченням у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

16.09.2026 близько 01 години 00 хвилин, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, неповнолітній ОСОБА_6 разом із малолітнім ОСОБА_7 проходили по АДРЕСА_2 помітили належний на праві власності ОСОБА_8 та яким користується ОСОБА_9 , не зачинений на замок автомобіль кольору «сафарі» марки ВАЗ моделі «21063», 1988 року випуску з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 .

В цей час, у неповнолітнього ОСОБА_6 з корисливих мотивів винник умисел, направлений на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, неповнолітній ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, упевнившись, що його злочинні дії не помітні власнику автомобіля, підійшов до водійських дверей автомобіля марки ВАЗ моделі «21063», 1988 року випуску з реєстраційним номером НОМЕР_1 та без дозволу власника рукою відчинив їх та незаконно проник до салону зазначеного автомобіля.

Перебуваючи у салоні вищевказаного автомобіля, ОСОБА_6 виявив у замку запалення автомобіля ключ, залишений власником, не повідомляючи про власні наміри, попросив допомоги малолітнього ОСОБА_7 , щоб останній підштовхнув автомобіль від вказаного домоволодіння. Після того, як ОСОБА_7 підштовхнув автомобіль, ОСОБА_6 за допомогою ключа від замка запалення, запустив двигнув зазначеного транспортного засобу та розпочав рух по проїзній частині дороги до перехрестя вулиць Українська та Першотравнева села Озера Олександрійського району Кіровоградської області, тим самим незаконно заволодів автомобілем кольору «сафарі» марки ВАЗ моделі «21063», 1988 року випуску з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 .

У подальшому ОСОБА_10 , заволодівши у такий спосіб транспортним засобом, з місця вчинення злочину зник, розпорядився ним на свій власний розсуд, спричинивши своїми умисним протиправним діями ОСОБА_9 матеріальну шкоду в розмірі 23 660 гривень.

Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України за ознаками незаконного заволодіння транспортним засобом, яке відноситься до нетяжких злочинів.

30 вересня 2026 року між потерпілим ОСОБА_9 та неповнолітнім ОСОБА_6 , за участю його законного представника ОСОБА_5 та захисника адвоката ОСОБА_4 , укладено угоду про примирення.

Вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений за ч. 1 ст. 289 КК України, а саме позбавлення волі строком на 3 роки, зі звільненням на підставі ст.ст. 75, 104 КК України від відбування покарання з випробуванням з визначенням іспитового строку тривалістю 1 рік, з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, наслідки її невиконання, а також порядок відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

У судовому засіданні потерпілий, а також неповнолітній обвинувачений та його законний представник, захисник просили суд затвердити угоду про примирення.

Прокурор в судовому засіданні висловила позицію про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Ст. 471 КПК України визначено, що в угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов`язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов`язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом з`ясовано, що потерпілий цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Дослідженням угоди встановлено, що її умови відповідають вимогам КПК України та КК України.

Вивченням особи неповнолітнього обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, не працевлаштований та не навчається, за місцем проживання характеризується посередньо, перебуває на обліку дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, соматично здоровий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не значиться, на обліку в органах пробації не перебуває.

Згідно характеристики, наданої КЗ «Павлівський ліцей «Гранд» , де обвинувачений здобував освіту до 2025 року, обвинувачений має середній рівень навчальних досягнень, походить із родини, що перебуває у складних життєвих обставинах, потребував постійного педагогічного та соціального супроводу.

З акту обстеження житлових умов сім`ї вбачається, що неповнолітній проживає з матір`ю та її співмешканцем, умови проживання задовільні.

До пом`якшуючих покарання обставин суд відносить щире каяття обвинуваченого у скоєному, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної між потерпілим та обвинуваченим, призначення обвинуваченому узгоджених сторонами виду та розміру покарання, з застосуванням ст.ст. 104, 75, 76 КК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 30 вересня 2026 року між потерпілим ОСОБА_9 та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_6 , за участю його законного представника ОСОБА_5 та захисника адвоката ОСОБА_4 .

ОСОБА_6 визнати винуватим у скоєнні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 289 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням та визначити йому іспитовий строк тривалістю 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_6 періодично з`являтися до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ, а саме автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21063» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_9 – залишити йому за належністю.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2026 року на автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21063» з реєстраційним номером НОМЕР_1 – скасувати.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Кропивницького апеляційного суду через Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області упродовж 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua