Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №398/5561/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5561/26

провадження №: 2/398/4811/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"27" жовтня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Шинкаренко І.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ

ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» звернулося до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 32285,68 грн, а також понесені судові витрати. В обґрунтування позову зазначено, що 03.04.2019 між ОСОБА_1 та АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» укладено кредитний договір № 200128111701. АТ «ПУМБ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору, відповідач не виконала умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаним кредитним договором, що становить 32285,68 грн та включає: заборгованість за сумою кредиту – 19700,14 грн, заборгованість за сумою відсотків – 12585,54 грн. 26.06.2026 АТ «ПУМБ» та ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» уклали договір факторингу № 1, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей», в тому числі і до відповідача за кредитним договором № 200128111701 від 03.04.2019. На підставі зазначеного позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою судді від 25.08.2026 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, копія якої була направлена сторонам та відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подала.

Відповідач повідомлялася судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої вона є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за останнім відомим зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

З врахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.

03.04.2019 ОСОБА_1 підписала власноручно заяву № 200128111701 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «ПУМБ», якою просила відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 , надати кредитну картку НОМЕР_2 та встановити на рахунок кредитний ліміт. У заяві зазначено: кредитний ліміт — 10500 грн; розрахунковий день і платіжна дата — 30 число місяця; строк дії кредитного ліміту — 12 місяців з дня його надання; визначеному Договором комплексного банківського обслуговування; розмір мінімального платежу та інші умови надання і обслуговування кредитної картки встановлюються відповідно до умов цього договору; стандартна процентна ставка — 47,88 % річних, реальна річна процентна ставка — 47,88 %.

Згідно з довідкою АТ «ПУМБ» про збільшення кредитного ліміту банк у період з 03.04.2019 до 11.12.2019 кредитний ліміт збільшено з 10500 грн до 20500 грн, ставка 47,88 % при цьому не змінювалася.

Між АТ «ПУМБ» та відповідачем на підставі підписаної нею заяви від 03.04.2019 № 200128111701 виникли кредитні правовідносини. Підписаною заявою сторони безпосередньо погодили розмір стандартної процентної ставки — 47,88 % річних. Надання кредитних коштів і їх використання відповідачем підтверджуються випискою банку за її рахунком. Кредитні кошти понад первісно встановлений ліміт 10500,00 грн банк надавав відповідачу за тим самим договором і на той самий рахунок, а видаткові операції за їх рахунок здійснювала сама відповідач з використанням своєї платіжної картки (довідка банку про збільшення кредитного ліміту, виписка). Такі платежі з рахунка за відсутності на ньому власних коштів відповідача відповідно до ч. 1, 2 ст. 1069 ЦК України є кредитом, наданим банком на відповідну суму, до якого застосовуються положення про позику та кредит і умови укладеного у письмовій формі договору, зокрема погоджена в заяві процентна ставка.

Строк дії кредитного ліміту становив 12 місяців із його продовженням на такий самий строк за відсутності заперечень сторін. Доказів того, що будь-яка зі сторін заперечувала проти такого продовження, у справі немає, тож проценти, нараховані по 30.11.2022 включно, нараховані у межах погодженого сторонами строку дії кредитного ліміту, що відповідає ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Строк сплати цих процентів настав: за заявою від 03.04.2019 платіжною датою є 30 число місяця, а відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця; останні з них нараховані 30.11.2022

Згідно з розрахунком заборгованості відповідача перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором № 200128111701 від 03.04.2019 зі всіма змінами та доповненнями до нього станом на 25.06.2026 року, долученого до матеріалів позовної заяви, розмір заборгованості становить 32285,68 грн та включає: заборгованість за сумою кредиту – 19700,14 грн, заборгованість за сумою відсотків – 12585,54 грн.

Суд перевірив розрахунок процентів: вони нараховані на фактичний залишок тіла кредиту за погодженою ставкою 47,88 % річних арифметично правильно, з урахуванням сплачених відповідачем коштів і в розмірі, що не перевищує погодженого.

26.06.2026 АТ «ПУМБ» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» (фактор) уклали договір факторингу № 1, за умовами якого права вимоги за кредитними договорами, зазначеними в Реєстрі боржників, вважаються відступленими фактору в день надходження оплати їх ціни (п. 2.1, 4.1). Оплату здійснено 26.06.2026, що підтверджується платіжною інструкцією № 23 від 26.06.2026. У витязі з Реєстру боржників до цього договору (позиція 90125) зазначено кредитний договір відповідача та заборгованість за ним — 32285,68 грн, у тому числі за кредитом — 19700,14 грн.

Згідно з витягом із Державного реєстру фінансових установ позивач має ліцензію на надання послуг з факторингу та надання коштів у кредит.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦПК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), а також від 19.06.2019 у справі № 643/17966/14-ц, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Доказів недійсності/нікчемності кредитного договору № 200128111701 від 03.04.2019 та факторингу № 1, суду не надано.

Отже, враховуючи положення вказаних норм, ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем відповідно до умов кредитного договору, що був укладений між первісним кредитором АТ «ПУМБ» та відповідачем.

Підсумовуючи викладене та враховуючи, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт користування кредитними коштами та неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором № 200128111701 від 03.04.2019 щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог, а відповідачем не надано будь-яких інших доказів на підтвердження відсутності обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за вказаним кредитним договором в загальному розмірі 32285,68 грн, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правничої допомоги від 26.03.2026, укладений з адвокатом Рудзеєм Ю.В., та акт наданих послуг від 30.06.2026 на загальну суму 10 000,00 грн.

Однак, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час, крім того у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а тому суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому суд дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 2000,00 грн, що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати понесені на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 , остання відома адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» (код ЄДРПОУ 43696954, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. А, офіс 303) заборгованість за кредитним договором № 200128111701 від 03.04.2019 в загальному розмірі 32285 (тридцять дві тисячі двісті вісімдесят пять) грн 68 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 27.10.2026 року.

Суддя І.П.Шинкаренко