Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №398/2634/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2634/26

провадження №: 2/398/3101/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"27" жовтня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Москалик В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4062234 від 14.10.2020 у розмірі 34 550,00 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 14.10.2020 ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 4062234, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 5 000,00 грн, на строк 30 днів, тобто з 14.10.2020 до 13.11.2020, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,53 % в день. 29.10.2025 ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» уклали договір факторингу № 29/10-2025. 31.10.2025 ТОВ «Секвоя Капітал»» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінансова компанія «Солвентіс» уклали договір факторингу № ДФ-31102025, згідно з яким до ТОВ «ФК «Солвентіс» перейшло право вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 . Внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором № 4062234 від 14.10.2020 виникла кредитна заборгованість в загальному розмірі 34 550,00 грн, із яких: за тілом кредиту - 5 000,00 грн, за відсотками - 29 550,00 грн, які позивач як новий кредитор просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 30.06.2026 відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач ознайомився з матеріалами справи, однак відзив на позовну заяву не подав, будь-яких заяв або клопотань від відповідача до суду не надходило.

З врахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема : електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

14.10.2020 ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 4062234, який підписано шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до п. 1.7 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку: у випадку використання кредиту менш ніж 5 календарних днів, включаючи дострокове виконання зобов`язань, позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 7,65% від визначеної в п. 1.3 цього договору суми кредиту. У випадку використання позичальником лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом протягом 30 календарних днів з 14.10.2020 до 13.11.2020 (включно), процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,53% або ставка за програмою лояльності. При використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають: в базовий період з 14.10.2020 до 13.11.2020 - 1,70 % за один день користування кредитом: в спеціальний період з 14.11.2020 до 12.05.2021 - 3 % за один день користування кредитом.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що строк дії договору встановлюється з дати укладення договору 14.10.2020 до кінцевої дати виконання договору 12.05.2021. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати заборгованості, яке мало місце під час дії договору.

29.10.2025 до ТОВ «Секвоя Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 4062234 від 14.10.2020, що підтверджується договором факторингу №29/10-2025 від 29.10.2025, укладеним ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал»; актом прийому-передачі документів за договором факторингу № ДФ-29/10-2025 від 29.10.2025; витягом з реєстру боржників до договору факторингу № АК-29/10-2025 від 29.10.2025; платіжною інструкцією від 30.10.2025.

31.10.2025 до ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №4062234 від 14.10.2020, що підтверджується договором факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025, укладеним ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс»; актом прийому-передачі документів за договором факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025; витягом з реєстру боржників до договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025; платіжною інструкцією № 1118 від 05.11.2025.

Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги – це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 4062234 від 14.10.2020.

Відповідно до детального (щоденного) розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4062234 від 14.10.2020 відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим за кредитним договором утворилась заборгованість в розмірі 34 550,00 грн. із яких: 5000,00 грн - за тілом кредиту, 29 550,00 грн - за відсотками.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У даному договорі містяться конкретні умови використання коштів, зокрема відсоткові ставки за користування кредитом, розмір комісії, строк кредитування, з якими відповідач ОСОБА_1 ознайомився і які прийняв шляхом їх підписання.

З урахуванням викладеного, оскільки внаслідок невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором № 4062234 від 14.10.2020 у відповідача виникла заборгованість перед ТОВ "Фінансова компанія "Солвентіс" в розмірі 34 550,00 грн, із яких: 5 000,00 грн - за тілом кредиту, 29 550,00 грн - за відсотками, яка відповідає погодженим сторонами умовам кредитного договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо витрат на правничу допомогу, то слід зазначити, наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом статей 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), співмірними, необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підтвердження витрат на правничу допомогу надав договір про надання правової допомоги № 43657029/01 від 02.01.2026, детальний опис робіт, виконаних Адвокатським бюро, відповідно якого усна консультація тривалістю 0,5 год, вартість 250 грн, письмова консультація 0,5 год - 500 грн, правовий аналіз обставин, 1 год, - 1500 грн, складання позовної заяви 2 год - 3000 грн, на загальну суму - 6000 грн.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд зважає, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3 000 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись ст.ст. 12 , 13, 81, 133, 141, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (адреса місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 43657029, IBAN: НОМЕР_2 у АТ «СЕНС БАНК» МФО: 300346) заборгованість за кредитним договором № 4062234 від 14.10.2020 в розмірі 34 550 (тридцять чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн 00 коп., із яких: 5 000,00 грн - за тілом кредиту; 29 550,00 грн - за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (адреса місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 43657029, IBAN: НОМЕР_2 у АТ «СЕНС БАНК» МФО: 300346) витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі ) грн 00 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 27.10.2026.

Суддя Вікторія МОСКАЛИК