Суд: Фортечний районний суд міста Кропивницького
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Заява про відвід судді
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №404/11606/26
Суддя: Кулінка Л. Д.
Справа № 404/11606/26
Номер провадження 3-зв/404/4/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького
в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Котової К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому заяву представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Кривенка М.П. (вх. № 51355 від 27.10.2026 року) про відвід судді Фортечного районного суду міста Кропивницького Завгороднього Є.В., у справі № 404/11606/26, номер провадження 3/404/1765/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
В С Т А Н О В И В :
Представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Кривенко М.П., звернувся до Фортечного районного суду міста Кропивницького із заявою (вх. № 51355 від 27.10.2026 року), про відвід судді Фортечного районного суду міста Кропивницького Завгородньому Є.В., у справі № 404/11606/26, номер провадження 3/404/1765/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Заява мотивована тим, що головуючий суддя не може брати участь у розгляді цієї справи та підлягає відводу у зв`язку з наявністю обставин, які викликають очевидні та обґрунтовані сумніви у його безсторонності, об`єктивності та неупередженості. Зокрема, раніше головуючим суддею Завгороднім Є.В. вже було розглянуто справу № 404/11608/26 за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за тими ж самими фактами та подіями, де особу було визнано винною. Наразі цей же суддя розглядає аналогічний протокол за тими ж подіями за частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Оскільки обидва протоколи складені щодо однієї й тої ж особи та події, з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, недопущення порушення принципу заборони подвійного притягнення за одне правопорушення, стороною захисту у судовому засіданні 22.10.2026 було заявлено клопотання про об`єднання цих матеріалів в одне провадження. Суддя Завгородній Є.В. відмовив у задоволенні клопотання про об`єднання справ. Сторона захисту розуміє, що це є виключно правом, а не обов`язком суду, однак в подальшому під час оголошення перерви в судовому засіданні внаслідок необхідності суддею розглядати іншу справу, головуючий суддя відкрито звернувся до адвоката потерпілої сторони ОСОБА_2 зі словами: «Ви ж самі просили розглядати справи окремо». Така поведінка судді свідчить про повну втрату ним ролі незалежного та безстороннього арбітра з огляду на те, що ухвалення процесуального рішення щодо відмови в об`єднання проваджень базувалося не на вимогах закону чи принципах справедливості, а виключно на приватних проханнях потерпілої сторони. Суддя відкрито продемонстрував солідарність із позицією обвинувачення. Оскільки суддя фактично підтвердив схильність до позиції потерпілої сторони, а також прямо пов`язав процесуальні рішення суду з її особистими проханнями та залежність процесуальних рішень від волі потерпілої сторони – він не може брати участь у розгляді цієї справи. Надалі, під час судового процесу при розгляді справи № 404/11608/26 головуючий суддя прийняв від представника потерпілої особи адвоката Калінки-Бондар О.Б. додаткові документи та матеріали, які не містилися в матеріалах справи на момент початку її розгляду та не були долучені органами поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Ці документи фактично розширювали межі висунутого звинувачення. Таким чином суд вийшов за межі пред`явленого обвинувачення, і почав з`ясовувати обставини, які не мають жодного значення для справи. Питання, які ставив суд, стосувалися обставин, які не встановлені матеріалами справи, не мали відношення до обставин події 09.08.2026 року, та стосувалися обставини на підтвердження вини ОСОБА_1 за період починаючи з 2023 року, коли між колишнім подружжям виник конфлікт за результатами розірвання шлюбу та поділу майна. Крім того, суддя Завгородній Є.В. вже досліджував ці ж самі обставини при розгляді справи № 404/11608/26, надав їм правову оцінку та визнав особу винною. Відповідно, суддя вже має сформовану та висловлену у судовому рішенні позицію щодо винуватості особи, що повністю виключає його безсторонність під час нового розгляду цієї справи за тими ж самими подіями та щодо тієї ж особи, що відбулися 09.08.2026 року близько 19:00 год за адресою: АДРЕСА_1 . Навіть якщо й суддя абсолютно неупереджений, у стороннього спостерігача або сторони процесу з`являється обґрунтований сумнів, оскільки суддя вже сформував свою правову позицію щодо цих фактів раніше. Судді може бути важче сприйняти нові докази чи аргументи, якщо вони суперечать висновкам, які він уже офіційно виклав у попередньому рішенні (а.с. 152-153).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 27 жовтня 2026 року заяву про відвід судді Фортечного районного суду міста Кропивницького Завгороднього Є.В. передано на розгляд судді Фортечного районного суду міста Кропивницького Кулінка Л.Д. (а.с. 154).
Адвоката Кривенко М.П. в судовому засіданні заяву підтримав посилаючись на обставини, викладені в заяві.
Представник потерпілої, адвокат Калінка-Бондар О.Б. заперечила проти заяви, вважає заявлений відвід безпідставним та вважає, що заява викликана незгодою з процесуальними рішеннями судді.
Розглянувши заяву про відвід судді, проаналізувавши норми процесуального права, які регулюють порядок підстав для відводу судді, заслухавши учасників справи, суд дійшов висновку про таке.
Частиною другою та третьою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 246 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Стаття 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді, і відповідно, не передбачає порядку розгляду заяви про відвід судді.
Разом з тим, право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначена Конвенція і протоколи 1, 2, 3, 4, 7, 11 ратифіковані Україною 17 липня 1997 року, чим і визнана її дія в національній системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.
Згідно статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень статті 9 Конституції України та статті 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22 грудня 1993 року міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» в спірних питаннях, або які не врегульовані національним законодавством, суди застосовують міжнародні договори, згоду на обов`язковість яких дана Верховною радою України, є частиною законодавства України.
Крім того, Рада суддів України пунктом 4 рішення № 34 від 08 червня 2017 року роз`яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства, може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Таким чином, суд при вирішенні питання про відвід судді Фортечного районного суду міста Кропивницького Завгородньому Є.В. керується нормами чинного Кримінального процесуального кодексу України.
Статтею 75 Кримінального процесуального кодексу України визначено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, зокрема у відповідності до пункту 4 частини першої статті 75 цього Кодексу слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів (частина сьома статті 56 Закону України ««Про судоустрій і статус суддів»).
В пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» роз`яснено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.
За статтею 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.
Положення зазначеної статті випливають з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини існування безсторонності в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, яким слід врахувати особисті переконання та поведінку певного судді і встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
Водночас, суд вважає, що будь-яких обставин, які викликають сумніви в упередженості судді Фортечного районного суду міста Кропивницького Завгороднього Є.В. під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не наведено, заява про відвід не містить належного обґрунтування, не надано доказів, які б свідчили про сумнів у його упередженості чи може виключати участь у розгляді даної справи про адміністративне правопорушення.
Також слід зазначити, що не може бути підставою для відводу судді незгода з його процесуальними діями чи рішеннями, оскільки учасникам справи положеннями чинного законодавства надано право на оскарження таких рішень в судах вищих інстанцій.
Також склад даного правопорушення є іншим ніж вже вирішений суддею в справі № 404/11608/26, зокрема суб`єктний склад, відтак посилання адвоката на дослідження таких самих обставин при розгляді справи № 404/11608/26 та надання їм правової оцінки суд вважає хибними.
Водночас, обставини, що виключають участь слідчого судді в даному кримінальному провадженні наведені адвокатом Кривенком М.П., не можуть розцінюватись як підстава для відводу судді у даній справі, оскільки вони є припущеннями щодо наслідків розгляду даного даної справи, які не ґрунтуються на доказах і матеріалах справи про адміністративне правопорушення, не містять обставин, які б підтверджували зацікавленість слідчого судді у розгляді справи та вказували б на його упередженість.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Кривенко М.П. (вх. № 51355 від 27.10.2026 року) про відвід судді Фортечного районного суду міста Кропивницького Завгородньому Євгену Віталійовичу, у справі № 404/11606/26, номер провадження 3/404/1765/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, задоволенню не підлягає.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Пронін проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні заяви представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Кривенка М.П. (вх. № 51355 від 27.10.2026 року) про відвід судді Фортечного районного суду міста Кропивницького Завгороднього Є.В., у справі № 404/11606/26, номер провадження 3/404/1765/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відмовити.
Матеріали справи № 404/11606/26, номер провадження 3/404/1765/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передати судді Фортечного районного суду міста Кропивницького Завгородньому Є.В, для подальшого розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови суду складено 28.10.2026 року.
Суддя Фортечного районного
суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького
Л. Д. Кулінка
Оригінал: reyestr.court.gov.ua