Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №355/1735/26 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1735/26

Провадження № 2/355/1413/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Троценко Т. А.

за участю секретаря Ліберацької Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Баришівка Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Березанської міської ради Київської області про визнання права на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_2 .

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі, все те, що їй буде належати на день її смерті і на що вона матиме право за законом заповіла йому, ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить право на виділення з числа нерозподілених земельних часток (паїв) земельної ділянки під багаторічними насадженнями розташованої на території Яблунівського старостинського округу Броварського району Київської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 0,9000 га.

У встановлений законом термін він прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 шляхом подання заяви про прийняття спадщини до Баришівської державної нотаріальної контори, проте свідоцтво про право на виділення з числа нерозподілених земельних часток (паїв) земельної ділянки під багаторічними насадженнями розташованої на території Яблунівського старостинського округу Броварського району Київської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 0,9000 га., яка залишилася після смерті ОСОБА_2 в нотаріальній конторі не отримував.

На його звернення до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом він отримав відмову у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно.

За життя ОСОБА_2 отримала сертифікат про право на земельну частку (пай) розміром 3,33 умовних кадастрових гектарів, розташовану в КСП «Хмельовик».

На підставі цього сертифікату ОСОБА_2 отримала державний акт про право власності на земельну ділянку ріллю площею 2,4186 га, розташовану на території Яблунівської сільської ради Баришівського району Київської області.

Право на земельну ділянку сад (пай) орієнтовним розміром 0,9000 га, розташовану на території Яблунівського старостинського округу (бувшої Яблунівської сільської ради) Броварського (бувшого Баришівського) району Київської області цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за життя ОСОБА_2 не отримала в зв`язку зі смертю.

Отже успадкувати право на виділення з числа нерозподілених земельних часток (паїв) земельної ділянки під багаторічними насадженнями, розташованої на території Яблунівського старостинського округу Броварського району Київської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 0,9000 га. має право він, позивач по справі.

За таких обставин просить визнати за ним право на виділення земельної ділянки (пай) з числа нерозподілених земельних часток (паїв) земельної ділянки під багаторічними насадженнями розташованої на території Яблунівського старостинського округу Броварського району Київської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 0,9000 га в порядку спадкування за законом після смерті баби ОСОБА_2 .

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Представник позивача адвокат Куценко Н.В. в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином.

Від представника позивача адвоката Куценко Н.В. до суду надійшла заява про проведення судового засідання за її відсутності та відсутності позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просила позов задовільнити.

Представник відповідача Березанської міської ради Київської області І. Мосінзова в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином.

Від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність їхнього представника за наявними матеріалами справи.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Григорівка Баришівського району Київської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

З дублікату заповіту, складеного ОСОБА_2 та посвідченого секретарем Яблунівської сільської ради 26. 07. 2005 року за № 12 вбачається, що все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все, що буде їй належати на день її смерті і на що вона буде мати право за законом, вона заповідає ОСОБА_1 .

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 12. 10. 2006 року встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_2 та її онуком ОСОБА_1 .

За життя ОСОБА_2 отримала сертифікат про право на земельну частку (пай) розміром 3,33 умовних кадастрових гектарів, розташовану в КСП «Хмельовик», що підтверджується копією сертифікату серії РН № 351976, виданого 12. 03. 2001 року.

Як вбачається з матеріалів справи у встановлений ст. 1270 ЦК України термін ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 шляхом подання заяви про прийняття спадщини до Баришівської державної нотаріальної контори, та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом від 11. 03. 2015 року, посвідчене державним нотаріусом Баришівської державної нотаріальної контори Маховкою В. В., реєстр № 2-353.

За вказаним свідоцтвом ОСОБА_1 отримав право на спадкове майно, яке складається з земельної ділянки площею 2,4186 га для ведення сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Яблунівської сільської ради Баришівського району Київської області кадастровий номер 3220288700:25:099:0193.

Позивач вказав, що спадкодавиця ОСОБА_2 за життя набула також право на земельну частку (пай) розміром 3,33 умовних кадастрових гектарів, розташовану у КСП «Хмельовик», проте він як спадкоємець, отримав у спадщину земельну ділянку розміром меншим, ніж належало його померлій бабусі, отже залишилася частка орієнтовною площею 0,9000га під багаторічними насадженнями, яка рішенням сесії Яблунівської сільської ради №180-20-05 від 28.08.2008 року за нею не була закріплена у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 .

Вказана обставина підтверджується довідкою Яблунівського старостинського округу виконавчого комітету Березанської міської ради № 64 від 11. 05. 2026 року.

За таких обставин позивач просить захистити його право у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду із захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійнюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням або невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч.1 т. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в наслідок його смерті.

Так згідно ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до п 10. Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах спадкування», а саме в п. 11 роз`яснив, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року , Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям урегульований Указом Президента України № 720/95 від 08.08.1995 року.

Відповідно до пункту 2, 5 зазначеного Указу Президента України № 720/95 право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними. Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У ч. 1 ст. 316 ЦК України визначено поняття права власності - це право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

А у відповідності до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про те що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 316, 317, 319, 321, 328 ЦК України, п. п. 2, 5 Указу Президента України, ст. ст. 12,13,78-81,258-263 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , картка платника податків – НОМЕР_2 право на виділення земельної ділянки (паю) з числа нерозподілених земельних часток (паїв) під багаторічними насадженнями, розташованої на території Яблунівського старостинського округу Броварського району Київської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 0,9000 га в порядку спадкування за заповітом після смерті баби ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Баришівського

районного суду Т. А. Троценко