Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №345/3896/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3896/26

Провадження № 2/345/2778/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

28.10.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Якиміва Р.В.

секретаря судового засідання Гладенької Л.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші в режимі відеоконференцзвязку в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки,

за участю представника позивача Черніцького І.Р.,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки. Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.02.2025 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О. в реєстрі за №360.

З метою забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов`язань за договором позики 25.02.2025 між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О. в реєстрі за №361.

Позивач вказує, що виконав свої зобов`язання за договором, видавши позичальнику кошти в межах визначених договором, однак позичальником порушуються зобов`язання встановлені договором. У зв`язку з невиконанням зобов`язань за договором позики, заборгованість станом на 30.06.2026 становить 1913724,00 грн., що еквівалентно 42480 доларів США за курсом продажу доларів США АТ КБ «ПриватБанк» станом на 29.06.2026 з розрахунку 45.05 грн. за 1 долар США.

На момент укладення договору позики ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , через що останній 07.02.2025 письмово надав згодуна укладення його дружиною договору позики та договору іпотеки.

В зв`язку з наведеним позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 заборгованість за договором позики посвідченого приватним нотаріусом 25.02.2025 та зареєстрованого в реєстрі за №360 в сумі 1913724,00 грн., що еквівалентно 42480 доларів США за курсом продажу доларів США АТ КБ «ПриватБанк» на дату подання позовної заяви, а саме 29.06.2026. В рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.02.2025, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О. в реєстрі за №361, а саме на нерухоме майно: нежитлову будівлю загальною площею 227.3 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 3060890626060; земельну ділянку площею 0.0452 га, кадастровий номер 2610400000:19:006:0002 що знаходиться по АДРЕСА_1 , цільове призначення – для обслуговування магазину будматеріалів та салону-перукарні, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 3072345026104. Початкову ціну предмету іпотеки у грошовому вираженні визначити за процедурою передбаченою Закону України «Про іпотеку».

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15.07.2026 у вказаній вище справі вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку загального позовного провадження та призначено дату підготовчого засідання у справі.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.08.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Черніцький І.Р.. позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися повторно з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подавали, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися у передбаченому законом порядку, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 25.02.2025 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О. в реєстрі за №360.

Згідно з п. 1.1 договору позикодавець передав у власність Позичальнику (позику) строком до 25.08.2025 року, а Позичальник прийняв від нього у власність строком до 25.08.2025 грошові кошти у розмірі 1782036,00 грн., що на день нотаріального посвідчення цього Договору за курсом продажу доларів США ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідає еквіваленту 42480,00 доларів США.

Відповідно до пункту 1.5 договору позики сторони домовилися про те, шо остаточний розрахунок за цим договором позики має бути здійснено до 25.08.2025 року.

Згідно з пунктом 2.1 договору позики для забезпечення зобов`язань щодо повернення позики, сплати штрафних санкцій, а також відшкодування збитків у зв`язку з порушенням умов цього договору, позикодавцю передається в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю загальною площею 227.3 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 3060890626060; земельну ділянку площею 0.0452 га, кадастровий номер 2610400000:19:006:0002 що знаходиться по АДРЕСА_1 , цільове призначення – для обслуговування магазину будматеріалів та салону-перукарні, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 3072345026104.

Відповідно до пункту 3.1. договору позики сторони домовилися, що загальна сума, яка підлягає поверненню у строки та в порядку передбаченому цим договором буде відповідати гривневому еквіваленту 214 880 доларів США за курсом продажу доларів США АТ «Правекс Банк» на дату здійснення платежу.

З метою забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов`язань за договором позики 25.02.2025 між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О. в реєстрі за №361.

Відповідно до п.1.2 Договору у забезпечення виконання зобов`язань за договором позики грошей Іпотекодавець передає в іпотеку наступне нерухоме майно: нежитлову будівлю загальною площею 227.3 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 3060890626060; земельну ділянку площею 0.0452 га, кадастровий номер 2610400000:19:006:0002 що знаходиться по АДРЕСА_1 , цільове призначення – для обслуговування магазину будматеріалів та салону-перукарні, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 3072345026104.

Доказів належного виконання зобов`язань відповідачкою у повному обсязі перед позивачем станом на час розгляду даної справи суду не надано.

Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позивач умови договору виконав, надавши кредитні кошти відповідачці.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 615 ЦК України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як роз`яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка неналежним чином виконувала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим позивач звертався з вимогами про повернення заборгованості за договором позики, але такі вимоги відповідачкою не виконані.

Згідно ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

На підставі ст. 544 Цивільного кодексу України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Судом встановлено, що на момент укладення договору позики ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , через що останній 07.02.2025 письмово надав згодуна укладення його дружиною договору позики та договору іпотеки.

У зв`язку з викладеним суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідачів заборгованість за договором позики посвідченого приватним нотаріусом 25.02.2025 та зареєстрованого в реєстрі за №360 в сумі 1913724,00 грн., що еквівалентно 42480 доларів США за курсом продажу доларів США АТ КБ «ПриватБанк» на дату подання позовної заяви, а саме 29.06.2026, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною першою статті 7 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (частина перша статті 12 Закону України «Про іпотеку»).

Частинами першою та четвертою статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 521/6555/14-ц вказав, право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК України, статті 3 і 4 ЦПК України у вказаній редакції Кодексу).

Окрім цього, оскільки в даному випадку позичальник та іпотекодавець є однією і тією ж фізичною особою, наявні підстави для стягнення з боржника наявної заборгованості одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення цієї заборгованості. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 03.02.2016 у справі № 6- 1080дс15.

Звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов`язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов`язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов`язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов`язанням відсутня (постанова № 361/7543/17 від 19.05.2020 Велика Палата Верховного Суду).

Також слід враховувати, що забезпечувальне зобов`язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному.

Оскільки відповідачка ОСОБА_2 не виконала взятих на себе зобов`язань щодо повернення заборгованості за договором позики посвідченого приватним нотаріусом 25.02.2025 та зареєстрованого в реєстрі за №360, відтак позивач має право звернути стягнення на майно, яке належить відповідачам, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 25.02.2025, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О. в реєстрі за №361 і реалізувати його для погашення зобов`язань у порядку, встановленому умовами іпотечного договору згідно з чинним законодавством в межах розміру остаточно визначеної заборгованості.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А тому з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню в рівних частинах витрати по сплаті судового збору на загальну суму 13312,00 грн., а саме з кожного по 6656,00 грн., оскільки солідарне стягнення судових витрат не передбачено діючим законодавством.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354, 355, 280-289 ЦПК України, ст.ст.509, 526, 575, 610, 612, 615, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 заборгованість за договором позики посвідченого приватним нотаріусом 25.02.2025 та зареєстрованого в реєстрі за №360 в сумі 1913724,00 грн., що еквівалентно 42480 доларів США за курсом продажу доларів США АТ КБ «ПриватБанк» на дату подання позовної заяви, а саме 29.06.2026.

В рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.02.2025, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О. в реєстрі за №361, а саме на нерухоме майно:

- нежитлову будівлю загальною площею 227.3 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 3060890626060;

- земельну ділянку площею 0.0452 га, кадастровий номер 2610400000:19:006:0002 що знаходиться по АДРЕСА_1 , цільове призначення – для обслуговування магазину будматеріалів та салону-перукарні, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 3072345026104.

Початкову ціну предмету іпотеки у грошовому вираженні визначити за процедурою передбаченою Закону України «Про іпотеку».

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 витрати зі сплати судового збору у розмірі 6656,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 витрати зі сплати судового збору у розмірі 6656,00 гривень.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя