Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №344/11736/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11736/26

Провадження № 2-а/344/145/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Антоняка Т.М.,

секретаря Чабанюк Ю.Б.,

представника позивача Шинкарук А.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № R579041 від 12.06.2026 року по справі про адміністративне правопорушення вчинене за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.06.2026 ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомили, що на його адресу направляли повістку, яку він не отримував, у результаті чого відносно нього складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Однак, йому не було відомо про повістку, яку направили працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що він повідомив уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 при звірці даних. Також ним було повідомлено, що від початку повномасштабного вторгнення у нього є відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 5 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до завершення мобілізації.

12.06.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № R579041 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Позивач вказує, що категорично не погоджується із вказаною постановою, вважає її такою, що не відповідає вимогам закону, оскільки вона винесена з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ`єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а отже, не підтверджує наявність адміністративного правопорушення.

Зазначає, що оскаржувана постанова № R579041 від 12.06.2026 року була винесена після розгляду протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП 12.06.2026 року, однак віня був позбавлений можливості користуватися своїми правами, передбаченими ч. 1 ст. 268 КУпАП, оскільки часу для реалізації таких прав у нього не було – протокол було складено 12.06.2026 о 17:15, а розгляд справи 12.06.2026 о 17:30.

Згідно вказаної постанови відсутня інформація, яка саме повістка йому надійшла та які дані йому потрібно було уточнити. Повістку для ознайомлення йому надано не було. Однак, згідно витягу з додатку Резерв + він уточнив свої військово облікові дані вчасно, тобто у термін, визначений Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 18 травня 2024 року, згідно з яким усі військовозобов`язані повинні були протягом 60 днів оновити свої особисті дані.

Позивач зазначає, що звільнений від проходження військово-лікарської комісії на період дії відстрочки. Чинна відстрочка від призову на військову службу за мобілізацією, якою він користувався, є безумовною обставиною, що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Відстрочка надавалася відповідно до норм чинного законодавства України, зокрема на підставі наявного в електронному військово-обліковому документі статусу, а також внесених до відповідного реєстру даних, що підтверджують її тривалість і законність. Таким чином, незрозуміло, на підставі чого уповноважені особи ІНФОРМАЦІЯ_2 направили йому повістку та склали постанову про адміністративне правопорушення. Крім того, при складанні постанови, уповноважена особа відповідача не зазначила та не надала доказів неможливості отримання необхідної для них інформації з відповідних реєстрів.

В оскаржуваній постанові № R579041 від 12.06.2026 року відсутні обґрунтування наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, відсутні докази вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Оскаржувана постанова не містить інформацію щодо номеру відправлення Укрпошти рекомендованим листом з описом вкладення, відсутні докази того, що повістку про необхідність явки позивача до відповідача він отримав особисто під підпис, що є обов`язковою умовою для притягнення військовозобов`язаного до відповідальності за неявку за таким викликом. Як наслідок цього і притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказаних обставин не ґрунтується на вимогах закону. Загалом, зважаючи на обставини, зазначені вище у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Представник відповідача Антохова А.С. подала відзив на позовну заяву, у якому заперечує позовні вимоги, покликаючись на те, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов`язаним (рядовий склад, солдат), перебуває на військовому обліку та має присвоєний номер у реєстрі «Оберіг» 270520219309480300015.

12.05.2026 року керівником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 було сформовано повістку № 7319621 про виклик ОСОБА_1 на 14:00 годину 22.05.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних. Вказана повістка була надіслана засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням із описом вкладення № R067168443258 на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання Позивача: АДРЕСА_1 . Відповідно до витягу з трекінгу АТ «Укрпошта», 18.05.2026 року відправлення № R067168443258 було повернуто відправнику з відміткою «Одержувач відсутній за вказаною адресою». Згідно з п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 № 560, належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного є, зокрема, день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання. Отже, Позивач вважається належним чином оповіщеним відповідно до вимог закону, а його твердження про те, що він «не знав про повістку», не звільняє його від відповідальності.

Позивач стверджує, що у його діях відсутній склад правопорушення, оскільки він має чинну відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією згідно з п. 5 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до завершення мобілізації. Однак наявність відстрочки не звільняє військовозобов`язаного від обов`язку виконувати правила військового обліку та з`являтися за викликом ТЦК та СП. Окрім того, на момент виклику позивача до ТЦК та СП останній не мав оформленої відстрочки (завершилась 05.02.2026, оформлена 09.06.2026, а тому відносно останнього в порядку здійснюваних мобілізаційних заходів та на підставі п. 6 Постанови КМУ від 16.05.2024 року № 560 підлягали уточненню відомості про наявність/відсутність права на відстрочку, визначення ступеня придатності до військової служби. Встановити такі відомості за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у тому числі в порядку інформаційної взаємодії між реєстрами, неможливо.

Повістка № 7319621 була виписана з метою «уточнення даних». Позивач також посилається на примітку до ст. 210 КУпАП, зазначаючи, що ТЦК та СП міг отримати дані з реєстрів. Проте штраф за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП було накладено не за неоновлення даних (оскільки позивач оновив дані 21.05.2024), а саме за неприбуття за викликом до ТЦК та СП у визначений час — 22.05.2026 року о 14:00. Електронні реєстри не можуть замінити фізичну явку особи за законною вимогою уповноваженого органу.

Твердження позивача про позбавлення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП (через розрив у часі між складанням протоколу о 17:15 та розглядом справи о 17:30), є безпідставним. 12.06.2026 року Позивач був особисто присутній під час складання протоколу № 05/79. У протоколі міститься власноручний запис позивача: «З даним протоколом не погоджуюсь. Свою вину не визнаю!». Там же зафіксовано, що йому було роз`яснено права за ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а також повідомлено про розгляд справи 12.06.2026 о 17:30 у кабінеті 7. Від підпису протоколу позивач відмовився, що було засвідчено свідками. Жодних клопотань про відкладення розгляду справи або про залучення захисника (адвоката) позивач не заявляв. Більше того, сам позивач працює адвокатом в АО «ПЕРША КОЛЕГІЯ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ», що свідчить про його повну обізнаність у своїх правах. Отже, процедура притягнення до відповідальності була повністю дотримана.

На підставі всебічного розгляду матеріалів справи, 12.06.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 було винесено законну постанову № R579041 про накладення штрафу в розмірі 17 000 грн. Оскаржувана постанова містить посилання на ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, обставини правопорушення (неявка за повісткою) та відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Копію постанови позивач отримав особисто 12.06.2026 року під підпис.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просить відмовити у задоволені позову.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги. Просить задовольнити позов.

Представник відповідача не прибув у судове засідання. Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, згідно якої відповідач заперечує позовні вимоги та просить відмовити у задоволенні позову, вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою.

Суд, заслухавши позивача та його представника, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм фактичні правовідносини.

Як слідує з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується паспортом громадянина України, серія та номер: НОМЕР_1 (а.с. 5).

ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 та має присвоєний номер у реєстрі «Оберіг» 270520219309480300015 (а.с. 6, зворот).

Як вбачається із військово-облікового документу, сформованого у застосунку «Резерв +», адреса місця проживання (реєстрації) особи відповідає відомостям, що містяться у паспорті громадянина України ОСОБА_1

12.05.2026 року керівником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 було сформовано повістку № 7319621 про виклик ОСОБА_1 на 14:00 годину 22.05.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних (а.с. 30).

Вказана повістка була надіслана засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням із описом вкладення № R067168443258 на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання позивача: АДРЕСА_1 (а.с. 31).

Відповідно до витягу з трекінгу АТ «Укрпошта», 18.05.2026 року відправлення № R067168443258 було повернуто відправнику з відміткою «Одержувач відсутній за вказаною адресою» (а.с. 34).

Згідно Постанови № R579041 від 12.06.2026 року по справі про адміністративне правопорушення, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.

У постанові зазначено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210 КУПАП. На позивача накладено штраф у сумі 17000,00 грн (а.с. 8).

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Статтею 7 КУпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

В силу положень статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17 березня 2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Згідно п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» в Україні оголошено загальну мобілізацію.

Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на теперішній час його дію не припинено.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни, зокрема, зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону,-за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі.

За приписами п.п. 2, 4 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів, Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні:

прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі за текстом - Порядок № 560).

Вищевказаний Порядок визначає, зокрема, процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних, організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби, процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

За приписами підпункту 1 пункту 27 Порядку № 560, під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

У свою чергу, пунктом 28 Порядку № 560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Відповідно до пункту 41 Порядку № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Статтею 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до якої:

порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 210-1 КУпАП);

повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 210-1 КУпАП);

вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 ст. 210-1 КУпАП).

Відповідачем на підтвердження надсилання позивачу повістки надано суду наступні документи:

копію повістки № 7319621 про виклик ОСОБА_1 на 14:00 годину 22.05.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних (а.с. 30);

опис вкладення форма 107П до поштового відправлення (а.с. 31);

роздруківка трекінгу АТ «Укрпошта» - номер R067168443258 (а.с. 34).

Вказані документи підтверджують факт направлення повістки рекомендованим листом та факт фіксації поштовим оператором відсутності позивача за адресою 22.05.2026.

Відтак, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На момент виклику до ТЦК та СП не мав оформленої відстрочки (завершилась 05.02.2026 та оформлена 09.06.2026) та викликався у відповідності до пункту 6 Порядку № 560 для уточнення наявності або відсутності права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Виклик позивача було здійснено за місцем його проживання, яке підтверджено копією паспорта та даними з мобільному додатку Резерв +.

Згідно трекінгу Укрпошти повістка була направлена за адресою місця проживання позивача та повернута відправнику у зв`язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою.

Доказів поважності причини неприбуття позивачем не надано. Інші доводи не є підставою для скасування постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі № 760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі № 536/583/17).

Враховуючи встановлені судом обставини справи та оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-242, 244-246, 250-251, 255, 257-262, 286, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.10.2026 року.

Суддя Антоняк Т.М.