Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №292/749/26 — Пулинський районний суд Житомирської області

Суд: Пулинський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №292/749/26

Суддя: Лотуга В. Ф.

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/749/26

Провадження № 2/292/599/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року с-ще Пулини

Пулинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Лотуги В. Ф., з участю секретаря судового засідання Володіної В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2026 року ТОВ "ФК "Кредит-капітал" звернулося до суду із позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №06737-08/2023 від 23.08.2023 в розмірі 133875 грн та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 23.08.2023 між ТОВ "Стар файненс груп" та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №06737-08/2023, згідно якого останній надано кредит в розмірі 15000 грн, на умовах строковості, зворотності та платності.

Товариство свої зобов"язання за кредитним договором виконало в повному обсязі - надало відповідачці грошові кошти, а відповідачка не виконала своїх зобов`язань.

Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідачки перед позивачем становила 65625 грн, а саме за кредиту - 15000 грн, за процентами - 50625 грн.

29.01.2024 між ТОВ "Стар файненс груп" та ТОВ "ФК "Кредит-капітал" укладено договір факторингу №29012024-1, згідно якого останнє набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 .

Станом на дату подання позову заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 133875 грн, з них за кредитом - 15000 грн, за процентами - 118875 грн.

Ухвалою суду від 31.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду письмове клопотання, в якому просить розгляд справи здійснювати без участі представника банку, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

У судові засідання, призначені на 22.09.2026, 07.10.2026 та 28.10.2026, відповідачка не з`явилася, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином. Відзив на позов, заяви про розгляд справи за її відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

З викладених обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення на підставі ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою учасників, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд приходить до наступного висновку.

23.08.2023 між ТОВ "Стар файненс груп" та ОСОБА_2 укладено договір про надання фінансового кредиту №06737-08/2023 в електронній формі.

Згідно умов договору, заявки - анкети клієнта на отримання фінансового кредиту та паспорта споживчого кредиту, ОСОБА_2 надано кредит в сумі 15000 грн, строком на 360 днів, до 16.08.2024, на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб. Процентна ставка, відсотків річних - 2,50% в день, що становить 912,50% річних. Загальні витрати за кредитом - 135000 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 150000 грн, реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 133859,83%

Відповідно до графіку платежів, дата видачі кредиту 23.08.2023, чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період - 15000 грн, 9375 грн, 18750 грн, всього 150000 грн, сума кредиту/погашення - всього 15000 грн, проценти за користування кредитом - 9375 грн, 3750 грн, всього 135000 грн, реальна річна процентна ставка - 133859,83%, загальна вартість кредиту - 150000 грн.

Згідно довідки про ідентифікацію, ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , з якою укладено договір №06737-08/2023 від 23.08.2023, ідентифікована ТОВ "Стар файненс груп". Акцепт договору позичальником підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора W5129, який 23.08.2023 о 16:02:39 відправлений на номер телефону позичальниці - НОМЕР_2 .

Відповідно до листа ТОВ "Універсальні платіжні рішення" №3426_260608094456 від 08.06.2026, останнім на підставі договору про переказ коштів ПУ-П-2026/01-1 від 15.01.2026, від ТОВ "Стар файненс груп" 23.08.2023 о 16:05:02 на картку клієнта НОМЕР_3 успішно перераховано кошти на суму 15000 грн.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ "Стар файненс груп", за кредитним договором №06737-08/2023 від 23.08.2023, ОСОБА_2 має заборгованість в сумі 65625 грн, яка складається із тіла кредита - 15000 грн, відсотків - 50625 грн.

29.01.2024 між ТОВ "Стар файненс груп" (клієнт) та ТОВ "ФК "Кредит-капітал" (фактор) укладено договір факторингу № 29012024-1, у відповідності до умов якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна логовору) за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості). Права вимоги переходять до фактора з моменту набрання чинності даним договором (з моменту підписання), після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

Згідно акту приймання-передачі письмового та електронного реєстру боржників від 29.01.2024 до договору факторингу № 29012024-1 від 29.01.2024, укладеного між ТОВ "Стар файненс груп" (клієнт) та ТОВ "ФК "Кредит-капітал" (фактор), клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників клієнта від 29.01.2024 кількістю 3901, загальна сума заборгованості - 75165503,93 грн.

З витягу з реєстру боржників до договору факторингу №29012024-1 від 29.01.2024, вбачається, що ТОВ "Стар файненс груп" передав ТОВ "ФК "Кредит-капітал" право вимоги зокрема і до ОСОБА_2 за договором № 06737-08/2023 від 23.08.2023, в сумі 65625 грн, з якої сума основного боргу - 15000 грн, по відсотках - 50625 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №74825 від 29.01.2024, ТОВ "ФК "Кредит-капітал" сплатило ТОВ "Стар файненс груп" за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 29012024-1 від 29.01.2024 в сумі 2025297,62 грн.

07.08.2026 позивачем направлено ОСОБА_1 досудову вимогу про те, що між ТОВ "Стар файненс груп" та ТОВ "ФК "Кредит-капітал" укладено договір факторингу № 29012024-1 від 29.01.2024, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 06737-08/2023 від 23.08.2023. Вона зобов`язана негайно повернути кредит та сплатити відсотки за його користування в розмірі 133875 грн.

Згідно повідомлення АТ "ПриватБанк" № 20.1.0.0.0/7-260907/51386-БТ від 16.10.2026, на ім`я ОСОБА_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), на яку за період 23.08.2023-28.08.2023 зараховано кошти на суму 15000 грн.

З виписки за договором № б/н від 07.10.2026, за період 23.08.2023-28.08.2023, на карту ОСОБА_2 23.08.2023 зараховано 15000 грн, якими вона користувалася, знімала, проводила розрахунок, перераховувала на інші картки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦПК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1-3 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документиа (у тому числі електронних), у листах, телеграмах , якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно - комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов"язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З положень частини першої та другої ст. 1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно із ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно досліджених матеріалів, договір між сторонами укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно частини 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов такого висновку, що електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

Під час розгляду справи належними та допустимими доказами позивачем доведено про укладення кредитного договору ТОВ "Стар файненс груп" з відповідачкою в електронному вигляді шляхом підписанням договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України "Про електронну комерцію".

Позивачем доведено, що ТОВ "Стар файненс груп" свої зобов"язання за кредитним договором виконало в повному обсязі - відповідачці надано кредит в розмірі 15000 грн, шляхом перерахування 23.08.2023 на її картковий рахунок.

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що відповідачка не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі, а саме - не повернула кредит та не сплатила відсотки за його користування, внаслідок чого згідно з наданим розрахунком заборгованість ОСОБА_2 становить 133875 грн, яка складається із кредиту - 15000 грн, процентів - 118875 грн.

З розрахунків вбачається, що ОСОБА_2 в межах строку дії кредитного договору нараховано відсотки за користування кредитом по 2,50%.

Суд не погоджується щодо заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості за нарахованими відсотками з огляду на таке.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України "Про споживче кредитування" пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування та передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 22 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 20 серпня 2024 року не більше 1 %.

Відсотки по кредитному договору нараховані за період з 23.08.2023 по 19.08.2024, а тому з огляду на внесені зміни до Закону, визначення відсотків у договорі за користування кредитними коштами та їх подальше нарахування мало б здійснюватися з урахуванням положень п. 5 ст. 8, п. 17 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про споживче кредитування", а саме - за процентною ставкою з 22.04.2024 по 19.08.2024 не більше 1,5 %, а у подальшому по 1%.

Однак, з наданого розрахунку вбачається порушення положень закону, оскільки з 22.04.2024 нарахування відсотків позивачем відбувалось за процентною ставкою 2,5 % у день, яка не мала перевищувати 1,5%.

З урахуванням положень Закону України "Про споживче кредитування", судом здійснено перерахунок відсотків з 22.04.2024 по 16.08.2024 на суму 26325 грн, з розрахунку - 15000 грн (тіло кредиту) х 1,5% (розмір денної процентної ставки) х 117 днів (кількість днів у періоді).

Станом на 21.04.2024 згідно розрахунку відповідачці нараховані відсотки згідно умов договору в розмірі 75000 грн.

При зазначених обставинах, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню відсотки на загальну суму 101325 грн. (75000+26325).

Беручи до уваги, що ОСОБА_2 не виконала умови кредитного договору та не сплатила заборгованість в добровільному порядку, а позивач набув права вимоги до відповідачки, тому суд вважає стягнути з неї на користь позивача примусово заборгованість в сумі 116325 грн, з них: за тілом кредиту - 15000 грн, за процентами - 101325 грн.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності витрат з надання правничої допомоги (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, акт №1777 наданих послуг на суму 8000 грн (перерахунок суми наданих послуг протягом року з моменту його підписання) та детальний опис наданих послуг до нього від від 07.08.2026.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн. не є цілком співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт. Суд враховує, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, адвокат як представник позивача не приймав участь в судових засіданнях.

Отже, з врахуванням складності справи, що віднесена до категорії малозначних справ, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Така позиція суду відповідає і практиці Верховного Суду з даного питання викладена у постановах, зокрема в останній від 28.01.2026 у справі № 925/887/20, згідно якої суд здійснюючи розподіл витрат, надає оцінку обґрунтованості та пропорційності заявлених стороною позивача вимогам та фактично наданим послугам у суді, що узгоджується з п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, яким визначено порядок розподілу судових витрат між сторонами, та дає право суду як за клопотанням сторони, так і з власної ініціатив зменшити розмір витрат, визначений стороною, надавши оцінку їх обґрунтованості та пропорційності до предмета позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн, а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі (116325/133875)х2662,40 = 2313 грн 38 коп.

Керуючись ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" (код ЄДРПОУ - 35234236, IBAN: НОМЕР_6 , банк отримувача - АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", місцезнаходження: 79029, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів) заборгованість за кредитним договором №06737-08/2023 від 23.08.2023 в розмірі 116325 (сто шістнадцять тисяч триста двадцять п"ять) грн, судовий збір в сумі 2313 (дві тисячі триста тринадцять) грн 38 (тридцять вісім) коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) грн.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідачці, яка не з"явилася в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал", знаходиться за адресою: 79029, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, код ЄДРПОУ - 35234236.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Суддя В. Ф. Лотуга

Оригінал: reyestr.court.gov.ua