Суд: Корольовський районний суд м. Житомира
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №296/14056/25
Суддя: Рожкова О. С.
Справа № 296/14056/25
2/296/961/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2026 року м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Рожкової О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У С Т А Н О В И В :
І. СУТЬ СПРАВИ
1.1. Представник ТОВ «Юніт Капітал» (позивач) - Хлопкова М.С. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №846449966 від 29.12.2021 у розмірі 21 524,02 грн. Також просила стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
1.2. В обґрунтування позову зазначала, що 29.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №846449966 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач добровільно за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» www.moneyveo.ua, обрав для себе бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначив свої персональні дані, в тому числі і банківську картку, на яку в подальшому отримав грошові кошти в сумі 21 500 грн., пройшов декілька етапів підтвердження наміру вступити у договірні відносини з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та уклав кредитний договір без зовнішнього примусу. Кредитний договір №846449966 від 29.12.2021 був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV353YA. Первісним кредитором були виконанні зобов`язання в повному обсязі та надано відповідачу кредит у сумі 21 500 грн., проте, відповідач порушив умови щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів у встановлені строки та порядку, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість по сплаті кредиту та процентів, яка становить 21 524,02 грн., з яких: 19 520,27 грн - заборгованість по тілу кредиту та 2003,75 грн - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом.
1.3. Зазначала, що 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №846449966 від 29.12.2021. Вказує, що 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №30/1023-01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №846449966 від 29.12.2021. Зазначає, що 04.09.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №0409/24, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги до відповідача за спірним кредитним договором, у загальному розмірі 21 524,02 грн., з яких: 19 520,27 грн - заборгованість по тілу кредиту та 2003,75 грн - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом. Враховуючи вищевикладене просила задовольнити позов в повному обсязі.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
2.1. 11.12.2025 ухвалою судді позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам процесуального закону, надано строк для усунення недоліків заяви.
2.2. 12.12.2025 від представника ТОВ «Юніт Капітал» - Хлопкової М.С. надійшла заява про усунення недоліків.
2.3. 22.12.2025 ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі №296/14056/25, яку вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію за клопотанням позивача.
2.4. Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця проживання.
2.5. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримав судову кореспонденцію - 15.01.2026.
2.6. 19.01.2026 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову та закрити провадження у справі у зв`язку зі спливом строків позовної давності, про що долучив відповідну заяву. Зазначав, що він не заперечує факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, натомість позивачем пропущено строк позовної давності. Вказував, що він звертався до позивача із заявою про реструктуризацію заборгованості, однак у заяві було відмовлено. Стверджував, що він не отримував жодних належних повідомлень про перехід права вимоги за кредитним договором.
2.7. 29.01.2026 через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «Юніт Капітал» надійшло уточнене клопотання про витребування доказів.
2.8. 30.01.2026 ухвалою суду витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» наступну інформацію та документи: - чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 платіжна карта НОМЕР_5; - про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска картки НОМЕР_5 у період з період з 29.12.2021 по 03.01.2022 у сумі 21 500,00 грн; чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 ; - чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска картки НОМЕР_5 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 .
2.9. 05.03.2026 на адресу суду від АТ КБ «ПриватБанк» на виконання вимог ухвали суду від 30.01.2026 надійшла довідка №20.1.0.0.0./7-260223/68521-БТ від 27.02.2026 та виписка за договором за період з 29.12.2021 по 03.01.2022.
2.10. 19.03.2026 на адресу суду від ОСОБА_1 повторно надійшов відзив на позовну заяву, доводи якого є аналогічними доводам викладеним у відзиві від 19.01.2026.
2.11. 21.04.2026 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про доручення доказів направлення відзиву позивачу.
2.12. 29.04.2026 через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «Юніт Капітал» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просило задовольнити позов в повному обсязі. Зазначало, що якщо позовна давність спливає під час дії воєнного, надзвичайного стану, то останнім днем строку слід вважати перший робочий день після закінчення періоду дії в Україні воєнного, надзвичайного стану. Вказувало, що позивач не зобов`язаний направляти письмове повідомлення боржнику про зміну сторони кредитодавцю. Зазначало, що позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином.
2.13. Враховуючи, що розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, вжиття судом заходів повідомлення відповідача про розгляд справи, передбачених процесуальним законом, надходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
3.1. 29.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір №846449966, відповідно до п.1.1. якого товариство зобов`язалося надати позичальнику кредит на суму 21 500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
3.2. Пунктом 1.2 договору визначено, що кредит надається строком на 140 днів.
3.3. Згідно з п.1.3 договору строк дії договору обчислюється з моменту його укладення сторонами та до закінчення строку на який надано кредит, але в будь-якому разі договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
3.4. Як передбачено п.1.4 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 47,45% річних, що становить 0,13% в день від суми кредиту за час користування ним (дисконтна процентна ставка).
3.5. На умовах, викладених в п.1.6 договору, до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50% річних, що становить 1,30% в день від суми кредиту за час користування ним (базова процентна ставка) (п.1.5 договору).
3.6. Пунктом 1.6.1 за умови застосування до відносин між сторонами умов нарахування процентів за базовою процентною ставкою: - загальні витрати за кредитом складають - 23 159,50 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту складає - 44 659,50 грн.
3.7. Згідно з пунктом 5.1. кредитного договору, невід`ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті товариства: www.moneyveo.ua.
3.8. Кредитний договір №846449966 від 29.12.2021 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор MNV353YA було направлено позичальнику 29.12.2021, о 23:16:27 год., на номер мобільного телефону, вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів НОМЕР_6, одноразовий персональний ідентифікатор було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 29.12.2021, о 23:19:13 год., після чого відповідач натиснула кнопку «Відправити/Підписати»», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відразу після вчинених дій.
3.9. 29.12.2021 ОСОБА_1 також підписав паспорт споживчого кредиту, у якому міститься інформація про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови. Умови кредитування аналогічні умовам, погодженим сторонами у кредитному договорі №846449966 від 29.12.2021.
3.10. З платіжного доручення від 29.12.2021 вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 21 500 грн. У графі «призначення» вказано про перерахування коштів за договором №846449966 від 29.12.2021.
3.11. Крім того, факт перерахування кредитних коштів відповідачу підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0./7-260223/68521-БТ від 27.02.2026, згідно якого ОСОБА_1 емітовано карту НОМЕР_3 .
3.12. Згідно з випискою по рахунку за період з 29.12.2021 по 03.01.2022 ОСОБА_1 на карту НОМЕР_3 було зараховано грошові кошти в сумі 21 500 грн.
3.13. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01 (а.с.22-27).
3.14. Згідно п.2.1 укладеного договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.
3.15. Згідно п.п.1.3. договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
3.16. Відтак, договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід`ємною частиною договору факторингу.
3.17. Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року.
3.18. 28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому всі інші умови договору залишились без змін.
3.19. 31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої договір факторингу викладено у новій редакції. Строк дії договору визначено до 31.12.2021.
3.20. 31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2022.
3.21. 31.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2023.
3.22. 31.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2024.
3.23. Відповідно до реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 21 438,11 грн., яка складається з 19 520,27 грн заборгованості за основною сумою боргу та 1 917,84 грн заборгованості по несплаченим відсоткам.
3.24. 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №30/1023-01 відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
3.25. Відповідно до реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 до договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 21 524,02 грн., яка складається з 19 520,27 грн заборгованості за основною сумою боргу та 2003,75 грн заборгованості по несплаченим відсоткам.
3.26. Відповідно до платіжної інструкції №5279 від 22.12.2023 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» згідно договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 здійснило оплату на користь ТОВ «Таліон Плюс».
3.27. 04.09.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №0409/24, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором №846449966 від 29.12.2021 у загальній сумі 21 524,02 грн.
3.28. Відповідно до реєстру боржників від 04.09.2024 до договору факторингу №0409/24 від 04.09.2024 до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 21 524,02 грн., яка складається з 19 520,27 грн заборгованості за основною сумою боргу та 2003,75 грн заборгованості по несплаченим відсоткам.
3.29. Відповідно до платіжної інструкції №68 від 05.09.2024 ТОВ «Юніт Капітал» згідно договору факторингу №0409/24 від 04.09.2024 здійснило оплату на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
3.30. Відповідно до розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 21 524,02 грн., яка складається з 19 520,27 грн заборгованості за основною сумою боргу та 2003,75 грн заборгованості по несплаченим відсоткам.
IV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
4.1. За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
4.2. За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
4.3. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).
4.4. Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».
4.5. Відповідно до статті 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» банківським кредитом визнається будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, сплати процентів за її користування та інших зборів з такої суми.
4.6. Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.
4.7. В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
4.8. Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
4.9. Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
4.10. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
4.11. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
4.12. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
4.13. Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
4.14. Відповідно до частини 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
4.15. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).
4.16. Згідно з частиною 1 статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
4.17. Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
4.18. Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
4.19. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
4.20. За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
4.21. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
4.22. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ
5.1. З матеріалів справи вбачається, що 29.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір №846449966, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 21 500 грн., строк позики - 140 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,30% в день від суми кредиту за час користування ним, загальні витрати за кредитом складають 23 159,50 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту складає 44 659,50 грн.
5.2. Факт перерахування кредитних коштів відповідачу підтверджується платіжним дорученням від 29.12.2021, листом АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0./7-260223/68521-БТ від 27.02.2026 та випискою по рахунку за період з 29.12.2021 по 03.01.2022, згідно якої ОСОБА_1 на карту НОМЕР_3 було зараховано грошові кошти в сумі 21 500 грн.
5.3. Суд зауважує, що виписка з банківського рахунку є належним доказом користування кредитними коштами та наявності заборгованості, оскільки відображає рух коштів та доводить активне користування відповідачем кредитними коштами та неналежне виконання ним своїх обов`язків з погашення кредиту.
5.4. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20, від 26 жовтня 2022 року у справі №333/5483/20.
5.5. Відтак, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.
5.6. За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
5.7. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
5.8. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.
5.9. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.
5.10. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01 та в подальшому додаткові угоди до нього, згідно яких до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 21 438,11 грн., яка складається з 19 520,27 грн заборгованості за основною сумою боргу та 1 917,84 грн заборгованості по несплаченим відсоткам.
5.11. 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №30/1023-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 21 524,02 грн., яка складається з 19 520,27 грн заборгованості за основною сумою боргу та 2003,75 грн заборгованості по несплаченим відсоткам.
5.12. 04.09.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №0409/24, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором №846449966 від 29.12.2021 у загальному розмірі 21 524,02 грн.
5.13. Суд звертає увагу на те, що надана копія договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», до фактора, ТОВ «Таліон Плюс».
5.14. Копія договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
5.15. Аналогічним чином право вимоги за кредитним договором відступлено ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ТОВ «Юніт Капітал».
5.16. Суд вважає, що копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
5.17. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 січня 2026 року викладеними у справі №727/2790/25 (провадження №61-13862св25).
5.18. Звертаючись до суду з позовом ТОВ «Юніт Капітал» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у сумі 21 524,02 грн., яка складається з 19 520,27 грн заборгованості за основною сумою боргу та 2003,75 грн заборгованості по несплаченим відсоткам.
5.19. Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що ОСОБА_1 було надано кредит у сумі 21 500 грн., останній на погашення кредиту сплатив: 14.01.2022 - 392 грн., з яких на погашення тіла кредиту зараховано 0,70 грн та 391,30 грн на погашення відсотків; 27.01.2022 - 392 грн., з яких на погашення тіла кредиту зараховано 0,70 грн та 391,30 грн на погашення відсотків; 15.02.2022 - 2400 грн., з яких на погашення тіла кредиту зараховано 1 978,33 грн та 421,67 грн на погашення відсотків.
5.20. Згідно із позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у справі №342/180/17 від 03.07.2019, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, тоді як строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
5.21. Таким чином заборгованість по тілу кредиту складає 19 520,27 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки є доведеною та обґрунтованою належними доказами у справі.
5.22. Щодо стягнення відсотків.
5.23. Пунктом 1.2 договору визначено, що кредит надається строком на 140 днів.
5.24. Як передбачено п.1.4 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 47,45% річних, що становить 0,13% в день від суми кредиту за час користування ним (дисконтна процентна ставка).
5.25. На умовах, викладених в п.1.6 договору, до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50% річних, що становить 1,30% в день від суми кредиту за час користування ним (базова процентна ставка) (п.1.5 договору).
5.26. Умови нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою застосовується за умови, що кожен з чергових платежів здійснений не пізніше строку вказаного в графіку платежів за цим договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за договором умови про нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою починаю з наступного дня що слідує датою платежу (п.1.6. договору).
5.27. Відтак, оскільки ОСОБА_1 здійснював погашення у погоджений сторонами графік платежів, то відсотки у період з 29.12.2021 по 09.02.2022 необхідно розраховувати за зниженою відсотковою ставкою 0,13%, а в подальшому за стандартною ставкою 1,30%.
5.28. Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору становить, що обраховані наступним чином:
- за період з 29.12.2021 по 14.01.2022 відсотки складають 475,15 грн (із розрахунку 21 500 грн х 0,13% х 17 днів);
- за період з 15.01.2022 по 27.01.2022 відсотки складають 363,33 грн (із розрахунку 21 499,30 грн х 0,13% х 13 днів);
- за період з 28.01.2022 по 09.02.2022 відсотки складають 363,32 грн (із розрахунку 21 498,60 грн х 0,13% х 13 днів);
- за період з 10.02.2022 по 15.02.2022 відсотки складають 1 676,89 грн (із розрахунку 21 498,60 грн х 1,30% х 6 днів);
- за період з 16.02.2022 по 27.02.2022 відсотки складають 304,51 грн (із розрахунку 19 520,27 грн х 0,13% х 12 днів);
- за період з 28.02.2022 по 08.04.2022 відсотки складають 10 150,54 грн (із розрахунку 19 520,27 грн х 1,30% х 40 днів);
- з 09.04.2022 по 18.05.2022 відсотки складають 989,67 грн (із розрахунку 19 520,27 грн х 0,13% х 39 днів).
5.29. Загальний розмір відсотків за користування кредитом складає 14 323,41 грн.
5.30. На погашення відсотків відповідачем сплачено 1204,27 грн., то заборгованість за відсотками складає 13 119,14 грн.
5.31. Разом з тим, за вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
5.32. Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
5.33. У п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення» роз`яснено, що вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
5.34. Отже, позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» про стягнення заборгованості за відсотками в сумі 2003,75 грн є доведеними та обґрунтованими належними доказами у справі.
5.35. Таким чином, враховуючи, що позивач надав відповідачу обумовлені договором від 29.12.2021 грошові кошти, шляхом перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником, натомість відповідач свої зобов`язання з повернення коштів за договором не виконав, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 21 524,02 грн., з яких: тіло кредиту - 19 520,27 грн та проценти - 2003,75 грн.
5.36. Щодо доводів відповідача про застосування строку позовної давності.
5.37. Відповідно до положень статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
5.38. Відповідно до частин третьої та четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
5.39. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
5.40. Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у заінтересованої особи права на позов, тобто можливості реалізувати своє право шляхом звернення до суду.
5.41. Згідно зі статтею 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається, зокрема, вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново, а час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
5.42. Разом із цим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.
5.43. Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
5.44. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
5.45. Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2024 №3564-ІХ.
5.46. Відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
5.47. Таким чином, з урахуванням того, що карантин діяв з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року, а з 24 лютого 2022 року на території України діє воєнний стан, перебіг позовної давності був продовжений на строк дії карантину та воєнного стану, а тому позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності.
VI. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. За правилами частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн за подання позовної заяви до суду.
6.2. Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
6.3. Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
6.4. Згідно із статтею 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: - у разі задоволення позову - на відповідача; - у разі відмови в позові - на позивача; - у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
6.5. Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
6.6. Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
6.7. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
6.8. На підтвердження надання правової допомоги, позивачем надано: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №7073/10 від 19.10.2018, копію договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, копію протоколу погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, копію додаткової угоди №25770682069 до договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, копію акту прийому-передачі наданих послуг від 26.11.2025, копію довіреності від 11.08.2025. Загальний розмір витрат складає 7000 грн.
6.9. Разом з тим суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 21 524,02 грн. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.
6.10. Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
6.11. У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження №61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
6.12. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
6.13. Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.
6.14. Крім того, суд звертає увагу на те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Наведене узгоджується з висновками викладеними в додатковій постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі №910/5724/23. Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі №911/2737/17.
6.15. Таким чином, з урахуванням наявних у справі доказів фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторін, суд дійшов висновку про відшкодування судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн., шляхом їх стягнення зі ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263, 265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,
У Х В А Л И В :
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №846449966 від 29.12.2021 в розмірі 21 524 (двадцять одна тисяча п`ятсот двадцять чотири) тисячі 02 копійки, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять два) гривень 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет»,
місцезнаходження за адресою:
01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4А, офіс 10,
код ЄДРПОУ 43541163.
Відповідач:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
зареєстроване місце проживання за адресою:
АДРЕСА_1 ,
РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя Олена РОЖКОВА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua