Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №278/2952/25 — Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/2952/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, зазначивши, що 18.10.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" був укладений кредитний договір № 276323901, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 5000,00 грн.

На виконання умов кредитного договору ОСОБА_1 були перераховані грошові кошти на платіжну картку.

28.11.2018 року ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" уклали Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до умов якого ТОВ "Таліон Плюс" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1

30.10.2023 року між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Онлайн Фінанс" був укладений договір факторингу № 30/1023-01 відповідно до якого ТОВ "Онлайн Фінанс" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1

29.05.2025 року між ТОВ "Онлайн Фінанс" та ТОВ "Ейс" укладений договір факторингу № 29/05/25-Е відповідно до якого позивач нубув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 276323901 від 18.10.2022 року. Всупереч умов договору ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, що створило заборгованість у розмірі 23550,00 грн, яка складається з наступного: 5000,00 грн - заборгованість по кредиту; 18550,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та понесені судові витрати зі сплати судового збору, за надання професійної правничої допомоги.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач про день розгляду справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання та шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади, відзив на позовну заяву, заяв, клопотань не подав.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 18.10.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" був укладений договір кредитної лінії № 276323901, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 5000,00 грн, зі сплатою 3,65 % за користування кредитом від суми кредиту, орієнтовна дата повернення якого 01.11.2022 рік (а.с. 32-41).

Договір був укладений відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» в електронній формі, містить підпис одноразовим ідентифікатором.

Позивачем надано докази про зарахування на рахунок відповідача коштів у сумі 5000,00 грн (а.с. 10) та виписку про рух коштів наданої АТ «Універсал Банком» (а.с. 124-126).

28.11.2018 року ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" уклали договір факторингу №28/1118-01 відповідно до умов якого ТОВ "Таліон Плюс" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (а.с. 77-89).

30.10.2023 року між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Онлайн Фінанс" був укладений договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до якого ТОВ "Онлайн Фінанс" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (а.с. 69-76).

29.05.2025 року між ТОВ "Онлайн Фінанс" та ТОВ "Ейс" укладений договір факторингу № 29/05/25-Е відповідно д якого позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 276323901 від 18.10.2022 року (а.с. 61-68).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

За правилами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до змісту ст.ст. 610,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ч.1 ст. 638 ЦК України закріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається із умов кредитного договору від 18.10.2022 №276323901, сторони погодили, що кредитні кошти надаються ОСОБА_1 у сумі 5000,00 грн на строк до 01.11.2022 року (п.п.2.3). Відповідно до п.п. 3.3 для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 14 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 819 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет.

Із вказаного слід дійти висновку, що строк дії договору сплив 01.11.2022 року.

Доказів, які б свідчили про те, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту, у зв`язку з чим договір би пролонгувався на пільгових або стандартних умовах згідно із п.2.3 договору, позивач суду не надав і такі дії не вбачаються із відомостей про щоденні нарахування та погашення. Усі сумніви щодо умов договору тлумачаться на користь відповідача, оскільки він є споживачем у кредитних правовідносинах.

Згідно з викладеним Великою Палатою у постанові від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12 правовим висновком, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Оскільки відповідач порушив умови договору, станом на 05.06.2025 року заборгованість за кредитним договором становить 23550,00 грн, яка складається з наступного: 5000,00 грн - заборгованість по кредиту; 18550,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, що стверджується розрахунком заборгованості (а.с. 49-51).

Відповідно до п. 8.3 за умови якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за договором на умовах пункту 8.5 договору , то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за весь строк дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.

Згідно п. 8.4 зобов`язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.

Отже, наданий позивачем розрахунок заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 6034,00 грн не може вважатися належним доказом на підтвердження наявності заборгованості за процентами за користування кредитом за договором споживчого кредиту саме в такій сумі, а доведеною є сума заборгованості за процентами за користування кредитом за договором про споживчий кредит від 18.10.2022 у сумі 1610,00 грн за період із 18.10.2022 по 01.11.2022 (5000,00 грн*2,3%*14 днів). Решта суми процентів за користування кредитом, а саме за період із 05.11.2022 по 06.12.2022, задоволеною не підлягають.

З огляду на вимоги вище зазначених норм закону та умови договору, враховуючи встановлені судом обставини та дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 276323901 від 18.10.2020 року у сумі 23550,00 грн є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати зі сплати позивачем судового збору у сумі 679,91 грн пропорційно задоволених позовних вимог.

Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми в рахунок відшкодування за правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025 року, додаткова угода до договору, протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі наданих постуг від 29.05.2025 року (а.с. 44-45, 47-48)

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зважаючи на складність справи (надання консультації, складення частково тотожних за змістом документів, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження), враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, часткового задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу до розміру 2000,00 грн. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610-612, 628, 629, 638, 1048, 1050 ЦК України суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" заборгованості за кредитним договором №276323901 від 18.10.2022 у сумі 6610,00 грн, яка складається з: 5000,00 грн заборгованість за тілом та 1610 грн заборгованість по відсоткам.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 679,91 грн та 2000,00 грн за надання професійної правничої допомоги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС", адреса місця знаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя О. М. Дубовік