Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №198/755/26 — Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

справа № 198/755/26

провадження № 2/0198/619/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судових засідань Довгопол О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Юріївка Павлоградського району Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Юріївської об`єднаної територіальної громади в особі Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Ільченко І.В. звернулась до суду з позовною заявою до Юріївської об`єднаної територіальної громади в особі Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності, зазначивши в обґрунтування позову таке.

15 червня 2010 року між дружиною позивача, ОСОБА_2 , та ТОВ «Прогрес-2000» укладений договір оренди житлового приміщення, за умовами якого товариство передало ОСОБА_2 в оренду житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 91,2 кв. м, житловою площею 53,4 кв.м, для проживання її та членів її сім`ї.

Вказаний будинок збудований колгоспом «Прогрес», а ТОВ «Прогрес-2000» було правонаступником колгоспу.

У 2012 році позивач запропонував ТОВ «Прогрес-2000» продати йому житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , а товариство погодилось, тому сторони фактично дійшли згоди про купівлю-продаж майна за ціною 10 000,00 грн, яку позивач повністю сплатив та отримав житло у володіння.

Однак, незважаючи на всі звернення позивача до керівництва ТОВ «Прогрес-2000» з пропозицією нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу житлового будинку, директор товариства постійно відмовляв, мотивуючи зайнятістю.

16.03.2015 юридичну особу ТОВ «Прогрес-2000» припинено без правонаступників, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, позивач не має можливості в нотаріальному порядку посвідчити договір купівлі-продажу житлового будинку, тому змушений звернутися до суду та просить визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес-2000» 20 червня 2013 року, та визнати за позивачем право власності на зазначений житловий будинок.

Ухвалою суду від 23 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися. Представник позивача подала заяву про розгляд справи за їх відсутності. Позивач також в позові просив залишити витрати на сплату судового збору за ним.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечив.

Дослідивши матеріали справи та доводи, викладені в позовній заяві, з`ясувавши повно та всебічно обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, і відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що 15 червня 2010 року між дружиною позивача ОСОБА_2 та ТОВ «Прогрес-2000» укладено договір оренди житлового приміщення будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 91,2 кв. м, житловою площею 53,4 кв. м, для проживання орендарки та членів її сім`ї. На підставі цього договору позивач разом із дружиною вселився до будинку та почав у ньому проживати.

Позивач з 2010 року по теперішній час проживає у спірному будинку, що підтверджується актом обстеження фактичного місця проживання № 72 від 14.09.2026, складеним комісією у складі депутата Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області Городецької Н.Я. та сусідів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Зазначений будинок збудований колгоспом «Прогрес», правонаступником якого є ТОВ «Прогрес-2000». Право власності на нього зареєстровано Павлоградським бюро технічної інвентаризації за колгоспом «Прогрес» за № 4-154/154, що підтверджується реєстраційним посвідченням.

У 2012 році позивач запропонував ТОВ «Прогрес-2000» продати йому цей будинок, і товариство погодилося, що підтверджується довідкою ТОВ «Прогрес-2000» № 14 від 10.03.2012. Надалі сторони почали готувати документи для укладення договору купівлі-продажу.

Рішенням виконавчого комітету Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області від 12 лютого 2013 року № 18 «Про оформлення права власності на домоволодіння за ТОВ «Прогрес-2000» право власності на будинок оформлено за правонаступником колгоспу «Прогрес» - ТОВ «Прогрес-2000».

Рішенням виконавчого комітету Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області від 11 березня 2013 року № 32 «Про присвоєння адреси» житловому будинку, який належить ТОВ «Прогрес-2000», присвоєно адресу: АДРЕСА_1 .

Рішенням загальних зборів ТОВ «Прогрес-2000», оформленим протоколом № 141 від 20 червня 2013 року, констатовано, що ОСОБА_1 повністю виплатив 10 000,00 грн за будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та вирішено списати цей будинок з балансу товариства й передати його у власність позивачу.

Таким чином, позивач і ТОВ «Прогрес-2000» домовилися про купівлю-продаж спірного будинку за ціною 10 000,00 грн, яку позивач повністю сплатив та отримав будинок у володіння.

Разом із тим директор ТОВ «Прогрес-2000», незважаючи на всі прохання позивача звернутись до нотаріальної контори для посвідчення договору купівлі-продажу, постійно відмовлявся, мотивуючи це великою зайнятістю та обіцяючи в майбутньому знайти час.

16 березня 2015 року юридичну особу ТОВ «Прогрес-2000» припинено без правонаступників, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішенням Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області від 29.01.2016 № 16-5/У11 вулицю ОСОБА_5 перейменовано на вулицю Мирна.

Отже, у зв`язку з припиненням ТОВ «Прогрес-2000» без правонаступників позивач не має можливості нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу житлового будинку, тому в позасудовому порядку неможливо вирішити дане питання.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтями 638, 639 ЦК України (в редакції, чинній станом на 20.06.2013) передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За правилами ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 641 ЦК України).

Згідно зі ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно зі ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Отже, договір купівлі-продажу нерухомого майна є оплатним, двостороннім і консенсуальним. Такий договір спрямований на безповоротне відчуження продавцем майна і перехід його у власність покупця і є юридичною підставою виникнення таких зобов`язальних правовідносин, які зумовлюють появу у покупця абсолютного речового права. Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну. Вказаний правочин укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Статтею 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі,

якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Позивач у 2012 році запропонував ТОВ «Прогрес-2000» продати йому спірний будинок, товариство погодилося на це (довідка № 14 від 10.03.2012), а протоколом загальних зборів товариства від 20 червня 2013 року (протокол № 141) визначено предмет продажу -будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ціну 10 000,00 грн, яку позивач сплатив повністю, та рішення передати будинок у власність позивача.

Отже, між позивачем і ТОВ «Прогрес-2000» 20 червня 2013 року фактично укладено договір купівлі-продажу спірного будинку у письмовій формі: його істотні умови (предмет і ціна) узгоджені та зафіксовані у письмових документах, а сторони виконали договір — ціну сплачено, будинок передано позивачу у володіння.

Відповідно до ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Договір купівлі-продажу житлового будинку підлягає нотаріальному посвідченню в силу закону (ст. 657 ЦК України). Водночас недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом (ст. 218 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Проте відповідно до ч. 2 цієї статті, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Матеріали справи підтверджують наявність усіх цих умов.

Сторони домовилися щодо істотних умов договору – предмету та ціни, що підтверджується довідкою ТОВ «Прогрес-2000» № 14 від 10.03.2012 та протоколом загальних зборів товариства № 141 від 20.06.2013. Договір виконано повністю: позивач сплатив 10 000,00 грн, отримав будинок у володіння та проживає в ньому до цього часу, що підтверджується актом обстеження № 72 від 14.09.2026. Нотаріальне посвідчення договору не відбулося через те, що директор товариства, незважаючи на всі прохання позивача, відкладав його, мотивуючи зайнятістю, а після припинення ТОВ «Прогрес-2000» 16 березня 2015 року без правонаступників таке посвідчення стало неможливим.

Договір відповідає справжній волі сторін, а нотаріальному посвідченню перешкодили обставини, які не залежали від волі позивача. З огляду на це є підстави для визнання договору купівлі-продажу житлового будинку від 20 червня 2013 року дійсним.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Одним із способів захисту цивільних прав є визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Оскільки договір визнається дійсним, а позивач виконав його умови, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, і вимогу про визнання за позивачем права власності на спірний будинок.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує заяву позивача про залишення за ним витрат на сплату судового збору та відсутність заперечень відповідача проти позову, тому судові витрати залишає за позивачем.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 76–81, 89, 95, 141, 258, 259, 263–265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Юріївської об`єднаної територіальної громади в особі Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес-2000» 20 червня 2013 року.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 91,2 кв. м, житловою площею 53,4 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відомості про учасників справи:

- ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

- Юріївська селищна рада Павлоградського району Дніпропетровської області (адреса місцезнаходження: 51300, Дніпропетровська обл., Павлоградський район, с-ще Юріївка, вул. Центральна, буд. 67/1, ЄДРПОУ 41815107).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано 26 жовтня 2026 року.

Суддя І. О. Гайдар