Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №214/8744/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/8744/26

3/214/1776/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого – судді Євтушенка О.І., за участі: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від Полку патрульної поліції в м. Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженку м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, яка має вищу освіту, працює водієм тролейбуса в Комунальному підприємстві «Міський тролейбус», незаміжня, має на утриманні неповнолітню дитину: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2026 року на адресу суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №730249 від 27.07.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, з якого слідує, що 27 липня 2026 року об 11 год. 10 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом – тролейбусом Т-203, інвентаризаційний номер 0023, та рухаючись по автодорозі по вул. Вільної Ічкерії, біля буд. 14, в м. Кривому Розі Дніпропетровської обл., не обрала безпечної швидкості, внаслідок чого відбувся обрив тролейбусної контактної мережі, яка в подальшому впала на автомобіль Hyundai Sonata, р/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався позаду тролейбуса. Внаслідок ДТП автомобілю Hyundai Sonata FE, р/н НОМЕР_2 , спричинені механічні пошкодження, чим завдано майнових збитків. У провину ОСОБА_1 ставиться порушення п. 12.1 ПДР України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення не визнала, заперечуючи свою причетність до ДТП, яка сталась не з її вини. Вона зазначила, що відповідно до змісту висновків, які містяться в акті розслідування обриву контактної мережі тролейбуса від 27.07.2026 та акті обстеження контактної мережі тролейбуса на ділянці «Горького - ш. Артема - 1» від 27.07.2026, зі змісту яких слідує, що обрив контактної мережі тролейбуса стався через фізичний знос. 27 липня 2026 року об 11 год. 10 хв. вона, керуючи транспортним засобом – тролейбусом Т-203, інвентаризаційний номер 0023, рухалась по автодорозі по вул. Вільної Ічкерії, біля буд. 14, в м. Кривому Розі Дніпропетровської обл., із незначною швидкістю, приблизно 35-40 км/год. Оскільки впала штанга, тролейбус почав зупинятися. Причина падіння штанги могла бути різною. При керуванні нею тролейбусом, вона не порушувала будь-яких правил дорожнього руху. Вона вийшла з тролейбуса з дотриманням встановлених правил, поставила штангу на контактну мережу. Після зупинки тролейбуса вона побачила, що приблизно на відстані 60 м від її тролейбуса стався обрив контактної мережі. Неподалік, позаду тролейбуса стояв автомобіль Hyundai Sonata, водій якого протирав автомобіль та не пред`являв до неї будь-яких претензій. На місце події була викликана бригада аварійного ремонту контактної мережі. Вона не залишала місця події, а саме, місця пориву контактної мережі, оскільки не була до нього причетна, враховуючи вищезазначені висновки.

В подальшому ОСОБА_1 просила закрити справу про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за відсутністю події та складу інкримінованого адміністративного правопорушення, подавши до суду відповідну заяву.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим належним чином, причини його неявки суду не відомі. Заяв про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом. Право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п. 66-69 рішення у справі «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «…сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції».

З метою забезпечення розумних строків розгляду справи та уникнення можливості зловживання учасниками справи своїми процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності потерпілого, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду судом справи.

Суд, враховуючи позицію особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові матеріали справи, надавши оцінку наявним доказам в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.

Умовами настання адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП є обов`язкова наявність причинного зв`язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди (механічних пошкоджень транспортних засобів чи іншого майна) як обов`язкового елементу об`єктивної сторони матеріального складу правопорушення. При цьому, порушення має бути настільки суттєвим, щоб наслідком його стало пошкодження як мінімум двох автомобілів, адже в диспозиції статті йде мова саме про «пошкодження транспортних засобів».

Відповідно до п.26 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком саме порушення Правил дорожнього руху. Об`єктивною ознакою правопорушення, що відбиває шкідливість неправомірної поведінки особи для суспільства, заподіяння або реальну загрозу заподіяння істотної шкоди, є також суспільна небезпека вчиненого проступку.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №730249 від 27.07.2026 слідує, що 27 липня 2026 року об 11 год. 10 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом – тролейбусом Т-203, інвентаризаційний номер 0023, та рухаючись по автодорозі по вул. Вільної Ічкерії, біля буд. 14, в м. Кривому Розі Дніпропетровської обл., не обрала безпечної швидкості, внаслідок чого відбувся обрив тролейбусної контактної мережі, яка в подальшому впала на автомобіль Hyundai Sonata FE, р/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався позаду тролейбуса. Внаслідок ДТП автомобілю Hyundai Sonata FE, р/н НОМЕР_2 , спричинені механічні пошкодження, чим завдано майнових збитків. У провину ОСОБА_1 ставиться порушення п.п. 12.1 ПДР України.

До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №730249 від 27.07.2026 додано:

-схема місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.07.2026 та фототаблицю до неї, яка містить зображення: автомобіля Hyundai Sonata FE, р/н НОМЕР_2 , та тролейбуса Т-203, інвентаризаційний номер 0023, а також на звороті схеми місця ДТП зазначено, що автомобіль Hyundai Sonata FE, р/н НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження: бокової правої частини, передньої центральної частини, задньої правої частини;

- письмові пояснення ОСОБА_3 від 27.07.2026, з яких слідує, що 27.07.2026 він, керуючи автомобілем Hyundai Sonata FE, р/н НОМЕР_2 , рухався зі швидкістю 45 км/год, позаду тролейбуса на відстані 20 м, по вул. Вільної Ічкерії, де біля буд. 14, за тролейбусом обірвалась електрична тролейбусна контактна мережа, яка впала на його автомобіль, в результаті чого автомобіль отримав пошкодження, а тролейбус продовжив рух;

-письмові пояснення ОСОБА_1 від 27.07.2026, з яких слідує, що 27 липня 2026 року об 11 год. 10 хв. вона, керуючи транспортним засобом – тролейбусом Т-203, інвентаризаційний номер 0023, рухалась по маршруту №8, по автодорозі по вул. Вільної Ічкерії, біля буд. 14, в м. Кривому Розі Дніпропетровської обл., із швидкістю 45 км/год, яка визначена для руху в місті наказом по підприємству. Оскільки вибило обидва струмоприймачі, тролейбус зупинився. Вона зупинилась, одягнула аварійний жилет, виставила знак аварійної зупинки, поставила струмоприймачі на тролейбусну контактну мережу та продовжила рух за розкладом. Була викликана ремонтна аварійна бригада, для усунення обриву контактної мережі, що виник згодом, працівники якої встановили, що порив стався в результаті зносу контактного дроту. З рішенням про притягнення її до відповідальності вона незгодна, оскільки не порушувала будь-яких правил дорожнього руху;

-довідка про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_3 .

Разом з тим, ОСОБА_1 надано до суду акт розслідування обриву контактної мережі тролейбуса Комунального підприємства «Міський тролейбус» від 27.07.2026 та акт обстеження контактної мережі тролейбуса на ділянці «Горького - ш. Артема - 1» комісії Комунального підприємства «Міський тролейбус», зі змісту яких слідує, що обрив контактної мережі тролейбуса по вул. Вільної Ічкерії на ділянці «Горького - ш. Артема - 1» стався через знос контактного дроту.

Пунктом 12.1 ПДР України визначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

З аналізу досліджених судом належних та допустимих доказів, встановлено, що 27 липня 2026 року об 11 год. 10 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи тролейбусом Т-203, інвентаризаційний номер 0023, дійсно рухалася по міському маршруту №8, по вул. Вільної Ічкерії, біля буд. 14, в м. Кривому Розі Дніпропетровської обл. При цьому, матеріали справи не містять будь-яких відомостей, що водій ОСОБА_1 рухалась із небезпечною швидкістю, внаслідок чого відбувся обрив тролейбусної контактної мережі (дроту), яка в подальшому впала на автомобіль Hyundai Sonata, р/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався позаду тролейбуса, внаслідок чого автомобілю Hyundai Sonata FE, р/н НОМЕР_2 , спричинені механічні пошкодження, чим завдано майнових збитків.

Разом з тим, із сукупності відомостей, що містяться в досліджених судом доказах слідує, що обрив контактної мережі тролейбуса по вул. Вільної Ічкерії на ділянці «Горького - ш. Артема - 1» за вказаних вище обставин стався через знос контактного дроту, що виключає поза розумним сумнівом наявність в діях ОСОБА_1 порушень Правил дорожнього руху, в тому числі п. 12.1 ПДР України, які призвели до дорожньо-транспортної пригоди за участі автомобіля Hyundai Sonata, р/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 .

За результатами оцінки досліджених судом письмових доказів та пояснень ОСОБА_1 судом не встановлено, що 27 липня 2026 року об 11 год. 10 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом – тролейбусом Т-203, інвентаризаційний номер 0023, та рухаючись по автодорозі по вул. Вільної Ічкерії, біля буд. 14, в м. Кривому Розі Дніпропетровської обл., порушила будь-які правила ПДР України, які могли бути в причинному зв`язку зі спричиненими автомобілю Hyundai Sonata, р/н НОМЕР_2 , механічними пошкодженнями.

Отже, відсутність доказів, що автомобілю Hyundai Sonata, р/н НОМЕР_2 , спричинені механічні пошкодження саме недотриманням правил ПДР України ОСОБА_1 під час керування тролейбусом Т-203, інвентаризаційний номер 0023, вказують на те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №730249 від 27.07.2026 в частині викладу обставин порушення ОСОБА_1 п. 12.1 ПДР України, що свідчить про вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є необґрунтованим і не підтверджується сукупністю зібраних доказів.

Об`єктивної ознаки суспільної небезпечності інкримінованого ОСОБА_1 проступку, його реальної загрози та посягання на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління в ході судового розгляду також не встановлено.

У рішеннях від 30 травня 2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що «… формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод...».

Такий формалізований підхід поліцейських до оформлення матеріалів, нез`ясування всіх обставин з наданням їм належної оцінки, суд розцінює як свідчення необ`єктивності під час складання матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

Згідно зі ст.251 КУпАП наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, встановлюється доказами у справі, якими є: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речові докази та інші документи.

Згідно зі ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст.24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Оскільки відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, в той час як обсяг наданих суду доказів в своїй сукупності не доводить винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та дійсність самого факту вчинення нею такого правопорушення, тому суд доходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях події та складу правопорушення.

З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.124, 245, 247 ч.1 п.1, 268, 280, 283, 287-289 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, – закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили сили у порядку та строки, встановлені ст. 294 КУпАП. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником, потерпілим протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя О.І. Євтушенко