Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №214/10157/25 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/10157/25

2/214/1334/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 жовтня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Фролової Н.М., за участю секретаря судового засідання Сліпенької Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривий Ріг цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулося до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №468372-КС-001 про надання кредиту від 20.06.2023 року, що становить 227 397,65 грн, та витрати пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 2 728,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.06.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ТОВ «Бізпозика») та ОСОБА_1 (далі – відповідач, позичальник) укладено Договір № 468372-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

20.06.2023 року ТОВ «Бізпозика» направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 468372-КС-001 про надання кредиту, яку відповідач 20.06.2023 року прийняла.

ТОВ «Бізнес Позика» направило відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор, котрий боржником було введено/відправлено.

За умовами договору відповідач отримала від позичальника ТОВ «Бізнес Позика» грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн, шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , котру позичальник вказала при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,14874498 % за кожен день користування кредитом.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, надало відповідачу грошові кошти у визначеному договором розмірі шляхом перерахування на банківську картку позичальника, котрий позичальник вказала в особистому кабінеті.

Також, 24.06.2023 року між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_1 , укладено Додаткову угоду № ДУ№1 до Договору № 468372-КС-001 про надання кредиту (Далі – Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «Бізпозика» надає позичальнику додатково кредит в сумі 3 000,00 грн.

Також, 09.09.2023 року між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_1 , укладено Додаткову угоду № ДУ№2 до Договору № 468372-КС-001 про надання кредиту (Далі – Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «Бізпозика» надає позичальнику додатково кредит в сумі 10 000,00 грн.

Також, 15.11.2023 року між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_1 , укладено Додаткову угоду № ДУ№3 до Договору № 468372-КС-001 про надання кредиту (Далі – Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди Сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 14.05.2025 року».

До теперішнього часу відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором № 468372-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише часткового сплатила кошти, чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 468372-КС-001, відповідач на виконання умов договору здійснила часткову оплату на загальну суму 40463,70 грн, тим самим вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Зважаючи на ті обставини, що відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, станом на 04.09.2025 року за нею утворилась заборгованість, яка складає 227 397,65 гривень, з яких: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 29 159,64 грн; суми прострочених платежів по процентах – 197 849,02 грн; суми прострочених платежів за комісією – 388,99 грн.

Вищенаведене зумовило позивача звернутися до суду з відповідною позовною заявою.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 жовтня 2025 року цивільну справу прийнято та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 лютого 2026 року відкладено розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до 10:00 години 04 березня 2026 року, виклик сторін повторити. Клопотання представника позивача про витребування доказів - задоволено.

05.11.2025 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просить: частково задовольнити позовну заяву, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по тілу кредиту у розмірі 22 400,69 грн та заборгованість по відсотках у розмірі, що не більше ніж подвійна сума тіла кредиту, посилаючись на те, що відповідачу як позичальнику, були надані кошти на споживчі цілі, а тому, особливості регулювання цих відносин визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Щодо стягнення комісії відповідач зазначила, що умови договору про сплату комісії передбачено, що комісія сплачується саме за надання кредиту, тобто за дії, які позивач ТОВ «Бізнес Позика» здійснює на власну користь, є несправедливою, суперечить принципу добросовісності, та мають наслідком істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків та погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційним (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №666/4957/15-ц, постанові Верховного суду від 19.02.2020 року у справі №756/8840/17-ц). Встановлена комісія за надання кредиту є невиправданим платежем, що спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах.

Щодо стягнення тіла кредиту та нарахованих відсотків відповідач зазначає, що умови договору №468372-КС-001 про їх розмір є явно несправедливими та суперечать принципам добросовісності, розумності та рівності сторін, вимогам законів України «Про споживче кредитування», «Про захист прав споживачів», так як розмір нарахованих процентів більше ніж вдвічі перевищує розмір боргу за тілом кредиту, та є непомірним тягарем для відповідача. Крім цього, наданий розрахунок заборгованості за кредитом, підготовлений позивачем, є відображенням його односторонніх арифметичних розрахунків та не може бути доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача, оскільки таким доказом можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, яких позивачем не надано. Відповідач зазначила, що частково вносила платежі на сплату заборгованості за кредитним договором та додатковими угодами, та не заперечує факт отримання кредиту 20.06.2023 року в розмірі 20 000,00 грн, 24.06.2023 року в розмірі 3 000,00 грн (Додаткова угода №1), 09.09.2023 року в розмірі 10 000,00 грн (Додаткова угода №2), однак ОСОБА_1 , вже сплатила більше ніж саме тіло кредиту – 40 463,70 грн, вказаний факт визнається та не спростовується позивачем. Відповідач перевищила отриману суму на 7 463,70 грн, таким чином вже повернуто більше ніж було отримано, що свідчить про добросовісність виконання зобов`язання в межах ст. 1049 Цивільного Кодексу України ще до моменту та виникнення прострочення. Враховуючи вище наведене, оскільки заявлена сума позивачем не є спів розмірною, тому відповідач просить зменшити нарахований позивачем розмір відсотків та стягнути не більше ніж подвійну суму тіла кредиту, як того вимагає діюче законодавство, оскільки по споживчим кредитам діють обмеження: загальна сума боргу не може перевищувати подвійну суму тіла кредиту.

07.11.2025 року через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, з якої вбачається, що відповідно до умов договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користуванням кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика». Відповідно до п. 2.4. Кредитного договору Стандартна процентна ставка в день становить 2,00000000, фіксована. Знижене процентна ставка в день становить 1,14874498, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінна протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. За умовами договору процентна ставка за кредитом, нараховується заставкою вказаною у п.2.4. договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п.3.2.3. та додатку №1 до договору. У разі якщо погашення кредиту здійснюється згідно погодженого сторонами графіку платежів, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів з користування кредитом розраховується відповідно до зниженої процентної ставки. Однак у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, у наслідок чого виникає про строчка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовується правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п.2.4. договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня прострочення платежу передбаченого графіком платежів, що вказаний в п.3.2.3 та додатку №1 договору, та до закінчення терміну дії договору. Представник позивача зазначає, що кредитодавець жодним чином не обмежував час на ознайомлення позичальника з умовами кредитного договору та правилами. Позичальник добровільно погодилася з умовами кредитного договору, та зобов`язалася їх виконувати. Протягом строку дії кредитного договору та/або після його закінчення позичальник не звернулася із заявою про розірвання кредитного договору та/або визнання кредитного договору недійсним в цілому або його окремих частин. Всі істотні умови кредитного договору, зокрема тип кредиту, процентна ставка, комісія за надання кредиту (у випадку встановлення), строк дії кредиту, графік платежів за кредитним договором тощо – встановлені не у правилах надання кредитів чи у паспорті споживчого кредиту (за споживчими кредитами), а у Кредитному договорі, який уклала відповідач шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». У п.3.2.3. Кредитного договору, у п.6.4. Додаткової угоди №1, п.5.7. Додаткової угоди №2 та в п.5.5. Додаткової угоди №3 було встановлено орієнтовні графіки платежів, відповідно до яких позичальник повинен був здійснювати платежі у відповідному розмірі та у відповідні дати. Якби позичальник здійснювала платежі у відповідності до встановленого графіку платежів, їй дійсно потрібно було б сплатити суму орієнтовної загальної вартості кредиту, яка зазначена у кредитному договорі. Однак порушення позичальником графіку платежів закономірно призвело до подорожчання загальної вартості кредиту, тому процентна ставка нараховується за кожен день користування кредитом на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за фактичне число календарних днів користування кредитом, із урахуванням дня перерахування кредитних коштів та дня повернення кредиту. Якщо позичальник не здійснив платіж (платежі) за графіком або здійснив його (їх) у меншому розмірі, ніж передбачено графіком, це закономірно призводить до нарахування процентів у більшому розмірі, тому що як вже було зазначено вище, проценти нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом. Для спростування позовних вимог позивача, сторона відповідача мала б надати суду докази здійснення всіх платежів за кредитним договором у розмірі та строк, відповідно до встановлених у кредитному договорі та додаткових угодах графіках платежів, однак сторона відповідача таких доказів не надала.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином. В прохальній частині відповіді на відзив просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином. Подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, та зазначила, що позовні вимоги визнає частково.

На підставі ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, в разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 20.06.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 468372-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до розділу 2 вищевказаного договору ТОВ «Бізнес Позика» надало позичальнику грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн. строком на 24 тижні, термін дії договору: до 05.12.2023 року, позичальник зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика». Комісія за надання кредиту: 3000,00 грн. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,14874498, фіксована. Кредитні кошти надаються шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 .

Зарахування грошових коштів на рахунок позичальника підтверджується наданою АТ «Універсал Банк» від 27.03.2026 року №БТ/Е-10317 випискою по рахунку № НОМЕР_1 , за період з 20.06.2023 по 14.05.2025 року (а.с.160-183).

Окрім того під час розгляду справи в суді відповідач визнала отримання даних коштів у кредит.

Договір № 468372-КС/001 про надання кредиту від 20.06.2023 року відповідачем ОСОБА_1 , підписано електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) UA-1656.

Таким чином, встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір позики у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомилася та погодилася з ними.

Також установлено, що 24.06.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 , укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 468372-КС-001 про надання кредиту від 20 червня 2023 року (споживчий кредит. Електронна форма) (Далі – Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди Сторони домовились, що кредит збільшується на 3 000,00 грн, та кредитодавець, на умовах викладених в договорі, збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов`язується повернути, кредит збільшений на 3 000,00 грн у строки та на умовах викладених у договорі. Після укладення цієї додаткової угоди та збільшення суми кредиту: загальна сума отриманого кредиту становить: 23 000,00 грн (п.1 та п.2 додаткової угоди); орієнтовна реальна річна процентна ставка: 12141,24 процентів; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 59 559,11 грн; комісія за надання додаткової суми кредиту: 450,00 грн (а.с.37-38).

09.09.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 , укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 468372-КС-001 про надання кредиту від 20 червня 2023 року (споживчий кредит. Електронна форма) (Далі – Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди Сторони домовились, що кредит збільшується на 10 000,00 грн, та кредитодавець, на умовах викладених в договорі, збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов`язується повернути, кредит збільшений на 10 000,00 грн у строки та на умовах викладених у договорі. Після укладення цієї додаткової угоди та збільшення суми кредиту: загальна сума отриманого кредиту становить: 29996,53 грн (п.1 та п.2 додаткової угоди); орієнтовна реальна річна процентна ставка: 6104,75 процентів; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 72636,02 грн; комісія за надання додаткової суми кредиту: 1500,00 грн. Викладено п.2.11. договору в новій редакції, а саме: «2.11. дата повернення кредиту 24.02.2024». Викладено п.3.2. договору в новій редакції, а саме: «3.2. Протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом (далі – проценти за користування кредитом), нараховуються за ставкою вказаною у п.2.4. договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та повернення кредиту згідно графіку платежів (а.с.45-46).

Окрім того, 15.11.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 , укладено Додаткову угоду № 3 до Договору № 468372-КС-001 про надання кредиту від 20 червня 2023 року (споживчий кредит. Електронна форма) (Далі – Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди Сторони домовились внести зміни до Договору та викласти п. 2.7. Договору в новій редакції, а саме: «2.7. Термін дії Договору: до 14.05.2025 року.».

Окрім того відповідачем підписані паспорти споживчих кредитів (інформація, обов`язкова для ознайомлення позичальником).

Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , за Договором № 468372-КС-001 за кредитом у гривні станом на 31.07.2025 року, остання має заборгованість у розмірі 227 397,65 гривень, яка складається з: 29 159,64 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 197 849,02 грн. – заборгованість по відсотках, 388,99 грн – заборгованість по комісії (а.с.12-16).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. 3 цього ж Закону, електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Як установлено з матеріалів справи, відповідач пройшла реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Бізнес Позика», та шляхом прийняття (акцепт) ОСОБА_1 пропозиції (оферти) укласти Договір № 468372-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, із використанням одноразового ідентифікатора, який через телекомунікаційну систему направлений на номер телефону позичальника НОМЕР_3 , підписала електронний Договір № 468372-КС-001 про надання кредиту, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомилась до моменту укладання. Додаткова угода № 1, Додаткова угода № 2 та Додаткова угода №3 до Договору № 468372-КС-001 підписані аналогічним чином.

У своєму відзиві на позовну заяву та раніше у судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 , не оспорювала та підтвердила факт укладення між нею та ТОВ «Бізнес Позика» Договору № 468372-КС-001 від 20.06.2023 року та подальших до нього додаткових угод, та тримання грошових коштів у сумі 33 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Як визначено у ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 , посилається на те, що відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливим є умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми відсотків у разі невиконання нею зобов`язань за договором.

При вирішенні вимоги щодо стягнення заборгованості за процентами та комісії, суд зазначає наступне.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі № 910/1238/17 касаційний суд дійшов такого висновку:

- проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплат врегульований ч.1 ст.1048 ЦК України.

- проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.

Компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за "користування кредитом" (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за "користування кредитом", до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Як установлено судом, Договором № 468372-КС-001 про надання кредиту від 20.06.2023 року передбачено сплату процентів на наступних умовах: Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка за Кредитом: в день 1,14874498, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку (п. 2.4. Договору). Комісія за надання кредиту: 3000,00 грн.

Пунктом 3.2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Пунктом 3.2.3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

Згідно умов додаткової угоди №1 укладеної між позивачем та відповідачем 24.06.2023 року кредит збільшується на 3 000,00 грн, та кредитодавець, на умовах викладених в договорі, збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов`язується повернути, кредит збільшений на 3 000,00 грн у строки та на умовах викладених у договорі. Після укладення цієї додаткової угоди та збільшення суми кредиту: загальна сума отриманого кредиту становить: 23 000,00 грн (п.1 та п.2 додаткової угоди); орієнтовна реальна річна процентна ставка: 12141,24 процентів; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 59 559,11 грн; комісія за надання додаткової суми кредиту: 450,00 грн (а.с.37-38).

Згідно п.6.4. Додаткової угоди №1 встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

Згідно умов додаткової угоди №2 укладеної між позивачем та відповідачем, Сторони домовились, що кредит збільшується на 10 000,00 грн, та кредитодавець, на умовах викладених в договорі, збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов`язується повернути, кредит збільшений на 10 000,00 грн у строки та на умовах викладених у договорі. Після укладення цієї додаткової угоди та збільшення суми кредиту: загальна сума отриманого кредиту становить: 29996,53 грн (п.1 та п.2 додаткової угоди); орієнтовна реальна річна процентна ставка: 6104,75 процентів; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 72636,02 грн; комісія за надання додаткової суми кредиту: 1500,00 грн. Викладено п.2.11. договору в новій редакції, а саме: «2.11. дата повернення кредиту 24.02.2024». Викладено п.3.2. договору в новій редакції, а саме: «3.2. Протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом (далі – проценти за користування кредитом), нараховуються за ставкою вказаною у п.2.4. договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та повернення кредиту згідно графіку платежів (а.с.45-46).

Згідно п.5.7. Додаткової угоди №2 встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

Окрім того Додатковою угодою №3 було продовжено термін дії договору до 14.05.2025 року.

Отже, підписавши кредитний договір, додаткові угоди та робивши часткову оплату, ОСОБА_1 , посвідчила свою обізнаність та згоду з умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами.

Відповідач з власної ініціативи звернулася за отриманням кредиту до вільно обраного нею кредитора, отримавши від останнього всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.

Крім того, відповідачем неодноразово підписувалися додатків угоди, якими продовжувався строк дії договору та збільшувалася сума кредиту.

Таким чином, у позивача наявні всі правові підстави для стягнення заборгованості по відсотках в сумі 197849,02 грн та комісії в сумі 388,99 грн.

За таких обставин, суд не бере до уваги доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи викладене, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання перед ТОВ «Бізнес Позика» належним чином не виконує, про що свідчить наявність заборгованості, доказів на спростування доводів позивача та суми заборгованості, сплати заборгованості в узгоджені суми та терміни відповідач суду не надала, у зв`язку з чим суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № 468372-КС-001 про надання кредиту від 20.06.2023 року, у загальній сумі 227 397,65, з яких: 29 159,64 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 197 849,02 грн. – заборгованість по відсотках; 388,99 грн – заборгованість за комісією.

Підстав для звільнення ОСОБА_1 , від сплати зазначеної суми судом не встановлено.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст.141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 728,77 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 215, 509, 526, 610-612, 625, 627 - 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 13, 19, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 26, оф. 411, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за Договором № 468372-КС-001 про надання кредиту від 20.06.2023 року, яка складає 227 397 (двісті двадцять сім тисяч триста дев`яносто сім) грн. 65 (шістдесят п`ять) коп., з яких: 29 159,64 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 197 849,02 грн. – заборгованість по відсотках, 388,99 грн – заборгованість по комісії та сплачений судовий збір у розмірі 2 728,77 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 23.10.2026.

Суддя Н.М.Фролова