Суд: Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №214/9924/26
Суддя: Ткаченко А. В.
Справа № 214/9924/26
2/214/7096/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
26 жовтня 2026 року Саксаганським районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді – Ткаченка А.В.,
за участю секретаря судового засідання – Фастовець Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь, аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду та до досягнення дитиною повноліття, у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно; стягнути з ОСОБА_2 аліменти на своє утримання до досягнення дитиною ОСОБА_3 трьох років, щомісячно у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 , починаючи з дня пред`явлення позову до суду до 16.11.2028.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з з 25.06.2025 перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . Із 01.05.2026 фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені, спільне господарство не ведеться, подружжя проживає окремо. Спільний малолітній син проживає разом із позивачкою та перебуває на її утриманні, тоді як відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Крім того, на утриманні позивачки перебуває син від попереднього шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є дитиною з інвалідністю. Позивачка вказує, що відповідач проходить військову службу у Збройних Силах України та отримує грошове забезпечення, середній розмір якого становить 110 000 грн. щомісячно. Водночас відповідач має двох неповнолітніх дітей від попереднього шлюбу, на утримання яких за рішенням суду від 28.05.2026 з нього стягуються аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку. З огляду на матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших дітей та обов`язок обох батьків утримувати дитину, позивачка вважає обґрунтованим стягнення аліментів на утримання спільного сина у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Також позивачка посилається на те, що відповідно до положень статті 84 СК України, як дружина, з якою проживає малолітня дитина, вона має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною трирічного віку, незалежно від її працездатності та матеріального становища, за умови, що відповідач може надавати таку допомогу. Враховуючи розмір грошового забезпечення відповідача та наявні в нього аліментні зобов`язання щодо інших дітей, позивачка вважає достатнім та справедливим стягнення на її утримання аліментів у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу).
Ухвалою суду від 14.09.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач звернулася до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Представник відповідача звернувся до суду з заявою, в якій зазначив, що відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує проти їх задоволення. Розгляд справи просить проводити без його участі та участі відповідача.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, фактичне визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, що не суперечить закону та не порушує права і свободи інших осіб, суд вважає за можливе ухвалити рішення за відсутності сторін.
Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Процесуальні дії судом не вчинялись, заходи забезпечення позову/доказів, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.
Дослідивши докази у справі, надавши їм оцінку в сукупності, враховуючи позицію сторін, суд доходить висновку про можливість задоволення позову, виходячи з такого.
Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_5 ) та ОСОБА_2 з 25.06.2025 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, що видане 25.06.2025 Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №263.
Позивач та відповідач є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, що видане 27.11.2025 Центрально-міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), серії НОМЕР_1 , актовий запис №565.
Малолітній ОСОБА_3 на теперішній час проживає разом з матір`ю – позивачкою ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №1242-5003897663 від 01.12.2025.
Стаття 5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до принципу №4 Декларації прав дитини дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Згідно зі статтею 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Як слідує з положень статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами 1-3 статті 181 Сімейного Кодексу України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частинами 1-2 статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обов`язок відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, тому виходячи з принципів змагальності, всебічності та повноти з`ясування обставин справи, розумності та справедливості, а також встановленого законом розміру аліментів, який має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/6 частки його доходу, на утримання сина ОСОБА_3 до його повноліття, на користь позивачки, що буде відповідати інтересам дитини та обох батьків.
Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне почати стягнення аліментів з 31.08.2026.
Окрім того, як вказувала позивачка, з народження сина вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, власного доходу не має, а тому потребує матеріальної допомоги з боку чоловіка – батька дитини ОСОБА_2 , який добровільно таку допомогу їй не надає, що обумовило звернення до суду.
Згідно зі ст.75, ч.2 ст.84 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Дружина, з якою проживає дитина, має право на її утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Аналіз вказаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що аліментні зобов`язання на утримання матері дитини виникають за одночасної наявності таких обов`язкових умов: проживання з нею дитини, яка не досягла трирічного віку; походження дитини від чоловіка, з яким жінка перебувала в офіційно зареєстрованому шлюбі; можливість другої сторони надавати матеріальну допомогу.
Так, в ході судового розгляду встановлено, що позивач, будучи матір`ю малолітнього ОСОБА_3 , має право на своє утримання відповідачем ОСОБА_2 до досягнення дитиною трирічного віку, оскільки обсягом наданих позивачем доказів доведені факти перебування сторін в шлюбі та батьківство відповідача. Крім того, за своїм майновим станом позивач потребує матеріальної допомоги з боку відповідача, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, а обсяг її доходу складає виключно державна допомога на дитину.
Враховуючи встановлені судом обставини, майнове становище відповідача, його можливість надавати матеріальну допомогу на утримання його дружини як матері дитини, суд приходить до висновку про обґрунтованість пред`явлених позивачем вимог та необхідність їх задоволення в повному обсязі.
Підстав, які б дозволяли прийти до висновку про необхідність стягувати аліменти в іншому розмірі чи взагалі відмовити в їх стягненні, в ході судового розгляду не встановлено.
Суд зауважує, що право на утримання дружини не припиняється також і в разі розірвання шлюбу. Відповідно до ст.85 СК України право дружини на утримання може бути припинене раніше у випадку передання дитини на виховання іншій особі, виключення відомостей про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 1 статті 79 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне почати стягнення аліментів з 31.08.2026.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивачка на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за вимогами про стягнення аліментів. Заявлені та задоволені вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини є самостійними вимогами майнового характеру. Відповідно до пунктів 3, 10 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається загальною сумою аліментних платежів за обома вимогами, але не більше ніж за шість місяців. Оскільки один відсоток загальної ціни позову не перевищує мінімального розміру судового збору, установленого підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь держави відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 81, 141, 263-265, 278-279, 430 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини – задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти у розмірі 1/6 частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення дитиною повноліття, щомісячно, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , починаючи стягнення з 31.08.2026.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на її утримання як дружини, з якою проживає їх малолітня дитина – син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини від усіх видів його доходу (заробітку), щомісячно, починаючи стягнення з 31.08.2026 та до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 коп.
На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено та підписано 27.10.2026.
Суддя А.В. Ткаченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua