Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №183/5774/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 183/5774/26

Провадження № 2/183/5903/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання - Федорової Є. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом у якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач, позичальник) та ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (надалі за текстом - первісний кредитор) укладено кредитний договір № 38227-08/2023 від 30.08.2023 у формі електронного документа з використанням електронного підпису за умовами якого відповідачці надано кредитні кошти 7000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі. У зв`язку із невиконанням позичальником взятих на себе зобов`язань, у останнього утворилась заборгованість у сумі 70000,00 грн., яка складається з наступного: 7000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 63000,00 грн. - заборгованість за відсотками.

У подальшому, через укладання договору факторингу, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідачки. Оскільки відповідач відмовляється у добровільному порядку здійснювати погашення заборгованості як на користь первісного кредитора, так і на користь нового кредитора, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2026 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву у якій просить розглядати справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Ураховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, датою ухвалення рішення у даній справі є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 38227-08/2023 від 30.08.2023, за умовами якого відповідачці надано кредитні кошти 7 000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі.

За умовами договору кредит надано у розмірі 7 000,00 грн строком на 360 днів, дата погашення кредиту - 23.08.2024. Процентна ставка є фіксованою та становить 2,50 % на день і застосовується в межах строку кредитування. Проценти підлягають сплаті кожні 20 днів. Кошти надаються на платіжну картку № 5168-74xx-xxxx-5818.

Перед укладенням цього договору товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта. Видача кредиту товариством здійснюється онлайн, використовуючи мережу «Інтернет» п. 2.2. Договору.

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачкою договір підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Даний договір позики містить персональні дані відповідачки, зокрема, її прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, номер картки платника податків, номер банківського рахунку (платіжної картки), на який перераховуватимуться грошові кошти - № 5168-74xx-xxxx-5818, а також адресу, номер телефону відповідача.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що вказаний договір у встановленому законом порядку відповідачкою оспорювався чи визнавався недійсним. Доказів того, що банківська картка № НОМЕР_1 xx-xxxx-5818, зазначена у договорі про надання фінансового кредиту № 38227-08/2023 від 30.08.2023, не належить відповідачеві та на неї не були перераховані кредитні кошти за договором, стороною відповідачем не надані.

На підтвердження перерахування кредитних коштів надано, зокрема, лист ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 30.06.2025 № 3466_250630111542 про успішне перерахування 30.08.2023 о 12:50:02 коштів у сумі 7 000,00 грн на платіжну картку НОМЕР_2 , номер транзакції 278721346. Разом з тим зазначене підтверджується наданою на виконання вимог ухвали суду відповіддю АТ КБ «ПРИВАТ БАНК».

Позивач набув права вимоги за кредитним договором № 38227-08/2023 від 30.08.2023 укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» на підставі договору факторингу.

13.12.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 13122023. Згідно з витягом із реєстру боржників до цього договору передано право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 38227-08/2023 від 30.08.2023 із заборгованістю на дату відступлення 25550,00 грн, з яких 7000,00 грн - основний борг, 18550,00 грн - проценти. На підтвердження оплати за відступлення права вимоги надано платіжну інструкцію № 73659 від 13.12.2023 на суму 1 138 811,65 грн.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 38227-08/2023 від 30.08.2023 та реєстру боржників до договору факторингу відповідачка має перед позивачем заборгованість у сумі 70000,00 грн., яка складається з наступного: 7000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 63000,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Вирішуючи спір, суд враховує наступні положення законодавства, що регулює спірні правовідносини.

До правовідносин, що виникли між сторонами, підлягають застосуванню такі норми права.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч. 3).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Ураховуючи вищенаведене, проаналізувавши зміст кредитного договору, його форму, суд дійшов висновку, що кредитний договір № 38227-08/2023 від 30.08.2023 укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» в електронній формі відповідає вимогам ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію». Доказів зворотного відповідач суду не надав, як і не спростував факт укладання договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Кредитор повинен довести надання кредитних коштів та розмір заявленої заборгованості належними доказами.

Як установлено матеріалами справи позичальник, укладаючи кредитний договір підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, зазначивши номер особистого електронного платіжного засобу, тобто рахунок № 5168-74xx-xxxx-5818.

Водночас, відповідач правом на подання відзиву не скористався, не подав суду жодних доказів на спростування позиції позивача, що такі кошти, на зазначену платіжну картку не надходили або що ця картка їй не належить.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Позивачем належними та допустимими доказами підтверджено факт набуття прав вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 38227-08/2023 від 30.08.2023

Зважаючи на наведене, з урахуванням презумпції правомірності правочину, беручи до уваги те, що доказів належного виконання відповідачкою своїх зобов`язань за кредитним договором № 38227-08/2023 від 30.08.2023 матеріали справи не містять, суд приходить до висновку про те, що позивач має право вимоги щодо стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту , відтак позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо перевірки розрахунку процентів суд зазначає таке.

Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною 5, яка встановлює максимальну денну процентну ставку 1 %. Пунктом 17 розділу IV передбачено перехідні обмеження: 2,5 % протягом перших 120 днів та 1,5 % протягом наступних 120 днів із дня набрання чинності Законом № 3498-IX. Цей Закон набрав чинності 24.12.2023.

Водночас пункт 2 розділу II Закону № 3498-IX поширює дію пункту 5 його розділу I на раніше укладені договори за умови продовження їх строку після набрання чинності цим Законом. Спірний договір укладено 30.08.2023. Строк кредитування первісно встановлено до 23.08.2024; після 24.12.2023 він не продовжувався. Тому підстав застосовувати нові обмеження до спірних нарахувань немає.

У постанові від 07.09.2026 у справі № 552/672/23, провадження № 61-4595сво25, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду роз`яснив, що для поширення нових обмежень на попередні договори необхідне продовження саме строку кредитування після 24.12.2023. За відсутності нікчемності суд без вимоги споживача не може змінити договір або визнати його умову недійсною для зменшення процентів; водночас нечіткі умови підлягають тлумаченню на користь споживача.

Цей висновок стосується застосування тих самих перехідних норм та меж втручання суду в умови споживчого кредиту. На відміну від договору у наведеній справі, пункт 1.4.1 спірного договору та графік платежів узгоджено визначають ставку 2,50 % на день і загальну суму процентів 63 000,00 грн. Підстав для іншого тлумачення цих умов за наданими доказами не встановлено.

Розмір процентів перевіряється таким розрахунком: 7 000,00 грн ? 2,50 % = 175,00 грн за день; 175,00 грн ? 360 днів = 63 000,00 грн. Період із 30.08.2023 по 13.12.2023 включно становить 106 днів, що відповідає 18 550,00 грн процентів. Період із 14.12.2023 по 23.08.2024 включно становить 254 дні, що відповідає 44 450,00 грн. Разом: 106 + 254 = 360 днів; 18 550,00 + 44 450,00 = 63 000,00 грн.

Позивач не заявляє до стягнення проценти за період після 23.08.2024, пеню, штрафи чи окремі нарахування за статтею 625 ЦК України. Проценти в розрахунку є платою за кредит у межах погодженого строку; ставка не збільшується залежно від прострочення. Положення про звільнення від відповідальності за прострочення та про обмеження неустойки не звільняють від сплати такої договірної плати за користування кредитом.

Доказів погашення боргу у наданих матеріалах немає. За встановлених обставин вимоги про стягнення 7 000,00 грн основного боргу та 63 000,00 грн процентів є обґрунтованими.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 70 000,00 грн з якої 7 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 63 000,00 грн заборгованість за процентами.

Щодо судових витрат суд зазначає таке.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 24884 від 17 квітня 2026 року. Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до статті 141 ЦПК України сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Позивач також заявив 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження цих витрат подано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, акт наданих послуг та детальний опис робіт. У детальному описі зазначено: усна консультація клієнта - 0 год. 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год.; погодження правової позиції - 0 год. 30 хв.; складення позовної заяви - 3 год. 30 хв.; подання заяви до суду - 1 дія; загальна тривалість погодинно облікованих робіт - 6 год. 30 хв.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості представником подано належні та допустимі докази на суму 8000 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з принципів співмірності, розумності судових витрат та враховує характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, складність справи, яка визнана судом як незначної складності та розглядалась у спрощеному провадженні з викликом сторін, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, подання заяви про розгляд справи без участі представника позивача, незмінність правової позиції позивача протягом розгляду справи, розумність їхнього розміру, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача до 3000 грн.

Можливість суду за власною ініціативою здійснювати розподіл судових витрат із врахуванням зазначених вище та інших критеріїв підтверджується судовою практикою суду касаційної інстанції, що випливає, зокрема, із постанов Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц, від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20, від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц, від 17.04.2024 у справі № 756/6927/20.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит-Капітал" – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором № 38227-08/2023 від 30.08.2023 у сумі 70 000 (сімдесят тисяч) гривень 00 копійок, з яких 7 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 63 000,00 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит-Капітал" судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Учасники справи:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28;

- ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено і підписано 26 жовтня 2026 року.

Суддя Г.Є. Майна