Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №177/844/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/844/26

Провадження № 2/177/957/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 жовтня 2026 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Березюк М. В.

за участі: секретаря Фесун Л. О.,

представника ОСОБА_1 ОСОБА_2

представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , третя особа Шоста криворізька державна нотаріальна контора у Дніпропетровській області про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , третя особа Шоста криворізька державна нотаріальна контора у Дніпропетровській області про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності -

В С Т А Н О В И В:

18.03.2026 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила суд виділити їй - ОСОБА_1 , в натурі в окрему інвентарну одиницю 1/5 частку земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Радушненської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області: площею 6,9560 га, кадастровий номер 1221855500:02:001:0273, площею 2,7690 га, кадастровий номер 1221855500:02:001:0274 та площею 4,0820 га, кадастровий номер 1221855500:02:001:0275, що належать позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.04.2024 року, у відповідності до схем поділу земельних ділянок, запропонованих позивачем ОСОБА_1 , з припиненням права спільної часткової власності на вищевказані земельні ділянки. Судові витрати просила залишити за позивачем.

В обґрунтування позову вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8 .

ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги за законом своєчасно звернулась до Шостої криворізької державної нотаріальної контори з письмовою заявою про прийняття спадщини після померлої матері, у зв`язку з чим заведено спадкову справу.

02 квітня 2024 року ОСОБА_1 отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/5 частку земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 1221855500:02:001:0273, 1221855500:02:001:0274, 1221855500:02:001:0275. Крім того, у відповідності до вищезазначених свідоцтв про право на спадщину за законом, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також отримали у спадщину вищезазначені земельні ділянки по 1/5 частці кожний.

Спадкоємцем останньої 1/5 частки у спадщині на вищезазначені земельні ділянки є ОСОБА_7 , яка на момент смерті матері була зареєстрована з нею за однією адресою і вважається такою, що фактично прийняла спадщину. Однак, ОСОБА_7 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не зверталась та свідоцтв про право на спадщину за законом на належні їй 1/5 часток земельних ділянок не отримувала. У зв`язку з цим, на сьогоднішній день, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, власником 1/5 частки земельних ділянок значиться спадкодавець ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так як домовленості про поділ в натурі земельних ділянок, що належать сторонам на праві спільної часткової власності між ними не досягнуто, позивачка була вимушена звернутись за захистом своїх прав до суду.

У зв`язку з тим, що при виділі в натурі частки з земельної ділянки, що є у спільній частковій власності, кожна новосформована в результаті такого виділу окрема земельна ділянка обов`язково повинна мати під`їзд з дороги, позивачем надано схеми розподілу трьох земельних ділянок на п`ять окремих частин, по 1/5 кожна, згідно схеми поділу земельних ділянок, що виготовлена сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_9 .

Ухвалою суду від 30.03.2026 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, витребувано копію спадкової справи та роз`яснено право на подання заяв по суті справи (а.с. 56).

09.04.2026 витребувані докази надано суду (а.с. 66-134).

16.04.2026 представник відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просив суд виділити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожному, в натурі в окрему інвентарну одиницю 1/5 частку земельних ділянок з кадастровими номерами: 1221855500:02:001:0273, 1221855500:02:001:0274, 1221855500:02:001:0275, у відповідності до схеми поділу земельних ділянок, наданої до зустрічного позову, тобто схеми наданої відповідачами за первісним позовом та позивачами за зустрічним позовом. Просив припинити право спільної часткової власності на земельні ділянки з вищевказаними кадастровими номерами.

В обґрунтування зустрічного позову зазначав, що право власності на вказані земельні ділянки виникло у сторін у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 . Кожному із співвласників, у тому числі позивачам за зустрічним позовом та відповідачу ОСОБА_1 , належить по 1/5 частці у праві спільної часткової власності на зазначені земельні ділянки. Разом з тим, спадкоємець ОСОБА_7 , яка вважається такою, що фактично прийняла спадщину, не оформила своїх спадкових прав у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим у Державному реєстрі речових прав відсутні відомості про належність їй відповідних часток.

Позивачі за зустрічним позовом не погоджуються із запропонованим ОСОБА_1 способом поділу земельних ділянок, оскільки вважають, що запропонований нею варіант не повною мірою забезпечує баланс прав та інтересів усіх співвласників та не враховує їхню позицію з цього приводу.

Крім того, відсутність оформленого права власності за ОСОБА_7 на 1/5 частку земельних ділянок створює правову невизначеність та унеможливлює досягнення домовленості між співвласниками у позасудовому порядку, як це передбачено ст. 88 Земельного кодексу України де зазначено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

У зв`язку з цим позивачі за зустрічним позовом вважали за необхідне здійснити виділ належних їм часток у судовому порядку за іншою схемою розташування часток, що забезпечить захист їхніх інтересів щодо користування своїми частками, який передбачає інший розподіл частин земельних ділянок між співвласниками.

30.06.2026 суд прийняв зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, роз`яснивши право на подання заяв по суті справи.

Відповідачі за зустрічним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_7 правом на подання відзиву на зустрічний позов не скористалися.

Під час підготовчого судового засідання представника ОСОБА_1 – Скирда В.І. вказав, що сторона первісного позивача ОСОБА_1 не заперечує щоб при вирішенні питання щодо виділу 1/5 частин з кожної з земельних ділянок ОСОБА_1 , застосовувалася схему поділу запропоновану відповідачами за первісним позовом та відповідно позивачами за зустрічним позовом, фактично визнавши позовні вимоги зустрічного позову.

Представник відповідачів за первісним позовом та позивачів за зустрічним позовом, а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 – адвокат Кравченко Є.М. наполягав на застосуванні при виділі схеми запропонованої ними, що виділення в натурі ОСОБА_1 належної їй 1/5 частини з кожної зі спірних земельних ділянок, за запропонованою ними схемою, не заперечував.

Інші заяви по суті справи не надходили, відповідач ОСОБА_7 , будучи повідомленою про дату час та місце розгляду справи в порядку визначеному законом, за зареєстрованим місцем проживання, в судове засідання систематично не з`являлася, про причини неявки суд не повідомила.

Ухвалою суду від 17.09.2026 підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до судового розгляду.

Під час судового розгляду представники сторін свої позовні вимоги підтримали, при цьому представник ОСОБА_1 підтвердив згоду на застосування при виділі земельної ділянки ОСОБА_1 , схем поділу доданих до зустрічного позову, тобто схем запропонованих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Кожен з представників сторін повідомив, що в разі задоволення судом позовних вимог, необхідним є долучення до рішення суду схеми поділу земельних ділянок, запропонованих у зустрічному позові, з метою усунення будь-яких сумнівів при реалізації виділу. Представники з`ясовували технічні можливості виконання рішення суду щодо виділу окремих частин земельних ділянок, при цьому це не порушуватиме права ОСОБА_7 , як фактичного спадкоємця, яка хоч і не оформила спадщину після смерті матері, але має на неї право, адже належна їй частка у спільному майні також буде сформована в окрему одиницю, та за наявності її волевиявлення може бути зареєстрована нею в реєстрі прав на нерухоме майно.

Відповідач ОСОБА_7 , будучи повідомленою про дату час та місце розгляду справи в порядку визначеному законом, за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 55), в судове засідання систематично не з`являлася, про причини неявки суд не повідомила, що в силу ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Третя особа Шоста криворізька державна нотаріальна контора була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, але участь представника в розгляді справи не забезпечила, що не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши пояснення представників, дослідивши докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтв про право на спадщину, виданих державним нотаріусом Шостої державної нотаріальної контори Деркач Я.В., за ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожним окремо, зареєстровано право власності на 1/5 частину земельних ділянок: з кадастровим номером 1221855500:02:001:0273 площею 6,956 га; з кадастровим номером 1221855500:02:001:0274 площею 2,769 га та з кадастровим номером 1221855500:02:001:0275 площею 4,082 га, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно, витягами з Державного реєстру речових прав (а.с. 11-20, 21-26). Аналогічно вказана інформація підтверджується даними свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 38), спадкоємцям якої: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , видано свідоцтва про право на спадщину за законом, кожному на 1/5 частину кожної з земельних ділянок: з кадастровим номером 1221855500:02:001:0273 площею 6,956 га; з кадастровим номером 1221855500:02:001:0274 площею 2,769 га та з кадастровим номером 1221855500:02:001:0275 площею 4,082 га. Згідно змісту свідоцтв, свідоцтво про право на спадщину на 1/5 частину цих земельних ділянок ще не видано (а.с. 35-37).

Як слідує з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 1221855500:02:001:0274 площею 2,769 га та 1221855500:02:001:0275 площею 4,082 га, решта 1/5 частина цих земельних ділянок залишається зареєстрованою в реєстрі за ОСОБА_8 – спадкодавцем (а.с. 21-26, 39-47).

Так, з матеріалів спадкової справи, яка відкрита після смерті ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 66- 134), слідує, що з заявами про прийняття спадщини за законом, у визначений законом строк, до нотаріуса звернулися діти спадкодавця: ОСОБА_7 (а.с. 67-72), ОСОБА_1 (а.с. 72-77), ОСОБА_3 (а.с. 78-86), ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 87-92).

Більш того, як слідує з довідки Новопільської сільської ради № 1248 від 26.11.2021, з ОСОБА_8 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день відкриття спадщини проживала та була зареєстрованою донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та онуки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Заповіт у виконавчому комітеті Радушненської сільської ради не складався та не реєструвався (а.с. 93).

Про відсутність заповіту від імені ОСОБА_8 свідчать дані інформаційної довідки зі спадкового реєстру, наявної в матеріалах справи (а.с. 94-96, 115-116).

Згідно даних спадкової справи, за життя ОСОБА_8 , їй належало право власності на земельні ділянки: з кадастровим номером 1221855500:02:001:0273 площею 6,956 га, на підставі державного акта на право приватної власності на землю І-ДП № 127112, виданого на підставі рішення Радушненської селищної ради № 12-23/74 від 12.12.2000 (а.с. 106-108); з кадастровим номером 1221855500:02:001:0274 площею 2,769 га (а.с. 102-105) та з кадастровим номером 1221855500:02:001:0275 площею 4,082 га (а.с. 98-101).

Спадкоємці ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на вище вказані земельні ділянки (а.с. 113), у зв`язку з чим 02.04.2024 кожному з вказаних спадкоємців видано свідоцтва про право на спадщину за законом, визнавши за кожним з них право на 1/5 частку від вищевказаних земельних ділянок, що є спадковим майном (а.с. 117-134).

Кожне з виданих свідоцтв про право на спадщину, містить відмітку про те, що свідоцтво про право на спадщину на 1/5 частку (залишкову) ще не видано.

Спадкоємець ОСОБА_7 , що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_8 , станом на дату розгляду справи судом, не зверталася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Отже, вищевказані обставини свідчать про те, що після смерті ОСОБА_8 , спадкоємцями за законом, які прийняли спадщину, є п`ять її дітей, сторони по даній справі. При цьому, четверо з них, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 реалізували свій обов`язок отримати свідоцтвом про право на спадщину, що включає нерухомого майна, та зареєстрували свої права на вказане майно, а саме право часткової власності на вище вказані земельні ділянки, частки яких є рівними – по 1/5 частці кожної з земельних ділянок, кожному зі спадкоємців ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Ще одна частка спадщини, що складає 1/5 частину вищевказаних земельних ділянок, не оформлена в визначеному законом порядку спадкоємцем ОСОБА_7 (з видачею свідоцтва про право на спадщину), а тому право власності на 1/5 частку земельних ділянок з кадастровими номерами: 1221855500:02:001:0273 площею 6,956 га, 1221855500:02:001:0274 площею 2,769 га та 1221855500:02:001:0275 площею 4,082 га, станом на дату розгляду справи судом, залишається зареєстрованим за ОСОБА_8 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , що не позбавляє право ОСОБА_7 в подальшому, реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину, в порядку визначеному законом.

Разом з тим, не оформлення ОСОБА_7 права на належну їй частку спадкового майна, а також відсутність між спадкоємцями згоди щодо спільного користування спадковим майном, не досягнення згоди щодо його поділу в договірному порядку, призвело до звернення до суду.

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. За встановлених судом обставин, спадкове майно належить ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , саме на праві часткової власності.

Відповідно до частин першої-третьої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (частина перша статті 364 ЦК України).

За змістом вищевказаної норми виділ частки зі спільного майна – це перехід частини майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частці у праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Згідно із частиною третьою статті 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки зі спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Водночас порядок поділу спільного майна встановлено у статтях 367 та 372 ЦК України.

Так, статтею 367 ЦК України визначено, що майно, яке є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

За статтею 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 квітня 2025 року у справі № 357/3145/20 зазначила наступне:

«У результаті поділу нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, кожному із співвласників потрібно визначити окрему площу, яка має складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України, а щодо житлових приміщень – також з врахуванням вимог частини першої статті 379 ЦК, частини першої статті 50 ЖК України.

Поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні тим, що у разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається.

Із цього також можна зробити висновок, що за наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ, оскільки при визначенні частки одного зі співвласників у натурі частка іншого визначається також і зміні в подальшому не підлягає. У такому випадку суд має зазначити розмір виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та визначити конкретні окремі об`єкти нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать позивачеві та відповідачеві.

Натомість за наявності трьох і більше співвласників майна при визначенні

в судовому порядку частки в натурі одного з них (виділ частки) розмір часток інших співвласників (відповідачів) не визначається. У цьому випадку суд, застосовуючи приписи статті 364 ЦК України, має виділити та зазначити у своєму рішенні індивідуально визначене майно (колишня частка у праві спільної власності) позивача та залишити решту майна у спільній власності інших відповідачів, які в подальшому, за бажанням, можуть поділити це майно добровільно на власний розсуд або в судовому порядку.

Винятком із цього правила є випадки, коли всі співвласники або всі, крім одного, бажають поділу майна. У такому випадку суд має визначити частки всіх співвласників та провести поділ майна із зазначенням у резолютивній частині рішення конкретних окремих об`єктів нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать кожному з колишніх співвласників. У цьому разі право спільної власності припиняється».

У даній справі, спірні об`єкти: земельні ділянки з кадастровим номером 1221855500:02:001:0273 площею 6,956 га, з кадастровим номером 1221855500:02:001:0274 площею 2,769 га та з кадастровим номером 1221855500:02:001:0275 площею 4,082 га, перебувають у спільній частковій власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а ще одна частка – 1/5 частка, кожної з вказаних земельних ділянок, залишається зареєстрованою на праві власності за спадкодавцем ОСОБА_8 , оскільки спадкоємець ОСОБА_7 не реалізувала право на отримання свідоцтва про право на спадщину. Вказана обставина, на переконання суду, не повинна перешкоджати інших співвласникам реалізувати право на виділ їх частки з майна, що перебуває у спільній власності.

У цій справі позивачі за первісним та зустрічним позовом виявили бажання щодо виділу належних їм часток у праві на кожну з спірних земельних ділянок, кожному з них окремо, тому вказане фактично має наслідком припинення права спільної часткової власності на ці об`єкти. Відповідно, у цій справі можливий поділ нерухомого майна в натурі між сторонами спору.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») суд самостійно здійснює пошук і застосовує норми права для вирішення спору безвідносно до посилань сторін, але залежно від установлених обставин справи. Суд виявляє активну роль, самостійно надаючи юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам, обираючи та застосовуючи до них належні норми права після повного та всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній та резолютивній частинах. Отже, обов`язок надати юридичну кваліфікацію відносинам сторін спору, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку юридичну норму необхідно застосувати для вирішення спору, виконує саме суд (див. постанови від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19, від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20).

Тому суди при ухваленні рішень по суті спору не зв`язані посиланнями на норми права, зазначеними у позовній заяві та в інших письмових заявах учасників справи. У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог та наданих позивачем пояснень суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20, від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18).

Оскільки позивачі як за первісним, так і за зустрічним позовом, просили припинити право спільної часткової власності на спірні об`єкти нерухомого майна, а метою пред`явлення первісного та зустрічного позовів було фактично здійснення поділу кожної з земельних ділянок, з наданням відповідних схем, то ці позовні вимоги суд розглядає саме як вимоги про поділ спірних земельних ділянок у натурі між сторонами спору.

Аналогічна позиція щодо застосування норми права, у подібних правовідносинах, сформована ВС у постанові від 17.12.2025 по справі № 946/1772/20.

Кожна зі сторін спору, надала суду різні варіанти поділу кожної зі спірних земельних ділянок, при цьому кожний з варіантів поділу складено сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_9 (а.с. 4-6, 212-214).

Разом з тим, як під час підготовки справи до судового розгляду, так і під час судового розгляду, представник ОСОБА_1 , вказував про відсутність заперечень щодо застосування схеми поділу кожної з земельних ділянок, за схемами поділу наданими відповідачами за первісним позовом, відповідно позивачами за зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , тобто з застосуванням схеми на аркушах справи 212- 214.

Беручи до уваги викладене, суд вважає за можливе застосувати поділ вищевказаних спірних земельних ділянок за схемами наданими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Так, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1221855500:02:001:0273 площею 6,956 га, поділ має бути здійснено за схемою таким чином (а.с. 212), щоб кожному зі спадкоємців було виділено в натурі рівну частку, площею 1,3912 га, при цьому за схемою ділянка АДРЕСА_1 – ОСОБА_1 , ділянка АДРЕСА_2 – ОСОБА_3 , ділянка АДРЕСА_3 ОСОБА_4 , ділянка АДРЕСА_4 ОСОБА_5 , а ділянка № НОМЕР_1 підлягає виділенню в окрему інвентарну одиницю, та підлягає обліку за ОСОБА_8 , до моменту реалізації спадкоємцем за законом ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), права на отримання свідоцтва про право спадщину на спадкове майно після смерті ОСОБА_8 , у виді 1/5 частини цієї земельної ділянки.

Поділ земельної ділянки з кадастровим номером 1221855500:02:001:0274 площею 2,769 га, здійснюється за схемою (а.с. 213), щоб кожному зі спадкоємців було виділено в натурі рівну частку, площею 0,5538 га, при цьому за схемою ділянка АДРЕСА_1 – ОСОБА_1 , ділянка АДРЕСА_5 – ОСОБА_3 , ділянка АДРЕСА_2 ОСОБА_4 , ділянка АДРЕСА_3 ОСОБА_5 , а ділянка № НОМЕР_3 підлягає виділенню в окрему інвентарну одиницю, та підлягає обліку за ОСОБА_8 , до моменту реалізації спадкоємцем за законом ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), права на отримання свідоцтва про право спадщину на спадкове майно після смерті ОСОБА_8 , у виді 1/5 частини цієї земельної ділянки.

Поділ земельної ділянки з кадастровим номером 1221855500:02:001:0275 площею 4,082 га, здійснюється за схемою (а.с. 214), щоб кожному зі спадкоємців було виділено в натурі рівну частку, площею 0,8164 га, при цьому за схемою ділянка АДРЕСА_1 – ОСОБА_1 , ділянка АДРЕСА_2 – ОСОБА_3 , ділянка АДРЕСА_3 ОСОБА_4 , ділянка АДРЕСА_4 ОСОБА_5 , а ділянка № НОМЕР_1 підлягає виділенню в окрему інвентарну одиницю, та підлягає обліку за ОСОБА_8 , до моменту реалізації спадкоємцем за законом ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), права на отримання свідоцтва про право спадщину на спадкове майно після смерті ОСОБА_8 , у виді 1/5 частини цієї земельної ділянки.

Застосоване в схемі визначення, що одна з виділених частин кожної з земельних ділянок, підлягає виділенню ОСОБА_7 , суд розцінює критично, адже остання наразі не реалізувала право на звернення до нотаріуса з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину, а суд не може підміняти нотаріуса в даному питанні, волевиявлення ОСОБА_7 щодо отримання нею свідоцтва про право на спадщину та реєстрацію за собою права на частку спадкового майна наразі відсутнє, а тому суд вважає за необхідне зазначити, що 1/5 частина кожної зі спірних земельних ділянок, право на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом щодо якої має право ОСОБА_7 , наразі підлягає виділенню в окрему інвентарну одиницю та обліку за спадкодавцем ОСОБА_8 , до моменту реалізації спадкоємцем за законом ОСОБА_7 , права на отримання свідоцтва про право спадщину на спадкове майно після смерті ОСОБА_8 , у виді 1/5 частини кожної зі спірних земельних ділянок.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 квітня 2025 року у справі № 357/3145/20, судом сформовано висновок, що при здійсненні поділу нерухомого майна, припинення спільної часткової власності на нього, необхідно визначити частки кожного зі співвласників. Виділ лише частки позивача ставить під сумнів можливість зареєструвати право власності на частку майна, що залишилася за другим співвласником.

ОСОБА_7 , до якої пред`явлено кожен з позовів (первісний, зустрічний), не заявляла перед судом вимог про виділення їй певної частки у спірному майні. Разом з тим, матеріали справи свідчать, що вона реалізувала право на прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_8 , нотаріус вказав у виданих свідоцтвах про право на спадщину, що 1/5 частину кожної з спірних земельних ділянок є не виданою, фактично залишивши її за спадкоємцем ОСОБА_7 , яка має звернутися до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину та зареєструвати своє право на спадкове майно. Тобто, до моменту видачі свідоцтва про право на спадщину на залишкову 1/5 частину кожної з земельних ділянок, що є предметом спору, такі частки обліковуються в державних реєстрах за спадкодавцем ОСОБА_8 , до моменту реалізації спадкоємцем за законом ОСОБА_7 , права на отримання свідоцтва про право спадщину на спадкове майно.

Саме тому, суд вважає за необхідне зазначити в рішенні суду, що інша (залишкова) 1/5 частина земельних ділянок: площею 6,9560 га, що розташована на території Радушненської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221855500:02:001:0273; площею 2,7690 га, що розташована на території Радушненської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221855500:02:001:0274; площею 4,0820 га, що розташована на території Радушненської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221855500:02:001:0275, підлягає виділенню в натурі в окрему інвентарну одиницю, у відповідності до схеми поділу земельної ділянки запропонованої відповідачами за первісним позовом та позивачами за зустрічним позовом, з обліком за ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , до моменту реалізації спадкоємцем за законом ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), права на отримання свідоцтва про право спадщину на спадкове майно після смерті ОСОБА_8 , у виді 1/5 частини цих земельних ділянок.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 247, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , третя особа Шоста криворізька державна нотаріальна контора у Дніпропетровській області про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності – задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , третя особа Шоста криворізька державна нотаріальна контора у Дніпропетровській області про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності – задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва:

- площею 6,9560 га, що розташована на території Радушненської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221855500:02:001:0273;

- площею 2,7690 га, що розташована на території Радушненської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221855500:02:001:0274;

- площею 4,0820 га, що розташована на території Радушненської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221855500:02:001:0275;

Провести поділ земельних ділянок, шляхом виділення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_7 ), кожному, в натурі в окрему інвентарну одиницю:

- 1/5 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,9560 га, що розташована на території Радушненської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221855500:02:001:0273, яка належить їм на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.04.2024 року, у відповідності до схеми поділу земельної ділянки запропонованої відповідачами за первісним позовом та позивачами за зустрічним позовом;

- 1/5 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,7690 га, що розташована на території Радушненської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221855500:02:001:0274, яка належить їм на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.04.2024 року, у відповідності до схеми поділу земельної ділянки запропонованої відповідачами за первісним позовом та позивачами за зустрічним позовом;

- 1/5 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,0820 га, що розташована на території Радушненської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221855500:02:001:0275, яка належить їм на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.04.2024 року, у відповідності до схеми поділу земельної ділянки запропонованої відповідачами за первісним позовом та позивачами за зустрічним позовом;

Іншу (залишкову) 1/5 частину земельних ділянок: площею 6,9560 га, що розташована на території Радушненської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221855500:02:001:0273; площею 2,7690 га, що розташована на території Радушненської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221855500:02:001:0274; площею 4,0820 га, що розташована на території Радушненської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221855500:02:001:0275, виділити в натурі в окрему інвентарну одиницю, у відповідності до схеми поділу земельних ділянок запропонованої відповідачами за первісним позовом та позивачами за зустрічним позовом, та обліковувати за ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , до моменту реалізації спадкоємцем за законом ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), права на отримання свідоцтва про право спадщину на спадкове майно після смерті ОСОБА_8 , у виді 1/5 частини цих земельних ділянок.

Схеми поділу часток земельних ділянок запропонованих відповідачами за первісним позовом та відповідно позивачами за зустрічним позовом, на підставі яких здійснюється поділ земельних ділянок, додаються до вказаного рішення суду та є його невід`ємними частинами.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 27.10.2026

Суддя М.В. Березюк