Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №208/4402/25
Суддя: Похваліта С. М.
справа № 208/4402/25
провадження № 2/208/341/26
РІШЕННЯ
Іменем України
05 жовтня 2026 р. м. Кам`янське
Заводський районний суд міста Кам`янського у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Золотоноші А.Р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про виключення відомостей про батька та припинення стягнення аліментів, -
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про виключення відомостей про батька та припинення стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він, ОСОБА_1 , з 2011 року мав близькі відносини з ОСОБА_2 .
Під час відносин ОСОБА_2 повідомила, що чекає дитину від нього, після чого вони уклали шлюб 03 лютого 2012 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_3 .
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 31.05.2017 року по справі № 235/1814/17 шлюб між ними було розірвано.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19.07.2017 року по справі № 235/3091/17 стягнено з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки у розмірі однієї четвертої частки доходів щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Після розірвання шлюбу, тобто з 2017 року, ОСОБА_2 почала перешкоджати спілкуванню з донькою. Відповідач декілька разів обмовилась, що дитина не його, й прав з нею спілкуватись у нього немає.
Таким чином, оскільки ОСОБА_2 сама казала, що дитина не його, дитина зовсім не схожа на нього, виникли підозри в тому, що він не є біологічним батьком ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також у разі встановлення відсутності факту кровного споріднення між ним та дитиною, що підтверджує, що він не є біологічним батьком дитини, підлягає припиненню стягнення з нього аліментів на утримання дитини.
Тому просить суд:
- виключити відомості про батька, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 118 від 29 лютого 2012 року, зареєстрованого Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції.
- припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі однієї четвертої частки доходів щомісячно, але не менш як 30% прожиткового мінімуму, починаючи з дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі.
В судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не з`явився, повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 08 травня 2025 року відкрито провадження по справі та справу призначено до підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 17 січня 2026 року призначено судову молекулярно-генетичну експертизу та зупинено провадження по справі на час проведення експертизи.
Ухвалою суду від 18 травня 2026 року провадження по цивільній справі поновлено.
Ухвалою суду від 23 липня 2026 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з повного витягу №00051097569 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 08 травня 2025 року та свідоцтва про народження дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками зазначені: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Заочним рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 31 травня 2017 року по справі № 235/1814/17 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 03 лютого 2012 року, актовий запис №31.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19 липня 2017 року по справі №235/3091/17 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/4 частини доходів щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, починаючи з дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно висновку експерта №CE-19/117-26/5204-БД від 29.04.2026р. судово-медичної експертизи, виконаної Полтавським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Існує кровна спорідненість між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Ймовірність даної події становить не менше ніж 99,99996519%.
Ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до статті 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.
Відповідно до ст. 133 СК України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.
Статтею 136 СК України визначено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог ст. ст.76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справ, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».
Отже, підставою для висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.
Верховний суд у постановах від 23.10.2019, справа № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 справа № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорювання кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.
Європейський Суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» («Калачова проти російської федерації», Kalachevav. russia, № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Згідно висновку експерта №CE-19/117-26/5204-БД від 29.04.2026р. судово-медичної експертизи, виконаної Полтавським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Існує кровна спорідненість між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Ймовірність даної події становить не менше ніж 99,99996519%.
Суд не встановив жодних підстав для сумніву у правильності проведення експертизи чи достовірності одержаних результатів, сторонами не подано доказів, які б спростовували її висновки або вказували на необхідність призначення повторного дослідження.
Враховуючи викладене, а також те, що обставини, на які посилався позивач як на підставу для задоволення позовних вимог, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, враховуючи, що позивач є біологічним батьком дитини, що підтверджується висновком молекулярно-генетичної експертизи, суд вважає недоведеним факт відсутності кровного споріднення між позивачем та неповнолітньою дитиною ОСОБА_3 , а тому дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вимоги про припинення стягнення аліментів задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від вимоги про виключення відомостей про позивача як про батька з актового запису про народження дитини.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається у разі відмови в позові - на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 121, 122, 133, 136 СК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 258, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про виключення відомостей про батька та припинення стягнення аліментів, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Похваліта С. М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua